Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

СКОТНИКОВ-фон СУХТЕЛЕН

СКОТНИКОВ І. М.
СКУДІЄРІ Джованні [Іван Борисович]
СКУЛЬТ П.
СКУРАТОВ О.
СЛАВКІН П. Л.
СЛАСТЬОН Опанас Георгійович
СЛЕЗКІН П. І.
СЛІВШСЬКИЙ І.
СМІДОВИЧ Є. Н.
СМОЛЮХОВСЬКИЙ А.
СМОРЧКОВ Василь Іванович
СНІГУР Лука
СОКОЛОВ Євген Олександрович
СОКОЛОВ Єгор Тимофійович
СОКОЛОВ П. В.
СОКОЛОВ Ф. П.
СОКОЛОВСЬКИЙ Л.
СОКУЛЬСЬКИЙ Т.
СОЛЕЦЬКИЙ Л.
СОЛНЦЕВ Федір Григорович
СОЛОМОВИЧ Віктор Фомич
СОЛТИС Б.
СОПОЦИНСЬКИЙ Афіноген Герасимович
СОСНОВСЬКИЙ Ю.
СПАМПАНІ Карл
СПАРРО Павло Іванович
СРОКА Вільгельм Августович
СРОКОВСЬКИЙ К.
СТАДЛЕР М.
СТАЛІСЛАВСЬКИЙ-ПАДАЛКА І. В.
СТАЛЬ М. І.
СТАНГЕ Август
СТАНЗАНІ Людвік Вікетійович
СТАРШИНСЬКИЙ Олександр Гаврилович
СТАРОВ Іван Егорович
СТАРЧЕНКО Ф. А.
СТАСОВ Василь Петрович
СТАСЮКОВ Михайло Федорович
СТАЦ Генрик
СТЕБЕЛЬСЬКИЙ Казимир-Маріан Вікентійович
СТЕВЕН Християн Християнович
СТЕЛЬМАХ Василь
СТЕФАН
СТЕЦУЛА Володимир Григорович
СТРАВІНСЬКИЙ Ю. Ф.
СТРИЖЕВСЬКИЙ Григорій Якович
СТРОКОВСЬКИЙ Єгор Егорович
СТРУВЕ
СТРУВЕ О. Є.
СТРУГОВЩИКОВ Іван
СТУПІН Олександр Якович
СУББОТІН Всеволод Андрійович
СУЛІН Сергій Михайлович
СУЛКОВСЬКИЙ 3.
СУЛТАНОВ Микола Володимирович
СУРАН Василь
СУРАНОВИЧ Василь
СУРМІЄВИЧ Михайло Адамович
СУСЛОВ Володимир Васильович
фон СУХТЕЛЕН Петро Корнилович

СКОТНИКОВ І. М. - архітектор. Викладав в Палацовому архітектурному училищі. Працював для України в середині XIX ст., вживаючи стильові форми неоренесансу.
1852 р. виконав проект 1-ї чоловічої гімназії у Катеринославі. Після доопрацювання в 1853 і 1854 pp. проект 1855 р. було затверджено і в 1858 - 1861 pp. здійснено.

СКУДІЄРІ Джованні [Іван Борисович] (1816 - 1851) - архітектор. Родом з Падуї, освіту отримав в Італії. 1839 р. вже знаходився в Одесі. З 1840 р. працював в Будівельному комітеті архітектором і завідувачем креслярської, де професійну освіту отримувала низка висококваліфікованих архітекторів і техніків.
Використовував стильові форми пізнього ампіру, бідермеєра і неоренесансу.
Виконував завдання щодо поліпшення благоустрою Одеси:
Запропонував проект водопроводу з моря для поливки вулиць.,
Розробив кілька варіантів оригінального проекту підвісного моста через Карантинну балку по Грецькій вулиці (Строганова).
Під керівництвом Фр. Моранді і Г. Морозова приймав участь у виконанні генерального плану Одеси (1844 р. - до від'їзду з міста).
Спроектував Училище садівництва у Ботанічному саду (1846 p.).
Займався приватною практикою. Спроектував і збудував:
Будинок Вайцмана на розі Італійської й Єврейської вулиць (1839 p.),
Будинок Геммерле в XVI кварталі 3-ї частини (1839 p.),
Крамницю на Олександрівському проспекті між Єврейською і Троїцькою вулицями (1840 p.),
Будинок Гуровича на вул. Грецькій між Італійською і Рішельєвською вулицями (1840 p.),
Житловий будинок на вул. Поштовій № 15 (1841 p.),
Будинок на вул. Преображенській № 66 (1841 p.),
Будинок на вул. Преображенській № 88 (1841 p.),
Магазейн кн. Гагаріної на Карантинній балці (1841 p.),
Будинок Каньялової на вул. Преображенській (1841 p.),
Житловий будинок кн. Гагаріна на вул. Преображенській (1842 p.),
Палац кн. Гагаріної біля біржі (1842 p.),
Будинок Зальдиса на вул. Рішельєвській між Італійською і Троїцькою вулицями (1842 p.),
Житловий будинок кн. Радзивілла на Воронцовському провулку (1845 p.),
Будинок кн. Гагаріної на Преображенській вулиці (1845 p.),
Будинок Бален де Баля на Поштовій вулиці (1845 p.),
Крамницю на Олександрівській площі (1845 p.),
Серед пам 'ятників архітектури лічиться:
Будинок і магазейн А. Скальковського на вул. Поштовій № 20 (1846 p.),
Прибутковий будинок Лемме на вул. Пушкінській № 22 (закінчений 1848 p.).
Подібно Л. Камбіаджіо С за наказом М. Воронцова з 1846 р. продовжував свою працю на Кавказі, де будував громадські й інженерні споруди, серед яких:
Театр на Ериванській площі в Тіфлісі витриманий в ордерних формах,
Михайлівський міст через р. Куру в Тіфлісі (1848 - 1857 pp.).

