Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ФАБРИЦІУС-ФУНК

ФАБРИЦІУС М.
ФАБРІ Л.
ФАЙН М.
ФАЙФЕЛЬ О. С.
ФАН-ДЕР-ШКРУФТ Іполит Андрійович
ФАН-ДЕР-ФЛІС Борис Васильович
ФАРАФОНТЬЄВ Панас Якович
ФАРТУХ Ярослав
ФЕДАС Ф.
ФЕДОРОВ П.
ФЕДОРСЬКИЙ 3.
ФЕДЬЧАК
ФЕЛШСЬКИЙ Роман
ФЕЛЬГЕР Мордко Давидович
ФЕЛЬДМАН Валентин Августович
ФЕЛЬКНЕР Йосиф
ФЕЛЬНЕР Фердінанд
ФЕЛЬТЕН Георг Фрідріх [Юрій Матвійович]
ФЕНКЕЛЬ Йосиф
ФЕОКРИТОВ О.
ФЕОФАН
ФЕРРЕ
ФЕРСТЕР Єгор Християнович
ФЕСІНГЕР Клеменс
ФЕССАЛОНИЦЬКИЙ Андрій Дмитрович
ФЕТІСОВ Петро Павлович
ФЕХТЕР М.
ФИДРОВСЬКИЙ Дмитро Якович
ФІДЛЕР Віктор Андрійович
ФІЛЛІПП Парис
ФІШЕЛЬ Т. Л.
ФЛЕЙШЛЬ
ФОК Д.
ФОМІН Іван Олександрович
ФОФАНОВ О. І.
фон ФРАЙМАН Отто
ФРАНЦ Й.
ФРАНЦИШ
ФРАПОЛЛІ Джованні
ФРАПОЛЛІ Франсіско
ФРЕЙБС
ФРЕЙВАЛЬД Іоганн
ФРЕЙМАН О.
ФРЕХ Антон
фон-ФРІДЕ Федір Юлійович
ФРІДЛЬ Ф.
ФУНК Олександр Егорович

ФАБРИЦІУС М. - військовий інженер. Служив у Києві наприкінці XIX ст. у чині інженера-полковника. Збудував у формах неоренесансу:
Пологовий притулок доброчинного закладу Терещенків на вул. Нижній Вал № 49 (1889 p.).

ФАБРІ Л. - архітектор. В середині XIX ст. працював на Закарпатті. Перебудував Хрестовоздвиженський кафедральний собор в Ужгороді (1848 p.).

ФАЙН М. - польський архітектор. Працював у Лодзі на початку XX ст. Приймав активну участь в архітектурному житті України, разом з архіт. Г. Гіршенбергом виконував конкурсні проекти на:
Катеринославське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1910 p., 2-а премія), Будинок-особняк А.Я. Вюрглера у Києві (1914 p., 3-а премія).

ФАЙФЕЛЬ О. С.. - архітектор. Працював в Одесі на початку XX ст. Спорудив:
Житловий будинок Зельдовича на розі вул. Троїцької № 48 і провулку Грибоедова (1912 p.).

ФАН-ДЕР-ШКРУФТ Іполит Андрійович - архітектор. Працював на Півдні Україні в середині XIX ст. З 1845 р. обіймав посаду головного доглядача казенних споруд в Ізмаїлі, з 1851 р. - архітектора 5-ї частини міста Одеси. В 60 - 70-і роки займався приватною практикою.
За проектами Ф., вирішеними в дусі бідермеєру і неоренесансу, в Одесі були зведені:
Житловий будинок Бландковського на розі вул. Московської і круглої площі (1851 p.),
Житловий будинок Ховичевої на Пересипу в VII кварталі (1852 p.),
Житловий будинок Горенвала на вул. Новорибній (1853 p.);
Споруджував альтанки та інші будівлі.
Керував будівництвом монументу на місці Кагульської битви (1844 - 1849 pp., проект Ф. Боффо).

