Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЯБЛОНОВСЬКИЙ-ЯШАНОВ

ЯБЛОНОВСЬКИЙ Венцеслав
ЯБЛОНСЬКИЙ Матвій
ЯВОРСЬКИЙ І.
ЯВОРСЬКИЙ Михайло
ЯВОРСЬКИЙ Олександр Матвійович
ЯГН Олександр-Едуард Юлійович
ЯГОЛКОВСЬКИЙ Пилип Киприянович
ЯГОЛКОВСЬКИЙ Мечислав Адамович
ЯКОВІ
ЯКОБС І. І. [ЯКОБСОН О. І. - ?]
ЯКОВЛЄВ Володимир Ілліч
ЯКУБОВИЧ Іван Матвійович
ЯКУНІН В.
ЯКУТОВ
ЯКУШКІН Олександр Іванович [Арсеній]
ЯМПОЛЬСЬКИЙ Мойсей Леонтійович
ЯНИЧЕК К. Ф.
ЯНИШЕВСЬКИЙ Микола Миколайович
ЯНІН Ілля
ЯНОВСЬКИЙ Олексій Гаврилович
ЯНОВСЬКИЙ Юзеф Каетан
ЯНУШ Ф.
ЯНЧІС Т. А.
ЯРИМОВИЧ Е.
ЯРОСЛАВСЬКИЙ Василь Іванович
ЯРОСЛАВСЬКИЙ Петро Антонович
ЯРОЦЬКИИ В.
ЯСКЕВИЧ Микола Іванович
ЯСКУЛЬСЬКИЙ Едмунд
ЯСНИГІН Іван Денисович
ЯСТРЕМБСЬКИЙ Т. С.
ЯЦЕНКО Іван Фомич
ЯШАНОВ Микола Олексійович

ЯБЛОНОВСЬКИЙ Венцеслав - архітектор. Працював в середині XIX ст. на Західній Україні. 1860 р. запропонував проект реконструкції північно-західної частини Львова (Краківського передмістя) і розташування залізничного вокзалу.

ЯБЛОНСЬКИЙ Матвій - майстер-тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині.
Відремонтував і перебудував тризрубну двоверху Святодухівську церкву в с Коропець Золочівського району (1841 p.).

ЯВОРСЬКИЙ І. - майстер-тесля. Працював на початку XX ст. на Станіславщині.
Збудував дерев'яну церкву Різдва в с Яремча Надвірнянського району (1935 p., співавтор П. Григорчук).

ЯВОРСЬКИЙ Михайло - тесля. Працював на початку XX ст. на Бойківщині.
Разом з Федьчаком будував дзвіницю Святодухівської церкви в с. Нижнє Висоцько Турковського району на Львівщині (1905 p., майстер М. Комарницький).

ЯВОРСЬКИЙ Олександр Матвійович (1849 - ?) - архітектор. 1865 p. поступив і 1871 p. закінчив по І розряду Петербурзьке Будівельне училище, отримавши звання цивільного інженера. Був відряджений для служби у Міністерство внутрішніх справ.
Збудував в Одесі у формах неоренесансу прибутковий будинок на розі вулиць Коблєвської № 36 і Дворянської (1881 p.).

ЯГН Олександр-Едуард Юлійович (11.03.1848 - 10.02.1922) - архітектор, художник. Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества до 1863 p., потім в Римській академії.
З 1876 р. працював в Україні на Чернігівщині, Полтавщині й Сумщині, організував Вороньківські художньо-виробничі майстерні, де відновив виготовлення художньої майоліки і теракоти з мотивами народної орнаментації. Став одним з перших зодчих, хто намагався відродити пластичні форми української національної архітектури.
Створив у маєтку О. С. Рахманової в с Білорічиця архітектурний ансамбль з палацу (1886 p.), готелю, флігеля (1878 p., розписи худ. В. Соколова), пекарні й церкви та парку.
Збудована низка інших будівель, а саме:
Церква-усипальниця декабристів у с Вороньки (70-і роки),
Каплиця-усипальня Кочубеїв в с. Ярославка на Сумщині,
Будинок Капніста у Великій Обухівка на Полтавщині,
Будинок О. М. Горчакова в с. Ташань на Київщині.
Розпланував 2 парки і 3 фруктових сади.
Розробив проект даху і внутрішнього оздоблення Московських торговельних рядів.
1902 р. виконав ескізи майолікового оздоблення храму біля м. Шипки в Болгарії.