СКУЛЬТ П. - архітектор. Працював на початку XX ст. у стилях неоренесанс і необароко. Збудував у Києві:
Прибутковий будинок О. Примака на вул. Воздвиженській № 43 (1907 p.).

СКУРАТОВ О. - інженер. Працював в другій половині XIX ст. на Волині. Виконав обмірні кресленики Святогірського Успенського монастиря в с Зимно (1870 p.).

СЛАВКІН П. Л. - інженер. Працював в Одесі на початку XX ст. Вживав форми модернізованого ампіру. Спорудив:
Житловий будинок Новикова на розі вулиць Дерібасівської № 12 і Рішельєвської (1912 p., автор С. Ландесман),
Прибутковий будинок Асвадурова на розі вул. Успенської № 60 і Олександрівського пр. (1913 p.).

СЛАСТЬОН Опанас Георгійович (21.01.1855 - 24.09.1933) - художник, архітектор, мистецтвознавець. Освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1874 - 1882 pp.
Працював у Харкові та інших містах на початку XX ст. З 1900 до 1928 р. викладав у Миргородській художньо-промисловій школі. Спроектував чимало будівель з використанням національних форм української архітектури, в тому числі:
Житловий будинок лікаря Рубцова у Миргороді (1908 p.),
Кредитово-кооперативне споживче товариство в Устивиці (1913 - 1914 pp.),
Кредитово-кооперативне товариство у Великій Багачці (1910 p.),
Кредитове і просвітницьке товариство у Хомутці (1913 - 1914 pp., співавтор інж. М. Єлагін),
Водолікарня у Миргороді - корпуси водолікарні, грязелікарні, дієтична щальня-клуб, павільйони (1912 - 1916 pp., співавтори В. Зуєв, М. Єлагін),
Серія проектів лікарень і амбулаторій для будівництва на Полтавщині (1913 p.),
Серії будинків сільських шкіл Лохвицького, Лубенського і Кременчуцького повітів на Полтавщині, серед них: 1-класні - в селах Безсали, Бербениці, Білогорілка, Білоусівка, Білоцерківці, Бодаква, Бондарі, Брисі, Бубни, Васильки, Гаївщина, Галяве, Герасимівка, Гільці, Городище, Ждани, Закроїха, Западинці, 2-класні - в селах Луценки, Лучки, Млини, Мокіївка, Нове, Пестичівське, Піски, 3-класні - в селах Засулля, Ісківці, Ковалі, Курінька, Лука, а також в селах Пісочки, Риги, Рудка, Синяківщина, Скоробагатьки, Токарі, Христанівка, Чорнухи, Шмиглі, Яблунівка, Яхники, Ящини тощо, на хуторі Сухоносівка,(1910 - 1914 pp., співавтори техніки),
Кредитний і просвітницький дім у Великих Сорочинцях (1913 - 1914 pp.).
Під час подорожей по Україні виконав багато замальовок краєвидів, пам'яток старовини, споруд різного призначення, архітектурних деталей тощо. Активно виступав в пресі з проблем сучасного зодчества: Новый дом Полтавского губернского земства // АЛЮР. - 1903. - № 6. - С. 374 - 376.; Существует ли южнорусский стиль // КС. - 1903. - № 7 - 8. - С. 5.; К возрождению украинского архитектурного стиля // АЛЮР. - 1903. - № 3 - 4. - С. 1 - 10. (співавтор И. Каманин).

СЛЕЗКІН П. І. - будівничий парків. Працював у Києві на зламі XIX - XX ст. Спроектував і керував створенням парку політехнічного інституту (1900 p.).

СЛІВШСЬКИЙ І. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. у стильових формах необароко і модернізованої готики.
За його проектами зведені:
Будинок Авансового банку на вул. Гетьманській /тепер пр. Свободи № 10 (1898 p., ск. Л. Тирович), Власний будинок на вул. Гвардійській № 6 (1902 p.).

СМІДОВИЧ Є. Н. - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання.
Працював в Одесі на початку XX ст. За його проектами, вирішеними у формах необароко з елементами неомусульманського стильового напрямку споруджені:
Прибутковий будинок Нолле на вул. Рішельєвській № 45 (1901 p.),
Театр "Рішельєвський" на вул. Рішельєвській № 45(1913 p., співавтор А. Панпулов).

СМОЛЮХОВСЬКИЙ А. - архітектор. Працював в першій третині XX ст. на Львівщині.
Збудував дерев'яну церкву Преображення Господня в с. Спас Кам'янко-Бузького району (1932 p.).

СМОРЧКОВ Василь Іванович - інженер. Отримав військову освіту, працював в середині XIX ст. в Одесі. В 1847 - 1860 pp. у чині інженера-полковника служив архітектором при креслярні Будівельного комітету.

СНІГУР Лука (1846 - 1928) - будівничий, тесля, різьбяр. Народився в с Погар на Львівщині. Працював наприкінці XIX - початку XX ст., застосовуючи традиції бойківської школи народного зодчества.
Збудував понад 30 храмів, серед них:
Церква в с. Орява Сколівського району Львівської області (1882 p.),
Церква св. Арх. Михайла в с Росохач Сколівського району Львівської області (1882 p.),
Церква Собору Пресвятої Богородиці в с Верхнє Гусине Турківського району Львівської області (1890 p.),
Церква св. Трійці в с Матків Турківського району Львівської області (1899 p.),
Михайлівська церква з дзвіницею в селі Сможе Сколівського району Львівської області (1901 p.),
Церква св. Онуфрія в с Криве Сколівського району Львівської області (1922 p.),
Церква Пресвятої Євхаристії у с. Климець Сколівського району Львівської області (1925 p., архіт. Л. Левинський).
Виконав іконостаси для церков в селах Кривому, Ратичі, Довжині на Львівщині.

