Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ТАЛЬОВСЬКИЙ-ТОМСОН

ТАЛЬОВСЬКИЙ Теодор-Маріан
ТАМАНСЬКИЙ Петро Іванович
ТАМАНЯН Олександр Іванович
ТАРАНОВ-БІЛОЗЬОРОВ І. Г.
ТАРАСОВ Костянтин Костянтинович
ТАРАСОВ Микола Григорович
ТАРАСОВ П.
ТАРНАВЕЦЬКИЙ П.
ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Лев Ісакович
ТАТАРИНОВ Е.
ТАТИЩЕВ
ТВЕРДОХЛІБОВ Никанор Павлович
ТЕЙХЕР М.
ТЕЛЕЖИНСЬКИЙ Дмитро Васильович
ТЕННЕ І. І.
ТЕОДОРОВИЧ К.
ТЕПІНГЕР І.
ТЕРВЕН Леонід Костянтинович
ТЕРЕБЄНЄВ Платон Костянтинович
ТЕРЕМЕЦЬ Олександр
ТЕР-МІКЕЛОВ Габо
ТЕРСЬКИЙ Костянтин Вікторович
ТЕУШ Л.
ТИМОШЕНКО Степан Прокопович
ТИРОВИЧ Л.
ТИХАНОВ Андрій
ТИХМЕНЄВ М.
ТИХОМИРОВ Костянтин Іванович
ТИХОМИРОВ Сергій Іванович
ТИШБЕЙН Роберт-Вільгельм-Антон
ТИШКЕВИЧ А.
де ТІРРЕГАЛЬЄ П'єр Рішар [Ріко]
ТКАЧЕНКО Денис Леонідович
ТОДОРОВ Аркадій Дмитрович
ТОКАРЄВ Петро Дмитрович
ТОКМАКОВ Іван Федорович
ТОКМАКОВ Костянтин Іванович
ТОЛВШСЬКИЙ Микола Костянтинович
ТОЛКАЧОВ П.
ТОЛКУНОВ К. А.
ТОЛТУС Л.
фон ТОЛЬ
ТОМА де ТОМОН Жан
ТОМАШЕВСЬКИЙ
ТОМАЙЄР Франтішек
ТОМИШКО Антон Осипович
ТОМСОН Андрій-Моріц Олександрович

ТАЛЬОВСЬКИЙ Теодор-Маріан (23.03.1857 - 01.05.1910) - архітектор. Професійну освіту отримав у Технічній академії в Львові, з 1901 р. її викладач та у Відні.
Використовував модернізовані форми романського, готичного та інших історичних стилів. Крім численних споруд у Польщі будував у Львові, а саме:
Вілла підприємця Ю.Ванга на вул. І. Франка № 114 (1899 p.),
Костел св. Єлизавети на пл. Солярні / тепер Кропивницького (1903 - 1911 pp., ск. П. Війтович, Л. Репіховський) тощо.
Автор низки культових споруд в інших містах України -
Костел у Кам'янці-Струміловій /тепер Кам'янці-Бузькій на Львівщині (проект 1901 p., будівництво 1908 - 1914 pp.),
Костел у с Товстому на Тернопільщині,
Костел у м. Скалаті на Тернопільщині.
Крім того, виконав такі будівлі, як:
Каплиця в Кобилянці у Польщі (1898 p.),
Будинок "Сокола" в Яслі (1898 p.),
Будинок К. Залевського в Кракові (1898 p.),
Костели й каплиці в Ліб'язі, Чрзенові, Кросєнках на Лемківщині (1899 p.),
Вівтар монастирського костелу у Добжехові у Польщі (1900 p.),
Палац Романа Міхаловського у Добжехові (1899 p.),
Фасад будинку "під навою" у Кракові (1899 p.),
Забудова вулиці Реторика у Кракові (1899 p.),
Костел у Ляшках Мурованих (1905 p.),
Костел у Білоскірці на Тернопільщині (1905 p.).
Займався проблемами реставрації старовинних споруд:
Костел домініканського монастиря у Богородчанах на Станіславщині (1904 - 1905 pp.),
Храм у Вижнянах під Львовом (1906 p.).
Виступав зі статтями у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) з обгрунтуванням в історії архітектури двох стилів - "грецького" й готичного (1902 р., с. 278 - 280), щодо розширення й реконструкції храму у Вижнянах (1906 р., с. 34).

ТАМАНСЬКИЙ Петро Іванович - російський архітектор. 1820 р. закінчив Московське Палацове архітекторське училище і працював в Москві. 1840 р. Петербурзька Академія мистецтв надала Т. звання "назначеного" в академіки. Дотримувався стильових принципів ампіру.
За проектом Т. у Київській фортеці було збудовано наступне:
Казарма "на перешийку" Київської фортеці на вул. Микільській /тепер Січневого повстання № 1 (1846 - 1850 pp.),
Микільські ворота з прилеглими будівлями на вул. Січневого повстання № 1(1846 - 1850 рр.)

