Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ПАВЛІНОВ-ПОДБЕРСЬКИЙ

ПАВЛІНОВ Андрій Михайлович
ПАВЛОВ Василь Іванович
ПАВЛОВСЬКИЙ Губерт Павлович
ПАДЛЕВСЬКИЙ І. В.
ПАЛІЦИН Олександр Олександрович
ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ Казимир
ПАЛЬШАУ Карл
ПАЛЬШАУ Олександр Карлович
ПАНАС Іван
ПАНАСЕВИЧ Йосип Ромуальдович
ПАНАФУТІН Георгій Іванович
ПАНПУЛОВ Арон Самуїлович
ПАНЬКІВ Степан
ПАОЛІНІ
ПАПКЕВИЧ Гнат Іванович
ПАПКЕВИЧ Олександр Йосипович
ПАППЕ Фелікс Лазаревич
ПАРАХОНЯК Юрк
ПАРАЩУК Михайло Іванович
ПАТЕР І.
ПАТОН Євген Оскарович
ПАХМАН Ф.
ПАЦ-ПАМАРНАЦЬКИЙ Генріх Ярошевич
ПАШКЕВИЧ В. В.
ван ПЕЄН
ПЕЖАНСЬКИЙ Григорій
ПЕЖАНСЬКИЙ Олександр Григорович
ПЕКАЛКЕВИЧ Северин Іванович
ПЕЛЛІЧІО Фердінандо
ПЕЛЬЦ
ПЕРЕСИПКІН С.
ПЕРМЯКОВ Микола Олександрович
ПЕР'Є Абель Марія
ПЕР'Є Генрік
ПЕРНІЦ Олександр Володимирович
ПЕРОСЬ Я.
ПЕРШКЕ Роберт Людвігович
ПЕТРЕНКО А.
ПЕТРОВЕЦЬКИЙ Олександр Никанорович
ПЕТРОВСЬКИЙ Володимир Гаврилович
ПЕТРОВСЬКИЙ Я.
ПЕХЕР
ПЕХОТИНСЬКИЙ Н.
ПЕЩАНСЬКИЙ Володимир Павлович
П'ЄНТКОВСЬКИЙ Ф.
ПИЛИПОРАК Гринько
ПИМЕНОВ Микола Степанович
ПИМЕНОВ Степан Степанович
ПИСАРЕВСЬКИЙ Володимир Миколайович
ПИСКУНОВ Михайло Федорович
ПИТОН Иосиф Маврикійович
ПІККЕЛЬ Віктор-Карл Ернестович
ПІККОЛОН
ПІЛЕР
ПІЛЛЕР А.
ПІНКЕРФЕЛЬД Ю.
ПІОТРОВСЬКИЙ А.
ПІОТРОВСЬКИЙ Я.
ПІСКОЗУБ Іван
ПІХЛЬ [ПІХЛЕР] Людвіг [Алоїз]
ПЙОНТКОВСЬКИЙ Ю.
ПЛІХАЛЬ С. Р.
ПЛІШЕВСЬКИЙ Е.
ПЛОНОВСЬКИЙ Иосиф Іванович
ПЛОТНІКОВ Федір Олексійович
ПЛЮЦИНСЬКИЙ Фадей Максимович
ПОГОНКІН Вячеслав Олександрович
ПОГРЕБНЯК Яким
ПОДА Севастіан Миколайович
ПОДГОРОДЕЦЬКИЙ Володимир
ПОДБЕРЕЗСЬКИЙ Ніказ-Владислав Леонардович
ПОДБЕРСЬКИЙ Н.

ПАВЛІНОВ Андрій Михайлович (10.10.1852 - 1897) - архітектор, дослідник. 1873 р. поступив в Петербурзьку Академію мистецтв і 1879 р. за проект Інвалідного будинку на 1000 чоловік нижніх чинів і 50 офіцерів отримав звання класного художника 1-го ступеня. 1882 р. здобув звання академіка архітектури. Займався проблемами реставрації пам'яток середньовічної архітектури Росії, Абхазії.
Виконував проекти реставрації стародавніх споруд Чернігова.
Написав низку наукових праць з історії архітектури і підручників, серед яких: Древности Ярославские и Ростовские. - СПб, 1892; Христианские памятники Кавказа. - М., 1893; История русской архитектуры. - СПб, 1894; Древние храмы Витебска и Пскова. ~ СПб, 1895.

ПАВЛОВ Василь Іванович (1832 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі (1867 - 1874), отримав звання архітекторського помічника з правом на чин XII класу. 1879 р. здобув звання цивільного інженера..
В 1886 - 1891 pp. працював на посаді Подільського губернського архітектора.

ПАВЛОВСЬКИЙ Губерт Павлович (1855 - ?) - архітектор. Освіту отримав у 1879 -1883 pp. в Петербурзькому Будівельному училищі і здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
З 1885 р. - молодший інженер при будівельному правлінні Полтавського губернського правління і архітектор Петровського кадетського корпусу. Використовував ((юрми неоренесансу, необароко, неорококо, неоросійського стильового напрямку.
До 1892 р. викопав наступні роботы:
У Полтаві перебудував губернаторський палац і збудував низку житлових будинків,
У Кременчуку спорудив поштово-телеграфну контору, перебудував в'язницю,
У Прилуках оформив актовий зал гімназії,
У Рживці збудував муровану церкву,
У Лютеньках - муровану дзвіницю,
У Полтавській губернії - 10 дерев'яних храмів.