ЯГОЛКОВСЬКИЙ Пилип Киприянович (1831 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі (1845 - 1853 pp.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. В основному служив у В'ятці й Гродно.
В 1872 - 1874 pp. працював Полтавським губернським архітектором і за будівництво мосту був відзначений званням інженера-архітектора.

ЯГОЛКОВСЬКИЙ Мечислав Адамович (1837 - ?) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, який закінчив 1888 p., отримавши звання цивільного інженера і чин X класу.
Працював у маєтку поміщика Шабельського на Слобожанщині.
1889 р. повернувся на службу, був направлений до Самари, а потім до Польщі.

ЯКОВІ - архітектор. Працював на початку XX ст. на Харківщині, застосовуючи модернізовані форми історичних стилів.
Завершив створення садибного ансамблю в с. Шарівці, збудувавши: Будинок для службовців, Оранжереї, Стайні, Манеж, Гаражі, Електростанцію тощо (співавтор К. Шульц).. До середньої частини палацу добудував двосвітловий зал (1911 р.)

ЯКОБС І. І. [ЯКОБСОН О. І. - ?] - скульптор. Працював у Харкові наприкінці XIX - початку XX ст. Викладав у Художньому училищі. Приймав участь у скульптурно-пластичному оздобленні споруд, ним виконані:
Скульптурні елементи Земельного банку в Харкові на Миколаївській площі (1896 - 1898 pp., архіт. О. Бекетов),
Пластичне оздоблення фасадів і інтер'єрів театру з прибутковим будинком у Сімферополі на розі вулиць Пушкіна і Горького (1910 - 1911 pp., архіт. О. Бекетов).

ЯКОВЛЄВ Володимир Ілліч (1843 - ?. 02.1872) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Будівельному училищі в 1856 - 1863 pp., здобув звання цивільного інженера і чин колезького регістратора.
1870 р. був призначений на посаду молодшого інженера будівельного відділення Катеринославського губернського правління.

ЯКУБОВИЧ Іван Матвійович - інженер. Працював на Чернігівщині на зламі XIX - XX ст., намагаючись відродити традиції українського зодчества.

За його проектами споруджені:
Народний дім у м. Городні (кін. XIX ст.),
Будинок земської школи в с Лемешах (1909 - 1910 pp.),
Міське училище ім. М. Гоголя у Чернігові (1911 p.),
Інститут фізичних методів лікування у Чернігові (1912 p.).
Виконав проекти сільських будинків (1913 p.).

ЯКУНІН В. - архітектор. Працював в Києві на початку XX ст. у формах неоренесансу.
Автор житлового будинку на вул. Рейтарській № 13 (1873 - 1874 pp.).

ЯКУТОВ - архітектор. Працював в Києві наприкінці XIX ст., вживаючи стильові форми необароко.
Виконав житловий будинок на вул. П. Сагайдачного № 6 (1896 p.).

ЯКУШКІН Олександр Іванович [Арсеній] - архітектор. В 1808 - 1823 pp. - монах Києво-Печерської лаври. Використовував стильові форми ампіру.
1809 р. склав проект відновлення церкви Зачаття Ганни на Дальніх печерах.
Спроектував будинок настоятеля Дальніх печер (корпус 49), були збудовані цоколь і 1-й поверх (1812 - 1813 pp.).

ЯМПОЛЬСЬКИЙ Мойсей Леонтійович - архітектор. В 70-і роки XIX ст. працював колоніальним архітектором у Піклувальному комітеті за іноземними поселенцями на Півдні Росії.
Жив в Одесі, де займався також приватною практикою.

