Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикации
А. О. Матушевич, архітектор
ХРЕЩАТИК
1. Хрещатицький провулок, прокладений згодом в цьому місці, зберігав до 90-х років XIX ст. назву Козьє-Болотної вулиці. Вернуться в текст
2. Ворота в валах укріплення Старого Києва, які стояли на площі при в'їзді на Софіївську вулицю. Вернуться в текст
3. На планах попередніх років згадана дорога ще не значилась, але на цих же планах відсутні також і Кловський палац, і "Торговые бани", що викликали, треба гадати, до життя цю трасу дороги. Вернуться в текст
4. В районі теперішньої площі ім. Франка. Вернуться в текст
5. Раніше Інститутська, а ще раніше - Іванівська. Вернуться в текст

 


ВИНИКНЕННЯ І ПЛАНУВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ХРЕЩАТИКА

Район нинішнього Хрещатика являв собою в далекі часи глибоку долину, порізану поперечними балками і вкриту густою рослинністю. У північно-східному напрямі долина виходила до Дніпра, а в південно-західному - в басейн р. Либідь. По дну долини протікав струмок, тяглись заболочені місця, вкриті чагарником, очеретом і травою. Початком струмка, очевидно, був ставок у районі теперішньої площі ім. Калініна, що називався "Козьим болотом"1.

Ця долина за літописом називалась Перевесищем, тобто місцем розвішування сіток для ловлі птахів і звірів під час полювання.

Значно пізніше ця місцевість іменується на планах "Хрещатою долиною", звідки, очевидно, пішла нинішня назва вулиці Хрещатик.

На плані м. Києва 1780 р. значиться забудова наріжної ділянки на роздоріжжі з Подолу в район Хрещатої долини і на Печерськ, тобто приблизно на початку теперішнього Хрещатика. Ділянка цієї забудови, значна по площі, обведена контуром і має чотири габарити будов.

Друга група будов значиться трохи в бік від шляху Хрещатої долини, приблизно на ділянці, де тепер знаходиться площа ім. Франка (перед українським драматичним театром ім. Франка).

Повз цю групу будов пролягала дорога, що з'єднувала Старе місто від Печерських воріт (тепер площа ім. Калініна)2 з Печерською частиною міста, приблизно по трасі теперішньої вулиці Карла Маркса з прямим виходом ліворуч теперішнього місця театру імені Франка через плато Липок, повз урочище, що звалось в старовину Кловом. Ця дорога пролягала по межі урочища Кловського саду - виноградника і шовковичника, якому вже стояв Кловський палац, що зберігся до наших днів (значно раніше на цьому місці був Кловський монастир)3.

Третьою ділянкою є місце Печерських воріт, куди наблизилось будівництво Старого Києва, яке дало згодом початок утворенню Хрещатицької площі.

Четвертою ділянкою було місце воріт в лінії ретраншемента при в'їзді в місто по Васильківській дорозі.

Забудова описаних ділянок, звичайно, не визначала контурів майбутнього Хрещатика. Якщо забудова в районі теперішньої площі ім. Сталіна в деякій мірі і фіксувала початок Хрещатика, то забудова ділянки так званих Торгових бань4, розташовуючись в стороні, зовсім не впливала на формування цієї вулиці. Таким чином, на плані Києва 1780 р. Хрещатика, як вулиці, ще нема, але район Хрещатої долини був де-не-де забудований.

В цей період Київ складався з тих же трьох частин, які значно розширилися. Забудувався Печерськ, наблизившись до тальвега, по якому протікав Кловський струмок; забудовувався район теперішніх Липок - високе плато, яке знаходиться між долиною Кловського струмка з боку Печерська і Хрещатої долини з боку Старого Києва.

Аналізуючи плани древнього Києва, можна виявити, що Київ розвивався не від центра до периферії, а навпаки, - шляхом злиття окремих його частин, в основному, Старого Києва з Печерськом, причому це відбувалося, в першу чергу, за рахунок поступового освоєння території, розташованої між Хрещатою долиною і долиною Кловського струмка.

