Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

РАВСЬКИЙ-РУХЛЯДЄВ

РАВСЬКИЙ-Мол. Вінсент
РАВСЬКИЙ-Ст. В.
РАВЮК Іван
РАДБІЛЬ Рафаїл Львович
РАЙКЕВИЧ Вітольд Иосифович
РАК Іван
РАКІНТ М.
РАКІТІН Дмитро Семенович
РАКОВ Олександр Дмитрович
РАМУЛТ Л.
РАППОНЕТT
РАСТРУХАНОВ Костянтин
РАУШ В.
РАХАУ Карл Карлович
РЕВУЦЬКИЙ В.
РЕГЕЛЬ А. Е.
РЕГЕР К.
РЕДЕЛЬ
РЕЙМЕР С.
РЕЙНТЕРЦ Маврикій Германович
РЕЙХЕНБЕРГ А. Р.
РЕЙХЕНБЕРГ Й.
РЕМ
РЕМЕР Олександр Іванович
РЕМІ Г. П.
РЕПЧАКСЬКИЙ Георгій Михайлович
РЕРБЕРГ Єгор Іванович
РЕРІНГ Арнольд
РЕССІГ X.
РЕУТОВ Павло Іванович
РЖЕПІШЕВСЬКИЙ Олександр Іванович
РИБІН В.
РИГЕР Теодор
РИГЛЕР Іоганн [Іван Карлович]
РИКАЧОВ Стефан Васильович
РИКОВ А. М.
РИКОВ Валеріан Микитович
РИМЛЕР
РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ В. А.
РИСЯК Я.
РИХТМАН К.
РИШТЕЙ Костянтин
РІГЕЛЬМАН Олександр Іванович
РІЗОРІ
РІМЕР С.
РІНАЛЬДІ Антоніо
РОВІМЮК Ф.
РОГИНСЬКИЙ
РОДЕ Л. Л.
РОЖНОВ Борис Олександрович
РОЗЕН Л. М.
РОЗЕНБЕРГ А.
РОЗЕНБУШ Я.
РОЗЕНФЕЛЬД І. А.
РОЗЕТТІ Микола Іванович
РОЙТЕНБЕРГ Л. Є.
РОКУР де ШАРЛЕВІЛЬ Антуан [Антон Пилипович]
РОМАН Гаврило
РОСОШКА І.
РОСТКОВИЧ
РУБАН О.
РУДАВСЬКИЙ Павло Павлович
РУДЕНКО Т. В.
РУДНЄВ Лев Володимирович
РУДНИЦЬКИЙ Микола Григорович
РУДНИЦЬКИЙ Станіслав Іванович
РУДНИЦЬКИЙ Яків
РУДСЬКИЙ-ВЕНЖИК Я.
РУЛЄВ Василь Олександрович
РУСКА Луїджі [Алоїзій Іванович]
РУСКА Олександр Ієронимович
РУХЛЯДЄВ Олексій Михайлович

РАВСЬКИЙ-Мол. Вінсент - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - першій третині XX ст. Використовуючи стильові форми неоренесансу, необароко, неороманіки й неовізантійського стильового напрямку, збудував наступні споруди:
Будинок Дирекції залізниць / пізніше готель "Імперіал" на вул. Січових Стрільців № З (1887 p., співавтор Л. Марконі), Чиншовий будинок у стилі необароко на вул. Листопадового Чину № 8 (1893 p.),
Житловий будинок у стилі французького ренесансу на вул. К. Левицького № 9 (1893 p.),
Власна кам'яниця на розі вулиць Я. Матейки № 8 і Рилєєва (1894 p.),
Будинок Спілчанської друкарні зі скульптурними зображеннями Й. Гуттенберга на вул, Ліста № 4 (1895 p.),
Власний особняк на вул. Крижовій № 61 (1896 p.),
Церква св. Георгія на вул. Францисканській /тепер Короленка (1897 - 1899 pp., проект Г. Захса),
Житловий будинок на вул. І. Франка № 68 (1898 p.).
Значну частину споруд у модернізованих формах виконав на початку XX cm.
Дім Товариства Політехнічного товариства на вул. Дудаева № 9 (1905 - 1907 pp., архіт. В. Галицький, ск. Е. Плішевський),
Власний особняк на вул. Коновальця № 108 (1907 p.),
Власний особняк на вул. Коновальця № 110 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 11 (1911 p.),
Виступав зі статтями у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) з роз'ясненнями щодо будинку Дирекції залізниць (1885 р., с. 117 - 118), про спорудження будинків на вул. Листопадового Чину і К. Левицького (1893 р., с. 92 - 93, 103), з аналізом будинків Політехнічних товариств у Львові, Кракові й Варшаві (1907 р., с. 46, 61, 137).
Продовжував працю в 20-і роки, збудувавши: особняк родини Буяк на вул. Грюнвальдській № 11-а (1923 p.); житловий комплекс на вул. Стрийській № 50 - 76 (1928 p.).

РАВСЬКИЙ-Ст. В. - архітектор. Працював у Львові в першій половині і середині XIX ст. Вжииан стильові форми ампіру і неоренесансу.
Автор палацу і музеєм для Дзедушецького на вул. Театральній № 18 (1830 p.).
Збудував дзвіницю у монастирі домініканців (1865 p., співавтор Ю. Захарієвич).

РАВЮК Іван - майстер-тесля. Працював в другій половині XIX ст. на Станіславщині. Збудував дерев'яну церкву Зачаття св. Анни в с. Шепарівці Коломийського району (1876 р.).

РАДБІЛЬ Рафаїл Львович - архітектор. Працював в Одесі наприкінці XIX - початку XX ст. Автор низки споруд, вирішених у формах модернізованих історичних стилів, зокрема:
Прибуткового будинку Зайченка на розі вул. Пушкінської № 55 і Базарної No 37 (1901 p.),
Житлового будинку Актарова на вул. Катерининській № 24 (1913 - 1914 pp.).

РАЙКЕВИЧ Вітольд Иосифович (1860 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1880 - 1885 pp., отримав відповідне звання і чин X класу.
Був відряджений для служби в Олександрійському земстві Херсонської губернії.