СОКОЛОВ Євген Олександрович - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Працював на початку XX ст. в Одесі, служив у казенному реальному училищі. Займався виконанням проектів за приватними замовленнями.

СОКОЛОВ Єгор Тимофійович (1750 -18.05.1824) - російський архітектор. 1763 р. став архітекторським учнем, 1786 визнаний архітектором і обраний "назначеним". Отримав звання академіка архітектури.
Дотримувався стильових засад класицизму і ампіру. Зводив першу споруду публічної бібліотеки. Закінчував будівництво головного корпусу Академії мистецтв та Інженерного замку в Петербурзі. Керував спорудженням поштових будівель в Російській імперії.
Ймовірно був автором поштамту в Полтаві (1809 p.).

СОКОЛОВ П. В. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. Серед його робіт, вирішених у дусі українського модерну і модернізованих формах історичних стилів:
Житловий будинок на вул. Мироносицькій /пізніше Дзержинського № 44 (1912 p., співавтори С. Тимошенко, П. Ширшов).
Приймав участь при будівництві Управління Північно-Донецької залізниці на пл. Вознесенській / пізніше Фейербаха № 7 (1910 p., архіт. С. Тимошенко, В. Ширшов, консультант О. Бекетов).
Приймав участь в конкурсі на проект надгробку на могилі М. Лисенка в Києві (1913 р., 3-а премія).

СОКОЛОВ Ф. П. - скульптор. Працював на початку XX ст. у галузі монументальної пластики. Вживав пластичні засоби модерну. Серед його робіт в Києві:
Скульптурне оздоблення особняка лікаря Качковського на вул. Мало-Володимирській № 33 (1907 p., архіт. І. Ледоховський),
Скульптурні елементи й зображення на фасаді прибуткового будинку О. Корзеровського на вул. Костельній № 7 (1910 p.).
Приймав участь (разом із Е. Саля) в оформленні Київської контори Державного банку на вул. Інститутській (1902 - 1905 pp., архіт. О. Кобелєв, О. Вербицький).

СОКОЛОВСЬКИЙ Л. - архітектор. Працював на початку XX ст. Застосовував стильові форми модернізованої класики. Збудував у Львові:
Прибутковий будинок братів Флек на вул. Личаківській № 34 (1913 p.),
Прибутковий будинок братів Флек на вул. Личаківській № 36 (1913 p.).

СОКУЛЬСЬКИЙ Т. - скульптор. Працював у Львові в другій половині XIX ст.
Виконував монументально-декоративні роботи. Здійснив:
Пластичне опорядження актового залу і бібліотеки Політехнічної академії на вул. С. Бандери № 12 (1873 - 1877 pp., архіт. Ю. Захарієвич, ск. Л. Марконі, Е. Шредль).

СОЛЕЦЬКИЙ Л. - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. у Львові.
Користувався пластичними формами історичних стилів. Реставрував палац на пл. Соборній № 10 (1866 p.).

СОЛНЦЕВ Федір Григорович (14.04.1801 - 03.03.1892) - архітектор. Отримав освіту в Петербурзькій Академії мистецтв як живописець з 1815 і 1827 р. відзначений 1-ю золотою медаллю. З 1836 р. - академік, з 1863 р. - почесний вільний общник. 1876 р. отримав звання професора "в повагу його 50-річної художньо-археологічної діяльності".
В середині XIX ст. працював у Києві і прийняв участь в реконструкції й надбудові дзвіниці Софійського монастиря (1851 - 1852 pp., співавтор П. Спарро).

СОЛОМОВИЧ Віктор Фомич (15.12.1868 - ?) - архітектор. З 1901 р. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв і 1909 р. за проект курзалу на мінеральних водах отримав звання художника-архітектора.
Прийняв участь в конкурсі проектів на театр в саду Харківського комерційного клубу (1912 p., 3-а премія).

СОЛТИС Б. - скульптор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. у дусі неоренесансу і необароко. Серед виконаних монументально-декоративних праць:
Декоративне оздоблення прибуткового будинку на вул. Академічній /тепер пр. Шевченка № 28 (1898 p., архіт. Я. Баллабан),
Пам'ятник на могилі родини Закрейсів на Личаківському кладовищі (співавтор Я. Нальборчик).

СОПОЦИНСЬКИЙ Афіноген Герасимович - архітектор. 1859 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання некласного художника.
Працював в Києві, вживаючи форми неоренесансу.
Збудував двоповерховий будинок Ф. Тешнера на вул. Ярославів Вал № 29 (1869 p.).