Ця особливість розвитку Києва заздалегідь визначила формування і організацію дорожної сітки на цій неосвоєній забудовою території.

На плані Києва X ст. (М. Закревського) по дну Хрещатої долини веде дорога "в землю печенігів". Вона починалась і від Старого Києва в районі Печерських воріт, пролягала, приблизно, по трасі теперішнього Хрещатика і далі - в напрямі Червоноармійської вулиці.

Ця дорога була зовнішнім зв'язком Старого Києва з периферією. Будучи єдиною дорогою, що виходить у південно-західному напрямі, вона була дуже важливою транспортною транзитною магістраллю, починаючи з найстародавніших часів. Незважаючи на важливе значення цієї дороги, вона була позаміською аж до початку XVIII ст. Лише після об'єднання Старого Києва з Печерськом лінією ретраншементів незначна ділянка цієї дороги стала середміською, тобто елементом плану міста.

Приблизно по трасі теперішньої вулиці Жовтневої Революції5 значиться друга дорога з найменуванням "Древня дорога з Берестового в Град". Вона була зв'язком двох нагірних частин міста. Обидві вказані дороги збереглись і в пізніший час, змінюються тільки їх назви. "Дорога в землю печенігів" називається "дорога в Васильєв град", а "Древня дорога з Берестового в Град" дістає назву "Древня дорога з Печерська в Град".

На плані 1780 р. зображені траси цих доріг і зафіксовані нові, що появилися в більш пізній час. До останніх належить дорога, що раніше згадувалася, від Печорських воріт по трасі теперішньої вулиці К. Маркса і далі через Липки до Кловської долини. Крім того, від Печерських воріт значаться дорога по Хрещатій долині до виходу на Поділ - на з'єднання з "Михайловской Стежкой" в районі теперішньої площі ім. Сталіна. Дорога, що зв'язувала раніше тільки Старий Київ з периферією, тепер дає безпосередній зовнішній вихід і для торгової частини міста - Подолу. Таким чином, первісна "дорога в землю печенігів", що називалася пізніше "Дорогою у Васильків", формується в єдину магістраль на всій відстані Хрещатої долини і зв'язується з районом Подолу. По суті, вона і набирає значення потужної комунікаційної траси, що зв'язувала (місто з зовнішнім світом. Крім того, в цю дорогу, як основну, вливаються ще два нових поперечних напрями. Один пролягав, приблизно, по трасі вулиці Леніна, а другий - по трасі теперішньої Басейної вулиці з боку Печерська. Таким чином дорога в межах самої Хрещатої долини на ділянці довжиною трохи більше 1 км до 1780 р. приймала вісім напрямів транспортних потоків і зв'язувала між собою розрізнені в той час частини міста і місто з периферією.

5. Схема доріг Хрещатої долини за планом 1780 року.
1-1 - дорога у Васильків;
2-2 - дорога на Печерськ;
1-6 - дорога до Золотих воріт;
3-3 - дорога від Печерських воріт через Клов на Печерськ;
3-4 - дорога від Печерських воріт через Липки на Печерськ (Іванівська дорога);
5-5 - дорога з Печерська на Поділ;
ЗВ - Золоті ворота;
ПВ - Печерські ворота;
Ф - Вали Старокиївської кріпості;
Р - лінія укріплень між Старим Києвом і Печерськом (ретраншемент);
Б - Бастіон;
С - Софійський собор.

На ділянці під теперішньої вулиці Свердлова до площі ім. Сталіна дорога зображується двома трасами; це свідчить, що на цій ділянці транспортний рух був у той час напружений.

Таким чином дорога по дну Хрещатої долини, не будучи ще вулицею міського типу як за своїм місцевим становищем, так і за функціональним призначенням, протягом кількох століть набирала, зберігала і поступово збільшувала значення майбутньої головної комунікаційної артерії в організації великого міста, якою є тепер Хрещатик.

Всі дороги, що підводили до Хрещатої долини, зайняли найкращі в топографічному відношенні траси і згодом перетворились на вулиці, що служать основними поперечними зв'язками двох нагірних частин міста.

К началу страницы
Зміст    Організація території м. Києва    Хрещатик - вулиця