ПАДЛЕВСЬКИЙ І. В. - архітектор. Закінчив Інститут цивільних інженерів в Петербурзі. Працював на зламі XIX - XX ст.
Приймав участь в архітектурному конкурсі на проект Миколаївського костелу в Києві (1897-1898 рр.).

ПАЛІЦИН Олександр Олександрович (1749 ~ 1816) - будівничий парків, архітектор, поет, перекладач, педагог. Первісну освіту ймовірно отримав у Харківському колегіумі. Після військової служби в Петербурзі у 90-і роки XVIII ст. повернувся у свій маєток Попівку, де заснував просвітительський гурток "Попівську академію", членами якого були літератори, художники, вчені, архітектори і поміщики. Зібрав картинну галерею, яку заповів Харківському університету. Переклав віршами "Слово о полку Ігоревому", а також трактат Р. П. Жерардера "Про упорядкування ландшафтів, або про засоби прикрашати природу навколо жител, поєднуючи приємне з корисним". Займався створенням слобожанської школи садово-паркового мистецтва. Виховував архітекторів М. Алфьорова, В. Ярославського.
Власні твори вирішував згідно пануючим мистецьким концепціям - споруди у стилях класицизму і ампіру, пейзажні парки зі створенням романтичних пейзажів.
За проектами і під керівництвом П. споруджені:
Садибний комплекс П. Штеригової і Вознесенська церква з дзвіницею в Бассах під Сумами (кін. XVIII - поч. XIX ст.),
Палац на вул. Санаторній № 1 в Сумах (поч. XIX ст.),
Церква Різдва Богородиці з дзвіницею у с Кам'янка на замовлення Т. Надаржинського (1800р.),
Церква Іоанна Предтечі з дзвіницею у с. Штеповка на замовлення П. Штеригової (1802- 1811 pp.),
Успенська церква у с Верхня Сироватка (1805 - 1812 pp.),
Троїцька церква у Славгороді на замовлення В. Надаржинської (1808 p.),
Перебудова Всіхсвятської церкви в с. Каплуновка (1803 - 1804 pp.),
Ансамбль із службових будівель в садибі Камбурлея у с Хотінь (автор палацу Дж. Кваренгі),
Ансамбль із службових будівель в садибі Шидловського у Старому Мерчику (автор палацу П. Ярославський).

ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ Казимир (1828 - 18.06.1873) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Будівельному училищі в 1843 - 1851 pp., одержав звання архітекторського помічника і чин губернського архітектора. 1869 р. здобув звання інженера-архітектора.
В 1870 - 1872 pp. працював у Харківському губернському правлінні.

ПАЛЬШАУ Карл - землемір. Працював у Катеринославі на початку XIX ст.
В 1-му десятиріччі розробив генеральний план для перспективного розвитку міста.

ПАЛЬШАУ Олександр Карлович (1821 - ?) - архітектор. Виховувався при архітекторському училищі Петербурзької Академії мистецтв, закінчив
Будівельне училище, де здобув звання архітекторського помічника і чин колезького регістратора.
З 1843 р. служив архітекторським помічником в Херсонській губернській будівельній і шляховій комісії, з 1849 р. - архітектором для виконання робіт, в 1864 - 1875 pp. обіймав посаду губернського архітектора.
1875 р. пішов у відставку, але незабаром повернувся на службу і до 1880 р. працював міським архітектором Херсона.
Застосовуючи форми пізнього ампіру і неоренесансу, виконав наступні роботи:
Вікаріанський будинок (1850 p.),
Перебудова порталу Успенського собору (1857 p.),
Дерев'яні крамниці на Канатній площі (1862 p.),
Споруда окружного суду.
1863 р. розробив генеральний план м. Берислава.
1880 р. переїздить до Києва, де займається приватною практикою.

ПАНАС Іван - майстер-тесля. Працював наприкінці XVIII - початку XIX ст. на Львівщині. Розвивав традиції галицької школи народного зодчества. Збудував:
Миколаївську церкву в с Золокіть Дрогобицького району Львівської області (1797 p.),
Миколаївську церкву з дзвіницею в селі Івана Франкове Дрогобицького району Львівської області (1801 p., співавтор І. Думяк).

ПАНАСЕВИЧ Йосип Ромуальдович (1840 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзького Будівельного училища, яке закінчив 1859 р. з відзнакою, чином X класу і званням архітекторського помічника. На початку своєї діяльності виконав низку проектів споруд Києво-Одеської залізниці. Згодом отримав звання інженера-архітектора і вніс вагомий внесок в архітектуру Кавказу.