СОСНОВСЬКИЙ Ю. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Використовував форми неороманіки, зрілого модерну і модернізованих історичних стилів, неоампіру, неоренесансу, необароко, неокласицизму і раціоналістичного модерну.
Автор низки споруд, серед яких:
Житлова кам'яниця на розі вулиць Генерала Чупринки № 50-52 і Левинського (1901 p.),
Житловий будинок на розі вул. Саксаганського № 1 і пр. Шевченка (1907 p., співавтор А. Захарієвич),
Будинок Галицького купецького банку на вул. Галицькій № 19 (1908 - 1910 pp., співавтори архіт. А. Захарієвич, ск. 3. Курчинський),
Кам'яниця Балабанів на розі вулиць Галицької № 21 і Валової (1908 - 1910 pp., співавтор А. Захарієвич, ск 3. Курчинський),
Житловий будинок страхового товариства і союзу землевласників на вул. Широкій / тепер Коперника № 3 (1908 p., співавтор А. Захарієвич, ск. 3. Курчинський, Т. Блотницький),
Прибутковий будинок на вул. Валовій № 9 (1909 - 1911 pp., співавтор А. Захарієвич, ск 3. Курчинський),
Школа Софії Стшалковської на вул. Зеленій № 22 (1911 - 1913 pp., співавтор А. Захарієвич, ск. 3. Курчинський),
Вілла проф. Б. Дибовського на вул. Кубанській № 12 (1913 p.),
Головне страхове товариство і правління союзу землевласників на вул. Широкій / тепер Коперника № 4 (1914 p., співавтор А. Захарієвич, ск. 3. Курчинський),
Гімназія на вул. Мельника № 1-3 (1914 p., співавтор А. Захарієвич).
Займався підприємницької діяльністю, разом з архіт. А. Захарієвичом заснував першу в Галичині фабрику залізобетонних виробів, яка знаходилась на вул. Залізничній № 3 і працювала в 1902 - 1920 роках.

СПАМПАНІ Карл - архітектор. Родом з Італії. Представник класицизму. Працював на Поділлі наприкінці XVIII ст., де створював палацово-паркові ансамблі.
Для родини гр. Радзивілла збудував садибний комплекс в Аннополі (кін. XVIII ст.).

СПАРРО Павло Іванович (1814 - 1887 ?) - архітектор. Син американського віце-консула. Навчався у Петербурзькій Академії мистецтв з 1824 р. і 1836 р. отримав атестат 1-го ступеня.
Після навчання переїхав до Києва для допомоги професору В. Беретті, котрий споруджував корпус університету. Працював у місті з 1838 р. архітектором при Київській єпархії.
Застосовував форми т. зв. російсько-візантійського стилю, неоросійського стильового напрямку, неоренесансу і необароко.
За його проектами було виконано наступні роботи:
Будинок митрополита Свято-Покровської пустині в Голосієві (1840 p.),
Надбудова 4-го ярусу дзвіниці Софійського собору (1851 - 1852 pp., співавтор Ф. Солнцев),
Братський корпус у Видубицькому монастирі (1846 p.),
Келії у Михайлівському Золотоверхому монастирі (сер. XIX ст.),
У Братському Богоявленському монастирі прибудови до Нового академічного корпусу (1846 р.) і Старого академічного корпусу (1863 - 1864 pp.).
У Києво-Печерській лаврі:
Лікарняні келії / корп. 26 (1841 - 1842 pp.),
Келії на Ближніх печерах /корп. 44 (1847 p.),
на Гостиному дворі лаври - Лікарня з церквою / корп. 68 (1848 - 1850 pp.),
Готель для іменитих богомольців /корп. 56 ( сер. XIX ст.),
Інший готель /корп. 58 (1849 p.),
Простонародний будинок (не зберігся).
Спроектував будинок при огорожі Лаврського готелю / корп. 54. Там само перебудував митрополичий будинок.
Будував книжкову крамницю, братську лікарню Нікольського монастиря. Надбудовував другі поверхи Друкарського і Економічного корпусів та інших будівель.
У Флорівському монастирі С. були споруджені -
Корпус № 7 (1847 p.),
Мурована огорожа монастиря на горі Киселівка (кін. 40-х - поч. 50-х років),
Троїцька "цвинтарна" церква (1855 - 1859 pp.),
Тепла церква на честь ікони Казанської Божої матері (1841 - 1844 pp.),
Дзвіниця і трапезна Воскресінська церква (1860 - 1862 pp., проект інж. Духоніна).
В Китаївській пустині збудував:
Братський корпус ("старий дім") біля Троїцької церкви (1843 - 1844 pp.),
Огорожу з північно-західною брамою (1851 - 1852 pp., не збереглась).
Приймав участь у проектуванні й будівництві Володимирського собору (1860, '865 pp.).

Спорудив низку житлових споруд за приватними замовленнями, серед них:
Прибутковий будинок С. Єремєєва на Бібіковському бульварі № 26-а, 28 (1872 p.),
Особняк Н. Фромнета на Бібіковському бульварі № 36 (1873 p., проект В. Ніколаєва),
Житловий будинок І. Оглоблина на Андріївському узвозі № 4/26 (1874 p.).
Особняк В. Сербулова на вул. Бульварно-Кудрявській № 3 (1876 p.),
Флігель Ф. Людвиковського / 3 поверхи в садибі на вул. Костельній № 4 (1878 р., не зберігся),
Прибутковий будинок на вул. Маложитомирській (1879 p.),
Особняк А. Лунєва на вул. Ярославській № 8 (1880 p.),
Прибутковий будинок Д. Лазарева на вул. Пушкінській № 10 (1881 - 1882 pp.),
Прибутковий будинок В. Сергеева на вул. Безаківській № 12 (1883 p.).

СРОКА Вільгельм Августович (1866 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів з 1884 р. і закінчив його по І розряду 1889 p., отримавши відповідне звання.
Працював у Феодосії на посаді міського архітектора, де в 1889 - 1892 pp. виконав наступне:
Брукування вулиць і спорудження шосе,
Влаштування санітарних міських споруд,
Розширення мережі міського водогону.
Два невеликих водопроводи на околицях міста.
Дотримуючись стильових форм неоренесансу, необароко і т. зв. мавританського стилю, збудував:
Фонтан "Доброму генію",
Цивільні споруди на залізничній станції "Феодосія",
Міський літній театр,
Кілька житлових будинків і дві дачі.
Крім виконання функцій міського архітектора завідував феодосійсько-субашським водопроводом і міськими громадськими роботами, здійснював всі заходи по цивільним спорудам на залізниці.

