Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

КРАМАРЕНКО-КЮНЦЕЛЬ

КРАМАРЕНКО Костянтин Іванович
КРАМАРЖ Е.
КРАМЕР
КРАСНОВ Микола Петрович
КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ Олександр Леонтійович
КРАСОВСЬКИЙ Вітольд Аполлінарійович
КРАСУЦЬКИЙ Гаврило
КРАУСС Андрій-Фердінанд Кіндратович
КРЕСТИНСЬКИЙ О. І.
КРЕЧКОВСЬКИЙ Іван
КРИВИШ С.
КРИВОШЕЄВ Олександр Степанович
КРИВОШЕІН Г. Г.
КРИВЦОВ Яків Васильович
КРИГЕР Рейнгольд Іванович
КРИЖАНІВСЬКИЙ Дмитро Андрійович
КРИЖАНІВСЬКИЙ П.
КРИЖАНІВСЬКИЙ Ст.
КРИЛОВ Микола Опанасович
КРИЧЕВСЬКИЙ Василь Григорович
КРИЧКОВСЬКИЙ Д.
КРІЛЬ Стефан
КРОНЕНБЕРГ Валеріан
КРОХ Соломон
КРОХ Ясуб С.
КРУГ Давид Іванович
КРУГ Іван Іванович
КРУГ Платон Іванович
КРУПКО П. 3.
КРУПОДЕРЕЯ Іларіон
КСАВЬЄ Ферран
КСЕНЖАРСЬКИЙ Ф.
КСІМЕНЕС Етторе
КУБІЦЬКИЙ Якуб
КУБІШ В.
КУДЕЛЬСЬКИЙ Ян Т.
КУДІНОВ Олександр Семенович
КУЗНЕВИЧ В.
КУЗНЕВИЧ Григорій Микитович
КУЗНЕЦОВ В. В.
КУЗНЕЦОВ Іван Сергійович
КУЗЬМЕНКО В. М.
КУКСІН Микола Семенович
КУЛАКІВСЬКИЙ М.
КУЛИКОВСЬКИЙ Валер'ян Іванович
КУН Адольф
КУНДЕРТ Володимир Іванович
КУНЗЕК Г.
КУПИНСЬКИЙ Петро Станіславович
КУПЦОВ Н. В.
КУРАСЬ Я.
КУРБАНОВСЬКИЙ Володимир Миколайович
КУРКОВСЬКИЙ Костянтин Орестович
КУРТЯНИК Андрій
КУРЧИНСЬКИЙ 3.
КУТЕПОВ І.
КУТУЗОВ В.
КУСТАНОВИЧ М.
КУФОЛЬДТ Г.
КУЦЕВИЧ А.
КУЧЕВСЬКИЙ Гнат Карлович
КЮНЕР Фрідріх Едуардович
КЮНЦЕЛЬ Карл Федорович

КРАМАРЕНКО Костянтин Іванович (01.12.1823 - до 1892) - архітектор. Народився неподалік від Олександрівська, фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1840 - 1845 pp., отримавши звання архітекторського помічника і чин XIV класу.
З 1850 р. працював у Бессарабії, де обіймав посади архітектора для виконання робіт, молодшого архітектора і з 1877 р. губернського архітектора.
Збудував низку інженерних споруд, панських будинків і особняків.

КРАМАРЖ Е. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст. Вживав форми неоренесансну і необароко.
Разом з архіт. Г. Гринером збудував палацовий комплекс в Немирові (1894 - 1917 pp.).

КРАМЕР - будівничий парків. Працював в Криму у середині XIX ст.
Спроектував для кн. Голіцина парк навколо палацу у Гаспрі (30 - 40-і роки).