ЯНИЧЕК К. Ф. - садівник. Працював на Чернігівщині в середині XIX ст.
Після від'їзду К. Христиані керував формуванням парку в Сокиринцях.

ЯНИШЕВСЬКИЙ Микола Миколайович - інженер. Працював у Києві на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів.
Збудував дитячий притулок-ясла ім. Г. Гладинюка на вул. Клінічній № 25 (1914 - 1915 pp.).

ЯНІН Ілля - садівник. Працював наприкінці XIX ст. Продовжував формування пейзажів Тростянецького парку, який було закладено 1834 р.

ЯНОВСЬКИЙ Олексій Гаврилович (1739 - ?) - архітектор. В 1758 - 1764 pp. навчався у Петербурзькій Академії мистецтв, з 1767 р. - "призначений" в академіки архітектури.
Застосовував стильові форми класицизму. З
а проектом Ж.-Б. Валлен-Деламота споруджував палац К. Розумовського і Воскресенську церкву у Почепі (1765 - 1771 pp.).
На запрошення П. Румянцева-Задунайського з 1778 р. працював архітектором при будівництві початих А. Класовим у Глухові Троїцької церкви, палацу генерал-губернатора і судових установ.
За проектами Я. у Києво-Печерській лаврі споруджені:
Будинок настоятеля Ближніх печер (корп. 42, 1790 - 1793 pp.),
Ротонди стіни Дебоскета (корп. 74/1 і 74/2, 90-і роки XVIII ст.): східна - ризниці церкви, західна - вхід до галереї, що веде у Дальні печери,
Ротонда перед в'їзною брамою на подвір'я Ближніх печер (корп. 97, поч. XIX ст.).

ЯНОВСЬКИЙ Юзеф Каетан - архітектор. Працював в Львові на зламі XIX - XX ст. Викладав на архітектурному факультеті Львівської політехніки.
Власні твори виконував у стильових формах пізнього неоренесансу, необароко, неоготики.
Спроектував і збудував:
Вілла книговидавців В. і Б. Губриновичів на вул. Каменярів № 5 (1877 p.),
Вілла на вул. Каменярів № 7 (1877 p.),
Школа св. Софії на вул. І. Франка № 108 (1878 p.),
Дитячий шпиталь ім. св. Софії на розі вулиць Личаківської № 42 і Чернігівської № 1 (1880 р.),
Жіноча школа ім. св. Антонія на вул. Личаківській № 38 (1887 p., ск. Е. Шредль),
Каплиця кармеліток босих на вул. Стрільницькій / тепер М. Лисенка № 45 (1890 p.),
Казарми та управління поліції на розі вулиць. С. Бандери № 1, Коперника і К. Брюллова (1890 p.), Художньо-промисловий музей на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 20 (1898 - 1904 pp., співавтор Л.
Марконі, скульптурно-декоративне оформлення М. Паращук, А. Попель),
Школа сліпих на вул. І. Франка № 119 (1900 p.).

ЯНУШ Ф. - архітектор. Працював на початку XX ст. у Станіславові. За його проектами, витриманими у формах модерну і модернізованих історичних стилів, споруджені:
Готель "Уніон" на вул. Совєтській № 4 (1912 p.),
Народний дім на вул. Пушкіна № 22 (1913 p.),
Житловий будинок і торговельна фірма на вул. Совєтській № 11 (1913 p.),
Готель "Австрія" на вул. Чапаева № 12 (1913 p.),
Житловий будинок на вул. Щорса № 19 (1913 p.).

ЯНЧІС Т. А. - арїітектор. Працював на початку XX ст. в Одесі.
Звів у стильових формах неоампіру Будинок економічного товариства офіцерів Одеського округу і гарнізонне зібрання на вул. Горького № 1 (1908 - 1909 pp.).