ФАН-ДЕР-ФЛІС Борис Васильович (15.04.1762 - ?.03. 1846) - інженер-гідротехнік. Родом з голландського містечка Ніпорта, на російській службі з 1792 р. В архітектурних працях керувався принципами класицизму і ампіру.
В 1794 - 1796 pp. проектував і будував адміралтейські споруди в причорноморських селищах, серед них з 1794 р. - в Одесі.
У Кінбурні відремонтував фортецю і створив укріплену пристань (1796 p.).
1800 p. займався питаннями поліпшення судноплавства на Дніпровських порогах. В 1802 - 1804 pp. працював у Тулі.
1819 р. був призначений гідротехніком чорноморських портів, працював у Севастополі, Херсоні й Миколаєві, де: Вирішував питання благоустрою набережних,
Керував спорудженням миколаївської обсерваторії,
Приймав участь у будівництві Тендровського маяка.
З 1828 р. працював у Одесі, де:
Здійснив свій проект поліпшення і збільшення порту,
Будував набережну під Приморським бульваром,
Приймав участь у спорудженні Гігантських сход з бульвару до моря,
Розширив і модернізував Військову та Карантинну гавані,
Споруджував Платонівський і Андросівський моли,
Спроектував кухню для екіпажів кораблів (30-і роки),
Створював потужну верф неподалік від Пересипу (1840 p.).

ФАРАФОНТЬЄВ Панас Якович (1799 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1809 - 1820 pp. і одержав відповідне свідоцтво.
Працював в Україні у стильових формах пізнього ампіру і неоренесансу.
За його проектами у Кременчуку було збудовано комплекс будівель головного штабу резервної кавалерії і поселень (1844 p., будував Д. Ткаченко в 1846 - 1852 pp.).
Виконав генеральний план міста Єлизаветграда (1845 p.).

ФАРТУХ Ярослав - архітектор. Працював в першій половині XX ст. в Західній Україні.
Автор дерев'яної церкви св. Миколи в с Гошів Кроснянського воєводства в Польщі (1938 р.).

ФЕДАС Ф. - будівничий, тесля. Працював на зламі XVIII - XIX ст. на Галичині.
Реставрував дерев'яну одноярусну з наметовим верхом дзвіницю Миколаївської церкви у с. Мала Горожанка Миколаївського району на Львівщині (1804 p., співавтори П. Мандуй, Данилов).

ФЕДОРОВ П. - архітектор. Працював у другій половині XIX ст. в Києві, додержуючись стильових форм неоренесансу. Серед виконаних праць:
Проект докорінної реконструкції збудованого 1841 р. особняка Демідова Сан-Донато на бульварі Шевченка № 12 (1872 p., здійснював архіт. Р. Тустановський),
Первісний будинок / 2 поверхи на вул. Прорізній № 17 (1872 p., пізніше будівля розширена і надбудована), Будинок М. Юнова на вул. Нижній Вал № 7 (1876 p.).

ФЕДОРСЬКИЙ 3. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Застосовував форми зрілого й раціоналістичного модерну, модернізованих середньовічних стилів.

Серед виконаних творів:
Забудова вулиці Архітекторської (1906 - 1908 pp., співавтор А. Захарієвич),
Прибутковий будинок на вул. Зеленій № 46 (1909 p., співавтор А. Богохвальський),
Казино де Парі / театр-кабаре, тепер молодіжний театр на вул. Л. Курбаса № 3 (1909 p., співавтор С Мацудзинський),
Прибутковий будинок з театральною залою на вул. Фредра № 6 (1910 p.).

ФЕДЬЧАК - тесля. Походив з с. Комарники на Львівщині Працював на початку XX ст. у традиціях бойківської школи народного зодчества.
Разом з М. Яворським будував дзвіницю Святодухівської церкви в с Нижнє Висоцько Турковського району (1905 p., майстер М. Комарницький).