СРОКОВСЬКИЙ К. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст., вживаючи модернізовані форми історичних стилів. Серед творів:
Прибутковий будинок 1. Верисоцького на вул. Мало-Володимирській № 65 (1910 - 1911 pp.).
Добудував Покровську церкву на Солом'янці, яка в 1893 - 1897 pp. зводилась за проектом І. Ніколаєва (1914 p.),

СТАДЛЕР М. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. в дусі модернізованих історичних стилів.

СТАЛІСЛАВСЬКИЙ-ПАДАЛКА І. В. - художник-пейзажист, будівничий парків. Працював на зламі XIX - XX ст. Спроектував і приймав безпосередню участь у здійсненні Весело-Боковенського парку на Єлизаветградщині (з 1893 p., співавтор проф. А. Регель)

СТАЛЬ М. І. - архітектор. Працював в Одесі на початку XX ст., застосовував форми необароко. Серед збудованих споруд: Прибутковий будинок Єврейського товариства на вул. Рішельєвській № 30 (1903 p.),
Житловий будинок на вул. Єлизаветинській / тепер Щепкіна № 8 (1903 p.).

СТАНГЕ Август - будівничий парків зі Львова. Працював на зламі XVIII - XIX ст. На замовлення Браницьких з 1796 р. разом з архіт. Д. Ботані створював ландшафтний парк "Олександрія" у Білій Церкві.

СТАНЗАНІ Людвік Вікетійович (1793 - 1872) - архітектор. Народився у Римі в дворянській родині. Вчився у Болонському університеті і Римській академії мистецтв св. Иосифа. За запрошенням губернатора Ф. Ланжерона 1821 р. прибув до Одеси, де й почав працювати.
Значна частина спадщини, залишеної С, витримана у формах суворого ампіру, низка споруд виконана у дусі бідермеєра і неоренесансу.
В 1828 - 1832 pp. працював у Кам'янці-Подільському, з 1832 р. був призначений Подільським губернським архітектором, а з 1833 до 1847 р. обіймав посаду міського архітектора Києва.
Виконав фіксаційний план м. Києва (1830 p., співавтори П. Дубровський, І. Богданов, Л. Шмегельський).
Брав участь у виконанні плану міста 1833 р. У співавторстві із В. Беретті й Л. Шмегельським розробив генеральний план міста 1837 р. Контролював нарізку нових кварталів і прокладку вулиць в районі р. Либідь.
Перебудував будинок капітана Корта для тимчасового перебування університету (1835 р., не зберігся).
Розробив типовий проект житлового будинку для забудови кварталів біля університету (1836 p.).
Виконав проект Гостиного двору на Печерську.
Приймав участь у проектуванні й будівництві Олександрівського костелу (1835 p.).
Збудував наступні споруди:
Будинок Київського благочинного товариства на вул. Лютеранській № 16 / Сулимівський благодійний заклад (1833 - 1835 pp.),
Дзвіницю церкви Феодосія Печерського,
Флігель повітового дворянського училища на вул. Хорива № 6 (поч. XIX ст.).
Виконав проект Київського магістрату у будинку на вул. Покровській № 4 (1835 p., нереалізований).
Спроектував чимало житлових будинків, серед них:
Садибний будинок на вул. Олександрівській /тепер Грушевського № 14 (1835 p., перебудова),
Флігелі садиби П. Вігеля на Печерську на вул. Січневого повстання № 6-6 (1835 - 1838 pp.),
Будинок Ломтєвих на розі вулиць Різницької № 2 і Московської № 34 (1837 p.),
Флігель в садибі Балабухи на вул. Сагайдачного № 27-а (1839 p.),
Особняк Федора Коробки на вул. Сагайдачного № 20/2 (кін. 30-х років),
Садибний будинок К. Домарацького на вул. Верхній Вал № 16-а (1840 p.),
Житловий будинок Г. Алексєєвої на Крутому узвозі № 4 (1846 p.),
Будинок на вул. Набережно-Хрещатицькій № 4 (40-і роки).
Мешкав у садибі на розі вулиць Пушкінської у Б. Хмельницького (будівлі не збереглися). Помер у Києві, заповів запровадити іменну стипендію у 2-й чоловічій гімназії і надіслати грошовий внесок і збірку малюнків до Римської академії мистецтв св. Иосифа.

СТАРШИНСЬКИЙ Олександр Гаврилович (1830 - ?) - архітектор. Фахову освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі (1867 - 1872 pp.), здобув звання архітекторського помічника з правом на чин ХП класу.
В 1872 - 1874 pp. працював молодшим інженером при будівельному відділенні Харківського губернського правління.