РАК Іван - майстер-тесля. Працював на етнічно українських землях Польщі в першій третині XIX ст. Збудував дерев'яну церкву Різдва Богородиці в с. Лісковате Кроснянського воєводства (1831 p., співавтор В. Томчак).

РАКІНТ М. - військовий інженер. Працював у Києві на зламі XIX - XX ст. Використовуючи форми необароко і модернізованих стилів, виконав наступні праці:
Прибудова з боку подвір'я для церкви Олександра Невського і гімнастичної зали до Реального училища, вул. Великій Житомирській № 2 (1900 - 1901 pp.).
Спроектував у Пущі-Водиці:
Міське училище на вул. Пушкінській / дача Костяківської,
Курси та дитячу школу іноземних мов Л. Громовської на вул. Гоголівській № 146-147.

РАКІТІН Дмитро Семенович - архітектор. Закінчив Інститут цивільних інженерів у Петербурзі, де одержав відповідне звання.
Працював для Харкова на початку XX ст., де за його проектом, вирішеним її дусі модернізованого петровського бароко, збудовано:
Управління Південної залізниці на вул. Червоноармійській № 7 (1914 p., співавтор О. Дмитрієв).

РАКОВ Олександр Дмитрович (1840 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1855 - 1861 pp., отримавши звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
Був направлений, в Харківську будівельну і шляхову комісію, де працював на посадах архітекторського помічника, помічника начальника штучного столу. I868 р. отримав звання архітектора і з наступного року обійняв посаду міського архітектора Харкова, на якій працював до 1873 р.
Застосовував форми неоренесансну.
Серед виконаних праць:
Торгова будівля Свято-Покровського монастиря на вул. Університетській № 10 (60 - 70-і роки, пізніше перебудована В. Нємкіним і В. Покровським). Приймав участь у житловій забудові міста.

РАМУЛТ Л. - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. у Львові. Використовував стильові форми необароко, а також модерну.
Власна вілла у вигляді англійського котеджу на вул. Вербицького № 4 (1890 p.),
Ротонда Рацлавицької панорами на Крайовій виставці 1894 р. у Стрийському парку (збереглась),
Прибутковий будинок на вул. І. Франка № 124 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. І. Франка № 126 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. І. Франка № 128 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. І. Франка № 130 (1907 p.).

РАППОНЕТT - архітектор. Працював у середині XIX ст., вживав форми пізнього ампіру і неоренесансу.
1842 р. спроектував павільйон Флори для парку "Софіївка" в Умані (допрацьований А. Штакеншнейдером).

РАСТРУХАНОВ Костянтин - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1839 - 1842 pp., здобув звання некласного художника-архітектора.
Працював в середині і другій половині XIX ст. на Волині, обіймав посаду єпархіального архітектора. Переважно використовував форми т. зв. російсько-візантійського стилю і неоросійського стильового напрямку.
Автор низки православних храмів в селах Волинської губернії.
Спроектував 1857 р. і збудував, дотримуючись стильових форм барокової архітектури, дзвіницю Почаївської лаври (1861 - 1871 pp.).

РАУШ В. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. Збудував у стильових формах необароко:
Палац вченого Е. Дуніковського на вул. Гончарській / тепер Драгоманова № 42 (1897 - 1898 pp.),
Житлову будівлю на вул. Мурарській / тепер Академіка С. Єфремова № 30 (1899 p.).
Друкував матеріали про свої роботи у періодичних виданнях, наприклад, у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) - 1900 р., с. 4 - 5.

РАХАУ Карл Карлович (1830 - 1880) - російський архітектор, педагог. Отримав освіту в Петербурзькій Академії мистецтв (1852 - 1857 pp.), де за проект Вищого театрального училища на 1000 чоловік здобув звання класного художника 1-го ступеня. Як пенсіонер удосконалювався за кордоном. 1864 р. отримав звання академіка архітектури, 1870 р. - професора.
Викладав в класах Академії мистецтв. Збудував станції Рибинсько-Бологовської залізниці (1869 - 1870 pp.), в Петербурзі - критий ринок на Сінній площі (1871 p.), низку житлових будинків і особняків, перебудовував палаци.
Застосовував форми неоренесансу і неоросійського стильового напрямку.
1864 р. виконав проект Преображенского кафедрального собору в Житомирі.

РЕВУЦЬКИЙ В. - архітектор. Працював у Львові в першій третині XX ст.
Перебудував житлову кам'яницю на вул. Староєврейській № 31 (1924 p., співавтор В. Дердацький).

РЕГЕЛЬ А. Е. - будівничий парків, професор. Працював наприкінці XIX ст.
Приймав участь у створенні Весело-Боковенського парку на Єлизаветградщині (з 1893 p., співавтор худ. І. В. Сталіславський-Падалка).

РЕГЕР К. - архітектор. Працював в Західній Україні наприкінці XIX ст. Застосовував стильові форми необароко.
Збудував казино в Станіславові на вул. Совєтській № 12 (1896 p., співавтор Т. Вісневський).

РЕДЕЛЬ - будівничий парків. Працював на Чернігівщині в першій половині XIX ст.
З 1826 до 1834 р. керував будівництвом пейзажного парку в Сокиринцях згідно проекту І. Бістефельда.

РЕЙМЕР С. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. Користуючись формами історичних стилів, перебудував низку споруд, зокрема:
Житловий будинок на вул. Краківській № 24 (1894 p.),
Кам'яницю на вул. Шевській № 8 (1881 p., співавтори М. Фехтер, Я. Крох),
Кам'яницю на вул. Шевській № 10 (кін. XIX ст., співавтор М. Виняж),
Кам'яницю на вул. Шевській № 12 (кін. XIX ст., співавтор М. Виняж),
Кам'яницю на вул. Шевській № 14 (кін. XIX - поч. XX ст., співавтори М. Фехнер, Я. Крох),
Кам'яницю на вул. Шевській № 16 (1918 p., співавтори Я. Крох і М. Фехнер).

