Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЧАГІН-ЧИЧАГОВ

ЧАГІН Микола Михайлович
ЧАПЛИНСЬКИЙ Владислав Ромуальдович
ЧВУШАНСЬКИЙ А. В.
ЧЕБОТАРЬОВ К. Д.
ЧЕВРАН Карл
ЧЕКМАРЬОВ М.
ЧЕРВИНСЬКИЙ Євген Іванович
ЧЕРВИНСЬКИЙ Євген Іванович
ЧЕРКУНОВ Г. Н.
ЧЕРКУНОВ Никифор Никифорович
ЧЕРНЕНКО Дмитро Степанович
ЧЕРНЕНКО Федір І.
ЧЕРНИК Іван Денисович
ЧЕРНИЦЬКИЙ Микола Миколайович
ЧЕРНИШОВ Степан Георгійович
ЧЕРНІГІВ Леонід Маркович
ЧЕРНИЖЕР Дмитро Борисович
ЧЕСНОКОВ Михайло
ЧЕТВЕРИКОВ Аркадій Степанович
ЧЕТВЕРИКОВ П. Ф.
ЧЕХОВИЧ Семен Павлович
ЧИЖОВ Матвій Опанасович
ЧИСТОВ В. А.
ЧИЧАГОВ Дмитро Миколайович

ЧАГІН Микола Михайлович - інженер, архітектор. Закінчив Петербурзький технологічний інститут. 1848 р. за проект гімназії на 100 чоловік отримав у Академії мистецтв звання некласного художника-архітектора. З 1853 р. - академік архітектури.
В 1887 - 1890 pp. очолював оформлення інтер'єрів Володимирського собору Херсонеського монастиря в Севастополі (автор Д. Грімм). Спроектував і збудував у формах неоросійського стильового напрямку Воскресенську церкву в Форосі (1892 p.).

ЧАПЛИНСЬКИЙ Владислав Ромуальдович (1835 - ?) - архітектор. Отримав фахову освіту в 1850 - 1855 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, одержав звання архітекторського помічника і чин X класу. Працював в Ставрополі, здобув звання інженера-архітектора.
1874 р. призначений архітектором для виконання робіт у Київське будівельне управління, через рік - у відставці.

ЧВУШАНСЬКИЙ А. В. - архітектор. Працював на Полтавщині на початку XX ст.

ЧЕБОТАРЬОВ К. Д. - архітектор. На зламі XIX - XX ст. працював в Херсоні.
Приймав участь в конкурсі на перебудову бібліотеки у Миколаєві.

ЧЕВРАН Карл - скульптор. Працював у другій половині XIX ст.
1870 р. виконав мармурову копію античної скульптурної групи "Лаокоон" (сер. І ст. до н. е., родоські майстри Агесандр, Афонодор, Полідор), котра з 1971 р. знаходиться на площі перед Археологічним музеєм в Одесі.

ЧЕКМАРЬОВ М. - військовий інженер. Працював в Києві в чині інженера-полковника.
Спроектував у формах необароко будинок генерала О. Павлова на вул. Пушкінській № 33 (1895- 1896 рр.).

ЧЕРВИНСЬКИЙ Євген Іванович (1820 -?) - архітектор. Фахову освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв і 1846 р. за проект дворянського зібрання здобув звання вільного художника. 1850 р. визнаний "призначеним". Академік архітектури з 1852 р. за виконання проекту приватного будинку для столиці.
В середині XIX ст. намагався відродити український національний стиль, збудувавши садибний будинок Галагана в с. Лебединці на Полтавщині (1854 - 1856 pp.).
Перебудував у дусі неоросійського стильового напрямку соборну церкву св. Василя в Ромнах на Сумщині (1866 - 1867 pp.).