ТАМАНЯН Олександр Іванович (04.03.1878 - 20.02.1936) - вірменський архітектор.
1898 p. поступив, а 1904 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв й отримав звання художника-архітектора. З 1914 р. - академік архітектури.
В основному працював у формах неокласицизму і неоампіру - будинок кн. Кочубея у Царському Селі, будинок Щербатова на вул. Чайковського у Москві, туберкульозний санаторій у Кратові під Москвою.
Проектував також для України на початку XX ст. за приватними замовленнями.

ТАРАНОВ-БІЛОЗЬОРОВ І. Г. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст.

ТАРАСОВ Костянтин Костянтинович (1862 - ?) - архітектор. Початкову освіту одержав у Севастопольському реальному училищі, після чого 1881 р. поступив у Петербурзький Інститут цивільних інженерів, який закінчив 1886 р. по І розряду з відповідним званням і срібною медаллю по архітектурі. 1889 р. був відряджений для будівництва Південно-Західної залізниці і працював на Уманській і Новоселицьких гілках.
З квітня 1892 р. виконував обов'язки молодшого техніка будівельного відділення в Києві і архітектора Києво-Печерської лаври. Крім того з 1889 р. обіймав посади архітектора Подільської і Фундуклеївської гімназій та пансіону Левашової в Києві.
Вживав форми неоренесансу і неоросійського стильового напрямку.
За його проектами в 1888 - 1892 pp. були збудовані:
Мурована тюрма на 300 чоловік в Бердичеві,
Триповерховий млин в м. Радомислі на Київщині,
Триповерховий і чотириповерховий житлові будинки в Києві,
Надбудова 3-го поверху пансіону гр. Левашової,
Розширення Фундуклеївської жіночої гімназії з влаштуванням актового залу і домової церкви,
Ремонт споруд Києво-Покровського жіночого монастиря і будівництво навколо нього мурованої огорожі,
Мурований двоповерховий з підвалом будинок у Китаївському монастирі біля Києва.

ТАРАСОВ Микола Григорович - архітектор. Працював наприкінці XIX - початку XX ст. в Криму.
До 1875 р. разом з К. Вяткіним керував будівництвом Володимирського собору Херсонеського монастиря в Севастополі (проект Д. Грімма).
Власні твори виконував в дусі неоренесансу, а також у формах неомусульманського та інших стильових напрямків.
Збудував перший / дерев'яний міський театр в Ялті (1896 p.).
Автор низки споруд на Південному березі Криму, виконаних на початку XX ст.:
Палац Бухарського еміра на вул. Севастопольській в Ялті (1907 - 1911 pp.),
Дача Кічкіне в Гаспрі (1908 - 1911 pp.).
1912 p. переміг на архітектурному конкурсі проектів на будівництво нового курзалу в Ялті.

ТАРАСОВ П. - архітектор. Працював у Полтаві на початку XIX ст. в стильових формах ампіру.
1819 р. за його проектом споруджено обеліск на місці відпочинку Петра І після перемоги над шведами в Полтавській битві (існував до 1849 p.).

ТАРНАВЕЦЬКИЙ П. - архітектор. Працював в першій третині XX ст. у Львові, використовуючи стильові засоби зрілого і раціоналістичного модерну. Збудував: Житловий будинок на вул. Генерала Тарнавського № 2 (1910 - 1911 pp.),
Житловий будинок на вул. Генерала Тарнавського № 4 (1910 - 1911 pp.),
Житловий будинок на вул. Генерала Тарнавського № 6 (1910 - 1911 pp.),
Житлова кам'яниця на вул. Генерала Тарнавського №33 (1922 p.),
Житлова кам'яниця на вул. Генерала Тарнавського № 35 (1922 p.).

ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Лев Ісакович - архітектор. Працював в Одесі у другій половині XIX ст.
1875 р. переміг у конкурсі на проект різниць (будівництво здійснювалось однак за проектом А. Тодорова).
В 80 - 90-і роки виконував приватні замовлення у галузі житлового будівництва.

ТАТАРИНОВ Е. - архітектор. Освіту отримав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів.
Працював у Криму на початку XX ст. Застосовував модернізовані форми історичних стилів. За його проектам збудовано:
Вілла "Барбо" в Криму у маєтку Крамаржа між палацами "Дюльбер" і "Чаір" (1904 - 1906 pp., первісний проект чеського архіт. Котера, парк - садівника Томейера).

ТАТИЩЕВ - архітектор. Працював на початку XIX ст. в дусі ампіру.
Приймав участь у будівництві учбового корпусу Харківського університету зі Свято-Антоніївською домовою церквою на вул. Університетській № 25 (1823 - 1831 pp., автор Є. Васильєв).