РЕЙНТЕРЦ Маврикій Германович (1860 - ?) - архітектор. Після навчання в Одеському реальному училищі з 1882 р. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі й 1887 pp. одержав звання цивільного інженера з правом на чин X класу.
Повернувся в Одесу, де з 1892 р. рахувався понадштатним техніком при міській управі і переважно займався приватною практикою.
Приймав участь у архітектурних конкурсах, так 1890 р. у співавторстві з В. Шевальоним представив проект ремісничого училища в Одесі (2-а премія).
Застосовуючи стильові форми неоренесансу і необароко за приватними замовленнями виконав наступні роботи:
1887 р. збудував 2-поверховий флігель Бранта на вул. Ремісничій № 38, перебудував 2-поверховий будинок Феро і Савіна на вул. Польській № 19 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (7 абзаців) наведена за станом на ті роки];
1888 р. перебудував 2-поверховий з підвалом склад у житловий будинок Бернацької на вул. Ольгіївській № 20;
1890 р. виконав дві 2-поверхові прибудови до Єврейського сирітського будинку;
1891 р. збудував 2-поверховий будинок Боничи на Левашовському узвозі № 5, 2-поверховий з підвалом будинок і флігель Жіночого єврейського професійного училища на вул. Великій Арнаутській № 3, 2-поверховий з підвалом будинок Кріона Папа-Нікола на розі вулиць Поліцейської і Канатної № 1 (співавтор Е. Меснер), 2-поверховий з підвалом будинок Кимличенка на розі вулиць Торгової, Коблевської і Новобазарного провулка; житловий будинок на провулку Богданова;
1892 p. - житловий будинок на вул. Садовій № 18;
1893 р. - 3-поверховий з підвалом будинок Мандражі на вул. Княжій № 21;
1894 р. - 3-поверховий з мансардою і 2-поверховий з мансардою будинки Ашкіназі на розі вул. Княжої і Різдвяного провулка № 6 - 5, перебудував 2-поверховий будинок і флігель Раухвергера на вул. Базарній № 54 та 2-поверховий Мандольбаума на вул. Садовій № 15.
Крім цього, за проектами Р. були зведені:
в 1887 - 1890 pp. - будинки Генгера, Готельмана, горілчаний завод Розенбергі, дитяча лікарня на 25 ліжок, споруда центрального Комітету про бідняків, будинок дитячої кухні з училищем для бідних хлопчиків, громадська дешева кухня з дитячою, класною і столовою, павільйони для заразних хворих у Єврейській лікарні, дача Ісаковича на розі Французького бульвару та Ізвозного провулку;
В 1891 - 1892 pp. - шість дерев'яних павільйонів у Єврейській лікарні, 4-поверховий будинок Рокко на розі Соборної площі і вул. Садової № 18-?, дачі Баржанської, Червенкової, будинок пані Ашкеназі.
У наступні роки Р. здійснював:
Прибутковий будинок Ганеліна на розі провулка Новобазарного / тепер Богданова № 2 і вул. Коблевської (90-і роки),
Новобазарну синагогу на вул. Ольгіївській № 18 (1894 p.),
Будівництво поштамту (проект В. Харламова і нагляд В. Домбровського),
Житловий будинок для поштово-телеграфних службовців на вул. Коблевській № 29 (1899 p., автори В. Харламов і В. Домбровський).
На початку XX ст. почав використовувати форми модерну і модернізованих історичних стилів, про що свідчать: Прибутковий будинок кн. Гагаріна на вул. Катерининській № 2 (1901 - 1903 pp., фасади спроектовані X. Бейтельсбахером),
Прибутковий будинок Скаржинської з влаштуванням кафе Рабина на розі вулиць Ланжеронівської № 24 і Катерининської № 12 (1906 p., співавтор В. Зуєв, наглядав архіт. Л. Шенкер).
На останній будівлі, хоча інженерні кресленики підписав голова Технічного товариства Вольфензон, виникла аварія не за провиною зодчих, але обвинуватили Р. і в подальшому він будував мало. Серед його останніх праць: Прибутковий будинок Рессель-дель Турко на вул. Катерининської № 8-10 (1910 p.),
Прибутковий будинок Топуза на розі вулиць Єврейської № 4 і Карантинної (1910 p.).
З 1888 р. був членом Одеського відділення Російського Технічного товариства. Приймав активну участь у роботі І з'їзду російських зодчих 1892 року.

РЕЙХЕНБЕРГ А. Р. - архітектор. Працював в Одесі наприкінці XIX - початку XX ст. Збудував у модернізованих формах історичних стилів:
Комплекс будинків богадільні на розі вулиць Старопортофранківської № 8, Мечникова № 7 і провулка Різдвяного / тепер Сеченова (1899 p.),
Будинок товариства взаємної допомоги прикажчиків-євреїв і концертний зал "Уніон" на вул. Троїцькій № 43 (1901 - 1902 pp., архіт. Ф. Троупянський),
Учбова споруда на вул. Софіївській № 26 (1902 - 1903 pp., співавтор Ф. Троупянський),
Прибутковий три-чотириповерховий будинок на вул. Херсонській / пізніше Пастера № 28 з інтервалом для освітлення житлових приміщень з боку правого сусіда (поч. XX ст.).

РЕЙХЕНБЕРГ Й. - архітектор. Працював у Миколаєві на поч. XX ст. За його проектом, вирішеним у формах неомусульманського стильового напрямку, збудована:
Водолікарня Кенісберга на розі вулиць Великої Морської № 27 і Обсерваторної (1912 p., співавтор архіт. Є. Штукенберг).

РЕМ - архітектор. Працював на Північній Буковині в середині XIX ст., вживав стильові форми неоренесансу і неоготики. Серед його творів:
Кафедральний костел у Чернівцях (1844 - 1864 pp., співавтор Марін).

РЕМЕР Олександр Іванович (1856 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1876 - 1882 pp., отримавши звання цивільного інженера і право на чин X класу.
З Гродненської губернії 1884 р. був переведений на посаду молодшого архітектора у будівельне відділення Волинського губернського правління, де працював до 1888 p., виконавши:
Державні кордонні знаки,
Капітальний ремонт і прибудову до повітової скарбниці у Ковелі (за надісланим проектом).

РЕМІ Г. П. - військовий інженер. Працював у Севастополі наприкінці XVIII ст. Дотримувався стильових форм суворого класицизму.
Приймав участь у забудові міста військово-господарськими будівлями і створенням оборонних батарей.