ЯРИМОВИЧ Е. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., вживаючи форми модерну, модернізованої класики і народного зодчества.
Серед виконаних споруд:
Вілла на вул. Коновальця № 70-72 (1902 p.),
Вілла на вул. Коновальця № 74 (1902 p.),
Вілла на вул. Болотній / тепер Залізняка № 2 (1902 p.),
Вілла на вул. Болотній /тепер Залізняка № 4 (1902 p.),
Вілла на вул. Болотній / тепер Залізняка № 6 (1902 p.),
Житловий будинок на вул. Академіка Павлова № 10 (1914 - 1923 pp., співавтор А. Корнблат),

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Василь Іванович (близько 1780 - 1860) - архітектор. Ймовірно племінник архіт. П. Ярославського. 1797 р. закінчив училище у Харкові, архітектурно-будівельну справу освоював як помічник О. Паліцина в 1808 - 1806 pp., після чого два роки вчився в Петербурзі.
Засвоїв і використовував у своїй творчості стильові принципи ампіру.
З 1808 р. до 1821 р. працював у Херсоні на посадах губернських архітектора і землеміра, де виконав наступні роботи:
Генеральний план міста (1809 p.),
Збудував шопу (їстівний торговий корпус),
Будинок для квартирування воїнських чиновників (пізніше губернська гімназія),
В'язницю,
Лікарню та інші адміністративні й учбові споруди,
Святодухівську церкву (1810 p.),
Проект пам'ятника лікарю Д. Говарду (1817 p.), який не було погоджено (споруджено за проектом В. Стасова під керівництвом землеміра Гречини).
В 1821 - 1827 pp. працював у Таврійському губернському правлінні, потім деякий час в Тулі.
В останні роки свого життя жив в Сумах, працював на Слобожанщині.

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Петро Антонович (1750 - 1810) - архітектор, педагог. Родом з Охтирки на Слобожанщині. Професійну освіту отримав у 1768 - 1773 pp. в Додаткових класах Харківського колегіуму у І. Саблукова та в Експедиції кремлівської будови під керівництвом В. Баженова в 1773 - 1775 pp. У 70 - 80-і роки XVIII ст. викладав в архітектурному класі Харківського колегіуму (учні архітектори В. Лобачевський, С. Чернишов).
В 1775 - 1809 pp. обіймав посаду губернського архітектора (1880 р. затверджений), 1802 р. очолив губернську креслярню.
Відзначався творчою продуктивністю, став родоначальником слобожанської класицистичної архітектурної школи.
Допомагав А. Вільянову в спорудженні губернаторського будинку на вул. Університетській № 14 (1766 - 1777 pp., проект архіт. М. Тихменєва).
Приймав безпосередню участь у виконанні планів міст Харківського намісництва (1782 - 1786 pp., співавтори Г. Буксгевден і С. Назвитин).
Розробляв генеральні плани Харкова (кін. XVIII - поч. XIX ст.).
За проектами Я. в Харкові були зведені такі громадські споруди:
Театр у прибудові до губернаторського будинку (1787 p., реконструкція 1791 p.),
Будинок намісника на вул. Університетській (1780 - 1782 pp., не зберігся),
Будинки віце-губернатора, губернська канцелярія і магістрат на вул. Університетській (80-і роки, не збереглись),
Палати присутствених місць (шість 1-поверхових дерев'яних будинків) на північно-східному боці вул. Університетської (1780 - 1805 pp., не збереглись),
Банківська контора (2 поверхи, мурована) на вул. Університетській (1785 - 1786 pp., не збереглась),
Гостиний двір на вул. Університетській (кін. XVIII ст., перебудований Є. Васильєвим),
Шубний ряд на березі Лопані / пізніше Пролетарській площі (кін. XVIII ст.),
Аптека приказу громадського опікування на вул. Різдвяній /газншіе Червоножовтневій № 2 (1786 - 1788 p.), Поштамт на розі вул. Старомосковської і набережної (1804 p.),
Михайлівська церква на Захарівській стороні (1783 - 1787 pp.),
Різдвяна церква у Залопанській частині (1781 - 1783 pp., не збереглась),
Церква Різдва Богородиці на вул. Каплуновській / пізніше ріг Пушкінської і Червонопрапорної (1782 - 1789 pp., на її місці збудована нова архіт. О. Бекетовим),
Благовіщенська церква в Залопанській частині міста (1793 р., не збереглась),
Провіантський склад на пл. Поезії (1785 - 1787 pp.).
Споруджував присутствені місця на вул. Уншерситетській за проектом Дж. Кваренгі (1785 - 1805 pp., недобудоване).
Ймовірно автор двох П-подібних в плані флігелів на вул. Університетській по боках від губернаторського будинку, які наприкінці XVIII ст. були одноповерховими.
Спроектував багато житлових будинків, серед них:
Особняк купця Ломакіна на розі Торгової площі і Плетньовського провулку (не зберігся, на його місці - готель "Асторія"),
Особняк на вул. Пушкінській № 6,
Садибний будинок Мінстера і брама на вул. Дмитрівській № 14 (кін. XVIII ст.),
Палац губернатора Сабурова на околиці міста /тепер вул. Академіка Павлова № 46 (пізніше лікарня),
Садиба Сердюкова на вул. Чернишевській № 14 (1808 - 1814 pp., співавтор В. Лобачевський).
Багато працював для повітових міст, де за його проектами споруджені:
Повітові місця в Сумах, Ізюмі, Краснокутську, Охтирці (всі 1798 p.),
Хлібна крамниця в Недригайлові,
Введенська церква-дзвіница у м. Охтирці (1774 - 1784 pp.),
Церква Архангела Михайла в Бабаях (1782 - 1784 pp.),
Церква в Сумах (1790 p.),
Церква в Костянтинівці (1797 p.),
Покровська церква в Пархомівці (1808 р.) та інші.
Ймовірно є автором:
Миколаївської церкви в с Гиївці Харківського повіту (1784 p.),
Трапезної церкви Архістратига Михайла у Хорошевському монастирі (1785 p.),
Вознесенської церкви в с. Рогань Харківського повіту (1798 p.),
Михайлівської церкви у с Пересічному Дергачівського району на Харківщині (1821 p.).
Приймав участь у створенні палацово-садибних ансамблів, автор палацу Шидловського у Старому Мерчику (1776 - 1778 pp.).