ПАНАФУТІН Георгій Іванович (1866 - 1922) - архітектор, педагог. Освіту отримав у Самарському реальному училищі, 1886 р. поступив, а 1893 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Після навчання працював у залізничних відомствах в Петербурзі і Бердянську. З 1898 р. служив в Управлінні Катерининської залізниці, а з 1901 р. викладав архітектуру і будівництво у Вищому гірничому училищі в м. Катеринославі.
Застосовував форми неоренесансу, неокласицизму, неоампіру, т. зв. цегляного стилю, неоросійського стильового напрямку.
Автор п'єдесталу пам'ятника О. Пушкіну (1901 p., ск. І. Гінзбург).
В перші півтора десятиріччя XX ст. являвся позаштатним техніком будівельного відділу губернського правління, збудував у місті низку громадських та промислових споруд. Зробив наступне:
Історичний музей (1903 - 1904 pp.),
Лікарню Червоного Хреста (1910 - 1911 pp.),
Біологічну станцію Гірничого інституту,
Виробничі споруди,
Залізничні будівлі.
За приватними замовленнями збудував низку житлових будинків.
У Катеринославській губернії за проектами П. споруджено:
Кілька храмів,
Вокзал у П'ятихатках,
Будинок казначейства у Нікополі,
Будинок казначейства у Бахмуті,
Винні склади у Павлограді,
Винні склади у Верхньодніпровську.

ПАНПУЛОВ Арон Самуїлович - архітектор. 1901 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і одержав відповідне звання. Працював в Одесі на початку XX ст., з 1902 р. обіймав посаду техніка при канцелярії градоначальника.
За проектами П., витриманих у формах модерну і модернізованих історичних стилів, збудовано низку житлових будинків, а саме:
Прибутковий будинок на розі вулиць Кузнецькій № 25 і Спиридонівської (1902 p.),
Житловий будинок Телава на вул. Розкидайлівській № 1 (лоч. XX ст.),
Прибутковий будинок С. Д. Кравченка на вул. Колонтаївській № 37 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Наума на Військовому узвозі № 3 (початок XX ст.),
Прибутковий будинок Караїмського товариства на розі вулиць Троїцької № 33 і Рішельєвської (1913 p.),
Прибутковий будинок на вул. Гулєвій / пізніше Толстого № 13 (1914 p.),
Театр "Рішельєвський" на вул. Рішельєвській № 45 (1913 p., співавтор Є. Смідович).
З 1901 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства. 1910 р. приймав активну участь у роботі IV з'їзду російських зодчих.

ПАНЬКІВ Степан - майстер-тесля. Працював на Львівщині в першій третині XX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Василя Великого в селі Міжинець Старосамбірського району (1938 p.).

ПАОЛІНІ - скульптор. Працював на початку XX ст. в Одесі в дусі неокласицизму. Співробітничав з архітектором Л. Черніговом.
Виконав скульптурні композиції на фасадах власного будинку. Л. Чернігова на вул. Катерининській № 35 (1912 p.).

ПАПКЕВИЧ Гнат Іванович - інженер. Працював в другій половині XIX ст. в Одесі, в 1871 - 1897 pp. служив у чині підполковника в окружному управлінні.
Займався приватною практикою.

ПАПКЕВИЧ Олександр Йосипович (1839 - ?) - архітектор. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі з 1852 р. і 1860 р. закінчив по І розряду.
Був направлений у Харківську губернську будівельну і шляхову комісію на посаду архітекторського помічника.

ПАППЕ Фелікс Лазаревич - архітектор. Освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де одержав відповідне звання. На початку XX ст. працював в Одесі, вживав форми модерну.
За його проектами споруджено будинок Маргуліса на розі вул. Маразліївської № 34 і провулка Сабанського № 1 (1912 - 1913 pp.).
З 1912 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ПАРАХОНЯК Юрко - майстер-тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині. Дотримувався традицій галицької школи народного зодчества. Збудував тризрубну, триверху церкву Івана Хрестителя з дзвіницею в с. Хащоване Сколівського району Львівської області (1846 p.).

ПАРАЩУК Михайло Іванович (16.11.1878 - 24.12.1963) - скульптор. Народився на Тернопільщині, Професійну освіту здобув у Краківській школі красних мистецтв. Працював у Львові на зламі XIX XX ст. під керівництвом Л. Попеля, потім удосконалювався в Парижі в академії Жюльєна і майстерні О. Родена. До Першої світової війни виконував монументально-декоративні роботи:
Художньо-промисловий музей на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 20 (1898 - 1904 pp., архіт. Ю. Яновський, Л. Марконі, декоративне оформлення А. Попель),
Пам'ятник А. Міцкевичу у Львові (1905 - 1906 pp., співавтор А. Попель, архіт. З. Гендель, В. Садловський).
В 1911 - 1913 pp. жив у Києві. Прийняв участь у 3-мі конкурсі на проект пам'ятники Т. Шевченка у Києві, де його праця була відзначена (1913 p.).

ПАТЕР І. - будівничий парків. Працював у XIX ст. в Криму.
Приймав участь у формуванні парку при Лівадійському палаці царської родини.