ТВЕРДОХЛІБОВ Никанор Павлович (1842 - ?) - архітектор. Після закінчення кишинівської гімназії, професійну освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі в 1859 - 1864 pp. і отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Працював у Віденській губернії та в Баку. 1868 р. здобув звання архітектора, 1872 р. - інженера-архітектора.
Наприкінці XIX ст. переїхав до Одеси, де займався приватною практикою.
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства, виступав з доповідями, зокрема, "Багатоповерхові будинки, будівельна діяльність і земельна спекуляція".

ТЕЙХЕР М.. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX ст.
Реконструював житловий будинок на вул. Вірменській № 22 (90-і роки, співавтор Томш).

ТЕЛЕЖИНСЬКИЙ Дмитро Васильович - архітектор. Працював в Одесі на зламі XIX - ХХ ст. В 70-і роки виконував роботи під керівництвом Л. Оттона, разом з яким спроектував Пологовий притулок на розі вулиць Старопортофранківської і Градоначальницької (1876 p.).
Власні твори виконував у формах неоренесансу і необароко.
Активно займався приватною практикою, уривчасті відомості свідчать, що за проектами Т. були зведені житлові будинки:
1890 р. - 3-поверхові з підвалами Крецера на вул. Ямській № 63 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (три абзаци) наведена за станом на ті роки], Здеховського на вул. Єлизаветинській, Козинця на вул. Троїцькій № 7, Рафаловича на провулку Воронцовському № 4;
1891 р. - 4-поверхові з підвалами Шокина на вул. Ямській № 93, Пелехіна на вул. Рішельєвській № 9;
1893 p. - перебудова будинку Тарнополя на розі вулиць Старопортофранківської і Новорибної № 2, III поверх будинку Ієнча на Театральному провулку, 4-поверховий з підвалом Бонифаці на розі вул. Катерининської і Театрального провулка № 9.
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ТЕННЕ І. І. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст., вживаючи модернізовані форми історичних стилів.

Серед його творів:
Житловий будинок на вул. Садово-Куликовській /пізніше Дарвіна № 4 (1915 p.).

ТЕОДОРОВИЧ К. - архітектор. Працював в першій третині XX ст. у Львові з використанням принципів модерну і мотивів народного зодчества, де збудував
Житловий будинок зі скульптурними путті на балконах і з кінотеатром на вул. Широкій /тепер Коперника № 9 (1912 p., під'їзд і кінотеатр переобладнані 1925 р. Є. Червинським),
Житловий будинок /тепер музей історії медицини Галичини на вул. Кармелюка № З (1923 p.).

ТЕПІНГЕР І. - архітектор. Працював на Правобережжі України наприкінці XVIII ст., дотримуючись класицистичних форм.
Збудував торговельні ряди в Умані (1780 p.).

ТЕРВЕН Леонід Костянтинович - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. у дусі модерну і, впроваджуючи модернізовані історичні стилі.

Виконав низку споруд, а саме:
Житловий будинок на Московському проспекті № 7 (1907 p.),
Очна лікарня на вул. Шпитальної / пізніше Правди № 5 ріг вул. Мироносицької / пізніше Дзержинського № 90 (1908 - 1912 pp.),
Перебудова Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі № 14, спорудженого О. Бекетовим (1915 p.),
Будівництво нового Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі № 14 (проект Й.-Ф. Лідваля), Житловий будинок на вул. Сумській № 67 (1912 p.), Житловий будинок на Театральному провулку № 6 (1910 p.).

ТЕРЕБЄНЄВ Платон Костянтинович (15.11.1841 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв у 1861 - 1871 pp. і отримав звання класного художника 3-го ступеня.
Працював у Криму в середині й другій половині XIX ст., застосовував форми неомусульманського стильового напрямку і, повторюючи мотиви кримськотатарського зодчества. Збудував:
Особняк Жоміні в Ялті (1866 p.),
Комплекс садиб в Ялті на вул. Катерининській № 2 - 7 (сер. XIX ст.).

ТЕРЕМЕЦЬ Олександр (кін. XIX cm. - 1916/1917) - скульптор. Професійну освіту здобув у Київському художньому училищі, учень Ф. Балавенського. Працював на початку XX ст., вживаючи пластичні засоби модерну.
Приймав участь у скульптурному оздобленні Бессарабського критого ринку в Києві - горельєф "Селянин з волами" (1910 - 1912 pp., архіт. Г. Гай).
Виконав низку меморіальних скульптур (1910 - 1912 pp.).

ТЕР-МІКЕЛОВ Габо - вірменський архітектор. Працював наприкінці XIX ст.
Застосовував національні форми середньовічного вірменського зодчества.
На замовлення Гукасова спроектував Вірменську церкву в Ялті на вул. Загородній № 3 (1884, споруджена в 1909 - 1916 pp. за участю майстра Тіфагроса, худ. В. Суренянца).