СТАРОВ Іван Егорович (12.02.1745 - 05.04.1808) - російський архітектор, педагог. Вчитися почав 1756 р. під керівництвом С. Чевакінського, в 1758 - 1762 pp. освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв, до 1768 р. як пенсіонер удосконалювався у Парижі й Римі. З 1769 р. - академік архітектури (за проект сухопутного шляхетського корпусу), з 1770 р. - ад'юнкт-професор, а з 1785 р. - професор і з 1794 р. - ад'юнкт-ректор Академії мистецтв.
Очолював Комісію кам'яної будівлі Санкт-Петербурга і Москви, де розроблялись проекти розпланування нових і реконструкції міст, що існували (1772 - 1774 pp.). Збудував у Петербурзі Троїцький собор Олександро-Невської лаври і Таврійський палац, палац в Пеллі і низку палацово-паркових ансамблів в різних регіонах Російської імперії.
Розвивав і удосконалював стильові принципи класицизму.
В 1787 і 1790 pp. приїздив на Південь України для проектування і забудови нових міст.
Здогадно спроектував палац Катерини II у Кременчуку (1787 p.).
Для Катеринослава виконав наступні праці:
Розробка трьох планів розпланування (1790 і 1792 pp.),
Палац Г. Потьомкіна (1787 - 1790 pp.),
Соборний храм і кілька громадських споруд (не були здійснені).
1790 р. С. консультував інж. І. Князева з питань розпланування Миколаєва, виконав низку проектів для забудови міста, серед них, можливо:
Магістрату на головній площі,
Церкви Григорія Велика Вірменія.
Розробив проект розпланування Богоявленська (приміської слободи Миколаєва), де за проектами зодчого будувались церква, палаци Г. Потьомкіна і А. Браницької, кілька паркових споруд, житлові будинки для квартальної забудови.
Ймовірно автор невеликого палацу у Спаську під Миколаєвом (1789 - 1790 рр).
Виконав низку інших доручень:
В Херсоні - спроектував купол Катерининського собору і його дзвіницю,
В Севастополі - обрав місце для Миколаївської церкви на Катерининській вулиці.,
В Сімферополі - спроектував кілька громадських будівель,
У Старому Криму - виконав проекти для будинку Г. Потьомкіна,
Висловив міркування щодо створення дач кн. Г. Потьомкіна у Байдарській долині, Алупці та інших місцях Криму.

С. приписується також низка інших споруд, зокрема колонада Луна в парку "Олександрія" у Білій Церкві, котрий належав родині гр. Браницьких.

СТАРЧЕНКО Ф. А. - військовий інженер. Працював у середині XIX ст., використовував стильові форми пізнього ампіру. Збудував 2-поверхову оборонну башту на Малаховову кургані (1854 p., відновлена в 1902 - 1905 pp. О. Вейзеном).

СТАСОВ Василь Петрович (24.07.1769 - 24.08.1848) - російський архітектор. Професор римської Академії св. Луки (1807 p.), академік архітектури Петербурзької Академії мистецтв (1811 p.). Працював в Москві з 1783 до 1802 p., в 1802 - 1808 pp. удосконалювався за кордоном.
З 1807 р. працював у Петербурзі, член Комітету будівель і гідравлічних робіт, відав будівництвом імператорських палаців. Виконав величезну кількість робіт в Петербурзі (Павловські казарми, головні придворні стайні, Ямський ринок, Тріумфальні ворота у Московської застави, Спасо-Преображенський і Троїцький собори тощо) та його околицях, спроектував Провіантські магазейні у Москві, чимало споруд в різних містах Російської імперії.
Один з провідних майстрів ампіру у масштабах Російської імперії.
Разом з архіт. Л. Руска 1812 р. розробив два зошита "зразкових" фасадів житлових, торгових і господарських споруд, які були затверджені для будівництва у різних містах Російської імперії.
Розглянув і зробив зауваження до проекту дзвіниці Успенського собору в Харкові, виконаний Є. Васильєвим (1820 p.).
В Україні за проектами С. будувались:
Житлові й виробничі будинки в містах (за "зразковими" фасадами).
1811 р. залучався для проектування храму-пам'ятника на могилою полеглих у Полтавській битві, а також для реконструкції колишнього палацу Г. Потьомкіна в Катеринославі і пристосування його для присутствених місць (затверджені кресленики не були реалізовані).
1814 р. виконував проект Контрактового будинку в Києві.
Працював членом Комітету військових поселень, грав провідну роль в інженерному департаменті, де розглядались відповідні проекти. Консультував архіт. Л. Дюбю при зведенні споруд для волосних і міських управ, храмів на Слобожанщині.
Допомагав інж. Є. Рербергу при проектуванні дзвіниці Покровського собору у Чугуєві (1824 - 1834 pp.).
Спроектував пам'ятник Д. Говарду в Херсоні (1820 p.).
Ймовірно, за проектом С. споруджена Преображенська церква у с Великий Бурлук на Слобожанщині (1826 - 1839 pp.).
Автор Троїцького собору у Слов'янську (1836 - 1838 pp.). За проектом С. відновлено у так званих російсько-візантійських формах споруду Десятинної церкви у Києві (1828 - 1842 pp., не збереглась).

СТАСЮКОВ Михайло Федорович (1863 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав у Катеринославському реальному училищі, спеціальну у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1884 - 1889 pp., здобувши відповідне звання по 1 розряду.
Після закінчення навчання служив в Тамбовському губернському правлінні, на початку XX ст. працював у Полтаві. Застосовував форми історичних стилів, українського модерну. Серед творів:
Школа ім. І. Котляревського у Полтаві (1903 - 1905 pp., співавтор Є. Сердюк).

СТАЦ Генрик - будівничий, тесля. Працював на Львівщині в другій половиш XIX ст. Збудував дерев'яну церкву св. Параскеви в с Нижні Гаї Дрогобицького району (1882 p.).

СТЕБЕЛЬСЬКИЙ Казимир-Маріан Вікентійович (1863 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1881 -1886 pp. і був випущений по І розряду з відповідним званням.
Працював у Польщі, використовував форми необароко і неоренесансу.
У Житомирському повіті Волинської губернії збудував:
Садибний комплекс барона Таубе в маєтку Галієвка (1888 p.), що включав:
Розширений панський будинок,
Стайню для скакових коней з відповідними спорудами,
Пташню для 300 голів,
Оранжерею з теплицею.