ПАТОН Євген Оскарович (20.02.1870 - 12.08.1953 - інженер, вчений, педагог. Професійну освіту отримав у Політехнічному інституті у Дрездені (закінчив 1894 р.) і Петербурзькому Інституті інженерів шляхів сполучення (1896 p.).
Працював спочатку у Москві, а з 1904 р. у Києві, де викладав у Політехнічному інституті. Займався проблемами мостобудування, створення шляхопроводів, є основоположником вітчизняної школи зварювання металів. Наукові розробки втілив у низку праць, зокрема, збудував з використанням металевих конструкцій:
Пєтінський шляхопровід на Харківсько-Балашівській залізниці,
Парковий міст у Києві через Петровську алею (1904 p.),
Міст через річку Рось у Корсуні,
Міст через річку Тясмин у Звенігороді.
Написав багато наукових праць, серед яких - учбові курси "Железные мосты" (1902 р.), "Деревянные мосты" (1910 р.).
Крім того, будував залізобетонні мости у Київській губернії.
Основні творчі й наукові праці, які принесли П. всесвітню славу, виконано у наступні десятиріччя.

ПАХМАН Ф. - архітектор. Працював у Львові на початку XIX ст. у стильових формах ампіру. Перебудував наступні споруди в середмісті:
Житловий будинок на вул. Лесі Українки № 30 (1807 p.),
Житловий будинок на вул. І. Федорова № 1 (1800-і роки).

ПАЦ-ПАМАРНАЦЬКИЙ Генріх Ярошевич (1836 - ?) - архітектор. 1857 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище з чином губернського секретаря.
Був відряджений на службу у Волинську будівельну і шляхову комісію.

ПАШКЕВИЧ В. В.. - садівник, професор. Працював у другій половині XIX ст.
Протягом багатьох років керував розвитком парку "Софїївка" в Умані, де на площі 2 га створив Арборетум (1889 - 1890 pp.).

ван ПЕЄН - архітектор. Працював в середині XIX ст. на Тернопільщині.

ПЕЖАНСЬКИЙ Григорій (1860 - 1925) - архітектор. Працював в другій половині XIX - початку XX ст. у Львові.
Використовуючи форми необароко і неоренесансу, а також т. зв. цегляного стилю, збудував:
Учительську семінарію / тепер педагогічне училище на вул. Туган-Барановського № 7 (1899 p.),
Власний будинок на вул. Вітовського № 22 (кін. XIX ст,),
Дім Наукової бібліотеки університету на вул. Гончарській / тепер Драгоманова № 5 (1905 р.).
Закінчив будівництво:
Мінералого-хімічного факультету університету на вул. Кирила і Мефодія № 6 (1911 p., проект Різорі 1892 р. здійснював Й. Браунзейс),
Університетського корпусу на вул. Кирила і Мефодія № 8 (1911 p., проект Різорі 1892 р. здійснював Й. Браунзейс).

ПЕЖАНСЬКИЙ Олександр Григорович - архітектор. Син архіт. Г. Пежанського. Працював у Львові в першій третині XX ст. у модернізованих формах історичних стилів і функціоналізму. Твори:
Добудова до Національного музею А. Шептицького на вул. Гончарській / тепер Драгоманова № 42 (1930-і роки, первісно палац Е. Дунківського - архіт. В. Рауш),
Народна лічниця / шпиталь ім. митрополита А. Шептицького на вул. Пивоварській / тепер Є. Озаркевича № 4 (1931 - 1937 pp.).

ПЕКАЛКЕВИЧ Северин Іванович (1846 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1874 - 1878 pp. зі званням цивільного інженера і чином X класу.
Працював у Курській губернській будівельній і шляховій комісії, в 1878 - 1892 pp. виконав у формах неоренесансу низку споруд, серед них:
Споруда земських закладів в Путивлі (закінчив),
Ремісниче училище в Путивлі,
Гребля з мостом на р. Сейм у Путивльському повіті.

ПЕЛЛГЧІО Фердінандо - скульптор. Працював у середині XIX ст., застосовуючи форми неоренесансу і неокласицизму. ,
У Севастополі виконав статуї в нішах пілонів колонади Графської пристані і скульптури левів на парапетах сходів (1846 p., архіт. С. Уптон).

ПЕЛЬЦ - садівник. Мав досвід праці в парках Парижу і Лондона. Був запрошений працювати на Київщині на зламі XVIII - XIX ст. Створював парк садиби К. Розумовського у Яготині.

ПЕРЕСИПКІН С. - архітектор. Представник стильових форм ампіру. Працював на початку XIX ст. у Катеринославі, де керував креслярнею.

ПЕРМЯКОВ Микола Олександрович (1867- ?) - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1886 - 1898 pp. і за проект Великокняжого палацу здобув звання художника-архітектора.
Працював на зламі XIX - XX ст. у формах неокласицизму і неоампіру.
Розробляв деталі проектів пам'яток Севастопольської оборони (поч. XX ст.).

ПЕР'Є Абель Марія (1825 - 1881) - скульптор. Працював у Львові в другій половині XIX ст. Вживаючи пластичні форми неокласицизму і неоренесансу, виконав:
Рельєфи і статуї на Домі військових інвалідів на вул. Клепарівській № 35 (1855 - 1863 pp., співавтор К. Сєрве-Годебський, архіт. Т. Хансен),
Автор низки надгробків на Личаківському кладовищі.