КРАСНОВ Микола Петрович (23.11.1864 - 08.12.1939) - архітектор. Народився у селянській родині в Московській губернії. Професійну освіту отримав у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества в 1876 - 1885 pp., де одержав малу срібну медаль за проект неспалимого театру на 1500 людей (1883 p.), і велику срібну медаль за проект гімназії (1885 р.) та звання класного художника 3-го ступеня.
Після проходження армійських зборів у Коломні 1887 р. переїхав до Ялти, де був призначений виконуючим обов'язки міського архітектора (затверджений 1888 p.), на цій посаді працював до червня 1899 р. Потім займався приватною практикою.
5 жовтня 1911 р. К. при значено архітектором Височайшого двору, 28 жовтня 1913 р. Радою Петербурзької Академії мистецтв обрано академіком архітектури.
Відзначався широким діапазоном запозичення та інтерпретації історичних стилів, в його арсеналі - неоренесанс, необароко, різні варіації зодчества мусульманських країн, неогрек, неоготика, неоросійський стильовий напрямок тощо. Як міський архітектор Ялти активно займався проблемами благоустрою міста.
Розробив новий генеральний план (співавтори архіт. Г. Ф. Шрейдер, лікарі К. Овсяний, В. Дмитрієв, В. В. Веймер).
Приймав участь у реставрації Бахчисарайського палацу.
В 1888 - 1893 pp. виконані наступні роботи:
Перебудова лікарняних бараків, Спорудження міських фруктових рядів біля порту,
Влаштування клубу (міського громадського зібрання),
Будівництво нового корпусу жіночої прогімназії на вул. Войкова № 4 (1900 p. добудований актовий зал).
За приватними замовленнями спроектував дачу А. І. Ерлангера (1889 p.), витриману в дусі ренесансу з різьбленими дерев'яними балконами.
На початку 90-х років виконав такі праці:
Реконструкція особняка Спендіарових на вул. Катерининській № 3 - 5,
Споруджено там само корпус з каріатідами,
Перебудовано дачу "Маріїно" на Ялтинській набережній № 21 у триповерховий готель (1895 p.).
Спроектовані й зведені - Будинок кн. Н. А. Баратинського на вул. Луганській № 27,
Вілла кн. Н. А. Баратинського,
Вілла кн. В. А. Кочубея,
Вілла кн. М. Р. Долгорукова.
В 1890 - 1899 pp. виконав 30 замовлень лише для Ялти, крім того будував дачі і вілли в Алушті, Гурзуфі, Сімеїзі, Балаклаві.
За допомогою К. художник Г. Ярцев спорудив власний будинок в Ялті на вул. Войкова № 9 (1897 p.).
Збудовано з використанням східної стилістики:
Палац "Дюльбер" великого князя Петра Миколайовича в Кореїзі (1895 - 1897 pp.), витриманий за висловом архітектора у "арабо-сарацинському дусі",
Мисливський будинок князя Ф. Ф. Юсупова у Коккозі (тепер с. Соколине) у "татарському стилі",
Дача Коробкіна в Сімеїзі у так званому східному стилі,
Прибутковий будинок Булгакова в Ялті.
З використанням форм московського зодчества XVII ст. спорудив церкву Олександра Невського на площі у самого початку вул. Луганської (1899 - 1902 pp., архіт. Л. Шаповалов).
У дусі неоренесансу Азовсько-Донський банк в Сімферополі на вул. Олександро-Невській № 4 (1905 p.),
Пансіон ялтинської гімназії на вул. Луганській № 25 (1905 p.),
Палацовий корпус в Гурзуфі (1905 p.),
Палац великої княгині Анастасії Миколаївни у маєтку "Чаїр",
Палацово-парковий комплекс великого князя Георгія Михайловича у маєтку "Харакс", що складався зі споруд палацу, церкви св. Ніни (розпис худ. А. Сливцова), каплиці, світського корпусу, кухні, стаєнь, оранжереї, будинків садівника і шофера, гаражу, складу, вартівні; парку з басейнами і фонтанами, огорожею, брамами - все у так званому шотландському стилі (1904 - 1908 pp.), Ансамбль Лівадійського палацу (1910 - 1911 pp.).
У ті ж роки в Лівадії збудував:
Світський корпус,
Палац Фредерікса (1916 p., співавтор Бібер).
Реконструював Здвиженську церкву.
В 1913 - 1916 pp. були збудувані:
Банк товариства взаємного кредиту в Сімферополі,
Вілла "Вікторія" у Феодосії,
Вілла "Ольга" в Ялті,
Римсько-католицький костел у Ялті (1914 p., співавтор М. Коморницький),
Дача Свіягіна в Сімеїзі,
Будинок-шпиталь "Сосновий гай" в Місхорі,
Курорт Суук-су в Гурзуфі.
Спроектував шпиталь у маєтку імператриці Олександри Федорівни "Кучук-Ламбет" (не здійснений через революційні події).
1919 р. переїхав до Югославії, де жив до самої смерті, працював інспектором Міністерства будівництва. Збудував мавзолей чорногорського поета Негоша на горі Ловчан, церкву-мавзолей в Опленаці, створив інтер'єри Старого палацу у Белграді.

КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ Олександр Леонтійович (07.07.1877 - 19.03.1944) - архітектор. Народився в Москві у родині лікаря. Навчався у Ризькому політехнічному інституті в 1901 - 1906 pp., удосконалювався 2 роки за кордоном, З 1908 до 1912 р. працював міським архітектором у м. Бєльці в Бессарабії, де, використовуючи модернізовані форми історичних стилів, збудував:
Вірменську церкву,
Казначейство,
Прибуткові будинки і особняки,
Багато інших цивільних і промислових споруд, а також здійснив брукування майже половину міських вулиць.
В цей же час проектував для Риги, Одеси, Алупки, спорудив дачу в Яссах, церкву в Ялті. 1912 р. переїхав до Катеринослава і працював інженером транспортного відділу міської управи, де займався питаннями благоустрою (упорядкував Катерининський проспект, здійснював замулювання ярів).
За приватними замовленнями у стильових формах неоренесансу, неокласицизму і неоампіру спроектував низку житлових будинків, серед них:
Прибутковий будинок на вул. Крутогорній (1913 p.),
Прибутковий будинок на вул. Тихій / пізніше Мечнікова № 3 (1914 p.),
Особняк на вул. Садовій / пізніше Серова № 13 (1914 p.),
Пансіонат для дітей офіцерів, що загинули в Першу світову війну на вул. Казанській / пізніше К. Лібкнехта (1915 р.)
Житловий будинок з аптекою на пр. Калініна № 4 (1916 р.)
Анатомічний корпус медичного корпусу в районі вул. Лагерної (1916 р.).
Багато споруд виконав в 20 - 30-і роки у формах конструктивізму і традиціоналізму, серед яких найвідоміші - палац профілактики, палац культури металістів, центральний універмаг, універмаг "Дитячий світ", крайовий історичний музей, міський театр. Друкувався у професіональній пресі, наприклад: Наша работа // Архитектурный сборник Днепропетровщины. - Харьков, Днепропетровск, 1936. - С. 5 - 65.

КРАСОВСЬКИЙ Вітольд Аполлінарійович - інженер. Працював у другій половині XIX ст. в Одесі. У чині інженера-підполковника служив помічником начальника служби ремонту шляхів і споруд.
В 70-і роки був секретарем Одеського відділення Російського Технічною товариства, в 80-і роки - його голова. Залучався до участі в жюрі архітектурних і мистецьких конкурсів (зокрема, на пам'ятник О. Пушкіну).

КРАСУЦЬКИЙ Гаврило (1837 - 1885) - скульптор. Працював у Львові в середині XIX ст. в майстернях Й.-Б. Шімзера і Л. Марконі. Дотримувався пластичних форм Серед його монументально-декоративних праць:
Тематичні барельєфи і фриз із зображенням зодіакальних знаків на так званому Будинку пір року на вул. Вірменській № 23 (60-і роки, 1882 p.),
Скульптурне оздоблення фасаду будинку на пл. Ринок № 8 (60-і роки).

