Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикации
А. О. Матушевич, архітектор
ХРЕЩАТИК
1. План м. Києва в епоху язичеських часів. План м. Киева в епоху християнських часів. План м. Києва в епоху до зруйнування його Батиєм. План м. Києва в епоху іноземного панування. Ці плани не можуть бути визнані достовірними, бо всі вони складені, треба гадати, на основі планів XVIII століття (1745 і 1780 pp.) Більш ранніх планів міста не виявлено, а тому плани, складені М. Закревським, приведені як правдоподібні. Вернуться в текст
2. Оригінал цього плану зберігається тепер в планосховищі Управління її справах архітектури м. Києва при Міській Раді. План склав київський міський інженер Шмигельський. Вернуться в текст
3. Схему склав Державний інститут проектування міст "Діпроміст". Вернуться в текст


ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ м. КИЄВА

Київ - столиця Української РСР - існував задовго до літописних часів. З кінця IX ст. він був столицею Київської Русі - колиски трьох братніх народів: руського, українського і білоруського.

З історичних описів Києва, а також з старих планів міста відомо, що протягом тривалого часу Київ складався з трьох окремих частин, або міст; Старого Києва ("Верхній град") в районі колишньої Десятинної церкви і Андріївського собору; Нерестова (княжий двір) на Печерську і Подолу, який займав місце біля підніжжя височин, на яких розташовувався Старий Київ.

У такому своєрідному розміщенні окремих, роз'єднаних в плані міста частин, Київ існував протягом ряду віків аж до XIX ст. Порівнюючи плани різних періодів, можна встановити, що розвиток міста йшов шляхом розширення кожної його частини зокрема, що привело до злиття всіх трьох частин: спочатку об'єднались Старий Київ і Поділ, і лише в кінці XVIII ст. Печерськ почав зливатись з Старим Києвом. Для ілюстрації ходу розвитку Києва з ранніх часів до 1800 року можуть служити чотири плани міста, складені М. Закревським1, старі плани м. Києва, що належать до 1745 і 1780 pp., а також і інші, які показують, як Печерськ і Старий Київ розвивались назустріч один одному, і вільний простір між ними поступово забудовувався. Виникла нова Слобода на Печерську з Нікольською і Московською вулицями. Біля валів Старого Києва виникали нові квартали. Забудова наближалась в бік майбутнього Хрещатика. Поступово звужувався розрив між Старим Києвом і Печерськом.

З плану Києва 1745 р. видно, що місто, як і раніше, складається з тих же трьох частин. Але Печерськ, який став на початку XVIII ст. кріпостю, і Старий Київ об'єднані вже ретраншементами, тобто додатковою лінією укріплень; значно розширився Печерськ в бік Кловської долини, а Старий Київ - в бік Хрещатої долини. На плані 1780 р. також видно значний розвиток шляхової сітки, що вкривала простір між трьома частинами міста. Ці шляхи згодом лягли в основу організації вуличної сітки центральної частини міста.

1. Район Хрещатої долини за планом Києва 1745 року.
В центрі, в контурі земляних валів старокиївських укріплень, верхнє місто - Старий Київ. Ліворуч контура - Хрещата долина. Праворуч контура в нижньому куту - нижнє місто - Поділ.

Приблизно по трасі нинішнього Хрещатика за давніх часів пролягав шлях, який мав важливе значення для Києва у всі періоди його існування, і особливо в період розквіту столиці Київської Русі (IX-XI ст.). Проте цей шлях був зовнішнім щодо міста аж до початку XVIII ст. Лише з цього часу, при об'єднанні Печорської і Старокиївської кріпостей загальною лінією укріплень, ділянка цього шляху включається в територію міста і стає елементом його плану - внутрішнім шляхом.

2. Район Хрещатої та Кловської долин за планом міста Киева 1780 р.

З І797 р. ця ділянка шляху починає забудовуватись, з неї Почалось формування вулиці. Таким чином Хрещатик, як вулиця, налічує трохи більше 150 років.

В центрі плану - плато Липок, що відокремлено від Старого Києва Хрещатою долиною (праворуч) та від Печерська - Кловською долиною (ліворуч). В нижньому лівому куту - контури земляних валів Печерських укріплень.

У 80-х роках XVIII ст. був складений перший регулярний план розвитку Києва, який не був здійснений.