РЕПЧАКСЬКИЙ Георгій Михайлович (1863 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав у Полтавському реальному училищі, потім в 1882 - 1889 pp. вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, отримавши відповідне звання і чин колезького секретаря.
Повернувся на батьківщину і з 1890 р. працював техніком в Полтавській губернії.

РЕРБЕРГ Єгор Іванович - військовий інженер. В 20-і роки керував будівельними роботами при створенні військових поселень в Новгородській губернії, тісно співробітничав з архіт. В. Стасовим. Пізніше очолював будівництво військових поселень в Україні. Дотримувався стильових принципів ампіру.
Автор проекту прибудови дзвіниці до Покровського собору в Чугуєві (1834 p.).
В 30 - 40-і роки XIX ст. працював на Півдні України, служив у чині інженера-полковника в штабі 1-го резервного кавалерійського корпусу.
Після польського повстання 1833 р. і конфіскації майна шляхти виконував проекти перебудови в Одесі будинків князя Чарторийського і графа Потоцького для розміщення військового штабу та дивізійного начальника з штабом.

РЕРІНГ Арнольд - будівничий парків. Працював інспектором міських садів у Львові наприкінці XIX ст. Заклав і засадив:
Стрийський парк (1876, 1879 pp.),
Сквер на пл. Галицькій біля вул. Валової (1890 - 1893 pp.),
Сквер на пл. Св. Юра (1897 p.).

РЕССІГ X. - австрійський архітектор. Представник пізнього ампіру і неоренесансу. Працював у Відні, займався оборонним будівництвом. Для Львова розробив:
Проект казарми з триярусними вежами і бастіонів на Цитаделі (1849 - 1850 pp., співавтор А. Вондрашка).

РЕУТОВ Павло Іванович - архітектор-художник. 1866 р. поступив, а 1879 р. закінчив Академію мистецтв в Петербурзі й за виконання проекту інвалідного будинку на 1000 чоловік нижніх чинів і 50 офіцерів отримав звання класного художника 2-го ступеня.
Працював в Києві у формах т. зв. цегляного стилю.
Керував будівництвом Політехнічного інституту (до 1 липня 1899 p.).
Прийняв участь в архітектурному конкурсі на проект готелю з курзалом та іншими будівлями для грязелікарні в Саках поблизу Євпаторії (1901 p., 3-я премія).
Конкурсний проект міського училища ім. Терещенка в Києві був відзначений 1903 р. 3-ою премією.

РЖЕПІШЕВСЬКИЙ Олександр Іванович (1879 - 1930) - архітектор. Народився в Акермані неподалік від Одеси. Архітектурну освіту отримав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і 1903 здобув відповідне знания. Удосконалював майстерність в 1904 - 1906 pp. за кордоном в Школі красних мистецтв Сорбонни в Парижі.
Працював у Харкові з 1910 до 1920 p. Використовував форми модерну і модернізованих стилів середньовічної доби.
Автор наступних громадських будівель:
Міський купецький банк і готель "Асторія" на Павловській пл. № 10 (1910 - 1913 pp., співавтор М. Васильєв), Адміністративна споруда на вул. Ярославського № 3/5 (1912 p.),
Лікарня на вул. Басейновій / пізніше Петровського № 23 (1914 p.),
Лікарня "Червоного Хреста" на пл. Вознесенській / пізніше Фейербаха № 5 (поч. XX ст.).
За приватними замовленнями були споруджені:
Особняк на вул. Садово-Куликовській / тепер Дарвіна № 15 (1912 p.),
Особняк режисера М. Синельникова на вул. Садово-Куликовській / пізніше Дарвіна № 29 (1913 - 1914 pp.), Житловий будинок на вул. Червоноармійській № 4 (1911 p.),
Житловий будинок на вул. Кузнецькій № 22 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Гельферіха-Саде на вул. Чорноглазівській / пізніше Маршала Бажанова № 14 (1913 - 1914 pp.),
Особняк на вул. Москалівській / пізніше Жовтневої революції № 20 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Першої Кінної Армії № 98 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Басейновій /пізніше Петровського № 33 (1913 p.),
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській № 3 (1914 p.),
Будинок квартироспіввласникіїз так званий "компанейський" на вул. Римарській № 6 (1911 - 1912 р.), "Компанейський" будинок на вул. Римарській № 19 (1912 - 1914 p.),
Житловий будинок на вул. Семка № 3 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Чайковського № 17 (1914 p.),
Житловий будинок на пл. Вознесенській / пізшше Фейербаха № 4 (1914 p.),
Житловий будинок на вул. Чигирина № 8 (1913 p.),
Житловий будинок на вул. Чубаря № 6-а (1913 p.),
Мануфактура на вул. Різдвяній / пізніше Енгельса № 6 (1914 p.),
Мануфактура на вул. Різдвяній / пізніше Енгельса № 19 (1914 p., співавтор М. Васильєв).
Для Катеринослава виконав конкурсний проект будинку Катеринославського відділення Санкт-Петербурзького міжнародного банку (1910 p., співавтор М. Васильєв, 3-а премія).
Приймав участь у громадському житті, був членом архітектурно-будівельного відділу Харківського технічного товариства, створеного 1904 р.
Після революційних подій залишив Україну, переїхав до Москви, де й помер.


РИБІН В. - архітектор. На початку XIX ст. працював в Чернігові у формах суворого ампіру.
Приймав участь у формуванні ансамблю торговельних споруд Красної площі.
Проектував житлові та господарські споруди.

РИГЕР Теодор (09.11.1841 - 18.12.1913) - скульптор. Професійну освіту отримав у Варшавській школі красних мистецтв. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст., дотримуючись пластичних засобів необароко. В основному ліпив бюсти та інші станкові твори.
Виконав низку монументально-декоративних робіт, серед яких:
Скульптурні групи "Освіта" і "Праця" на пілонах перед входом і "Опікуючий дух Галичини - Дністер, Галичина і Вісла" на аттику на будинку Крайового сейму (1881 p., архіт. Ю. Гохбергер).

