Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Дмитро Малаков
Архітектор Городецький
[1]. Киевская сельскохозяйственная и промышленная выставка... - 1897 г. - Ч. II. - С. 26.Вернуться в текст [1]. Киевская сельскохозяйственная и промышленная выставка... - Ч. II - С. 35.Вернуться в текст [1]. Ursyn. Wystawa w Kijowie//Tygodnik ilustrowany, № 39. - 13 [25] вересня 1897. S. 769.Вернуться в текст [1]. Киевская сельскохозяйственная и промышленная выставка... - Ч. II. - С. 32.Вернуться в текст [1]. Виды павильонов. Сельскохозяйственная и промышленная выставка. - К., издание С. В. Кульженко, 1897.- С. 8-10.Вернуться в текст [1]. Киевская выставка. Горный отдел//"Киевлянин". - 1897- 7 августа. С. 2.Вернуться в текст [1]. "Жизнь и искусство". - 1897. - 8 липня. - С. 2.Вернуться в текст [1]. П. М. Романов (1864-1931), син Миколи Миколайовича (1831- 1891) та Олександри Петрівни (1838-1900) - засновниці Києво-Покровського жіночого монастиря, онук царя Миколи І, "покровитель київської виставки".Вернуться в текст [1]. "Жизнь и искусство". - 1897. - 8 липня. - С. 2.Вернуться в текст [1]. Адресная и справочная книга "Весь Киев" па 1899 год. - К., 1899. - С. 29.Вернуться в текст

КИЇВСЬКА ВИСТАВКА 1897 РОКУ

Як колись Одеса виросла на основі торгівлі зерном, так Київ зростав за рахунок торгівлі цукром. То була "цукрова столиця" імперії. Значною подією в житті Києва, що мала неабиякі наслідки й безпосередньо для Владислава Городецького, стала Київська сільськогосподарська та промислова виставка 1897 p., влаштована на схилах Черепанової гори. Будівельну комісію виставки очолили інженери шляхів сполучень А. Абрагамсои (голова), А. Холодецький (віце-голова) та К. Підгурський (секретар). Членами будівельної комісії були: військовий інженер І. де Лільє, міський архітектор В. Безсмертний, архітектори В. Городецький, 3. Журавський, С Бек, Ф. Брусницький, О. Кобелєв, М. Лобачевський. Виконанням будівельних робіт керували інженер шляхів сполучень К. Комарницький та його помічники архітектори К. Іваницький та І. Волейко1.

Описам виставки присвячено чимало видань, тож зупинимось тільки па роботах Городецького, оскільки саме дві його праці найбільше привертали увагу - павільони графів Потоцьких.

Павільйон графа Юзефа Потоцького.

Павільон графа Юзефа Потоцького, одного з найзаможніших волинських поміщиків, був побудований, як і більшість споруд на виставці, з дерева. Але традиційно павільйонні форми одержали вельми оригінальне, новаторське й екстравагантне оздоблення, яке не тільки підкреслювало конструктивну схему будівлі, але й, певною мірою, глузувало з прийомів еклектики. Гак, відверто каркасна споруда була зведена із сучкуватих колод просто з корою - дубових та березових, оздоблених, між тим, класичною балюстрадою, акротеріями з акантового листя, різьбленням по дереву та металевими деталями. Все це було подано дуже артистично і викликало захват київської публіки та гостей. "...Павільйоном, вартим детального огляду, є павільйон графа Й. А. Потоцького. Павільйон побудований у веселому, не відзначеному витриманістю, але дуже оригінальному стилі "rus-tique" [з франц.: сільський - Д. M.] і нагадує собою витончений мисливський будиночок. Враження мисливського будиночка ще більше посилюється обробкою першої кімнати павільйону, переповненої опудалами птахів і звірів. Павільйон побудований з тих сортів дерева, що є у маєтку гр. Потоцького, до того ж стіни обшито майже виключно березовою корою з дубовими і сосновими пілястрами. До павільйона ведуть двоє витончених сходів; одні з них зроблено з соснових балясин і прикрашено точеними вазами і квітами, другі зроблено з берези і позбавлено прикрас"2. Додамо: декоративні щипці увінчувалися оленячими та лосячими рогами - ось де можна шукати витоки декору майбутнього шедевра В. Городецького - його власного будинку по вул. Банківській, 10. Проте схильність до таких уподобань можна помітити ще раніше - у проекті мисливського замку в Петергофі, виконаному В. Городецьким під час навчання в академії. Виставочний павільйон вражав поєднанням природних, навіть необроблепих матеріалів, з вишуканими зразками еклектики - ажурні електричні люстри, різьблені двері тощо.

У трьох залах-салонах павільйону графа Юзефа Потоцького ефектно експонувалися моделі споруд і статистичні таблиці, що ілюстрували розвиток зразково поставленого господарства у графських маєтках, продукція його виробництв: дистилярні, скляної гути, фабрики одеколону, лаку, оцту, політури, та трьох знаменитих цукрових заводів - Шепетівського, Клембівського й Соболівського. Окремо вирізнялася колекція екзотичних мисливських трофеїв, здобутих графом Юзефом не тільки у власному заказнику Пилявші в Антонінах - родовому маєтку па Волині, але й у далеких тропічних краях, де граф Юзеф теж лютів полювати.