КРАУСС Андрій-Фердінанд Кіндратович (1859 - 1911) - архітектор. Працював у Києві на зламі XIX - XX ст. Використовуючи форми неоренесансу, необароко, т. зв. цегляного стилю збудував:
Готель "Пале-Рояль" і прибутковий будинок на розі вул. Басейнової № 1/2 і Крутого узвозу (1898 - 1900 pp.),
Готель "Оріон" на розі вул. Басейнової, Бессарабській пл. і вул. Великої Васильківської № 1-3 (кін. XIX ст.),
Готель "Ермітаж" на вул. Фундуклеївській № 26 (1899, 1902 pp.).
Перебудував особняк на вул. Круглоуніверситетській № 10 у театр "Студія" (1892 p.).
Виконав велику кількість різноманітних житлових будівель, серед них:
Житловий будинок купця П. Оскерка на розі вулиць Володимирської № 41/27 і Прорізної (1883 - 1884 pp.),
Прибутковий будинок Штифлера (1884 p.),
Особняк А. Малишевської / 2 поверхи на вул. Гімназичній / тепер Леонтовича № 4 (1886 р.),
Житловий будинок 3. Бейтгілеля на розі вулиць Фрунзе № 2 і Ярославської (1886 p.),
Власний будинок на вул. Кузнецькій № 32 (1887 p.),
Дерев'яна надбудова над флігелем будинку Ф. Дузинкевича на вул. Десятинній № 14 (1889 р.),
Прибутковий будинок Паренса на вул. Рейтерській № 8 (1891 p.),
Особняк А. Савицького на вул. Круглоуніверситетській № 10 (1892 p., влаштування театру "Студія" С. Висоцької 1916 p.),
Житловий будинок / 2 поверхи і флігель / 3 поверхи Є. Іваницького на вул. Золотоворітській № 6 (1894 p.), Прибутковий будинок М. Михайлова на вул. Пушкінській № 8 (1894 - 1895 pp.),
Особняк М. Закса на вул. Липській № 4 (1896 p., надбудова колишнього Ф. Івенсена і фасад),
Прибутковий будинок Л. Бендерського на вул. Малій Васильківській / пізніше Ш. Руставелі№ 22 (1896 p.), Прибутковий будинок Розенталя на вул. Малій Васильківській / пізніше Ш. Руставелі під № 30-а (1896 p.),
Флігель на вул. Трьохсвятительській (1896 p.),
Прибутковий будинок В. Данилевича на вул. Кудрявській № 10 (1897 p.),
Прибутковий будинок Брука на вул.Ярославській № 21-в (1897 p.),
Прибутковий будинок Шампаньєра на вул. Фундуклеївській № 44-а, б, в (1897 - 1898 pp.),
Прибутковий будинок М. Михайлова / 4 поверхи на вул. Ярославів Вал № 16 (1897 - 1898 pp.),
Прибутковий будинок М. Аристархова на розі вулиць Басейнової № 12/1, Шота Руставелі та Еспланадної (1898 p.),
Прибутковий комплекс на вул. Саксаганського № 44, 44-6 (1898 p.),
Будинок на розі вулиць Мало-Володимирській № 90/1 і Тургенєвської (1898 - 1899 pp.),
Прибутковий будинок Є. Кістеньової на вул. Рейтерській № 25 (1899 p.),
Флігель Рафальського на вуЛ. Саксаганського № 91 (1899 р.),
Надбудова будинку на вул. Хрещатик № 44 (1899 p.),
Прибутковий будинок Голуба на вул. Саксаганського № 112 (1900 p.),
Прибутковий будинок Л. Уманської на вул. Басейновій № 15 (1900 p.),
Прибутковий будинок Покраса на вул. Хоревій № 11/4 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок на Бібіковському бульварі № 8/26 (кін. XIX ст.),
Особняк Є. Свєшнікової на розі вулиць Лабораторної № 7 і Предславинської (1900 - 1901 pp.),
Особняк В. Руссиянова на вул. О. Шмідта № 33 (1900 - 1901 pp.),
Прибутковий будинок / 5 поверхів і флігель / 2 поверхи до надбудови М. Відмунта на вул. Кузнецькій № 14 (1900 -1901 pp., поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Апштейна на вул. Спаській № 8 (1900 - 1902 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 147/5 (1900 - 1903 pp.),
Прибутковий будинок Я. Бернара на вул. Фундуклеївській № 26 (1902 - 1903 pp.),
Будинок інженера-технолога Й. Добровольського на вул. Бульварно-Кудрявській № 16 (1907 p.).
Крім того, за проектами К. споруджені:
Будинки на вул. Великій Васильківській № 10, 24, 41, 44 і 54,
Будинки на вул. Саксаганського № 10, 28, 38, 38а, 43, 81, 89,
Будинок на Бібіковському бульварі № З,
Будинок на Андріївському узвозі № 18,
Будинки на вул. Михайлівській № 11 і 22.