РИГЛЕР Іоганн [Іван Карлович] (04.09.1799 - 1875) - архітектор. Син придворного метрдотеля. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв. 1809 р. поступив у заклад, а 1821 р. одержав атестат класного художника 2-го ступеня.
Розпочав працював у Петербурзі разом зі старшим братом Петром Риглером. Незабаром переїхав до Одеси і працював на Півдні України в 20 - початку 30-х років. Застосовував стильові принципи ампіру.
За його проектами в Одесі були збудовані:
Житловий будинок Фука на Приморському бульварі № 15 (1828 р., в 1846 р. перебудований за проектом Ф. Моранді),
Житловий будинок Лозовецького на Військовому форштадті (1828 p.),
Крамниця Прокопецького на Старому базарі (1830 p.),
Крамниця Крашберга в Щепному ряді (1831 p.),
Будинок з крамницею Кафмана на Арнаутській вулиці напроти Щепного ряду (поч. 30-х років),
Великий зерновий магазейн Д. Порро на розі вулиць Єврейської і Карантинної (1831 p., добудований 1840 р. архіт. Дж. Торічеллі),
Низка невеликих особняків на вул. Міщанській і околицях міста - Молдаванці, Слобідці-Романівкі.
Приймав участь у забудові порту складськими спорудами.
Залишив Одесу після 1835 р. і повернувся в Петербург, де незабаром отримав посаду архітектора Морського міністерства і в 1846 - 1847 pp. займався реконструкцією Адміралтейства. Збудував у столиці чимало різних споруд.

РИКАЧОВ Стефан Васильович - архітектор. Працював у Києві наприкінці XIX ст. у формах неоренесансу і необароко.
Закінчив будівництво прибуткового будинку на вул. Софіївській № 6 (1882 p.).
Керував будівництвом житлового будинку Г. Зівали на розі вулиць Костянтинівської № 23/15 і Ярославської (1897 p., проект К Шимана).
Надбудував треті поверхи над двома житловими будинками Щербакових на вул. Нижній Вал № 23 (1898 p.).

РИКОВ А. М. - інженер. Працював на початку XX ст. в Сімферополі. Керував спорудженням театру з прибутковим будинком у Сімферополі на розі вулиць Пушкіна і Горького (1910 - 1911 pp., автор О. Бекетов).

РИКОВ Валеріан Микитович (1874 - 25.03.1942) - архітектор, педагог. Вчився У Тамбовському реальному училищі. Професійну освіту здобув в Петербурзькій Академії мистецтв, куди поступив 1894 р., навчався у класі проф. Л. Бенуа і закінчив з відзнакою 1902 p., отримавши звання художника-архітектора за проект синодального подвір'я в столиці.
Почав працювати під час навчання в Одесі, де у 1897 - 1899 pp. допомагав архіт. Л. Влодеку і С. Ландесману при спорудженні особняка Фальц-Фейна на вул. Надеждинській № 5 (оформляв залу), виконував кресленики Бессарабсько-таврійського банку на вул. Херсонській, огорожі й брами водопровідної станції "Чумка".
В 1900 - 1901 pp. працював у Києві технічним контролером при спорудженні Київського політехнічного інституту (проект І. Кітнера) під керівництвом О. Кобелєва. Після
закінчення Академії мистецтв в 1902- 1904 рр. працював архітектором на ст. Жмеринка, потім переїхав до Києва, де зайняв посаду архітектора в Управлінні Південно-Західних залізниць (1904 - 1918 pp.).
Викладав у Київському політехнічному інституті (1904 - 1910 pp.), на вищих технічних курсах проф. В. Пермінова (1910 - 1912 pp.), Київському художньому училищі (1906 - 1919 pp.).
Одночасно виконував багато проектів і будував низку громадських споруд і житлових будинків, дотримувався стильових засад неоампіру, вживав модернізовані форми історичних стилів, форми необароко тощо.
Серед творів:
Вокзал на станції Жмеринка (1902 - 1904 pp., співавтори 3. Журавський і І. Біляєв),
Вокзал на ст. Одеса-Мала (1904 р.) - проект,
Проекти типових шкіл для Південно-Західної залізниці (1906 p.),
Культурно-освітні будинки в Микуличах, Здолбуново і на Волині (1906 р.) - проекти,
Житловий будинок на ст. Київ (1906 р.) - проект, Ломбард у Києві (1907 p.),
Народна аудиторія Київського товариства сприяння початковій школі на вул. Бульварно-Кудрявській № 26 (1909 p.),
Житловий будинок Іссерліса / 7 поверхів на Музейному провулку № 4 (1909 р., ск. Ф. Балавенський),
Житловий будинок 3. Гринкевича на розі вулиць Кузнецької № 64 Поліцейській / тепер Федорова № 16 (1910 p.),
Вокзал для проміжних станцій - типовий проект (1910 p.),
Два театри в будинку на вул. Мерінгівській № 8 (1910 p.),
Житловий будинок на вул. Марино-Благовіщинській / тепер Саксаганського № 9 (1910 p.),
Публічна бібліотека - проект (1911 p.),
Житловий будинок / 6 поверхів на розі вул. Марино-Благовіщинській і Паньковської / пізніше Ст. Халтурина № 68/21 (1911 p.), Кінотеатр А. Шанцера на Хрещатику (1912 р., не зберігся),
Павільйон Швеції для Всеросійської виставки 1913 р. в Києві (затверджений 1912 p.),
Житловий будинок на вул. Левашовській № 18 у дворі 2 поверхи (1912 p.),
Контора торгового дому Епштейна на Подолі (1912 p.),
Житловий будинок / 5 поверхів М. Лучицької на розі вул. Інститутській № 27 і Кріпосного провулка № 6 (1912 p.),
Лікарня Марийської громади сестер-жалібниць Червоного хреста на вул. Саксаганського № 75 (1913 р., ск. Ф. Балавенський),
Два 7-поверхові житлові будинки на провулку Михайлівському № 9 (1913 p.),
Три 6-поверхові житлові будинки Київського товариства для влаштування постійних квартир на вул. Нестерівській / пізніше Івана Франка № 17 (1914 - 1916 pp.),
Два 6-поверхові житлові будинки на вул. Левашовській № 16 (1914 p.),
Земство на вул. Рейтарській - проект (1914 p.),
Іподром на вул. Суворова № 9 (1915 - 1916 р., ск. Ф. Балавенський),
Храм-пам'ятник на Братському кладовищі в Києві на вул. Тимірязівській № 2 (1916 - 1917 pp., співавтор П. Фетісов).
Здійснив реконструкцію синагоги в Києві на вул. Щекавицькій (1915 - 1916 pp.).
Займався громадською діяльністю. 1911 р. організував в Києві і очолював Товариство художників-архітекторів, 1913 р. був обраний членом ради старійшин Товариства інженерів і технічних діячів, з 1918 р. - голова ради об'єднаних художніх організацій.
У пореволюційні роки викладав у Київському художньому інституті, працював у проектних установах, займався громадською роботою. Серед творів - кінофабрика в Києві, надбудова Київської контори Державного банку (разом з О. Кобелєвим), реконструкція центрального універмагу.