ТЕРСЬКИЙ Костянтин Вікторович (20.04.1851 - ?) - архітектор. Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, потім з 1874 р. в Петербурзькій Академії мистецтв і 1875 р. отримав звання класного художника 3-го ступеня за проект картинної галереї, що служить і для приїжджих гостей. Працював у Москві в другій половині XIX ст.
1882 р. переміг на другому конкурсі проектів будинку Міської думи в Харкові (не реалізований).

ТЕУШ Л. - архітектор. Працював на початку XX ст. Серед виконаних праць у Львові: Житловий будинок і учбовий заклад у стильових формах неоампіру на розі вулиць С. Баторія / тепер Кн. Романа № 32 і О. Нижанківського № 1 (1911 p.).

ТИМОШЕНКО Степан Прокопович (1881 - 1950) - архітектор. 1906 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Після навчання служив у залізничному відомстві в Ковелі й Києві Працював у Харкові на початку XX ст. у залізничному правлінні, в результаті чого було спроектовано й зведено низка відповідних за призначенням будівель.
Використовував форми історичних стилів, особливу увагу приділяв розробці форм українського модерну: Збудував: Управління Північно-Донецької залізниці на пл. Вознесенській / пізніше Фейербаха № 7 (1910 - 1914 p., співавтор В. Ширшов, участь П. Соколова, консультант О. Бекетов),
Споруди залізничного відомства у Харкові,
Комплекс з 19 вокзалів та інших будівель на Кубансько-Чорноморській козачій залізниці (1910 - 1916 pp.) від ст. Кущевської до Кримської і від ст. Ахтирської до Катеринодару, в центрі - вузлова станція Тимошевська;
Вокзал в Катеринодарі,
Вокзал на ст. Ведмедівка,
Вокзал на ст. Старомишастівка,
Вокзал на ст. Титрівська,
Школа на вул. Юного Ленінця № 28 (1910 p.),
Міське училище ім. Т. Шевченка на Павлівці-Лозовій / тепер вул. Чугуївська № 35 (1914 - 1916 pp., співавтор В. Кацика),
Адміністративний будинок на вул. Мироносицькій № 1 (1916 - 1928 pp.).
Згідно приватним замовленням спроектував:
Житловий будинок І. Бойка в Харкові на вул. Мироносицькій / пізніше Дзержинського № 44 (1911 - 1913 pp., співавтори П. Соколов, П. Ширшов, худ. М. Самокиш, С. Васильківський),
Житловий будинок Попова на вул. Катеринославській № 46 (1912 p.),
Житловий будинок на вул. Катеринославській № 51 (1913 p.),
Житловий будинок на вул. Петінській № 26 (1914 - 1915 pp.),
Житловий будинок на вул. Плеханівській № 29 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на розі вулиць Річкової та Іванівської (1914- 1915 pp.).
За межами Харкова крім споруд на Кубансько- Чорноморській залізниці за проектами Т. збудована:
Художньо-реміснича школа в Полтаві (1912 р., співавтор О. Варяницин). Приймав участь в конкурсі на проект надгробку на могилі М. Лисенка в Києві (1913 p., 1-а премія).
Після 1919 р. виїхав у Західну Україну; де за його проектами виконані:
Церква св. Андрія Первозванного на вул. Варшавській у Львові (1922 p., збудована 1924 - 1931 pp. Є. Нагірним).
Дерев'яна церква Покрова Богородиці в с Броники Рівненського району на Рівненщині (1928 p.),
Офіцерська колонія з садибних будинків у північно-східній частині міста у Луцьку (30-і роки XX ст., співавтор архіт. Вл. Стахонь),
Перебудова церкви Воздвижения Чесного Хреста в Луцьку (1835 - 1837 pp.).
Потім переїхав до Чехословаччини, а 1945 р. в США, де спроектував низку храмів.

ТИРОВИЧ Л. - скульптор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. Вживав пластичні засоби бароко і модерну. Очолював скульптурну майстерню.
Будинок Авансового банку на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 10 (1898 p., архіт. І. Слівінський). Виконав кілька надгробків на Личаківському кладовищі і Янівському цвинтарі.

ТИХАНОВ Андрій - архітектор. Закінчив Інститут цивільних інженерів в Петербурзі й отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Проектував для України на початку XX ст.

ТИХМЕНЄВ М. - архітектор. Вихованець московської архітектурної школи Д. Ухтомського. В 60-і роки XVIII ст. працював у Смоленській губернії у стильових формах, перехідних від бароко до класицизму.
1768 р. виконав проект губернаторського будинку для Харкова, який і було здійснено на вул. Університетській № 14 під керівництвом І. Вільянова і П. Ярославського.

ТИХОМИРОВ Костянтин Іванович (1848 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Будівельному училищі (1868 - 1873 pp.), де отримав звання цивільного інженера по І розряду.
Переважно працював у Петербурзі під керівництвом провідних зодчих. Вживав форми неоренесансу. Досліджував церкву Богоявления в Острозі і виконав проект реставрації (1882 p., здійснений П. Базілевським).
Спроектував будинок садівника у маєтку Юнге в Криму.