КРЕСТИНСЬКИЙ О. І. - інженер. Працював в Одесі у формах неоренесансу і необароко на зламі XIX - XX ст., виконував приватні замовлення.
Автор прибуткового будинку Сташевських на вул. Базарній № 13 (1897 - 1898 pp.).

КРЕЧКОВСЬКИЙ Іван - майстер-тесля. Працював на Львівщині на початку XIX ст.
Збудував дерев'яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці в с Максимівка Старосамбірського району / з с Лібухова (1820 p.).

КРИВИШ С. - архітектор. Працював у Києві наприкінці XIX ст., переважно у стильових формах необароко.
Спроектував будинок А. Сироткіна на вул. П. Сагайдачного № 19 (1891 p., співавтор А. Геккер).

КРИВОШЕЄВ Олександр Степанович (1859 -17.12.1916) - архітектор. Після закінчення Київського реального училища в 1881 - 1886 pp. навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання по І розряду.
Працював міським архітектором Києва в 1887 - 1913 pp., використовував стильові форми неоренесансу, необароко, т. зв. цегляного стилю і модернізовані елементи історичних стилів.
Збудував споруди громадського призначення:
Свято-Володимирське училище на вул. Франка № 44 (1891 р., не збереглось),
Либідську поліцейську дільницю з пожежною частиною і каланчею на вул. Тарасівській № 2 (1895 - 1897 pp.),
Міську поліцію і адресний стіл в комплексі Присутствених місць на вул. Великій Житомирській (1897 - 1898 pp.),
Печерське міське училище на вул. Іванова № 11 (1901 - 1902 pp.).
Розпочав будівництво Міського театру на розі Володимирської і Фундуклеївської (1898 - 1899 pp., завершив В. Ніколаєв, проект В. Шретера).
Надбудував III поверх над боковими крилами Міської думи на Хрещатику (1900 p.).
Приймав участь у забудові Олександрівської лікарні. Спроектував пральню і жіночий терапевтичний корпус на вул. Шовковичній № 39 (1908 p.).
Розробив план міської бібліотеки на вул. М. Грушевського № 1 (1910 - 1911 pp., проект фасаду Е. Клаве).
Окрім виконання службових завдань займався проектуванням за приватними замовленнями. Автор наступних споруд:
Житловий будинок Ф. Фельдмана на вул. Ярославській № 29 (1884 p.),
Прибудова до особняка Б. і В. Ханенків на вул. Терещенківській № 15 (1891 p.),
Прибутковий будинок О. Дьякової на вул. Хрещатик № 42 (1892 p.),
Два флігелі будинку Бліндера на вул. Нижній Вал № 19 (1892 p.),
Житловий будинок Д. Трахтенберга на вул. Трьохсвятительській № 5 (1892 - 1894 pp., закінчував М. Горденін), Прибутковий будинок на вул. Фундуклеївській № 42 (1897 p.),
Житловий будинок на вул. Великій Житомирській № 18 (1897 - 1898 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Хорива № 2 (1897 p.),
Прибутковий будинок на вул. Володарського № 2 (1898 p., пізніше був надбудований),
Прибутковий будинок співака М. Михайлова на вул. Володимирській № 40/2 (1898 - 1899 pp.),
Житловий будинок на вул. Ново-Єлизаветинській № 11 (1900 p.),
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській № 11 (1900 p.),
Прибутковий будинок артистки М. Глєбової-Федорової на вул. Великій Житомирській №12 (1904 p.),
Житловий будинок на вул. Пушкінській № 22 тощо.
Спроектував скляне перекриття над подвір'ям будинку купця М. Штифлера на розі Хрещатика і вул. Миколаївської (1898 p.).
Виконав проект нової концертної зали в саду "Шато-де-Фльор" (1900 р., не зберігся).
Спорудив ковбасну фабрику К. Бульона на розі вулиць Дмитрівскої і Павлівської (1896 p.).
Розробив 24 типи планів і фасадів для будівництва дачних споруд у Святошині (1896 p., співавтор О. Хойнацький).