Другий проект такого плану був затверджений в 1837 р.2

3. Основна частина Києва, яка побудована за архітектурно-планувальною основою регулярного плану міста 1837 р.

Цей план був в основному здійснений в натурі, але не забезпечив потреб дальшого розвитку міста, чого і не могло бути у феодально-кріпосницьких і капіталістичних умовах царської Росії. Київ продовжував розвиватись окремими розрізненими ділянками, про що свідчать плани більш пізніх років (1883 і 1888 pp.), Київ зростав без необхідного будівельного регулювання, за рахунок нарощування до основного манну міста таких районів як Солом'янка, Шулявка, Лук'янівка, Куренівка, Пріорка, Деміївка, Звіринець та ін., що існували окремими хуторами та селищами навколо Києва.

У центральних частинах Києва споруджувались будинки, прокладались нові вулиці. Часто це відбувалось за рахунок розчленування великих кварталів на більш дрібні, щоб розширити фронт забудови вздовж вулиць. Це було вигідно приватним власникам, які наживались на продажі й перепродажі земельних ділянок. Така "містобудівельна" політика провадилась аж до 1917 р.

Організація території Києва за радянський період характеризується тим, що поряд з багатьма заходами, спрямованими на впорядкування і розвиток міста, вперше був складений генеральний план реконструкції Києва в існувавших тоді контурах і в напрямі доцільного розвитку міста на перспективний період на нових територіях, на цілком нових, соціалістичних принципах радянського містобудівництва.

Генеральний план був розроблений під керівництвом проф. П. П. Хаустова колективом спеціалістів Архітектурно-планувального управління Київської Міськради на найточнішій крупномасштабній основі топогеодезичних планів, з'йомка яких була проведена уперше на Україні у Києві в 1924-1928 pp.

4. Схема територіального розвитку Києва за генеральним планом реконструкції планування міста 1935-1940 рр.

В основу рішення генерального плану, поряд з принципами стрункої побудови міста, був покладений і принцип ліквідації різниці між центром і околицями.

Розкидані і занедбані в минулому околиці об'єднані з містом в єдиний цілісний організм. Невпорядковані в минулому окраїни перетворились у крупні благоустроєні райони міста: Лук'янівський (тепер Молотовський), Сталінський (тепер Кагановицький), Залізничний, Петровсько-Куренівський (тепер Подільський), Кіровський (тепер Печерський), Звіринецький, Жовтнево-Святошинський і Лівобережний (тепер Дарницький). Благоустроєним став і Центральний район (тепер Ленінський і Сталінський райони).

За генеральним планом було запроектовано і збудовано нові крупні індустріальні райони.

Поряд з будівництвом фабрик, заводів і промислових комбінатів будувались нові жилі, впорядковані райони міста та значно розширювались існуючі: Соцгородок у Дарниці, Печерськ, Залізничний, Кагановицький і інші.

В усіх районах влаштовані адміністративно-культурні центри зі своїми парадними площами і магістралями; районні парки культури і відпочинку з палацами культури і клубами; лікувальні комплекси з амбулаторіями, поліклініками і лікарнями.

В багатьох районах були споруджені учбові комплекси з інститутами, технікумами і жилі городки для студентів і професорсько-викладацького складу.

У всіх районах міста була створена густа, рівномірно розподілена сітка шкіл, дитячих ясел і садків, театрів, магазинів і т. д.

Райони зв'язались сіткою магістралей і транспортними засобами між собою і центром міста; збудований Вишгородський водопровід забезпечив райони водою; світло дали споруджені ЦЕС і ТЄЦ.

Вулиці віддалених околиць міста були прикрашені зеленими насадженнями, асфальтованими тротуарами та іншими елементами зовнішнього благоустрою.

Війна не тільки припинила здійснення генерального плану реконструкції столиці, але майже все зроблене в цій галузі було зруйновано. В зв'язку з цим після перемоги у Великій Вітчизняній війні виникла потреба переглянути до початку відбудовчих робіт і значно скоректувати генеральний план, опрацьований у довоєнні роки.

В 1945-1946 pp. було складено нову схему середміського транспорту Києва3.

К началу страницы
Зміст    Передмова    Виникнення і планувальний розвиток Хрещатика