ЧЕРВИНСЬКИЙ Євген Іванович (07.10.1887. - 20.02.1930) - архітектор. 1909 р. закінчив архітектурний факультет Львівської технічної академії. Працював у Львові на початку XX ст., співробітничав з майстернею І. Левинського. Використовував стильові форми українського модерну, модернізованої класики і раціоналізму з елементами класики.
Серед виконаних споруд:
Друкарський цех на вул. Сокола / тепер П. Ковжуна № 10 (1910, 1925 p.),
Українське музичне товариство ім. М. Лисенка на пл. Шашкевича № 5 (1913 -1916 pp., співавтори І. Левинський, О. Лушпинський, Т. Обмінський, худ. М. . Сосенко, ск. Г. Кузневич),
"2-й Дім техніків" на вул. Бой-Желенського № 14 (1921 - 1927 pp.),
Вілла палацового типу на вул. У. Самчука № 17 (1922 p., співавтор А. Захарієвич),
Житловий будинок на вул. Ф. Колесси № 16 (1923 - 1924 pp., співавтор А. Захарієвич),
Житловий будинок на вул. Ф. Колесси № 18 (1923 - 1924 pp., співавтор А. Захарієвич),
Житловий будинок на вул. Ф. Колесси № 20 (1923 - 1924 pp., співавтор А. Захарієвич),
Житловий будинок на вул. Ф. Колесси № 22 (1923 - 1924 pp., співавтор А. Захарієвич),
Житловий будинок на вул. Ф. Колесси № 24 (1923 - 1924 pp., співавтор А. Захарієвич),
Будинок акціонерного товариства "Ходорів" на розі вулиць Стефаника і Дудаева № 19 (1924 - 1925 p.), Адміністративно-конторський будинок з телефонною станцією на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 26 (1926 p.).
Здійснив у дусі неокласицизму реконструкцію:
Будинку Головпоштамту на вул. Словацького № 1 (1922 p.),
Зали глядачів кінотеатру і під'їзду житлового будинку на вул. Широкій / тепер Коперника № 9 (1925 p., збудований 1912 р. К. Теодоровичом).
Брав участь у Крайовій виставці Східних Торгів - проектував павільйони (1921 p.).
Споруджував громадські й житлові будинки у Дрогобичі, Ворохті, Яремчі.
Низку споруд збудував у Львові в формах функціоналізму, зокрема, кам'яниці на вул. Я. Стецька № И і 13 (1927 - 1929 pp.).

ЧЕРКУНОВ Г. Н. - архітектор. Ймовірно син Н. Черкунова. Працював в Одесі наприкінці XIX ст. З 1889 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ЧЕРКУНОВ Никифор Никифорович (1814 - після 1870) - інженер. Із солдатських дітей, освіту отримав у Петербурзькій команді інженерного корпусу (кондуктор - 1832 р.). В 1834 - 1836 pp. служив у Севастополі, з 1836 р. - в Бендерській команді Дунайського інженерного округу. 1844 р. витримав екзамен на інженера-прапорщика. 1845 р. пішов у відставку з військової служби.
З 1847 р. працював в Одеському будівельному комітеті виконуючим обов'язки архітектора 4-ї частини міста, 1850 р. затверджений на цій посаді, яку обіймав до 1860 р. Одночасно з 1853 р. обіймав посаду архітектора Одеського жіночого благодійного товариства. В 1862 - 1867 pp. керував будівельним закладом Приказу громадського опікування.
Склав кошториси перебудови з'їжджих будинків 2-ї, 3-ї та 4-ї частин міста (1848 p.), здійснював авторський нагляд за їх перебудовою (1852 - 1858 pp.).
Виконуючи службові доручення, здійснював топографічні зйомки частин міста і будівельних ділянок.
Займався влаштуванням шосе на центральних міських вулицях (1854 p.).
Спорудив міст через Водяну балку по Виноградній вулиці (1855 p.).
В той же час у стильових формах пізнього ампіру і бідермеєра виконувались:
Огорожа навколо церкви Архангела Михайла на Михайлівській площі (1850 p.),
Сирітській будинок на вул. Хутірській (1850 p.),
Робітний будинок в місті (1850 p.),
Всіхсвятська церква на Старому християнському кладовищі (розширення 1852 - 1854 pp.),
Будинок Єврейської лікарні на вул. М'ясоїдівській (спроектував 1855 p., будівництво закінчено 1865 p.).
За приватними замовленнями спроектував:
Житловий будинок М'ясоїдова на розі вулиць М'ясощовської та Прохоровської (1844 p.),
Будинок і огорожу подвір'я Юрескула на вул. Картамишівській (1847 p.),
Будинки на Тюремному провулку № 39 (1848 p.),
Житловий будинок пані Є. Абази на вул. Рішельєвській № 54 (1848 p.),
Будинок на Кузнецькій № 8 (1849 р., не зберігся),
Первісний проект будинку Зоріфа на вул. Надеждинській № 10 (40-і роки, закінчив Ф. Моранді 1851 p.),
Житловий будинок Пашкова на вул. Петропавловській (1850 p.),
Житловий будинок Стурдзи на вул. Катерининській № 2 (1850 p.),
Житловий будинок Северина на вул. Балківській (1850 p.),
Будинок Посохова на вул. Катерининській № 6 (1851 p.),
Хлібний магазейн на розі Поліцейської і Преображенської (1853 р., не зберігся),
Будинок і флігель на Казарменному провулку № 1 (1854 - 1855 pp.).
Під час Кримської війни 1854 - 1855 pp. був мобілізований в армію і перебудував військові казарми № 3 і 4 в Одесі на вул. Старопортофранківській.
Виконав низку містобудівних проектів, серед них:
Упорядкування вуличної мережі біля Тираспольської застави (1856 p.),
Розпланування Привозної площі (1857 p.),
Благоустрій Старобазарної площі (1857 p.),
Розпланування Нового християнського кладовища на Чорноморській дорозі (1858 p.),
Упорядкування вуличної мережі Молдаванки (1859 p.).
Приймав участь у проектуванні й забудові інших південних міст України, в тому числі:
Перебудова з використанням форм російсько-візантійського стильового напрямку соборної церкви у Феодосії (1850 p.),
Реконструкція 28 шпиталів у Григоріополі й Дубоссарах (1854 - 1855 pp.).