ЯРОЦЬКИИ В. - скульптор. Працював на початку XX ст. Виконав у Львові кілька монументально-декоративних робіт, серед них:
Рельєфи "Війна" і "Химера" на житлових будинках на вул. Мушака №№ 48, 50, 52 (1913 p., архіт. Г. Заремба, М. Хшановський).

ЯСКЕВИЧ Микола Іванович - архітектор. Професійну освіту здобув в Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання.
Працював у Києві на зламі XIX - XX ст. у формах неоренесансу і необароко.
Автор будинку для округу шляхів сполучення на вул. Тарасівській № 6 (1900 p.).
Спорудив низку будинків за приватними замовленнями:
Прибутковий будинок на вул. Тургенівській № 20 (1899 p.),
Прибутковий будинок на вул. Рейтарській № 3/6 (1900 p.),
Прибутковий будинок купчихи М. Поштар / 5 поверхів на розі вулиць Миколаївській № 10/1 і Мерінгівської (1900 p.),
Прибутковий будинок О. Дорожинської на вул. Святославській / пізніше Чапаева № 8 (1900 p.),
Прибутковий будинок на вул. Ольгинській № 2/1 (кін. XIX - поч. XX ст.),
Прибутковий будинок М. Самонова на вул. Фундуклеївській № 30/10 (1901 p.),
Прибутковий будинок В. Мартоса і В. Верховського на вул. Фундуклеївській № 40/ 25 (1900 - 1901 pp.).

ЯСКУЛЬСЬКИЙ Едмунд - скульптор. Працював в середині XIX ст. у Львові, де виконав:
Надгробок філантропа Юзефа Торосевича на Личаківському кладовищі (після 1869 p.).