РИМЛЕР - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. в Києві у формам неоренесансу.
Автор житлового корпусу з крамницями Левковських / 2 поверхи з підвалом на вул. Верхній Вал № 16 (1872 p.).

РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ В. А. - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Працював у Києві на початку XX ст. Збудував низку споруд у модернізованих формах, серед них: Панорама "Голгофа" (1902 p.).

РИСЯК Я. - архітектор. Працював на початку XX ст. у стильових формах зрілого модерну. Серед виконаних у Львові праць:
Житловий будинок на вул. Глибокій № 4 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, А. Богохвальський),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 6 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, А. Богохвальський),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 8 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, А. Богохвальський),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 10 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, А. Богохвальський),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 12 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, А. Богохвальський),

РИХТМАН К. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. Використовував стильові форми неоренесансу і неоготики. Серед виконаних споруд:
Житловий будинок на вул. О. Фредра № 1 (1885 - 1912 pp., співавтор С. Удейський),
Житловий будинок на вул. О. Фредра № 7 (кін. XIX ст. - 1910 pp., співавтор С. Улейський).

РИШТЕЙ Костянтин - будівничий, тесля. Працював на початку XIX ст. на Львівщині. Розвивав традиції бойківської школи народного зодчества.
Збудував тризрубну, триверху Святодухівську церкву в с Нижнє Висоцько Турківського району Львівської області (1814 p., помічники Гаврило Ірод, Михайло Товтин, Іван Васів).

РІГЕЛЬМАН Олександр Іванович (1720 - 23.10.1789) - військовий інженер, історик і топограф. 1738 р. закінчив Шляхетний корпус у Петербурзі. Приймав участь у російсько-турецьких війнах 1735 - 1739 і 1768 - 1774 pp.
Займався будівництвом оборонних ліній в 1741 - 1743 pp. на Приазовських землях і Запоріжжі. В 1760 - 1763 pp. керував будівництвом фортеці св. Димитрія Ростовського, що стала ядром міста Ростов-на-Дону.
Під час наступної війни з турками споруджував Петровську фортецю на березі Азовського моря, неподалік від якої згодом виріс Бердянськ. Після війни очолив відбудову Таганрозької фортеці і 1779 р. розробив проект перспективного розвитку міста. 1782 р. пішов у відставку. Написав низку наукових праць: Ведомость и географическое описание крепости святого Димитрия Растовского с принадлежащими и прикосновенными к ней местами. - Ростов н/Д, 1918. - 67 с; Летописное повествование о Малой России. - М., 1847- Ч. 1 - 4.

РІЗОРІ - архітектор. Працював у Відні в другій половині XIX ст. Розробив у формах неоренесансу для Львова проекти:
Мінералого-хімічного факультету університету на вул. Кирила і Мефодія № 6 (1892 р. збудував Й. Браунзейс, добудував 1911 р. Г. Пежанський),
Учбового корпусу університету на вул. Кирила і Мефодія № 8 (1892 р. збудував Й. Браунзейс, добудував 1911 р. Г. Пежанський).

РІМЕР С. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. у формах модерну і модернізованих історичних стилів. Виконав низку споруд, серед них:
Прибутковий будинок з керамічним облицюванням фасаду на вул. Л. Курбаса № 5 (1907 р.),
Власний будинок на вул. І. Франка № 59 (1907 p.),
Житловий будинок на вул. І. Франка № 17 (1910 p.).

РІНАЛЬДІ Антоніо (близько 1710 - 10.04.1794) - архітектор. Італієць за походженням, вчився у Л. Ванвітеллі. 1751 р. був запрошений з Італії гр. К. Розумовським для роботи в Україні.
Працював у Києві і на Чернігівщині. В Батурині розпочав створення парку, можливо був автором Трьохсвятительської церкви в с Лемешах (1755 p.).
Незабаром переїздить до Петербургу, де у формах раннього класицизму збудував Мармуровий палац, Ісааківський і Князь-Володимирський собори, будинок Мятлевих, створював чимало різних споруд у палацових резиденціях Оранієнбаума, Гатчини, проектував садибні комплекси для знаті, церкви.
1784 р. повернувся на батьківщину.

РОВІМЮК Ф. - будівничий, тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині.
Дотримувався традицій бойківської школи народного зодчества. Збудував двох'ярусну з восьмигранним наметом дзвіницю Успенської церкви в с
Тухолька Сколівського району Львівської області (1862 p., співавтор І. Кожучук).

РОГИНСЬКИЙ - архітектор. Працював на Правобережжі в першій половині XIX ст. у стильових формах ампіру.

РОДЕ Л. Л. - архітектор. Працював на початку XX ст. в Миколаєві, обіймав посаду міського інженера. За його проектом у формах модернізованого ренесансу зведено:
Яхт-клуб у Спаському на березі Бузького лиману (1904 p.).

РОЖНОВ Борис Олександрович (1854 - ?) - архітектор. 1884 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище по І розряду, отримав звання цивільного інженера.
Був направлений працювати міським архітектором Севастополя, з 1886 р. також обіймав посаду архітектора при градоначальнику. Вживав стильові форми неоренесансу, необароко і неогрек.
Автор мармурового надгробку контр-адмірала М. Кумані на Братському кладовищі захисників Севастополя в 1854 - 1855 pp. (1891 p.).

РОЗЕН Л. М. - інженер. Працював на початку XX ст. Збудував у модернізованих стильових формах в Одесі:
Прибутковий будинок на вул. Кузнецькій № 39 (1913 p.).