СТЕВЕН Християн Християнович (19.01.1781 - 18.04.1863) - садівник, ботанік. Закінчив Петербурзьку Медико-хірургічну академію, вчився у Німеччині в Ієнському університеті.
1807 р. переїздить у Крим. Заснував і в 1812 - 1824 pp. очолював Нікітський ботанічний сад на Південному березі Криму. З 1826 і до своєї смерті живе в Сімферополі, де займається дослідженнями як ботанік і ентомолог.
За наукові праці про флору Криму і Кавказу 1849 р. обраний почесним членом Петербурзької Академії наук.

СТЕЛЬМАХ Василь - майстер-тесля. Працював на Львівщині в першій третині XX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Івана Хрестителя в с Виців Старосамбірського району (1931 p., архіт. Є. Нагірний).

СТЕФАН - майстер-тесля. Працював на Львівщині наприкінці XIX ст. Збудував дерев'яну церкву Покрова Пресвятої Богородиці в с Ганнівці Жидачівського району (1894 p.).

СТЕЦУЛА Володимир Григорович (1853 - ?) - архітектор. 1876 р. поступив і 1881 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, отримавши звання цивільного інженера і чин X класу. Працював у Седлецькій і Казанській губерніях.
1891 р. був призначений у Херсонське будівельне відділення на посаду молодшого інженера, з 1892 р. - молодшого архітектора.

СТРАВІНСЬКИЙ Ю. Ф. - архітектор. Працював на початку XX ст.
В 1910 - 1922 pp. жив у Ялті, де, переважно, займався приватною практикою.

СТРИЖЕВСЬКИЙ Григорій Якович (1844 - ?) - архітектор. Закінчив 1866 р. Петербурзьке Будівельне училище по І розряду і здобув звання цивільного інженера.
Був відряджений у будівельне відділення Харківського губернського правління, де працював молодшим інженером і архітектором. 1869 р. отримав звання архітектора. З 1872 р. - міський архітектор. Наступного року пішов у відставку, але приймав активну участь у архітектурному житті Харкова.
На підставі топографічної зйомки розробив генеральний план міста (1876 - 1886 pp.).
Прийняв участь у розробці наступного генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Б. Михаловський, М. Шевцов, Ф. Шустер, А. Кондратовський, М. Брандтнер).
1883 р. критично оцінив розроблений Б. Михаловським проект Міської думи. Вживаючи стильові форми неоренесансу і необароко, виконував проекти за приватними й муніципальними замовленнями, згідно яким були збудовані:
Пожежна частина на вул. Квіткінській № 25 (1886 p.),
Ремісниче училище на Старомосковській вул. / пізніше Московський пр. № 37 (1894 p.),
Житловий будинок на вул. Каразіна № 20 (1904 p.),
Житловий будинок на вул. Різдвяній № 35 (1904 p.).

СТРОКОВСЬКИЙ Єгор Егорович (1830 - ?) - архітектор, інженер. Фахову освіту одержав у Петербурзі спочатку в Будівельному училищі в 1868 - 1874 pp., де отримав чин XII класу і звання архітекторського помічника. Працював у Саратові і 1877 р. за проект залізного аркового моста здобув звання інженера-архітектора. 1882 р. закінчив навчання в Інституті інженерів шляхів сполучення і одержав відповідне звання.
Наступного 1883 р. почав працювати в Криму над створенням на Перекопі залізниці для перевезення солі.

СТРУВЕ- архітектор. Приймав участь у забудові кримських міст в другій половині XIX ст. Ймовірно, за його проектом у формах неоренесансу закінчено готель "Росія" в Ялті (1875 p.).

СТРУВЕ О. Є. - російський інженер. Отримав військово-інженерну освіту. Професор Петербурзького Інституту корпусу інженерів шляхів сполучення, один з провідних фахівців у використанні металевих конструкцій.
В України за його проектами були збудовані залізничні мости:
Через Дніпро в Києві (1867 - 1870 p.),
Через Дніпро в Кременчуку (1872 p.),
Низка мостів залізниці Лозова - Севастополь (1872 - 1874 pp.),
Графський і Камишлівський мости у Криму (1877 p.).
Отримав концесію на будівництво в Києві водогону (1870 p.), яку передав Київському товариству водопостачання.

СТРУГОВЩИКОВ Іван - військовий інженер. Працював наприкінці XVIII ст. на Півдні України, дотримуючись принципів класицизму.
1791 р. збудував гарматний будинок (ливарний завод) в Херсонській фортеці.

СТУПІН Олександр Якович - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст.

СУББОТІН Всеволод Андрійович (1879 - ?) - архітектор. 1898 р. поступив і 1906 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, отримав звання художника-архітектора за проект кафедрального собору для губернського міста.
Працював у Севастополі на початку XX ст. у модернізованих формах ампіру та інших історичних стилів. Виконав низку споруд, серед них:
Прибутковий будинок Ріхтера на узвозі Суворова (1912 р., за участю архіт. С. П. Бурга).

СУЛІН Сергій Михайлович - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина. Приймав участь в архітектурних виставках.
Проектував для України на початку XX ст.