ФЕЛШСЬКИЙ Роман - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Використовував стильові форми зрілого і раціоналістичного модерну, модернізовані форми історичних стилів.
Збудував низку споруд, серед яких:
Житловий будинок на вул. Глинянській / тепер Д. Донцова № 1 (1909 - 1910 pp.),
Прибутковий будинок Грюнера на вул. Єзуїтській / тепер В. Гнатюка № 20 - 22 (1910 - 1911 pp., первісний проект Ф. Касслера, ск. 3. Курчинський),
Прибутковий будинок на вул. Широкій / тепер Коперника № 5 (1911 р., ск. 3. Курчинський),
Кам'яниця М. Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців № 12 і Костюшка (1911 - 1913 p., ск. Т. Блотницький),
Житловий будинок на вул. Янівській / тепер Т. Шевченка № 24 (1912 p.),
Житловий будинок на вул. Янівській /тепер Т. Шевченка № 26 (1912 p.),
Передпоховальна споруда євреїв - Бет-Тахара - на Янівському цвинтарі (1912 p., співавтор Є. Гродинський),
Універмаг на вул. Шпитальній № 2 (1912 - 1913 pp.),
Товарний універсальний магазин "Магніт" / тепер ЦУМ на розі вулиць Городоцької № 10 і Шпитальної № 1 (1912 - 1913 p., збудований фірмою М. Уляма),
Житловий будинок на вул. Академіка Павлова № 9 (1913 pp.),
Житловий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 5 (1913 p., співавтор А. Піллер),
Житловий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 9 (1913 p., співавтор А. Піллер).

ФЕЛЬГЕР Мордко Давидович (1881 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв (1901 - 1912 pp.) і за проект драматичного театру для столичного міста на 1200 чоловік здобув звання художника-архітектора. Працював на початку XX ст., використовуючи форми неоампіру і неокласицизму.
Прийняв участь у конкурсі на проект Контрактового будинку в Києві (1912 p., 3-а премія, співавтор А. Грінберг).
Друкував статті у столичних журналах з архітектурних проблем. Досліджував творчість майстрів ампіру, зокрема, праці Тома де Томона для Одеси.

ФЕЛЬДМАН Валентин Августович (04.03.1864 - 26.07.1928) - архітектор, художник, педагог. З 1883 р. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, 1888 р. відзначений 2-гою золотою медаллю за проект вокзалу поблизу міста при морських купальнях на Чорному морі, 1889 р. отримав звання класного художника 1-го ступеня.
Спочатку працював у Севастополі, де, вживаючи форми неоросійського стильового напрямку, неоренесансу, неокласицизму і неоампіру, здійснив наступні роботи:
Покровський собор на вул. Великій Морській (1892 - 1905 pp.),
Споруду Головного командира Чорноморського флоту (1893 - 1900 pp.),
Комплекс будівель дачі підрядчика А. Максимова з ландшафтним парком (1900 - 1905 pp.), що включає: Житловий корпус,
Альтанки й павільйони,
Штучні руїни,
Місточки, басейни і сходи.
1896 р. виконав малюнок іконостаса для домової церкви Корсуньської Божої Матері Херсонеського монастиря.
Приймав активну участь у відзначенні 50-річчя оборони Севастополя під час Кримської війни. Збудував такі об'єкти:
Панорама "Оборона Севастополя 1854 - 1855 pp." на Історичному бульварі (1902 - 1905 pp., співавтор О. Енберг),
Пам'ятник затопленим кораблям (1905 p., скульптор А. Адамсон, інж. О. Енберг).
В 1906 - 1910 pp. викладав у Харківському технологічному інституті, потім працював у Києві, де викладав у політехнічному інституті.
Виконав багато акварелей, серед них "Татарський дворик" (1889 p.), "Сірі камені біля Севастополя" (1907 p.), "Українське село" (1916 р.) тощо.
1909 р. одержав 2-у премію на конкурсі проектів хоральної синагоги (темпля) у Харкові. Будував разом з М. Пискуновим синагогу на вул. Пушкінській № 12 (1914 p., автор - архіт. Я. Гевірц).
Приймав участь у громадському житті, був членом архітектурно-будівельного відділу Харківського технічного товариства, створеного 1904 р.

ФЕЛЬКНЕР Йосиф - майстер-тесля. Працював на початку XX ст.
Збудував церкву бойківського типу Введення Богородиці в с. Тарнавці на Львівщині з використанням форм церкви в Лютовиськах, спроектованої В. Нагірним (1921 p.).