ТИХОМИРОВ Сергій Іванович (1850 - ?) - архітектор. Фахову освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі в 1872 - 1879 pp. і здобув звання цивільного інженера по І розряду.
1881 р. був призначений придворним архітектором маєтку "Лівадія" в Криму. Збудував там у формах неоренесансу і неомусульманського напрямку казарми та інші споруди. Після роботи в Криму переїхав до Москви.

ТИШБЕЙН Роберт-Вільгельм-Антон (1845 - ?) - архітектор. 1870 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. З 1875 р. - інженер-архітектор.
1879 р. був відправлений у розпорядження Товариства Південно-Західної залізниці.

ТИШКЕВИЧ А. - архітектор. Працював в середині XIX ст. на Поділлі. Застосовував форми пізнього ампіру і неоренесансу.
1869 р. під його керівництвом був надбудований другим поверхом палац у Говорах, прибудована оранжерея, нове декоративне оздоблення отримали інтер'єри.

де ТІРРЕГАЛЬЄ П'єр Рішар [Ріко] - польський архітектор, французького походження. Працював наприкінці XVIII ст. у Варшаві. Низку робіт виконав у стильових формах, перехідних від бароко до класицизму.
Автор барокового палацу Потоцьких в Кристинополі.
У Львові збудував палац Бельських, Потоцьких і Комаровських на пл. Галицькій № 10 (сер. XVIII ст., реконструкція І. Багенським 1932 - 1934 pp.).
На замовлення гр. М. Мнішека реконструював палац у Вишневці, де повністю переробив інтер'єри (кін. XVIII ст.).

ТКАЧЕНКО Денис Леонідович (1821 -?) - архітектор. Професійну освіту здобув в Петербурзькій Академії мистецтв, де вчився з 1836 p., 1839 p. отримав звання вільного художника, 1843 р. визнаний "призначеним", з 1859 р. - академік архітектури.
Використовував форми пізнього ампіру, а у подальшому неоренесансу і неоросійського стильового напрямку.
Працював у Кременчуку на посаді першого міського архітектора. Споруджував:
Комплекс будівель головного штабу резервної кавалерії і поселень (1846 - 1852 pp., автор проекту П. Фарафонтьєв).
У другій половині XIX ст. обіймав посаду архітектора Харківського учбового округу. Збудував:
Причт / 2 поверхи і два службових флігелі на вул. Катеринославській /Полтавський шлях №44 (1872 p.).

ТОДОРОВ Аркадій Дмитрович (1852 - після 1916) - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі (1871 - 1876 pp.), де здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
Після навчання служив молодшим інженером будівельного відділення Бессарабського губернського правління.
Незабаром, 1878 p., переїхав до Одеси, де спочатку займався приватною практикою і до 1883 р. рахувався архітектором Товариства взаємного страхування. З 1879 р. працював архітектором у міській управі та при Херсонській єпархії.
Твори виконував у формах неоросійського стильового напрямку, неоренесансу і необароко, іноді неороманіки і неоампіру.
Як єпархіальний архітектор Т. збудував в Одесі такі споруди:
Церква на Куяльницькому лимані,
Корпус духовної семінарії при Успенському чоловічому монастирі поблизу Одеси (перебудова, 1884 p.), Вознесенська церква на Слобідці-Романівці (1888 p.),
Олексіївська церква на площі біля станції Одеса-Товарна (1888 p.),
Духовне училище на Зовнішньому бульварі / тепер вул. Мечникова № 74 (80-і роки),
Два 2-поверхових будинки для Херсонської духовної консисторії на вул. Приморській (1890 р.),
Будинок / 2-поверховий для причту Хрестовоздвиженської церкви на вул. Московській (1891 p.),
Будинок /2-поверховий для причту Покровської церкви на розі вул. Єврейської та Олександрівського проспекту (1893 p.),
Надбудова другого поверху в єпархіальному жіночому училищі на вул. Успенській (1894 р.),
Реконструкція Святотроїцької церкви на вул. Катерининській № 55 (1900 - 1903 pp.),
Архієрейський будинок (поч. XX ст.).
Прийняв участь у реконструкції Спасо-Преображенського кафедрального собору (кін. XIX - поч. XX ст.).
Крім Одеси готував проекти для інших селищ, в тому числі:
Церкви Бізюкова монастиря в Херсонській губернії.
За конкурсним проектом у Миколаєві на розі Пограничної і Третьої Слобідської збудував церкву Олександра Невського (1896 - 1899 pp.).
Крім того, за проектами Т. були збудовані:
Корпуси механічної залізничної майстерні,
Нічліжний притулок барона Масса на вул. Старопортофранківській № 28 (1881 p.),
Великий комплекс міських різниць на Пересипу (1883 - 1884, 1886 - 1889 pp.),
Два корпуси критого Новобазарного ринку на вул. Торговій № 26 (1896 p.),
Будинок 6-ої чоловічої гімназії (1916 p.).
Приймав участь у житловій забудові міста за приватними замовленнями. Згідно уривчастим відомостям Т. збудував: 1881р.-- житловий будинок на вул. Рішельєвській № 64 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (2 абзаци) наведена за станом на ті роки], вул. Малій Арнаутській № 98,
1890 р. - житловий будинок / 2-поверховий Таранової на вул. Спиридонівській № 6 (1890 р.),
1899 р. - житловий будинок на вул. Княжій № 2 (співавтор худ. А. Швайкевич),
1914 р. - житловий будинок на вул. Великій Арнаутській № 97.
Приймав участь у громадському житті міста, був членом Одеського відділення Російського Технічного товариства, де багаторазово виступав з доповідями; з 1891 р. - членом ради Товариства красних мистецтв.
Приймав активну участь у роботі II з'їзду російських зодчих 1895 р., на який був делегований Одеським товариством красних мистецтв; а також III з'їзду, де очолював відділ загальних питань.