ПЕР'Є Генрік - скульптор. Створив власну майстерню у Львові. Серед виконаних в дусі неокласицизму і модерну на зламі XIX - XX ст. монументальних праць:
Пам'ятник-саркофаг польським патріотам - повстанцям 1830 - 1831 pp. на Личаківському кладовищі (1881 p.),
Надгробок на могилі поета М. Шашкевича на Личаківському кладовищі у Львові (1906 p.),
Пам'ятник "Будителю Русі" на могилі поета Мартина Шашкевича на Личаківському кладовищі у Львові (1906 p.).
Встановив низку пам'ятників на Янівському цвинтарі.

ПЕРНІЦ Олександр Володимирович (1854 - ?) - архітектор. 1872 р. проступив і 1878 р. закінчив по І розряду Петербурзьке Будівельне училище і званням цивільного інженера.
З наступного і до 1887 р. працював у будівельному відділенні Подільського губернського правління, де крім ремонту старих споруд, шляхів і мостів виконав у формах неоренесансу і неоросійського стильового напрямку:
П'ять дерев'яних і мурованих церков,
Будинок Заіончевського у Кам'янці-Подільському,
Кілька інших житлових будинків.
Спорудив дерев'яний міст з греблями довжиною понад 250 м у містечку Криве Озеро.

ПЕРОСЬ Я. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст., вживаючи стильові засоби необароко. Збудував у Львові:
Вілла власниці фабрики гіпсу Ю. Франц на розі вулиць Мельника № 13 і Коновальця № 47 (1893 p., ск. Е. Плішевський).

ПЕРШКЕ Роберт Людвігович (1841 - ?) - архітектор. Вихованець Гатчинського сирітського інституту, 1859 р. закінчив курс в інженерній роті Лісного й межового інституту і був залишений для слухання лекцій з архітектури.
В 1860 - 1862 pp. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі, що дало можливість працювати як цивільному інженеру.
1868 р. був направлений в Уманське і Нікітське училища землеробства і садівництва, де служив до 1875 р. Виконав у фондах неоренесансу:
Різні господарські будівлі, будинок для службовців, сільськогосподарські споруди при практичному полі, служби директора, будинок головного садівника, перебудова оранжерей в Уманському училищі (1869 - 1880 pp.),
Будинок учнівської їдальні, лабораторія з аудиторією і квартирою, водогін і дорога до Магарача в Нікітському училищі виноробства і садівництва (1875 - 1881 pp.).

ПЕТРЕНКО А. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст. Вживав модернізовані форми неовізантійського стилю.
Автор каплиці Хрестоздвиженської церкви на вул. Воздвиженській № 1 (1914 p.).

ПЕТРОВЕЦЬКИЙ Олександр Никанорович (1863 - ?) - архітектор. Освіту отримав в Московському реальному училищі, в 1885 - 1890 pp. навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і набув відповідне звання з правом на чин X класу.
Працював у будівельному відділі Катеринославського губернського правління понадштатним техніком. Застосовуючи форми необароко і модерну, виконав наступне:
Проект аптеки для лікарні (1897 p.),
Спостереження за спорудженням Вищого гірничого училища (1899 - 1901 pp., проект О. Бекетова),
Будівництво театру Англійського клубу на вул. Проточній / пізніше Клубній, Леніна № 5 (1913 p., співавтор Ф. Булацель).

ПЕТРОВСЬКИЙ Володимир Гаврилович (1835 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1858 - 1863 pp.) і отримав звання класного художника 3-го ступеня за проект сільської церкви. Працював на Волині наприкінці XIX ст.
Перебудував з використанням класицистичних форм Успенський костел в Острозі (1897 p.).

ПЕТРОВСЬКИЙ Я.. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XVIII ст. у формах раннього класицизму.
Перебудував житловий будинок на вул. Руській № 14 (1775 p., співавтор М. Левандовський).

ПЕХЕР - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. в Немирові. За його проектами в модернізованих формах історичних стилів збудовані:
Водонапірна башта в парку (поч. XX ст.),
Фахверковий корпус критого ринку (поч. XX ст.),
Житлові будинки на Швейцарській гірці (поч. XX ст.), Електростанція (1903 - 1905 pp.).

ПЕХОТИНСЬКИЙ Н. - землемір. Працював на посаді міського землеміра Катеринослава наприкінці XIX ст.
Вирішував містобудівні завдання: урегулювання Фабричної вулиці (1893 p.), прибережної частини (1895 p.).
1898 p. склав натурний план міста (співавтор землемір П. Гінзбург).