ФЕЛЬНЕР Фердінанд (19.04.1847 - ?) - австрійський архітектор. Працював у співавторстві з Г. Гельмером, очолював архітектурну майстерню, котра користувалась великою популярністю в Європі. Нею було споруджено Королівську обсерваторію у Відні та багато інших об'єктів. Проекти в основному виконувались із застосуванням форм неоренесансу й віденського необароко, а на початку XX ст. - декоративного модерну. Майстерня опрацювала низку робіт для України.
За проектами Ф. і Г. в Одесі виконані:
Міський театр на Театральній площі у створі вул. Рішельєвської (1884 - 1887 pp.),
Фасад картинної галереї гр. М. Толстого на Сабанєєвому провулку (1896 - 1897 pp., споруджена архіт. Г. Шеврембрандтом).
У Львові збудовані:
"Національ-казино" на вул. Листопадового Чина № 6 (1897 - 1898 p.),
Філія Австро-Угорського банку на вул. Січових Стрільців № 9 (1897 p., частково перебудований І. Багенським 1914 - 1921 pp.),
Готель "Жорж" на площі Міцкевича № 1 (1900 - 1901 p., ск. Л. Марконі, А. Попель).
У Чернівцях збудований Міський театр на Театральній площі (1904 - 1905 p.).
На Східному Поділлі здійснена реконструкція резиденції гр. Потоцьких в Антонінах (1906 p.). Виконувались конкурсні проекти Українського народного театру для Львова (1913 - 1914 pp., 2-а премія).

ФЕЛЬТЕН Георг Фрідріх [Юрій Матвійович] (1730 або 1732 - 1801) - російський архітектор німецького походження, педагог. Початкову освіту отримав у гімназії при Академії наук в Петербурзі (1740 - 1745 pp.), потім навчався в Німеччині у Штутгарті і Берлині (1745 - 1749 pp.). Після повернення в Росію вчився у архіт. І. Шумахера (1749 - 1751 pp.), з 1754 p. допомагав Б. Ф. Растреллі.
Працював придворним архітектором. З 1770 р. - академік, з 1772 р. - професор Петербурзької Академії мистецтв, з 1783 р. - член-кореспондент Французької королівської академії. 1785 р. призначений ад'юнкт-ректором, в 1789 - 1794 pp. директором Петербурзької Академії мистецтв.
Багато будував в Петербурзі та його околицях. За проектами Ф., витриманими у дусі раннього й зрілого класицизму, а також неоготики, споруджені Старий Ермітаж, Чесменський палац і церква Іоанна Предтечі, Олександрівський сирітський інститут, протестантська церква св. Катерини на Василівському острові, Вірмено-Грегоріанська церква на Невському проспекті, гранітні набережні Неви, фати Літнього саду (ймовірно) тощо.
На замовлення П. Румянцева-Задунайського, можливо, розробив проект Преображенської церкви у с Велика Тополь на Чернігівщині / тепер на території Брянської області Російської Федерації (1780 p.).

ФЕНКЕЛЬ Йосиф - майстер-тесля. Працював на Львівщині в першій чверті XX ст. Збудував дерев'яну церкву Введення Пресвятої Богородиці в с. Тернавка Сколівського району (1921 p.).

ФЕОКРИТОВ О. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів. Серед творів:
Надбудова двома поверхами прибуткового будинку на вул. Великій Житомирській № 10 (1909 p., первісний спорудив В. Ніколаєв).

ФЕОФАН - архітектор. Працював на Поділлі на початку XIX ст., дотримуючись стильових засад ампіру.
Збудував Миколаївський собор у Шаргороді (1829 р.) та інші будівлі.

ФЕРРЕ - садівник-декоратор. Працював на зламі XVIII - XIX ст. у дусі класицизму.
З 1796 р. разом із Зарембою створював парк "Софіївка" в Умані.

ФЕРСТЕР Єгор Християнович - військовий інженер. Служив на Півдні України в останньому десятиріччі XVIII ст. під керівництвом Ф. Деволана.
Безпосередньо керував спорудженням Овідіопольскої фортеці в 1793 - 1800 pp.
На початку XIX ст. очолив забудову Одеси. 1802 і 1803 pp. склав три проекти перспективного розвитку міста, в котрих в основному повторював пропозиції Ф. Деволана 1795 р. Один з креслеників було офіційно затверджено імператором Олександром І.
Виконав 1811 р. план міста з розташуванням військових казарм вздовж карантинного рову, внаслідок здійснення якого регулярна сітка кварталів зменшилась майже вдвоє.
Споруджував оборонні споруди, створював карантин на місці фортеці, керував будівництвом порту.
У подальшому працював начальником інженерів 2-ї армії і командиром Дунайського округу.
1818 р. виконав два варіанти укріплення Києва (реконструкції Печерського і Звіринецького укріплень та створення великої Печерської фортеці).