РОЗЕНБЕРГ А. - інженер. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Інституті інженерів шляхів сполучення.
Збудував у Києві у формах неоренесансу:
Неврологічний корпус Єврейської лікарні / 1 поверх на вул. Багговутівській №1 (1905 p., пізніше надбудовано).

РОЗЕНБУШ Я. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX ст. Використовуючи стильові форми неоренесансу збудував низку споруд, серед них:
Палац В. Лозинського на вул. Стефаника № 3 (1873 p., архіт. Ф. Покутинськии),

РОЗЕНФЕЛЬД І. А. - архітектор. Працював на початку XX ст. в Одесі, за його проектом у модернізованих формах зведено:
Житловий будинок з крамницями на вул. Старопортофранківській № 99 (1913 р.)

РОЗЕТТІ Микола Іванович (1863 - ?) - архітектор. Після закінчення одеського реальне училища навчався в 1887 - 1891 pp. у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання з правом на чин X класу.
Працював при канцелярії Одеського градоначальника і архітектором в страхом товариствах. Окрім службових обов'язків виконував приватні замовлення.

РОЙТЕНБЕРГ Л. Є. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. Вживав модернізовані форми історичних стилів. Серед виконаних праць:
Житловий будинок на вул. Сумській № 43 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Маршала Бажанова № 6 (поч. XX ст.), Прибутковий будинок на вул. Маршала Бажанова № 8 (поч. XX ст.), Мануфактура на вул. Різдвяній /пізніш Енгельса № 13 (10-і роки XX ст.).

РОКУР де ШАРЛЕВІЛЬ Антуан [Антон Пилипович] (1789 - 04.05.1841) - інженер. Родом з Франції. Закінчив Політехнічну школу і Школу мостів і шляхів. 1818 р. будував порт в Тулоні. З 1821 р. на російській службі. За наукові роботи в галузі будівельних розчинив 1827 р. обраний членом-кореспондентом Академії наук,
1822 р. був відправлений в IV округ шляхів сполучення в Одесу, з 1824 р. у підпорядкування віце-адмірала О. Грейга в Миколаїв. На Півдні України Р., дотримуючись стильових принципів ампіру, проектував:
Військові порти,
В Миколаєві - артилерійську школу, казарми, богадільню і адміралтейство,
В Севастополі - жіночий госпіталь і адміралтейство, а 1823 р. склав проект
Севастопольських сухих доків - одну з найвидатніших споруд свого часу.
1827 р. пішов у відставку.

РОМАН Гаврило - майстер-тесля. Працював на Львівщині в другій половині XIX ст. Виконав дерев'яну церкву Різдва Богородиці в с Розлуч Турківського району (1876 p.). І РОМАНОВИЧ Михайло Євгенович (1839 - ?) - архітектор. Освіту здобув в 1851 - 1858 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, отримавши звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря. Працював у Ярославлі і Петербурзі.
1864 р. здобув звання інженера-архітектора і призначення в будівельне відділення Подільського губернського правління, де служив п'ять років і, використовуючи форми неоренесансу і неоросійського стильового напрямку, виконав наступне:
Залізничні казарми у Кам'янці-Подільському,
Манеж для земської стайні,
Приміщення арештантської роти у Кам'янці-Подільському,
Провіантський магазейн у Кам'янці-Подільському,
Палата державного майна у Кам'янці-Подільському,
Кам'яний театр у Кам'янці-Подільському,
Приміщення жіночого притулку, поліцейського управління, гауптвахти і карної палати у Кам'янці-Подільському,
Казарми для місцевого батальйону,
Муровані церкви у восьми селах Каменецького повіту.
Після праці на Поділлі Р. займався залізничним будівництвом у Петербурзі й Варшаві. 1885 р. отримав посаду інженера в правлінні товариства Південно-Західних залізниць, де виконав багато проектів цивільних споруд, за якими споруджувались:
Будинок правління Південно-Західних залізниць у Києві,
Цивільні споруди на Уманській залізничній гілці,
Цивільні будівлі на Новоселицькій залізничній гілці.
Писав статті з технічних питань, в яких розглядались типологічні особливості споруд для паровозів, висловлювались поради для праці начальників дистанцій тощо.

РОСОШКА І. - майстер-тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщин.
Розробляв традиції галицької школи народного зодчества. Розширив і реставрував церкву Різдва Богородиці і дзвіницю, збудовану 1739 р. майстром Ф. Берегшем, в с. Бибщани Золочівського району Львівської області (1840 - 1841 pp.).

РОСТКОВИЧ - архітектор. Працював на Львівщині в першій третині XX ст.
Збудував дерев'яну церкву Різдва Богородиці у с Воля Довголуцька Стрийського району (1932).

РУБАН О. - військовий інженер, капітан. Працював в Києві в другій половині XIX ст., Збудував особняк М. Леонардова / 2-поверховий, у формах ранньогоі необароко на вул. Липській № 10 (1875 p.).

РУДАВСЬКИЙ Павло Павлович (1859 - ?) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Будівельному училищі в 1876 - 1883 pp. і отримав звання цивільного інженера з правом на чин XII класу. Працював у
Пермській і Архангельській губерніях, де виконав чимало різних споруд.
Переїхав до Харкова на початку XX ст.; застосовував модернізовані форми історичних стилів Серед його робіт:
Телефонна станція на провулку Дубового №12(1915 - 1916 p., співавтор А. Горохов)


РУДЕНКО Т. В. - скульптор. Працював на початку XX ст., вживаючи пластичні засоби модерну. Виконав рельєфи та інші скульптори Бессарабського критого ринку в Києві (1910 - 1912 pp., архіт. Г. Гай).

РУДНЄВ Лев Володимирович (01.03.1885 - 19.11.1956) -російський архітектор, педагог. 1915 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, в 1912 - 1916 pp. допомагав І. Фоміну.
Працював у С.-Петербурзі, використовуючи форми неоампіру та інших ретроспекцій.
Проектував для України на початку XX ст.
Збудував церкву-школу у маєтку Селезнівка на Катеринославщині (1914 p.).
Основні"творчі праці виконав у 30 - 50-і роки: пам'ятник жертвам революції в Петрограді, військова академія ім. Фрунзе, державний університет в Москві, будинок уряду в Баку, палац культури і науки в Варшаві тощо.