ЧЕРНЕНКО Дмитро Степанович (1824 - 09.02.1899) - архітектор. Одержавши освіту в Харківській гімназії, в 1840 - 1845 pp. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі, яке закінчив з відзнакою і здобув звання архітекторського помічника.
Після навчання працював у Новгороді й Тобольські. Згодом отримав звання інженера-архітектора. 1875 р. пішов у відставку, повернувся до Харкова, де займався приватною практикою, служив при 1-му страховому товаристві.
Спроектував і збудував у формах неоренесансу і необароко низку житлових будинків і громадських споруд, зокрема:
Пасаж у будинку В. Пащенка-Тряпкіна на вул. Університетській з металевим містком над Купецьким спуском (1875 р., не зберігся).

ЧЕРНЕНКО Федір І. - архітектор. Гарнізонний інженер-прапорщик 1854 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв за проект шпиталю звання вільного художника-архітектора. Проектував для України в середині XIX ст.

ЧЕРНИК Іван Денисович (1811 - 1874) - архітектор. Син урядника козачого війська. Професійну освіту отримав у 1829 - 1834 pp. в Петербурзькій Академії мистецтв, як пенсіонер Чорноморського козачого війська. 1835 р. за проект отаманського замку отримав звання академіка, 1842 р. за проект імператорського палацу - професора архітектури. В основному працював у Петербурзі.
Використовував стильові форми пізнього ампіру, неоренесансу.
1843 р. виконав генеральний план Єлизаветграда з показом розташування нових споруд, у зв'язку із посиленням ролі міста в системі військових поселень.
1849 р. виконав проект арсенальних майстерень Київської фортеці (здійснені * в 1850 - 1852 pp.).

ЧЕРНИЦЬКИЙ Микола Миколайович (1839 - ?) - архітектор. 1852 р. поступив і 1859 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище зі званням архітекторського помічника і правом на чин XII класу. Працював в Уфі, Пермі.
1866 р. був призначений на посаду молодшого губернського архітектора в Полтаву, на якій служив до 1869 p., після чого взяв відставку. Але через рік повернувся на службу, працював у Костромі і Москві.
За його проектами в 1866 - 1869 pp. виконані:
Мурована дзвіниця і перебудова церкви у маєтку Шишкова на Полтавщині,
Спорудження водостоків в Ромнах,
Греблі з мостами в Полтаві.

ЧЕРНИШОВ Степан Георгійович - архітектор. Професійну освіту отримав у Додаткових класах Харківського колегіуму, учень архіт. П. Ярославського.
Працював у Харкові в першій третині XIX ст., в 20-і роки - на посаді губернського архітектора. Дотримувався стильових принципів ампіру.
Був автором таких споруд, як:
Лікарняна управа з пожежною вежею на вул. Катеринославській (1818 p.),
Міські присутствені місця на північно-західному куті Миколаївській площі (1822 - 1823 рр.),
Ймовірно був автором торговельних рядів зі складами на вул. Квітки-Основ'яненка № 11 і 12 (1824 p., 30-і роки).
Приймав участь у розбудові лікарняного ансамблю у колишній садибі Сабурова на вул. Академіка Павлова № 5 (разом з А. Денисенком і А. Тоном).

