Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ХАМБРЕЗ-ХШАНОВСЬКИЙ

ХАМБРЕЗ Ігнатій
ХАНСЕН Теофіль
ХАНИКОВ Михайло Петрович
ХАРЛАМОВ Володимир Федорович
ХАРЛАМОВ Петро
ХАРМАНСЬКИЙ Едуард Осипович
ХАРМАНСЬКИЙ Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович
ХАРМАНСЬКИЙ Станіслав-Антон [Станіслав Юліановт]
ХАРРІСОН Томас
ХЕЛМАН
ХИМИЧ М.
ХМЕЛЕВСЬКИЙ Станіслав Иосифович
ХОДЕЦЬКИЙ Кашмир-Марія Станіславович
ХОЙНАЦЬКИЙ Олександр Ромуальдович
ХОЙНОВСЬКИЙ Людомир-Флавіан Любомирович
ХОЛОНЕВСЬКИЙ С.
ХОРЖЕВСЬКИЙ Станіслав Іванович
ХОТИН Іван Кузьмич
ХРЕННІКОВ Володимир Миколайович
ХРЖАНОВСЬКИЙ Йосип Венедиктович
ХРИСТІАНІ К.
ХРИСТОФОРОВ
ХРУСТАЛЬОВ Володимир Васильович
ХШАНОВСЬКИЙ М.

ХАМБРЕЗ Ігнатій - архітектор. Працював у Львові в середині XIX ст. у формах ампіру.
Перебудував арсенал Сенявських під музей В. Баворовського на вул. Бібліотечній № 2 (30 - 40-і роки, скульптури виконані І. Шімзером).

ХАНСЕН Теофіль (13.07.1813 - 17.02.1891) - датський архітектор, переважно працював у Відні. Один з провідних майстрів Європи в середині і другій половині XIX ст., автор будинків парламенту, біржі у Відні, Академії наук в Афінах та інших громадських й житлових споруд.
X. застосовував у своїх творах архітектурні форми неоренесансу, неороманіки і неовізантійського стильового напрямку.
За його проектом у Львові виконано:
Комплекс споруд / головний корпус і каплиця Дому військових інвалідів на вул. Клепарівській № 35 (1855 - 1863 pp., ск. К. Серве-Годебський, А. Пер'є).

ХАНИКОВ Михайло Петрович (1855 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав у Сумському реальному училищі, професійну в 1878 - 1884 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, був випущений зі званням цивільного інженера і нагороджений срібною медаллю за успіхи.
Працював в основному в Петербурзі, 1888 р. здійснював державний контроль у Катеринославській губернії, 1890 р. продовжив працю в губернії. Збудував у формах неоросійського стильового напрямку:
Церкву в с Федірівка Таганрозького повіту (1892 p., проект М. Харманського),
Низку житлових і виробничих споруд за приватними замовленнями.

ХАРЛАМОВ Володимир Федорович (1860 - ?) - російський архітектор. Освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв з 1879 до 1888 р. і за проект вокзалу поблизу міста на морських купаннях одержав звання класного художника 1-го ступеня. Переважно працював у Петербурзі, дотримувався стильових форм неоренесансу і необароко.
Серед праць, виконаних для України:
Головпоштамт в Одесі на вул. Садовій № 10 (1893 - 1895 pp., участь архіт. В Домбровського, будував М. Рейнгерц),
Житловий будинок для працівників пошти в Одесі на вул. Коблевській № 29 (1899 p., співавтор В. Домбровський, будував М. Рейнгерц),
Чоловіча класична гімназія в Акермані (1899 p.).
Виступав у пресі з аналізом спроектованих споруд: Здание мужской классической гимназии в Аккермане // Зодчий. - 1899. - № 3. - С. 28; К проекту зданий для почтово-телеграфных учреждений в г. Одессе с помещениями для Управления округа и квартир для служащих // Зодчий. - 1894. - № 5 - 6.
3 1896 р. став членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ХАРЛАМОВ Петро - військовий інженер. Служив на Півдні України в останньому десятиріччі XVIII ст. Після від'їзду Ф. Деволана керував забудовою Одеси (1796 - 1802 pp.),
Допрацював генеральний план міста (1798 p.).
Виконував проекти різних фортифікаційних споруд, виробничих та інших будинків для створення порту.

ХАРМАНСЬКИЙ Едуард Осипович (1836 - ?) - архітектор. В 1852 - 1858 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання цивільного інженера і чин губернського секретаря.
Працював в будівельній і шляховій комісії Катеринославського губернського правління: з 1865 р. на посаді молодшого інженера, з 1867 р. - молодшого архітектора, з 1875 р. - губернського архітектора.
Перебудував дерев'яний Троїцький собор у Новомосковську (1888 p.).