ПЕЩАНСЬКИЙ Володимир Павлович (28.10.1873 - 26.08.1926) - архітектор, реставратор, мистецтвознавець. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, де здобув відповідне звання.
Працював у Києві, де виконав наступні роботи:
Реставрація Микільського собору,
Реставрація церкви Спаса на Берестові (1913 p., співавтор П. Покришкін),
Розкопки Михайлівської церкви Видубицького монастиря (1916 p.).
У власних творах використовував форми модернізованого класицизму і неоампіру. Здійснив:
Житловий будинок на вул. Микільській / пізніше Січневого повстання № 18/49 (1910 - 1914 pp.),
Будинок військової льотної школи прапорщиків / пізніше Будинку відпочинку й дозвілля офіцерів на розі вул. Грушевського і Кріпосного провулку (1914 - 1918 pp., співавтор В. Кричевський, закінчений 1931 р. Й. Каракісом).
У Харкові виконав:
Скульптурне опорядження Азовсько-Донського банку в Харкові на Миколаївській площі № 18 (1914 p., проект Й.-Ф. Лідваля, будував Л. К. Тервен,).
З 1922 р. працював у Львові, де займався реставрацією живопису і здійснював наукові дослідження старовинних ікон, килимів, іконостасів, опублікував низку праць.

П'ЄНТКОВСЬКИЙ Ф. - архітектор. Працював у Львові в середині й другій половині XIX ст. Користувався стильовими засобами неоренесансу і необароко. Серед виконаних споруд: Житловий будинок на вул. Підвальній № 3 (1888 p., автор первісного - В. Шмідт).

ПИЛИПОРАК Гринько - будівничий, тесля. Працював на Львівщині в другій половині XIX ст. Автор тризрубної церкви в с. Довжки Сколівського району (1882 p.).

ПИМЕНОВ Микола Степанович (24.12.1812 - 05.12.1864) - російський скульптор, педагог. Син С. Пименова. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв з 1824 до 1836 p., відзначений 1-ю золотою медаллю і в 1837 - 1850 pp. удосконалювався за кордоном. 1844 р. отримав звання академіка, а 1855 р. - професора скульптури за праці для Ісааківського собору в Петербурзі. Викладав в Академії мистецтв. Представник пізнього ампіру.
Виконав пам'ятник адміралу М. П. Лазареву в Севастополі (1863 p., відкритий 1867 р. за участю ск. І. Подозьорова).

ПИМЕНОВ Степан Степанович (1874 - 24.03.1833) - російський скульптор, педагог. Виховувався в Петербурзькій Академії мистецтв з 1795 до 1803 p., отримав велику золоту медаль, атестат 1-го ступеня зі шпагою. З 1807 р. - академік, 1809 р. - ад'юнкт-професор, 1814 р. - професор. Дотримувався пластичних засобів класицизму і ампіру.
Автор статуй кн. Володимира і Олександра Невського у Казанському соборі, "Геркулес і Антей" перед Гірничим інститутом, скульптур на арці Головного штабу, Нарвських тріумфальних воротах у Петербурзі
Виконав, ймовірно, надгробок К. Іпсіланті у Георгіївській церкві в Києві (1816 p.).

ПИСАРЕВСЬКИЙ Володимир Миколайович (1849 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1868 - 1874 pp., закінчив з правом на чин XII класу. Приймав участь у російсько-турецькій війні, здобув звання інженера-архітектора.
З 1882 р. працював в управлінні Південно-Західних залізниць.

ПИСКУНОВ Михайло Федорович (1867 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1892 - 1901 pp. і отримав звання художника-архітектора.
Працював у Харкові. Приймав активну участь у забудові міста прибутковими будинками, спорудженні фінансово-кредитних установ. Вживав ретроспективні форми і модернізовані елементи історичних стилів.
В перші десятиріччя XX cт. були виконані:
Особняк на вул. Благовіщенській / пізніше Карла Маркса № 15 (1908 p.),
"Новий пасаж" між пл. Миколаївською і провулком Горяїновським (10-і роки),
Прибудова до зведеного О. Бекетовим колишнього особняка Алчевських - учбовий корпус Товариства взаємодопомоги трудящих жінок на вул. Садово-Куликовській / пізніше Дарвіна № 13 (1911 p.),
Часткова перебудова Торгового банку, що став відділенням Московського купецького, на Миколаївській площі № 26 (1900-і роки).
Будував Північний банк на вул. Сумській № 1 (1908 - 1910 pp., архіт. О. Мунц, А. Шпигель).
Споруджував разом з В. Фельдманом синагогу на вул. Пушкінській № 12 (1914 p., архіт. Я. Гевірц).
Приймав участь у будівництві Художнього училища - розробив план (1911 - 1913 p., архіт. К. Жуков).
Спроектував селище-сад "Лісний куточок" під Харковом (1918 p.).
Ймовірно, в Криму збудував дачу Мілос у Феодосії на набережній (1909 - 1911 pp.).

ПИТОН Иосиф Маврикійович (1864 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1884 - 1890 pp., який закінчив по І розряду й отримав звання цивільного інженера.
1891 p. був відряджений для служби у Донецьку залізницю, виконав у формах неоренесансу і т. зв. цегляному стилі проекти: Хлібних комор в Маріуполі,
Товарних контор в Маріуполі,
Пасажирської споруди в Маріупольському порту,
Водонапірної споруди на ст. Луганськ.