ЯСНИГІН Іван Денисович (1745 - ?) - архітектор, скульптор. Освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв, її академік. Працював архітектором Калузької губернії, потім на Чернігівщині.
Дотримувався стильових принципів класицизму.
Керував будівництвом Спасо-Преображенського собору в Новгороді-Сіверському (1791 - 1796 pp., проект Дж. Кваренгі).
Спроектував іконостас Спаського собору в Чернігові (1793 - 1798 pp.).

ЯСТРЕМБСЬКИЙ Т. С. - архітектор. Працював на Полтавщині на початку XX ст. Спроектував народне училище / 2 поверхи в Кременчуку на Басейновій площі (1913 p.).

ЯЦЕНКО Іван Фомич (1859 - 24.12.1896) - архітектор. Після закінчення реальних училищ в Миколаєві і Одесі в 1880 - 1886 pp. навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів й здобув відповідне звання по І розряду.
З 1888 р. працював понадштатним техніком будівельного відділу Одеської міської управи. В архітектурних творах вживав стильові форми неоренесансу, необароко і неоросійського напрямку.
Збудував кілька богоугодних закладів:
на кошти Черепанникова - Спиридонівське відділення,
на кошти Маразлі - Нове,
на міські кошти - адміністративний корпус на трикутній площі між вулицями Старопортофранківською, Хуторською та Ойротською (1892 p.);
Богадільня Валіха на Безіменному провулку (1895 p.).
Автор міської грязелікарні і дитячого курорту в парку на Хаджибеєвському лимані,
Збудував два 2-поверхових з підвалами будинки для причту Грецької церкви на перетині вулиць Катерининської № 55 з Троїцькою і Успенською (1890 p.).
За приватними замовленнями Я. спроектував і збудував:
Кілька будинків на Молдаванці (1887 p.),
Житловий будинок на Лідерсовському бульварі № 14 (1887 p.),
Житловий будинок на вул. Старопортофранківській № 87 (1887 p.),
Житловий будинок на вул. Калантаївській № 14 (1887 p.),
Прибутковий будинок Трушевської на вул. Канатній № 54 (1888 p.),
Житловий будинок на вул. Княжій № 19 (1890 p.),
Житловий будинок на вул. Малоросійській № 4 (1891 p.),
Прибутковий будинок Летніка на розі вулиць Єврейській № 57 і Преображенської (1893 р.),
Житловий будинок редактора "Одеського листка" Навроцького на вул. Ланжероновській № 8 (1891 p.), Перебудова житлового будинку на розі вулиць Дворянської і Садової № 8 [2-поверховий з підвалом Демідової Сан-Доната] (1893 p.),
Прибутковий будинок Дробинського на розі вул. Катерининської № 54 і Успенської (90-і роки).
Займався перебудуваннями і надбудовами - II поверхів будинків Новікової на вул. Поліцейській № 4 [нумерація будинків на вулицях у цьому абзаці тексту наведена за станом на ті роки] і Супичича на Воронцовському провулку № 11 (1890 p.); Ill поверху будинку Гавриленка на вул. Карантинній № 13 (1891 p.); двох напівциркульних частин і II поверху будинку Раллі на Олександрівській площі № З й4 (1894 р.).
Серед пам'яток архітектури, створених за проектами Я., -
Прибутковий будинок Верготі на розі Великої Арнаутської № 6 і Канатної (1887 p.),
Готель "Версаль" на розі вул. Грецької № 42 і Красного провулка № 5 (1894 p., перебудова фасадів).
З 1888 р. був членом і брав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства. Приймав активну участь у роботі І з'їзду російських зодчих 1892 р.

ЯШАНОВ Микола Олексійович - інженер. Працював наприкінці XIX ст. інспектором Одеської дільниці. Займався приватною практикою.
1875 р. спроектував у формах неоренесансу 2-поверховий будинок Пагдерського на вул. Софіївській.

К началу страницы
Оглавление  ЮРГЕНС-ЮРГЕВИЧ  Бібліографія