ХАРМАНСЬКИЙ Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович (1859 - після 1917) - архітектор, педагог. Середню освіту отримав в Катеринославському і Кременчуцькому реальному училищі, навчався в Петербурзькому Будівельному училищі в 1879 - 1885 pp., випущений по І розряду й набув звання цивільного інженера.
Після служби у Новочеркаському будівельному відділенні 1890 р. переїхав до Харкова, де заступив посаду молодшого інженера при Харківському губернському правлінні. З 1896 до 1917 р. працював губернським земським інженером і завідував технічним відділом Міської управи. Викладав у Технологічному інституті (з 1911 p.).
Спочатку дотримувався стильових форм неокласицизму і необароко, у подальшому - модерну, модернізованих форм історичних стилів та українського модерну.
Збудував 2-поверхову лікарню і камери для одиночного ув'язнення при Харківській тюрмі (1890 - 1892 pp.).
Багато виконував приватних замовлень наприкінці XIX cm.
Приватна лікарня і житловий будинок на пл. Театральній № 5 (кін. XIX ст.).
На початку XX cm. збудував у Харкові:
Ремісниче училище на пр. Московському № 36
Комплекс селекційної станції на Московському проспекті № 142 (1913 p., співавтор Є. Сердюк),
Торгове товариство російсько-американської резинової мануфактури "Трикутник" на вул. Катеринославській / пізніше Свердлова, Полтавський шлях № 35 (1910 p.),
Житловий будинок Нерослева з крамницею на вул. Катеринославській № 55 (1912 - 1914 pp.),
Дерев'яні трибуни іподрому на гаї. 1 травня № 2 (1906 p., співавтор О. Гінзбург),
Іподром на пл. 1 травня № 2 (1914 p.).
Приватна лікарня і прибутковий будинок на вул. Пушкінській № 7 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Пушкінській № 20 (перебудований).
Надбудував житловий будинок на розі пл. Поезії і вул. Пушкінської № 24 (поч. XX ст.),

ХАРМАНСЬКИЙ Станіслав-Антон [Станіслав Юліановт] (1861 - ?) - архітектор, брат М. Харманського. Освіту отримав в Катеринославському реальному училищі; навчався в Петербурзькому Будівельному училищі (1882 - 1887 pp.), отримав звання цивільного інженера і чин X класу.
Після навчання повернувся до Катеринослава, де працював у будівельному відділенні молодшим інженером, а в 90-х роках - губернським інженером.
Застосовував форми необароко, неоготики та модернізованих історичних стилів.
У співавторстві з І. Горленським запроектував і збудував Літній клуб у Міському саду (1898 p.).
Здійснював технічний нагляд за будівництвом Катеринославського вищого гірничого училища (1899 - 1901 pp., проект О. Бекетова).
За проектом X. розширено костел (1900 p.). Виконав проект дворянського пансіону-притулку (1904 p.).

ХАРРІСОН Томас (1744 - 1829) - англійський архітектор. Представник романтизму. Був залучений М. Воронцовим для проектування своєї резиденції в Алупці. Однак нагла смерть не дозволила виконати замовлення в належному обсязі.

ХЕЛМАН - архітектор. Працював у Львові в першій половині XIX ст. у стильових формах ампіру. Збудував резиденцію губернатора на вул. Винниченка № 14 (1821 p.).

ХИМИЧ М. - майстер-тесля. Працював наприкінці XVIII ст. на Закарпатті. Перебудував церкву св. Миколи в с Чорноголова Великоберезнянського району Закарпатської області (1794 p.).

ХМЕЛЕВСЬКИЙ Станіслав Иосифович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Проектував для України на зламі XIX - XX ст.

ХОДЕЦЬКИЙ Кашмир-Марія Станіславович (1863 - 07.06.1892) - архітектор. Після закінчення Харківського реального училища навчався в 1886 - 1890 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
Працював у штаті канцелярії Одеського градоначальника. Займався приватною практикою. Твори виконував у дусі неоренесансу і бароко.
1891 р. збудував житлові будинки: 2-поверховий і флігель Павлова на Сінній площі, 2-поверхові з підвалами Динго на вул. Новобазарній № 34 [нумерація будинків на вулицях у цьому абзаці тексту наведена за станом на ті роки], Фредерика на Стурдзовському провулку № 12, 3-поверховий будинок Сигаля на Коблевській № 13.
З 1890 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ХОЙНАЦЬКИЙ Олександр Ромуальдович (? - після 1914) - архітектор. Працював у Києві наприкінці XIX - початку XX ст. в формах неоренесансу, необароко і неоросійського стильового напрямку.
Проектував і будував:
Житловий будинок Н. Барського на Хрещатику № 50 (1881 p.),
Особняк на вул. Пушкінській № 34 (1883 p.),
Прибутковий будинок і особняк на вул. Володимирській № 45 (1891 - 1892 pp.),
Прибутковий будинок О. Гончарова на вул. Жилянській № 120-а (1900 p.),
Прибутковий будинок на вул. Володимирській № 41 (1900-і роки),
Прибутковий будинок Є. Столяренка на Андріївському узвозі № 34 (1901 p., будував М. Вишневський). Закінчив будинок О. Берестовського (1884 p., див. Спарро).
Розробив 24 типи планів і фасадів для будівництва дачних споруд у Святошині (1897 p., співавтор О. Кривошеєв).