ТОКАРЄВ Петро Дмитрович - архітектор. Працював в Одесі наприкінці XIX - початку XX ст., виконував приватні замовлення.
За його проектами, витриманими в дусі необароко і неоренесансу, були споруджені:
1890 р. - 2-поверховий з підвалом будинок Траяно на розі вулиць Рішельєвської і Єврейської (співавтор Е. Меснер);
1891 р. - 1-поверховий з мансардою корпус Стурдзовської богадільні;
1893 р. - 1-поверховий будинок Медведкової на вул. Болгарській № 26 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (2 абзаци) наведена за станом на ті роки],
2-поверхові будинок і флігель Петропавловської церкви на вул. Розумовській № 26, 3-поверховий з підвалом і флігель Басова на вул. Костецькій № 22;
1894 р. - 1-поверховий Сологуба на вул. Сиротській № 10, 2-поверховий будинок і 1-поверховий флігель Асвадурова на вул. Дачній.
Збудував прибутковий будинок на вул. Ямській / тепер Новосельського № 63 (1901 p.). Автор житлового будинку на вул. Базарній № 81 (1902 p.).

ТОКМАКОВ Іван Федорович - інженер-аматор. Жив і працював у Криму на зламі XIX і XX ст. Вживав архітектурні форми неоренесансу і неомусульманського стильового напрямку.
Спроектував будівлі власного маєтку "Олеїз" в Місхорі (1895 p.).
В Кореїзі збудував школи, народний будинок і лікарню.
В Ялті спорудив корпус для хворих санаторію Товариства Червоного Хреста.

ТОКМАКОВ Костянтин Іванович (1846 - ?) - архітектор. Навчався в 1868 -1874 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі й здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
В 1880 - 1882 pp. працював молодшим архітектором в Подільській губернії.