ПІККЕЛЬ Віктор-Карл Ернестович (1865 - ?) - архітектор. Освіту здобув у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1885 - 1890 pp., отримавши звання цивільного інженера по І розряду.
В 1890 - 1891 pp. працював архітектором при управлінні Лозово-Севастопольської залізниці.

ПІККОЛОН - архітектор із Відня. Як довірений підрядчика здійснював нагляд і керівництво будівництвом Міського театру в Одесі за креслениками Ф. Фельнера і Г. Гельмера (1883 - 1887 pp.).

ПІЛЕР - архітектор. Представник ампіру. Працював на початку XIX ст.
Виконав первісний проект Олександрівського костелу в Києві (1817 p.), який згодом після незначних доповнень було реалізовано.

ПІЛЛЕР А. - архітектор. На початку XX ст. працював у Львові, дотримувався стильових форм пізнього модерну, вживав форми модернізованих класики і романіки.
Виконав кілька споруд, а саме:
Прибутковий будинок на вул. Інститутській / тепер І. Свєнціцького № 9 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. Інститутській / тепер І. Свєнціцького № 11 (1907 p.),
Перші корпуси міської електростанції на вул. Стрийській між вулицями Козельницькою і Професора Буйка (1908 p.), Академічний дім /гуртожиток фундації Я. Германа на вул. О. Басараб № 4 (1909 p.),
Житловий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 5 (1913 p., співавтор Р. Фелінський),
Житловий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 9 (1913 p., співавтор Р. Фелінський),
Банк "Польської землі" в дусі югендстилю на вул. С. Баторія / тепер Кн. Романа № 6 - 8 (1912 - 1914 pp., архіт. Р. Вольпель, ск. С. Пліхаль).

ПІНКЕРФЕЛЬД Ю. - архітектор. На початку XX ст. працював у Львові, де, користуючись стильовими засобами модерну, збудував:
Прибутковий будинок на вул. Й. Коциловського № 15 (1911 p., ск. Т. Блотницький).

ПІОТРОВСЬКИЙ А. - архітектор, дослідник. Працював у Львові наприкінці XIX ст. Прийняв участь у реконструкції "Чорної кам'яниці" на пл. Ринок № 4 (1882 - 1884 p., співавтор М. Фехтер).

ПІОТРОВСЬКИЙ Я. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XVIII ст. у перехідних формах від бароко до класицизму.
Перебудував житловий будинок на пл. Ринок № 27 (1786 p.).

ПІСКОЗУБ Іван - архітектор. Працював на Станіславщині на початку XX ст. Продовжу пан традиції галицької школи народного зодчества. Серед виконаних споруд:
Дерев'яна церква св. Трійці в Черемхові Коломийського району Івано-Франківської області (1928 p.).

ПІХЛЬ [ПІХЛЕР] Людвіг [Алоїз] (1782 - 1856) - австрійський архітектор. Представник ампіру. 1815 р. Петербурзька Академія мистецтв присудила П. звання "призначеного" в академіки архітектури за проект Тріумфальної брами на честь союзних монархів.
Проектував для Львова в першій половині XIX ст.
Для графа Скарбека виконав проект великого прибуткового будинку з театральною залою (збудований в 1837 - 1842 pp. за участю архіт. Я. Зальцмана і Ф. Баумана).

ПЙОНТКОВСЬКИЙ Ю. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., використовуючи форми декоративного, зрілого і раціоналістичного модерну, а також модернізованих історичних стилів, неоампіру.

За його проектами були збудовані:
Житловий будинок на вул. М. Вороного № 9 (1907 p.),
Житловий будинок на вул. С Бандери № 31 (1907 p., участь В. Гертманна),
Житловий будинок на вул. С. Бандери № 33 (1907 p., участь В. Гертманна),
Будинок спортивного товариства "Сокіл" на вул. Федьковича № 32 (1908 p.),
"Domus Recollectum" ордена єзуїтів на вул. Болотній / тепер Залізняка № 11 (1908 p.),
Будинок Бромільських на вул. Крижовій / пізніше Потоцького, Пушкіна, Генерала Чупринки № 49 (1909 p.),
Особняк громадського і державного діяча Ю. Мудрака на вул. Гроховській / тепер С. Рудницького № 15 (1909 p.),
"Товарна біржа" купця М. Полтурака на вул. Городоцькій № 2 (1910 - 1913 pp., ск. С. Пліхаль),
Житлова кам'яниця на вул. С. Баторія/тепер Кн. Романа № 34 (1912 p., співавтор С. Улейський),
Пасаж Грюнерів з кінотеатром на пл. Генерала Григоренка № 5 (1912 p.),
Житловий будинок і єврейська купецька гімназія на вул. Менцинського №8 (1912 - 1914 рр.),
Прибутковий будинок виробника гіпсово-цементних виробив А. Кампеля на розі вулиць Гоголя № 14 і Городоцької № 67 (1913 p., ск. З Курчинський),
Прибутковий будинок з кінотеатром на пл. Генерала Григоренка № 7 (10-і роки XX ст.).