РУДНИЦЬКИЙ Микола Григорович (1853 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі з 1874 р. і був випущений 1879 р. по І розряду зі званням цивільного інженера. Працював на Закавказькій залізниці, Вітебській і Гродненській губерніях.
1892 р. був переведений у Волинську губернію для спорудження казарм у м. Луцьку.

РУДНИЦЬКИЙ Станіслав Іванович - інженер, дослідник. На початку XX ст. служив у чині полковника при інженерному управлінні Одеського військового округу, займався приватною практикою як підрядчик при спорудженні великих будівель. Відзначався глибокими технічними знаннями, впроваджував нові матеріали і конструкції. Вперше застосовував метод бетонування у пересувній опалубці, розробляв оригінальні конструкції бетонних склепінь, армування каркасів із спіральною арматурою.
Керував будівельними роботами при спорудженні Бессарабсько-Таврійського банку, стеаринового заводу, будинку офіцерського зібрання.
За власним проектом дуже швидко і якісно збудував, вирішений у стильових формах неоампіру, Штаб Одеського військового округу на вул. Пироговській (1903 - 1904 pp.).
З 1888 р. приймав активну участь у діяльності Одеського відділення Російського Технічного товариства, з 1898 р. був обраний товаришем (заступником) голови будівельного відділу.
Виступав з публікаціями про нові будівельної матеріали: Железобетонные резервуары на наших железных дорогах. - СПб, 1907; Железоцементная конструкция. - Одесса, 1898. - 109 с; Несколько слов о бетонных постройках по системе Монье // ЗООРТИ. - 1891; Опыт применения железобетона в фортификации. - СПб, 1908.
Приймав активну участь у роботі IV з'їзду російських зодчих 1910 p.

РУДНИЦЬКИЙ Яків - архітектор. Працював в Західній Україні на початку XX ст.
Збудував дерев'яну церкву Успення Богородиці в с. Лопатин Радехівського району на Львівщині (1928 p.).

РУДСЬКИЙ-ВЕНЖИК Я. - архітектор. Працював на Тернопільщині в середині XIX ст. Перебудував у стильових формах пізнього ампіру палац в селі Рай неподалік від Бережан (2-а чверть XIX ст.).

РУЛЄВ Василь Олександрович - архітектор. Унтер-офіцер 6-ї морської артилерійської бригади був направлений начальством Чорноморського флоту для навчання в Петербурзьку Академію мистецтв, де вчився в 1826 - 1832 p., відзначався 2-ою золотою медаллю за проект храму з інвалідними будівлями і урочистим пам'ятником, отримав звання художника XIV класу; 1857 р. здобув звання академіка архітектури.
Працював на Півдні України, з 1841 р. - міський архітектор Севастополя.
Будував виробничі споруди й житлові будинки.
Спроектував у стильовому дусі неогрек Петропавловську церкву в Севастополі (1837 p.).
Проектував згідно концепціям пізнього ампіру і неоренесансу комплекс споруд для морського шпиталю у Миколаєві (будівництво завершилось 1874 p.).

РУСКА Луїджі [Алоїзій Іванович] (1758 - 1822) - російський архітектор. За походженням італієць, з Швейцарії. Приїхав в Росію з батьком Джеронімо Джованні, у якого і вчився. З 1783 р. на державній службі, обіймав керівну посаду в Кабінеті його Імператорської величності. Петербурзька Академія мистецтв надала Р. звання академіка архітектури.
Використовуючи стильові форми ампіру, будував казенні споруди й царські палаци в Петербурзі, Оранієнбаумі, Петергофі, Царському Селі, Ропші та інших містах.
Разом із В. Гесте і В. Стасовим в 1811 - 1812 pp. розробив проекти "зразкових" фасадів для забудови приватними будівлями міст всієї Російської імперії. Проекти фасадів житлових і виробничих будинків, огорож вживались і на Україні.
Крім того для губернських і повітових міст Полтавської і Чернігівської губерній Р. розробив типові проекти гімназій (1809 p.).

За його проектами в Україні збудовані:
Гімназія вищих наук (ліцей Безбородька) в Ніжині (1805 - 1817 pp.),
Гостиний двір Києві (1809 - 1833 pp.),
Гостиний двір в Білій Церкві /здогадно (1809 - 1814 pp.),
Дзвіниця Миколаївської церкви в Диканці на Полтавщини 1810 p.),
Тріумфальна арка в садибі Кочубея Диканці на Полтавщині (1820 p.).
Виконував проекти Олександро-Невського собору в Сімферополі, мавзолею над могилою російських вояків на полі Полтавської битви (1811 р.) та інших споруд в містах України.
Звільнився з російської служби 1818 p., повернувся до Італії, де й помер.

РУСКА Олександр Ієронимович (? - 1862) - архітектор. Професійні знання здобув на батьківщині, в Італії. 1835 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання "назначеного" в академіки, а 1846 р. - академіка за виконання проекту публічних лазень зі зручностями і розкішшю.
Працював у Петербурзі в першій половині XIX ст. Дотримувався форм пізнього ампіру, неоренесансу і т. зв. російсько-візантійського стилю.
Виконав проект розширення Почаївської лаври (січень 1833 p.),
Доопрацював проект Д.-Г. Гейденрейха розширення кафедрального собору в Одесі (1841 p., співавтор П. Вісконті).

РУХЛЯДЄВ Олексій Михайлович (01.03.1882 - 09.05.1946) - російський архітектор. Освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1902 - 1911 pp., за проект Російського посольства одержав звання художника-архітектора.. Проектував для України на початку XX ст. Використовував форми неоампіру, неокласицизму і неоросійського стильового напрямку.
Як помічник О. Щусєва приймав участь у будівництві Троїцького собору Почаївської лаври (1906- 1912 рр.),
Споруджував Спаську церкву в Наталіївці на Харківщині (1911 - 1913 pp.).
Виконав проект будинку в садибі поблизу м. Лебедина (1912 p.).
В 20 - 30-і роки працював в Москві, був одним з провідних авторів споруд і вокзалу на каналі Москва - Волга. Помер у Києві.

К началу страницы
Оглавление  ПОДОЗЬОРОВ-П'ЯТНИЦЬКИЙ  САБЛЕР-СКОРОБАГАТОВ