ФЕСІНГЕР Клеменс - архітектор. Працював на Львівщині наприкінці XVIII ст. у формах, перехідних від бароко і рококо до класицизму і класицизму.
Завершував ансамблю собору св. Юра, збудувавши:
Палац митрополиту (1762, 1772 pp.),
Капітульні будинки (1767 p.).
Спорудив притвор з вежею церкви Петра і Павла на вул. Личаківській (1798 p.),
Відбудовував Домініканський костел у Львові (1792 - 1798 pp.).

ФЕССАЛОНИЦЬКИЙ Андрій Дмитрович (1842 - ?) - архітектор. Освіту здобув в 1855 - 1863 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі і одержав звання архітекторського помічника та чин X класу.
Працював в Архангельську, Мінську, Рязані. 1868 р. отримав звання архітектора, наступного року - інженера-архітектора.
З 1876 до 1890 р. обіймав посаду Чернігівського губернського архітектора.
Використовуючи форми неоросійського стильового напрямку і неоренесансу, будував дерев'яні й муровані церкви в губернії, мости, шляхові споруди і житлові будинки.
1890 р. пішов у відставку і зайнявся приватною практикою

ФЕТІСОВ Петро Павлович (1877 - ?) - архітектор. В 1902 - 1907 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект зали третейського суду одержав звання художника-архїгектора..
Для України виконав наступне:
На замовлення домовласника В. Хренникова розробив у формах українського модерну фасад прибуткового будинку в Катеринославі на Катерининському пр. № 66 (1910 - 1913 pp.).
Спроектував храм-пам'ятник на Братському кладовищі в Києві на вул. Тимірязівській № 2 (1916 - 1917 pp., співавтор В. Риков).

ФЕХТЕР М. - архітектор. Працював у Львові в другій половині XIX ст. - початку XX ст., додержувався стильових форм неоренесансу і необароко, модерну. Виконав низку споруд, серед них:
Адміністративно-житловий будинок / пізніше Наукового товариства ім. Т. Шевченка на вул. Винниченка № 26 (1880 - 1882 pp.),
Театр "Колізей" на вул. Сонячній / тепер Куліша № 25 (1898 - 1900 pp., співавтор А. Шлеєн).
Перебудовував:
Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 4 (1899 p.),
Житлову кам'яницю на вул. Шевській N° 8 (1879 p., співавтори Я. Крох, С. Реймер), Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 14 (кін. XIX - поч. XX ст., співавтори Я. Крох, С Реймер),
Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 16 (1918 p., співавтори Я. Крох, С. Реймер).
Прийняв участь у реконструкції "Чорної кам'яниці" на пл. Ринок № 4 (1882 - 1884 p., співавтор Я. Піотровський).

ФИДРОВСЬКИЙ Дмитро Якович - архітектор. Освіту отримав в Інституті цивільних інженерів. Працював для України на початку XX ст.

ФІДЛЕР Віктор Андрійович (1852 -12.12.1885) - архітектор. З 1871 до 1876 р. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі, випущений по І розряду і званням цивільного інженера.
Спочатку працював у Петербурзі. Вживав стильові форми неоренесансу.
Споруджував цукровий завод на Київщині (1878 p.).
1880 p. поступив на службу в комісію Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, будував станційні споруди, працював у Кременчуку до 1882 р.

ФІЛЛІПП Парис (1836 - 07.12.1874) - скульптор. Художню освіту здобув в Краківській школі красних мистецтв і Мюнхенській Академії мистецтв, яку закінчив 1859 р. Працював з 1866 р. у Львові, де викладав і виконав низку станкових праць і надгробних пам'ятників, серед яких:
Надгробок художника А. Гротера на Личаківському кладовищі у Львові (1878 p.).

ФІШЕЛЬ Т. Л. - скульптор. Працював в Одесі на зламі XIX - XX ст. Виконав у дусі модерну низку монументальних робіт, а саме:
Скульптурне оздоблення пасажу і готелю "Пасаж" на розі вулиць Дерібасівської № 33 і Преображенської № 34 (1898 - 1899 pp., архіт. Л. Влодек, співавтор С Мільман),
"Великий Московський" готель на вул. Дерібасівській (1901 - 1904 pp., архіт. Л. Влодек, співавтор С. Мільман),
Прибутковий будинок Фальц-Фейна на вул. Гоголя № 7 (1900 - 1901 pp., архіт. Л. Влодек, С. Ландесман).