ПЛІХАЛЬ С. Р. - скульптор. Працював у Львові на початку XX ст. у дусі модерну.
Виконав низку монументальних праць по опорядженню споруд, серед них:
Банк Польської землі /зі скульптурами рицарів і барельєфами левів на вул. С. Баторія / тепер Кн. Романа № 6-8 (1912 p., архіт. Р. Вольпель, А. Піллер),
"Товарна біржа" купця М. Полтурака на вул. Городоцькій № 2 (1910 - 1913 pp., архіт. Ю. Пйонтовський),

ПЛІШЕВСЬКИЙ Е.. - скульптор. Працював на зламі XIX - XX ст. Приймав участь у пластичному опорядженні споруд в дусі необароко і модернізованих історичних стилів. Виконав у Львові:
Скульптурне оздоблення вілли власниці фабрики гіпсу Ю. Франц на розі вулиць Мельника № 13 і Коновальця № 47 (1893 p., архіт. Я. Перось),
Різьблена орнаментика житлової кам'яниці на вул. Браєрівській / тепер Б. Лепкого № 20 (1898 p., архіт. Т. Мюнніх),
Горельєф міфічного бога природи на Домі Політехнічного товариства на вул. Дудаева № 9 (1905 - 1907 pp., архіт. В. Равський, В. Галицький).

ПЛОНОВСЬКИЙ Иосиф Іванович (1842 -12.02.1885) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1860 - 1865 pp. і отримав чин колезького секретаря.
Був направлений для спорудження Одесько-Балтської залізниці. 1870 р. отримав звання інженера-архітектора.

ПЛОТНІКОВ Федір Олексійович (1782 -?) - архітектор. 1795 р. поступив на службу, в липні 1798 р. став учнем 3-го класу архітекторської школи Експедиції Кремлівської будівлі, через три роки - учень 2-го класу. З 1804 р. - архітекторський помічник 3-го класу, з 1805 р. одержав чин і отримав подяку за реставрацію Кремлівських стін.
Після 1807 р. залишив Москву і працював у Полтаві в перших десятиріччях XIX ст. помічником М. Амвросимова. Дотримувався принципів ампіру. Приймав участь у складанні проектів реконструкції повітових міст.

ПЛЮЦИНСЬКИЙ Фадей Максимович (28.09.1883 - ?) - архітектор. Професійну освіту одержав у 1903 - 1911 pp. в Петербурзькій Академії мистецтв й за проект будинку Російського посольства здобув звання художника-архітектора. Виконав конкурсний проект на спорудження будинку:
Земського банку в Одесі (1914 p., 1-а премія, співавтор М. Марков).

ПОГОНКІН Вячеслав Олександрович (1868 - ?) - архітектор. З 1890 р. вчився у Петербурзькій Академії мистецтв і 1898 р. за проект публічної бібліотеки в столиці одержав звання художника-архітектора.
Працював на початку XX ст. Готував проекти на архітектурні конкурси для будівництва:
Церкви в с. Згуровка на Полтавщині (1902 p., 2-а премія, співавтор В. Покровський).

ПОГРЕБНЯК Яким - майстер-тесля. Народився в Новій Водолазі, працював наприкінці XVIII ст.
Автор збудованого на замовлення запорожців Троїцького собору в Новомосковську (1773 - 1778 pp.).

ПОДА Севастіан Миколайович (1834 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1850 - 1855 pp., закінчив його по І розряду.
Був направлений для будівництва залізниці від Москви через Курськ, Харків, Полтаву, Кременчук, Єлизаветград до Одеси та від Харкова через Геничі і Арабат до Феодосії, а також до копалин Донбасу.

ПОДГОРОДЕЦЬКИЙ Володимир - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. Спочатку використовував стильові форми французького ренесансу, у подальшому неоренесансу, необароко, а також модерну.
За його проектами збудовано кілька споруд, а саме:
Палац Дідушицького на вул. Стрільницькій / тепер М. Лисенка № 17 (80-і роки),
Житловий будинок на вул. Поповича № 7 (1896 p.),
Чиншовий будинок на вул. Зеленій № 6 (1899 - 1901 pp.),
Прибутковий будинок Е. Ландау на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 19 (1909 p., ск. П. Війтович),
Прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 11 (1911 р., ск. П. Війтович),
Невелика синагога (клойз) на вул. Вугільній № 3 (реконструкція 1912 p.).

ПОДБЕРЕЗСЬКИЙ Ніказ-Владислав Леонардович (14.12.1874 - ?) - архітектор. Освіту отримав v Петербурзькій Академії мистецтв в 1892 - 1900 pp. і отримав звання художпикм архітектора за проект готелю-санаторію на Півдні.
ПОДБЕРСЬКИЙ Н. - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. Приймав участь в архітектурних конкурсах для українських міст, виконав:
Проекти церкви в с. Згуровка на Полтавщині (1902 p., 1-а премія і рекомендований до придбання, співавтори обох В. Косяков, Е. Андреолетті).

К началу страницы
Оглавление  ОБЕР-ОУЗЬКИЙ  ПОДОЗЬОРОВ-П'ЯТНИЦЬКИЙ