ТОЛВШСЬКИЙ Микола Костянтинович (1857 - 07.12.1924) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1884 pp., 1883 p. відзначений 2-ою золотою медаллю за проект великокняжого заміського замку на півдні Росії, отримав звання класного художника 1-го ступеня, з 1889 р. - академік архітектури.
1885 р. був призначений молодшим інженером будівельного відділення Херсонського губернського правління. 1889 р. переїздить до Одеси, де з 1892 р. працював понадштатним техніком при міській управі, а з
1895 р. - архітектором Новоросійського університету.
Палітра засобів Т. була досить багатою, хоча переважно використовував неоренесанс. Вживав також стильові форми неороманіки, необароко, неоросійського і неороманського напрямків.
Відзначався надзвичайною творчою активністю. Приймав участь у численних архітектурних змаганнях в масштабах країни, де часто-густо перемагав або отримував премії. Серед них можна відзначити конкурси на проекти:
Міського дівочого училища в Одесі (1-а премія - 1889 p.),
Міської лікарні в Одесі (2-а премія - 1890 p.),
Ремісничого училища в Одесі (1-а премія - 1890 p.),
Театру в Іркутську (5-а премія - 1893 p.),
Полтавського ремісничого училища (4-а премія - 1895 p.),
Будинку Варшавського товариства заохочення красних мистецтв (2-а премія - 1895 р.),
Гімназії у Маріуполі (1-а премія - 1895 p.),
Приміщень для сімейних майстрових Адміралтейства Лібавського порту (2-а премія - 1895 p.),
Колонії для робітників Товариства Невської ниткової мануфактури (1-а премія - 1896 p.),
Харківської губернської земської управи (2-а премія - 1896 p.),
Земського будинку в Одесі (1-а премія - 1898 р.) тощо.
За проектами Т. в Одесі збудовано чимало споруд учбового призначення, а саме:
Комплекс школи-інтернату для Товариства садівництва на Малому Фонтані (1886 - 1888 pp.), Шестикласне училище на вул. Старопортофранківській (1890 - 1891 pp.),
Міське дівоче училище на вул. Старопортофранківській № 30 (1890 - 1891 pp.),
Ремісниче училище на вул. Старопортофранківській № 14 (1892 p.),
Фізико-хімічний інститут Новоросійського університету на вул. Херсонській / тепер Пастера № 27 (1897 - 1898 pp.),
Корпус юридичного та історичного факультету з бібліотекою на розі вул. Преображенській № 28 і міського саду (1899 - 1902 pp., закінчував споруду О. Бернардацці),
Вищі жіночі курси на вул. Торговій № 15 (кін. XIX ст.),
Астрономічна обсерваторія у Міському парку (кін. XIX ст.),
Університетська магніто-метереологічна обсерваторія (кін. XIX ст.),
Архітектурний ансамбль медичного факультету Новоросійського університету на Безіменній площі / тепер в кварталі між вулицями Херсонською № 7, 7-а, 9, Ольгіївською та Валіховським провулком, що включав у себе:
Анатомічний інститут на Валіховському провулку (1897 - 1899 pp.),
Учбовий корпус для теоретичних кафедр і лабораторій на вул. Ольгіївській № 4 (1897 - 1898 pp.),
Клініка хірургії на Валіховському провулку (1899 - 1902 pp., закінчив О. Бернардацці),
Клініка діагностики і терапії на розі вулиць Херсонської і Ольгіївської (1899 - 1902 pp., закінчив О. Бернардацці),
Клініка дитяча на розі вул. Херсонській і Валіховського провулка (1899 - 1902 pp., закінчив О. Бернардацці), Клініка хірургії, акушерства і жіночих хвороб на вул. Херсонській / тепер Пастера № 7-9 (1899 - 1902 pp., закінчив О. Бернардацці),
Господарча споруда з димарем в середині кварталу (1899 p.).
Крім того, Т. будував адміністративні, лікувальні та інші споруди, серед них:
Два 3-поверхових корпуси Павловських будинків з дешевими квартирами на розі вул. Канатної та Італійського бульвару (1890 p., закінчував працю Ф. Гонсіоровського),
Комплекс Куяльницького курорту (1890 - 1892 pp.),
Будинок судових установ на Вокзальній площі (1893 - 1895 pp.),
Земський будинок на Вокзальній площі (1898 - 1899 pp.).
Працю над проектування і спорудженням громадських будівель Т. сполучав з виконанням приватних замовлень у галузі житла. Він автор наступних праць:
Особняк Франца на вул. Херсонській / тепер Пастера № 28 (1887 p.),
Будинок Тангура / 2-поверховий з підвалом на розі вулиць Преображенської № 41 і Ямської (1888 p.), Багатоповерховий будинок на вул. Херсонській № 30 (1890 p.),
Прибудови й ремонт 2-поверхового будинку Іжицького на Польському узвозі (1891 р.),
Флігель Звопарева / 3-поверховий з підвалом на вул. Ямській № 63 (1891 p.),
Житловий будинок на вул. Канатній № 10 (кін. XIX ст.),
Житловий будинок на Софіївському провулку № 9 (кін. XIX ст.),
Житловий будинок на вул. Спиридонівській № 8 (кін. XIX ст.),
Дача Попівського на Французькому бульварі (кін. XIX ст.).
Крім Одеси працював в інших південних містах і селах. Під його керівництвом споруджено Міську бібліотеку в Херсоні (1896 p., з використанням проектного задуму Ф. Гонсіоровського). Перебудував садибний комплекс І. Куриса у с Петрівка на Одещині (1891 p.).
Друкував у журналах інформаційні матеріали про збудовані споруди: Грязелечебное заведение на Куяльницком (Андреевском) лимане близ Одессы // Зодчий. - 1892. № 11 - 12. - С. 84 - 85.; Описание зданий и приспособлений строящегося городского лиманно-лечебного заведения на Куяльницком лимане в Одессе // Зодчий. - 1890. - № 9 - 10. - С. 74 - 77.; Проект библиотеки, музея изящных искусств и аудитории при Императорском Новороссийском университете // НС. 1899. - № 36.; Проект здания для библиотеки, музея изящных искусств и аудиторий Юридического и Исторического факультетов при Императорском Новороссийском университете // НС. - 1899. - № 44.
Приймав активну участь в архітектурному житті міста і всієї країни. Був членом Одеського відділення Російського Технічного товариства. Виступав з доповідями і повідомленнями на І, II і III з'їздах російських зодчих, де експонувались також твори Т.
1900 р. обирається ординарним професором Варшавського політехнічного інституту по кафедрі архітектури і виїхав до Польщі, де й працював до самої смерті, створивши свою архітектурну школу.