ФЛЕЙШЛЬ А. Р. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст., використовував стильові форми необароко. За його проектом у Львові споруджено:
Будинок Правління єврейської громади на вул. Шолом-Алейхема № 12 (1899 p.).

ФОК Д. - будівничий парків. Працював наприкінці XVIII ст. у Києві. Разом із садівником Л. І. Гофмейстером здійснював Царський сад біля Марийського палацу.

ФОМІН Іван Олександрович(22.01.1872 - 12.06.1936) -архітектор. В 1894 - 1897 і 1905 - 1909 pp. вчився у Петербурзькій Академії мистецтв, 1915 р. отримав звання академіка архітектури. Більшість робіт виконував для Петербурга - будинки Половцева на Кам'яному острові, Абамелек-Лазарева на Мойці, пам'ятник авіатору Л. Мацієвичу, розробив проекти Музею 1812 р., реконструкції Миколаївського вокзалу, Російського для зовнішньої торгівлі банку, сільськогосподарського музею, забудови Тучкова буяну, острова Голодай - "Новий Петербург", низки садибних будинків.
Переважно дотримувався стильових форм неоампіру.
Працював також для України на початку XX ст., виконав:
Конкурсний проект пам'ятника жертвам погрому 1905 р. в Одесі (1907 p.),
Вілла В. Калиновського у Криму (1911 p.),
Садибний ансамбль Є. Ксида - палац і міст серед парку в Хмільнику на Вінниччині (1911 - 1915 рр.),
Конкурсний проект Контрактового будинку в Києві (1912 p., рекомендований для придбання), Садиба М. Щербатової в Подільській губернії (1912 - 1914 pp.), Проект Селянського поземельного банку у Сімферополі (1912 - 1914 pp.), Конкурсний проект Земського банку Херсонської губернії в Одесі (1914 p.), Проект вілли Мциховського в Ласпі у Криму (1915 p.), Вілла співака Ф. Шаляпіна у Криму (1915 p.). Виконав проект курорту Ласпі в Криму (1916 p.).
Значні творчі роботи були виконані Ф. в наступні півтора десятиріччя: будинки товариства "Динамо", Московської ради, станції метро "Красні ворота", "Площа Свердлова" у Москві, санаторій у Желєзноводську, будинок Кабінету Міністрів у Києві.

ФОФАНОВ О. І. - архітектор. Працював у Луганську на початку XX ст.

фон ФРАЙМАН Отто - військовий інженер. Служив у Києві в середині XIX ст. 1837 р. виконав проект оборонних мурів Києво-Печерської лаври навколо Дальніх і Ближніх печер (1844 - 1847 pp.).

ФРАНЦ Й. - архітектор. Діяльність припадає на середину XIX ст. У Львові за проектом Ф. у стриманих формах пізнього ампіру було споруджено:
Монастир св. Терези з інститутом вихованок сестер милосердя на вул. С. Бандери № 32-32-а (1855 p.).

ФРАНЦИШ - майстер-тесля. Працював на Львівщині наприкінці XVIII ст.
Збудував дерев'яну церкву Введення Богородиці в с Квітневе Жидачівського району / перенесена з с. Жабокруки (1772 p.).