КРИВОШЕІН Г. Г. - інженер. Освіту отримав в Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, учень і співробітник М. Бєлелюбського. Споруджував мости в другій половині XIX ст., на теренах України збудував:
Двохпрольотний міст з безрозпірними арковими фермами через Русанівський проток Дніпра у Києві (1904 - 1906, співавтор М. Бєлелюбський).

КРИВЦОВ Яків Васильович (1854 - ?) - архітектор. 1876 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, отримавши звання цивільного інженера і чин XII класу.
Був направлений служити у Кам'янець-Подільський на посаду молодшого інженера, на якій працював до 1880 р. Використовував форми неоренесансу і необароко.
В 90-і роки XIX ст. обіймав посаду Київського губернського інженера. Серед робіт:
Корпус терапевтичного відділення на 32 ліжка в Кирилівській лікарні (1891 p.),
Прибудова / 2 поверхи для класів, актової зали і рекреації до будинку Реального училища на вул. Великій Житомирській № 2 (1893 - 1895 pp.),
Власний прибутковий будинок на вул. Десятинній № 13 (90-і роки, участь архіт. Й. Зекцер).

КРИГЕР Рейнгольд Іванович (1863 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькій Академії мистецтв у 1882 - 1888 pp. і за виконання програми "Проект вокзалу поблизу міста біля приморських купалень на Чорному морі" отримав 2-у золоту медаль і 1889 р. звання класного художника 1-го ступеня. Удосконалював майстерність за кордоном.
Прийняв участь у конкурсі на проект будинку Товариства взаємного кредиту Катеринославського земства (1890 p., співавтор Г. фон-Голлі, 3-а премія).

КРИЖАНІВСЬКИЙ Дмитро Андрійович (1891 р. - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв у 1888 - 1893 pp., 1894 p. отримав звання класного художника 2-го ступеня, 1896 р. - художника-архітектора.
Працював на початку XX ст. у Петербурзі. Використовуючи стильові засоби минулих часів, виконував проекти для інших населених пунктів.
Спорудив будинок у маєтку Антошина в Катеринославській губернії (1906 p.).
Прийняв участь в архітектурному конкурсі на проект Києво-Либидської церкви (1909 p., 2-а премія).

КРИЖАНІВСЬКИЙ П. - архітектор. Професійну освіту одержав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Працював в Україні на початку XX ст.

КРИЖАНІВСЬКИЙ Ст. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст. в Західній Україні у стильових формах неоренесансу і необароко.
Спорудив будинок палат духовенства в Станіславові на вул. Грюнвальдській № 3 (1895 р.).

КРИЛОВ Микола Опанасович - землемір. Працював в середині XIX ст. в Одесі на посаді міського землеміра з 1865 до 1882 р. У 80-і роки залишався членом Одеського статистичного комітету.
Наприкінці 60-х років склав докладний план міста. Виконав низку фіксаційних креслеників розпланування Одеси в 70-і роки.