ТОЛКАЧОВ П. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. у модернізованих історичних стилях. Серед творів:
Особняк на вул. Студентській № 1 (1913 p., співавтор В. Величко).

ТОЛКУНОВ К. А. - архітектор. Працював у Харкові в другій половині XIX ст., дотримуючись стильових форм неоренесансу і неоросійського напрямку. Збудував:
Будинок 1-ї Марийської жіночої гімназії на вул. Римарській № 11 (1869 p.),
Реальне училище на Московському проспекті № 45 - площі Вознесенській /пізніше Фейербаха (1877 p.).
Приймав участь в архітектурному конкурсі на проект Харківської міської управи (1881 p.).
У співавторстві з Б. Покровським капітально перебудував споруду бурси на Бурсацькому узвозі № 4 (1885 p.).
Здійснював житлову забудову міста, виконуючи приватні замовлення.

ТОЛТУС Л. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів. Збудував:
Житловий флігель в садибі Я. Каплера /6 поверхів на вул. Костельній № 5 (1914 p.).

фон ТОЛЬ (? - 1801) - військовий інженер. Працював київським комендантом наприкінці XVIII ст., генерал-майор.
Керував будівництвом Арсеналу (1799 - 1801 pp.).
Спроектував і здійснював дренажну систему проти зсувів Печерської гори (1799 - 1800 pp.).

ТОМА де ТОМОН Жан (01.04.1760 - 23.08.1813) - російський архітектор французького походження, педагог. Навчався в Паризькій Академії мистецтв і Римі. 1799 р. прибув до, Росії, з 1800 р. - академік архітектури і живопису перспективи Петербурзької Академії мистецтв, з 1810 р. - професор архітектури.
В основному працював в Петербурзі, де сформував ансамбль Біржі з ростральними колонами на стрілці Василівського острова, збудував палац Лаваля на Невській набережній, будував Великий театр і склади Сального Буяну. Один з основоположників стилю ампір в Російській імперії.
Низку проектів розробив для України. На замовлення одеського градоначальника А.-Е. Рішельє виконав первісні проекти:
Театру (збудовано Фр. Фраполлі 1804 - 1809 pp.),
Міської лікарні (збудовано в дві черги за переробленими проектами Фр. і Дж. Фраполлі),
Портових складів,
Водограю.
Допрацював проект М. Амвросимова Монумента Слави на Круглій площі в Полтаві (1805 - 1811 pp., здійснено з участю ск. Ф. Щедрина),
Проект фонтану для Полтави (1807 p.).
Приймав участь у конкурсі проектів храму-пам'ятника на полі Полтавської битви (1811р.).
Автор надгробка П. Румянцева-Задунайського в Києві (1805 p., співавтор І. Мартос).
За замовленням сенатора Глинського спроектував училище для глухонімих в с. Романово на Волині (1805 p.).

ТОМАШЕВСЬКИЙ - архітектор. Працював в середині XIX ст. на Поділлі. Здійснив ремонт головного корпусу, флігеля та інших споруд палацового ансамблю в Тульчині (1850 p.).

ТОМАЙЄР Франтішек - чеський будівничий парків. Працював на початку XX ст. у Празі й Відні.
Впорядковував Немирівський парк кн. М. Щербатової (поч. XX ст.).
В 1904 - 1906 pp. влаштовував парк біля вілли "Барбо" в Криму, збудованій Є. Татариновим.

ТОМИШКО Антон Осипович (1850 - 08.10.1900) - російський архітектор чеського походження, педагог. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1870 - 1875 pp.) і отримав звання класного художника 1-го ступеня, як пенсіонер удосконалювався за кордоном в 1875 -1879 pp. З 1879 р. - академік архітектури за проект православного собору на 3000 чоловік та інші роботи, з 1894 р. - професор-керівник архітектурної майстерні, в 1897 - 1898 pp. - ректор Вищого художнього училища при Академії мистецтв.
Збудував кілька громадських споруд в Петербурзі, російську церкву в Болгарії; з 1883 р. працював архітектором Головного Тюремного управління, з 1896 р. - чиновником особливих доручень при Міністерстві юстиції. Використовуючи форми неороматки і неоренесансу, спроектував в'язниці на Виборзькій стороні та пересильну на Козачому плацу в Петербурзі та інший містах Російської імперії.
За проектом Т. у співавторстві з Л. Влодеком в 1891 - 1894 pp. збудований тюремний комплекс на Люстдорфській дорозі в Одесі.

ТОМСОН Андрій-Моріц Олександрович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв, 1864 р. відзначений 1-ю срібною медаллю за проект заміського клубу і 1865 р. здобув звання класного художника 3-го ступеня. Працював у другій половині XIX ст. в Харкові.
Приймав участь у житловій забудові міста.

К началу страницы
Оглавление  СКОТНИКОВ-фон СУХТЕЛЕН  ТОМЧАК-ТУШИНСЬКИЙ