СУЛКОВСЬКИЙ 3. - архітектор. Працював у другій половині XIX ст. Серед виконаних у Львові праць,
Корпуси лікарні фундації Антона Білінського у стилізованих формах середньовічного зодчества на вул. Білінських / тепер Смаль-Стоцького № 9 (1891 - 1897 pp., співавтори А. Вайсс, Ю. Гохбергер, будівельник І. Лівинський),

СУЛТАНОВ Микола Володимирович (1850 - 02.09.1908) - російський архітектор, педагог, дослідник. Після закінчення 1873 р. Петербурзького Будівельного училища і отримання звання цивільного інженера залишився викладати в училищі історію архітектури, в 1895 - 1903 pp. - ректор Інституту. Викладав архітектуру в Петербурзькому Технологічному інституті (1877 - 1884 pp.), історію давньоруського мистецтва в Археологічному інституті (1882 - 1885 pp.). З 1893 р. - дійсний член Петербурзької Академії мистецтв, з 1894 р. - член її Ради. 1905 р. отримав звання академіка.
Розробив чимало проектів реставрації - палацу царевича Димитрія в Угличі, церкви в Останкіно, собору Нікітського монастиря в Москві та інші. Збудував кілька великих споруд у Петербурзі, Москві, Петергофі, керував будівництвом пам'ятника Олександру II в Москві.
Застосовуючи форми неоросійського стильового напрямку, виконав кілька проектів храмів для України, а саме.
Для Олександрівського (Брянського) Південно-Російського заводу в Катеринославі, котра була здійснена наприкінці 90-х років під назвою Олекандро-Невська (проект 1889 р.),
Церква св. Миколи Чудотворця і св. Цариці Олександри на Слобідці-Романівці в Одесі (проект 1903 p., здійснена).
Надрукував велику кількість досліджень з історії російського зодчества, видав переклад книги Віоле ле Дюка "Русское искусство" (М., 1879.), низку наукових праць і навчальних посібників: История зодчества у народов древнего и нового мира. - СПб, 1883; История архитектуры: Западная Европа, Восток и Россия. - СПб, 1896; Теория архитектурных форм: Каменные формы. - СПб, 1901.

СУРАН Василь - майстер-тесля. Працював в другій половині XIX ст. на Львівщині. Збудував дерев'яну Богоявленську церкву бойківського типу в с Головецько Сколівського району (1873 p., співавтор А. Куртяник).

СУРАНОВИЧ Василь - майстер-тесля. Працював в другій половині XIX ст. на Львівщині, дотримуючись традицій бойків.
Збудував тризрубну, триверху церкву Василя Великого в с Грабовець Сколівського району на (1892 - 1894 pp.).

СУРМІЄВИЧ Михайло Адамович - архітектор. 1850 р. інженер-поручик С. працював завідувачем роботами у IV окрузі корпусу військових поселень, 1859 р. був призначений архітектором 3-ї частини міста Одеси. З 1861 р. - архітекторський помічник для виконання робіт реорганізованого Будівельного комітету, в 1864 - 1867 pp. одночасно виконував обов'язки архітектора інституту шляхетних дівчат, у подальшому працював у будівельному комітеті.
Виконував проекти за приватними замовленнями, використовуючи форми бідермеєру і неоренесансу.
Був одним із засновників Одеського товариства красних мистецтв (1865 p.).
Незабаром переїхав для подальшої праці у Владікавказ.
Приймав активну участь у роботі II з'їзду російських зодчих 1895 р.

СУСЛОВ Володимир Васильович (30. 07.1857 - 1921) - російський архітектор, педагог і реставратор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1878 - 1882 pp.) і за проект театру на 2000 чоловік в столичному місті отримав звання класного художника 1-го ступеня. З 1886 р. - академік архітектури, з 1893 р. - дійсний член Академії мистецтв, з 1902 р. - професор.
В основному вивчав пам'ятки російського зодчества, реставрував Спасо-Мирожський собор в Пскові, Преображенський собор у Переяславі-Заліському, собор св. Софії в Новгороді та інші. Будував Олександрівський пасаж в Казані, пам'ятку-усипальню російським воїнам в Сан-Стефано (у Туреччині), церкву в маєтку М. Тенішової під Смоленськом тощо.
1893 р. разом з Г. Котовим досліджував Успенський собор у Володимир-Волинському.
Спроектував у формах неоросійського стильового напрямку:
Церкву Успення Божої Матері у Луганську (1915 p.),
Храм у Бахмутському повіті Катеринославської губернії (1916 p.).
Керував академічним виданням "Памятники древнего русского зодчества"; автор низки наукових праць, серед яких: Материалы к истории древней Новгородско-Псковской архитектуры. - СПб, 1888; Очерки по истории древнерусского зодчества. - М., 1889; Памятники древнего русского зодчества. Вып. 1 - 7. - СПб, 1895 - 1901; Старая Ладога. - СПб, 1896; Памятники древнерусского зодчества. Вып. 1 - 4. - СПб, 1908 - 1912; Церковь Федора Стратилата в Новгороде. - СПб, 1909.

фон СУХТЕЛЕН Петро Корнилович - військовий інженер. Родом з Голландії, на російській службі з 1783 p. Генерал-лейтенант, інспектор Інженерного департаменту і присутній у Військовій колега.
Створив генштаб і удосконалив інженерну частину в Російській імперії. З 1802 р. очолював Особливу інженерну експедицію для оборонного будівництва.
Займався питаннями модернізації Києво-Печерської фортеці, в 1797 - 1799 pp. керував будівництвом Арсеналу. 1798 р. склав проект дренажної системи проти зсувів Печерської гори, 1801 р. доповнив проект, згідно якому було споруджено підпірну стіну (1808 - 1809 pp.) тощо.
В 1800-і роки допрацював складений Є. Ферстером проект оборонних казарм навколо середмістя Одеси.

К началу страницы
Оглавление  САБЛЕР-СКОРОБАГАТОВ  ТАЛЬОВСЬКИЙ-ТОМСОН