ХОЙНОВСЬКИЙ Людомир-Флавіан Любомирович (13.02.1880 - ?) - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькій Академії мистецтв у 1899 - 1909 pp. і за проект курзалу на мінеральних водах отримав звання художника-архітектора.
Проектував для України на початку XX ст.

ХОЛОНЕВСЬКИЙ С. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX ст. у стильових формах необароко і неорококо. Збудував:
Особняк вченого Я. К. Зелінського на вул. Вербицького № 6 (1896 p.),
Особняк вченого Я. К. Зелінського на вул. Вербицького № 8 (1896 p.),
Житловий будинок на вул. Рилєєва № 7 (1896 - 1897 pp.),
Житловий будинок на вул. Рилєєва № 9 (1896 - 1897 pp.), vЖитловий будинок на вул. "Просвіти" № 9 (XIX ст.).

ХОРЖЕВСЬКИЙ Станіслав Іванович - землемір. Працював в Одесі в середині XIX ст., збереглися його кресленики різних частин міста. Займався і приватною практикою як архітектор.
За його проектом був надбудований 3-м поверхом особняк Зонтага, зведений в 1826 - 1827 pp. на Приморському бульварі № 6 у суворих ампірних формах (1850 p.).

ХОТИН Іван Кузьмич (1864 - ?) - архітектор. 1885 р. поступив і 1891 р. закінчив по першому розряду Петербурзький Інститут цивільних інженерів, отримавши відповідне звання.
Був відряджений для спорудження Новоселицьких гілок Південно-Західної залізниці.

ХРЕННІКОВ Володимир Миколайович - інженер-технолог. Працював у Катеринославі на початку XX ст. В 1910 - 1913 pp. за власним проектом спорудив великий прибутковий будинок у формах українського модерну на Катерининському проспекті № 66 (фасад П. Фетисова).

ХРЖАНОВСЬКИЙ Йосип Венедиктович (12.12.1844 - ?) - архітектор. Фахову освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі в 1864 -1868 pp., здобув звання архітекторського помічника і чин X класу.
1868 р. приймав участь у спорудженні Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, 1869 р. - в проектування залізничної гілки від Бердянська до м. Олександрівська..

ХРИСТІАНІ К. - будівничий парків. Працював на Чернігівщині і в Києві у середині XIX ст.
Після 1834 р. керував формуванням парку в Сокиринцях.
1868 р. спроектував Університетський сад у Києві.

ХРИСТОФОРОВ- архітектор. Працював у Катеринославі у 80-і роки XIX ст., займався приватною проектною і будівельною практикою.
Збудував власний особняк у неоросійському стилі.

ХРУСТАЛЬОВ Володимир Васильович (1857 - ?) - архітектор, педагог. Після закінчення у Петербурзі Петропавлівського училища навчався в 1879 - 1885 pp. у Будівельному училищі й отримав звання цивільного інженера по І розряду.
Переїхав до Харкова, де працював молодшим інженером будівельного відділення Харківського губернського правління, з 1890 р. - молодшим архітектором. Викладав архітектурне креслення (з 1886 р.) і архітектурне проектування (з 1887 р.) у Харківському технологічному інституті.
Вживав модернізовані форми історичних стилів.
В 1899 - 1902 pp. разом з Ю. Цауне споруджував Судові установи за проектом О. Бекетова.
Спроектував мурований цирк-театр в Залопанській частині на Жандармській площі (1905 - 1906 pp.).
На початку XX ст. спроектував низку прибуткових будинків і особняків.

ХШАНОВСЬКИЙ М. - архітектор. Працював на початку XX ст., дотримуючись стильових форм модернізованої класики. За його проектами у Львові споруджені:
Житловий будинок на вул. Мушака № 48 (1913 p., співавтор Г. Заремба. ск. В. Яроцький),
Житловий будинок на вул. Мушака № 50 (1913 p., співавтор Г. Заремба, ск В. Яроцький),
Житловий будинок на вул. Мушака № 52 (1913 p., співавтор Г. Заремба, ск. В. Яроцький).

К началу страницы
Оглавление  ФАБРИЦІУС-ФУНК  ЦАУНЕ-ЦУГ