ФРАПОЛЛІ Джованні (? - 1827) - архітектор. Ймовірно молодший брат Франсіско Фраполлі.
Працював в Одеському будівельному комітеті з 1817 p., дотримувався стильових принципів ампіру.
Виконував поточні праці, пов'язані зі створенням великого архітектурного комплексу портового карантину: переробив проекти Ф. Шаля, склав кошториси і керував будівництвом.
Складав кресленики частин міста (Старого базару, 1821 p.; Нового базару, 1825 p.).
За його проектами зводились:
Будинок карантинного фельдшера (1820 p.),
Споруди для різниці на Пересипу (1821 p.),
Шлагбауми і застави для прокладення межі порто-франко навколо міста (1823 p.),
Торговельні ряди на Новобазарній площі (1825 p.),
Стайні та інші господарські й виробничі споруди.
Продовжив спорудження низки великих будівель, які не встиг завершити Фр. Фраполлі. Зокрема,
1821 р. добудував крила міської лікарні на вул. Херсонській,
1825 р. допрацював проект Ф. Шестакова для дзвіниці Преображенського собору, котрий наступного року було затверджено і 1827 - 1831 pp. здійснено під керівництвом Ф. Боффо.
На цей час зодчий трагічно загинув (убитий кучером, який надіявся, що Ф. віз велику суму грошей для будівництва).
Багато уваги приділяв житловій забудові. За його проектами були споруджені:
Будинок Сальвадора на Військовому форштадті (1817 p.),
Будинок Трохіна (1818 p.),
Будинок Вашенка (1819 p.),
Будинок Веромтецького (1820 p.),
Будинок Добронедського на форштадті (1820 p.),
Будинок Кузнецова на Молдаванці (1820 p.),
Будинок Бутилніна (1821 p.),
Будинок Морозова (1821 p.),
Будинок Соколовського на форштадті (1821 p.),
Будинок Бартеньєвой на форштадті (1821 p.),
Будинок і флігель Записошного на Пересипу (1822 p.),
Будинок Андона на форштадті (1825 p.),
Будинок Калабіна (1826 p.),
Та багато інших житлових будинків, на місці котрих зараз зведені великі споруди.
Серед творів Ф., що збереглись до нашого часу заслуговують уваги:
Житловий будинок на розі вулиць Коблевської № 36 і Дворянської (1821 p.),
Прибутковий будинок на вул. Єлизаветинській № 1 (1824 p., пізніше перебудований),
Особняк Маріні на Приморському бульварі № 3 (1824 - 1826 pp., перебудований в кін. XIX ст. В. Кабіольським),
Будинок на Олександрівському проспекті № 45,
Будинок на вул. Рішельєвській № 76,
Будинок Кумбарі на розі вулиць Поліцейської № 24 і Катерининської (1825 p.),
Житловий будинок на розі вулиць Грецької № 32 і Катерининської (1825 p.),
Крамниці на вул. Торговій (1826 p.),
Будинок Ількевича на вул. Дерібасівській № 3 (20-і роки).

ФРАПОЛЛІ Франсіско (? - 1819) - архітектор. Ймовірно був уродженцем Неаполя, прибув на Південь України наприкінці XVIII ст., з 1798 р. на службі в Одесі. Став одним з провідних майстрів, що працювали у стильових формах ампіру.
Виконав фіксаційний кресленик храмів св. Миколи і св. Катерини (1798 p.).
Будував портові споруди (1800 p.).
В перші два десятиріччя грав провідну роль у формуванні архітектурного обличчя Одеси.
Розробив генеральний план міста, в якому передбачалось формування громадського центру міста у прибережній частині (1808 p.).