ЧЕРНІГІВ Леонід Маркович (1872 - 1946) - архітектор. Народився в Одесі, фахову підготовку отримав під керівництвом провідних місцевих зодчих. Працював в Одесі на початку XX ст., вживаючи форми необароко, модерну, модернізованих історичних стилів і неоампіру.
Збудував кілька громадських споруд, а саме:
Картинна галерея О. П. Руссова на вул. Торговій № 2 (1901 p.),
Казначейство на вул. Херсонській № 16 (1906 p.).
Спорудив багато житлових будинків, серед них:
Прибутковий будинок Гаєвського на Соборній площі /вул. Садовій № 21 (1897 - 1899 pp., автор В. Шмідт), Прибутковий будинок Руссова на вул. Торговій № 6 (кін XIX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Торговій № 8 (кін XIX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Торговій № 10 (кін XIX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Софіївській № 9 (кін XIX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Софіївській № 11 (кін XIX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на розі вулиць Софіївській № 13 і Торгової № 12(кін. XIX ст.),
Житловий будинок на вул. Софіївській № 16 (поч. XX ст.),
Адміністративні споруди на вул. Софіївській № 19, 19-а (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Магнера на Приморському бульварі № 14 і провулка Театрального № 4 (1904 - 1905 pp.),
Прибутковий будинок Трігера на провулку Покровському / тепер Шухевича № 5 (1905 p., співавтор А. Юргевич), Прибутковий будинок Бекеля на Театральному провулку № 10 (1906 p.),
Житловий будинок Ашкеназі на розі вул. Еврейської і Олександрівського проспекту (поч. XX ст.), Прибутковий будинок Лівшиця на розі вулиць Преображенської і Троїцької (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Коблєвській № 38 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Руссова на вул. Коблєвській № 38-а (поч. XX ст.),
Будинок окремих кімнат / гуртожиток на вул. Ямській / тепер Новосельського № 64 (поч. XX ст.),
Власний будинок на розі вулиць Катерининської № 35 і Поштової (1912 р., ск. Паоліні),
Прибутковий будинок Асвадурова на розі вулиць Пушкінської № 37 і Троїцької № 25 (1913 - 1914 pp., співавтор Я. Гольденберг),
Житловий будинок на вул. Рішельєвській № 84 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Новорибній № 54 (поч. XX ст.).
Приймав участь у промисловому будівництві, приклад - Молочний завод Чичкіна на вул. Троїцькій № 29 (1915 p.).

ЧЕРНИЖЕР Дмитро Борисович - архітектор. Працював на початку XX ст. В Одесі займався приватною практикою.

ЧЕСНОКОВ Михайло - архітектор. Працював у Миколаєві на зламі XIX - XX ст. Приймав участь в конкурсі на перебудову міської бібліотеки.

ЧЕТВЕРИКОВ Аркадій Степанович (1833 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі (1850 - 1855 pp.), отримавши звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря. Служив в основному в Олонецькій губернії і Тамбові, 1870 р. отримав звання інженера-архітектора.
Працював у Катеринославі начальником штучного столу в губернській комісії (з 1857 p.), виконавцем робіт (1861 p.), молодшим архітектором (до 1863 p.).

ЧЕТВЕРИКОВ П. Ф. - інженер. Працював в Києві у середині XIX ст.

ЧЕХОВИЧ Семен Павлович - інженер. Працював в Одесі наприкінці XIX ст. техніком при управлінні порту.
Приймав участь у будівництві Одеського відділення Російського Технічного товариства (1892 - 1894 pp., архіт. О. Бернардацці, Е. Меснер).
Споруджував залізобетонні купальні на Ланжероні (1910 - 1912 pp., співавтор архіт. Ю. Дмитренко).
Виконував приватні замовлення.
Збудував у формах неоренесансу 2-поверховий з підвалом будинок Едуардса на Софійському провулку (1893 p.).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства, виступав з доповідями.

ЧИЖОВ Матвій Опанасович (10.11.1838 - 28.05.191916) - російський скульптор. Після навчання у Строганівському художньо-промисловому училищі (1856 - 1857 pp.) і в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества (1857 - I860 pp.) з 1860 р. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв у М. Пименова і П. Клодта, яку закінчив 1867 р. з 1-ю золотою медаллю і 1868 р. поїхав для удосконалення майстерності за кордон у Рим. З 1875 р. - академік скульптури, з 1893 р. - дійсний член Академії мистецтв, з 1905 р. - член її Ради.
Серед його праць, виконаних для України:
Пам'ятник Миколі І в Києві напроти університету (перемагав на конкурсах 1887 і 1891 pp., відкритий 1896 p., п'єдестал архіт. В. Ніколаєв, не зберігся).
При виготовленні пам'ятника-фонтана О. Пушкіну в Одесі консультував ск. А Реутова, який виконував скульптурні прикраси на п'єдесталі.

ЧИСТОВ В. А. - архітектор. Працював на початку XX ст. Використовував форми неоампіру.
Спроектував і збудував у Севастополі Інститут фізичних методів лікування / пізніше палац піонерів на пр. Нахімова № 4 (1914 р.)

ЧИЧАГОВ Дмитро Миколайович (1835 - 1894) - російський архітектор. Працював в Москві, 1872 р. проектував Політехнічну виставку. Автор Московської міської думи (1890 - 1892 pp.), каплиці на честь полеглих у війні 1877 - 1878 pp., кількох учбових споруд і житлових будинків, виконаних у формах неоросійського стильового напрямку і необароко.
Згідно кореспонденції журналу "Зодчий" 1876 р. за проектом Ч. був збудований 2-поверховий особняк Терещенка у Києві.

К началу страницы
Оглавление  ЦАУНЕ-ЦУГ  ШАБАЛОВСЬКИЙ-ШІМБРЕЗ