Павільйон графа Костянтина Потоцького, натомість, був побудований за проектом архітектора В. Городецького у формах ренесансного палацу з пишним декором, який особливо примхливо вкривав купол будівлі. На противагу екзотичному павільйону графа Юзефа, виконаному у вигляді мініатюрного мисливського замку, ніби призначеного для тимчасового, епізодичного перебування, павільйон графа Костянтина унаочнював образ вельми шляхетної панської резиденції зі стильними ризалітами, капелюрованими пілястрами, балюстрадами, вазами, врочистими сходами, квітниками. У двох залах, оббитих жовтими й блакитними тканинами - кольорами родинного герба "Пилява" - демонструвалися вироби ординату Теплицького та Ситковецького цукрово-рафінадних заводів, збіжжя, борошно, сукна, ковдри та пледи3. Граф Костянтин був земляком В. Городецького, мав розкішний палац і парк у селі Печера над Бугом, неподалік Шолудьок, як уже згадувалося вище і буде згадано ще. Павільйон К. К. Потоцького, на думку відвідувачів і пресових оглядачів виставки, був її окрасою, "...являв собою дещо подібне до невеличкої витонченої бонбоньєрки. Побудований у суворо витриманому класичному стилі, прикрашений безліччю ліплених мережив, він створював, особливо при електричному освітленні, чарівне враження м'якістю і витонченістю своїх обрисів"4.

Павільйон графа Костянтина Потоцького.

Звичайно, обидва павільйони Потоцьких прикрашали картуші з графською короною і семикінцевим хрестом "Пилява"5.

Робота, виконана В. Городецьким для Юзефа і Костянтина Потоцьких, мала певні, повторимось, наслідки, а архітектор, одержавши нагоду продемонструвати своє вміння та хист - на те й виставка! - згодом одержав нові цікаві замовлення.

Щоправда, менш артистично виглядав павільйон Гірничого відділу виставки, також спроектований В. Городецьким у вигляді підземелля з імітацією шахти. Фасад павільйону було обличковано під вапняк і прикрашено двома обелісками з лабрадориту.

Павільйон гірничого відділу.

Численні вироби з гірських порід демонстрували можливості цієї галузі господарства. Обладнання і експозиція павільйону влаштовувалися і добиралися під керівництвом гірничого інженера О. Кобецького за участю гірничого техніка С. Коклика6.

Київська преса жваво відгукувалася на все, що було пов'язане з виставкою. Ось, наприклад, рядки, які варто взяти до уваги, щоб згадати про них нижче: про павільйон графа К. К. Погоцького - "Один з найкращих... Він побудований у витриманому класичному стилі у вигляді невеличкого мавзолею..."7. Запам'ятаймо оце останнє слово. Одним з експонентів виставки було Київське домобудівне товариство, яке широко рекламувало забудову колишньої садиби Ф. Мьорінга.

Готель "Континенталь" по вул. Миколаївський, 5
(фото 1897 p.).

Виставку "ощасливили" своєю присутністю члени царського дому: київська преса повідомляла 15 серпня: "Вчора о 2 1/22 годині дня Його Імператорська Високість Великий Князь Петро Миколайович8 у супроводі п. начальника краю графа О. П. Ігнатьєва, п. київського губернатора Л. П. Тамари, міського голови С. М. Сольського та інспектора судноплавства по Дніпру інженера шляхів сполучень М. І. Максимовича, слідуючи на зворотньому шляху з дому генерал-губернатора новими київськими вулицями Ольгінською та Миколаївською, відвідав готель домобудівного товариства "Continental" і оглядав його впродовж 1/2 години. На час відвідин Його Високості садиби київського домобудівного товариства забудована дільниця Миколаївської вулиці наведена у благовидний вигляд. По правій стороні Миколаївської вулиці напроти будинку готелю довгою й строкатою шеренгою вишикувались численні робітники, зайняті на будовах у садибі товариства. Біля входу до готеля Його Імператорську Високість зустріли директор-розпорядник домобудівного товариства цивільний інженер Г. П. Шлейфер і архітектор В. В. Городецький, за проектами котрих зводився будинок готелю, а також виконавці робіт: по спорудженню готелю Л. Б. Ґінзбург і по внутрішньому його оздобленні Й. Кімаєр. Названі особи під час огляду давали потрібні пояснення. Готель заслужив вельми похвальний відзив августійшого гостя. При проїзді Його Високості Миколаївською вулицею і відбутті з готелю робітники, що стояли по правому хіднику, наповнили повітря голосними вигуками "ура"9.

Пам'ятик медаль Kиївської сільськогосподарської та промислової виставки 1897 р.

Наведена публікація - єдине поки що свідчення авторства В. Городецького у цій знаменитій київській споруді, не підтверджене, однак, документальними джерелами.

Готель "Континенталь" слушно вважався першокласним, мав усі найновітніші пристосування й обладнання, включно з ліфтом. Фешенебельна ресторанна зала була оздоблена у стилі Людовіка XVI, розкішна читальна зала - у мавританському дусі, окремі кабінети - в японському, турецькому, тірольському, старонімецькому стилях та в стилі Людовіка XV10. Хотілося б вважати, що то була робота В. Городецького, але таких свідчень поки що не виявлено.

Пожежа 24 вересня 1941 р. повністю знищила інтер'єри готелю". У повоєнний час будинок переобладнано під консерваторію. На місці будинку по Миколаївській, 3 спорудили новий об'єм глядачевої зали з учбовою сценою консерваторії.

Київська виставка 1897 р. стала ніби підсумовуючою, етапною подією в діяльності Владислава Городецького. Відкривалися нові можливості, нові перспективи. Життя подавало нові, цікаві й престижні замовлення. Одним з таких замовлень став міський музей.

К началу страницы
Зміст