Збудував:
Міський театр (1804 - 1809 pp., первісний проект Тома де Томона),
Центральний корпус і одне крило міської лікарні (1806 - 1808,1810,1818 pp., первісний проект Тома де Томона),
Спасо-Преображенський собор на Соборній площі (1804 - 1809 pp.),
Дерев'яний костел на вул. Катерининській (1805 p.),
Свято-Троїцьку грецьку церкву на вул. Катерининській (1808 p., добудував А. Тодоров 1900 - 1908 pp.),
Церкву Покрова Богородиці на Олександрівському проспекті (1812 - 1822 pp.),
Пошту на розі Поштової і Рішельєвської вулиць (1812 p.).
Виконав первісний проект тюремного замку (1817 - 1818 pp.).
Створив багато торговельних споруд. Ще наприкінці XVIII ст. ймовірно збудував торгові ряди з колонними галереями вздовж Олександрівського проспекту і Старобазарної площі.
Сформував першій архітектурний ансамбль Одеси - Грецькій базар на Олесандрівській площі, оточену 2-поверховими колонадами крамниць (1804 - 1814 pp.).
Почав забудовувати галерейними торговельними спорудами периметр Новобазарної площі (10-і роки). До цього часу фрагментарно збереглись:
Торговельний ряд на вул. Кінній № 15 (перебудований в 30-і роки І. Козловим),
Торговельний ряд на вул. Кінній № 32,
Торговельний ряд на вул. Кінній № 36 (добудований в 30-і роки І. Козловим),
Торговельні ряди на вул. Торговій № 19 і 19-а (поч. XX ст., співавтор А. Дігбі - Ст.),
Торговельні ряди на розі вулиць Торгової № 33 і Ніжинської № 35 (10-і роки, перебудова 1833 р. - архіт. І. Козлов).
Збудував кілька крамниць на вулицях, серед них:
Лавки Потилиці та інших купців із спарованими колонами галерей на Новорибній вул.(1805 р. та далі), Крамниці для продажу м'яса на Старорізницькій вулиці і Різницькому провулку з навмисно приземкуватими колонами (1800-і роки), завдяки чому формувалась цілісна забудова вулиць.
Споруджував невеликі лавки, зблоковані з житлами власників - Пібфілона (1810 p.).
Значну увагу приділяв проектуванню житлових будинків, збудував:
Особняк Фезеліна (1805 p.),
Житловий будинок Надліна (1806 p.),
Житловий будинок Пшеничного (1806 p.),
Перебудував особняк Дерібаса на вул. Дерібасівській № 24 (1807 p., збудований 1797 р. за проектом В. Ванрезанта),
Житловий будинок Селинського (1808 p.),
Житловий будинок Токарева (1809 p.),
Житловий будинок Константинопольського (1810 p.),
Житловий будинок Волосова (1810 p.),
Житловий будинок Мінбара (1810 p.),
Житловий будинок Богословського (1811 p.),
Житловий будинок Завацького (1811 p.),
Житловий будинок Панкратьева (1811 p.),
Житловий будинок Леонтовича (1811 p.),
Житловий будинок Оберта (1812 p.),
Житловий будинок Тимановича (1812 p.),
Житловий будинок Пономаренка (1812 p.),
Житловий будинок Касуфатія (1813 p.),
Житловий будинок Златорада (1813 p.),
Житловий будинок Щедренка (1814 p.),
Житловий будинок Состощевського (1815 p.),
Житловий будинок Томазіні(1815 p.),
Житловий будинок Кавосі (1815 p.),
Житловий будинок Полторащенка (1816 p.),
Житловий будинок Тасарі (1818 p.),
Житловий будинок Федорова (поч. XIX ст.).
Автор складського корпусу на розі вул. Приморської і узвозу Польського (1810 p.).

ФРЕЙБС - архітектор. Працював у Таврійській губернії в першій третині XIX ст. у формах ампіру. В 1828 і 1830 pp. проектував громадські споруди в Сімферополі.

ФРЕЙВАЛЬД Іоганн - архітектор. Працював у м. Яссах в Молдові на початку XIX ст. Застосовуючи форми ампіру, виконував проекти для міст і сіл Поділля. Збудував Георгіївську (грецьку) церкву та дзвіницю у Могильов-Подільському (1809 - 1819 pp.).

ФРЕЙМАН О. - військовий інженер, генерал-майор. Один з учасників створення Київської фортеці в середині XIX. ст. Дотримувався в архітектурній творчості принципів пізнього ампіру. Керував будівництвом:
Казарми військових кантоністів на вул. Московській № 45 (1835 - 1839 pp., додаткові укріплення 1858 - 1859 pp. на чолі з Д. Біркіним),
Казарми жандармського полку на вул. Московській № 22 (1844 - 1847 pp.).

ФРЕХ Антон - архітектор. Працював у Львові в першій половині XIX ст.

фон-ФРІДЕ Федір Юлійович (1831 р. - ?) - архітектор. Фахову освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі в 1867 - 1876 pp., здобувши звання архітекторського помічника і чин X класу.
Був призначений на посаду молодшого інженера до Чернігова, де працював до 1878 р.

ФРІДЛЬ Ф.- скульптор. Працював в другій половині XIX ст.
Разом зі ск. Ф. Наталі виконав алегоричні скульптурні композиції на фасадах Міського театру в Одесі (1884 - 1887 pp., архіт. Ф. Фельнер, Г. Гельмер).

ФУНК Олександр Егорович (1833 - ?) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Будівельному училищі (1845 - 1852 pp.), здобув звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря.
1866 р. зайняв посаду архітектора для виконання робіт у Волинському будівельному відділенні. 1888 р. пішов у відставку.

К началу страницы
Оглавление  УВАШКОВСЬКИЙ-УЧТА  ХАМБРЕЗ-ХШАНОВСЬКИЙ