КРИЧЕВСЬКИЙ Василь Григорович (19.12.1872 - 15.11.1952) -архітектор, художник. Спеціальної освіти не отримав, вчився в майстернях архітекторів С. Загоскіна, А. Шпигеля, О. Бекетова.
Намагався відродити споконвічні народні традиції, приймав активну участь у розробці національних форм, один з творців українського модерну.
Проектував і будував наступні споруди:
Особняк і приватна лікарня в Харкові на вул. Сумській № 52 (поч. XX ст., співавтор І. Загоскін),
Полтавське губернське земство (1903 - 1908 pp.),
Будинок Милорадовича у Веселому Подолі на Полтавщині (1905 p.),
Народний дім у Лохвиці на Полтавщині (1905 - 1906 pp.),
Будинок Дмитрієва в Яреськах на Полтавщині(1905 - 1906 pp.),
Надгробок на могилі М. А. Дмитрієва у Полтаві (1906 p.),
Будинок І. Щитківського в Києві на вул. Павлівській № 4-а (1907 - 1908 pp.),
Школа ім. С. Грушевського в Києві на Куренівці (1910 - 1912 pp., співавтор Е. Брадтман),
Будинок Кричевських у Шишаках (1911 p.),
Будинок Вернадського у Шишаках (1913 p.),
Будинок військової льотної школи прапорщиків / пізніше Будинок відпочинку й дозвілля офіцерів на розі вул. Грушевського і Кріпосного провулку (1914 - 1918 pp., співавтор В. Пещанський, закінчений 1931 р. Й. Каракісом).
Будинок Грушевських в Києві на розі вулиць Паньківської і Микільсько-Ботанічної (поч. XX ст.).
Писав картини "Гребля Квітки-Основ'яненка", "На Дніпрі", "Крим" тощо, готував декорації для театральних вистав.
Приймав участь у творчих дискусіях щодо шляхів розвитку національної культури, написав праці: Архітектура доби // Червоний шлях. - 1926. - № 3; Розуміння українського стилю // Сяйво. - 1914. - № 3. - С 88 - 91. Активну творчу діяльність продовжував і в наступні десятиліття. Виконав низку пейзажів і тематичних картин, викладав у Київському художньому інституті, спроектував музей заповідник "Могила Т. Г. Шевченка" у Каневі.

КРИЧКОВСЬКИЙ Д. - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. в формах необароко. Збудував у Львові:
Адміністративний будинок на вул. Цитадельній / тепер Чайковського № 17 (1897 p.).

КРІЛЬ Стефан - майстер-тесля. Працював наприкінці XVIII ст. на етнічно українських землях Польщі.
Автор дерев'яної церкви св. Параскеви в с Устя Руське Новосанчівського воєводства (1786 p.).

КРОНЕНБЕРГ Валеріан - будівничий парків. Працював на Поділлі наприкінці XIX ст.
Спроектував і керував створенням Верховського парку (1891 p.).

КРОХ Соломон - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX ст. у стильових формах неоренесансу.
Будував за приватними замовленнями, наприклад:
Житловий будинок на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 19 (1888 p., перебудований 1909 р. архіт. В. Подгородецьким).

КРОХ Ясуб С. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст., спочатку вживаючи засоби необароко, потім у формах модерну і модернізованих історичних стилів.
Виконав низку споруд, серед яких:
Житловий будинок на вул. Гуцульській № 3 (кін. XIX ст., співавтор М. Зільберштейн),
Житловий будинок на вул. Гуцульській № 5 (кін. XIX ст., співавтор М. Зільберштейн),
Житловий будинок на вул. Гуцульській № 7 (кін. XIX ст., співавтор М. Зільберштейн),
Житловий будинок на вул. Гуцульській № 9 (кін. XIX ст., співавтор М. Зільберштейн),
Житловий будинок на вул. Гуцульській № 11 (кін. XIX ст., співавтор М. Зільберштейн),
Житлова кам'яниця і пасаж між вулицями Гетьманською / тепер пр. Свободи № 29 і Л. Курбаса № 8 (1902 p., архіт. М. Зільберштейн, ск. П. Гарасимович),
Житлова кам'яниця на вул. С. Бандери № 35 (1908 p.),
Житлова кам'яниця на вул. С. Бандери № 37 (1908 p.),
Житлова кам'яниця на вул. С. Бандери № 39 (1908 p.).
Здійснював забудову прибутковими будинками вулиці Новий Світ (1905 - 1914, співавтор Г. Сальвер).
Займався питаннями реконструкції, зокрема перебудував:
Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 8 (1879, 1881 p., співавтори М. Фехтер, С. Реймер),
Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 14 (кін. XIX - поч. XX ст., співавтори М. Фехтер, С. Реймер),
Житлову кам'яницю на вул. Шевській № 16 (1918 p., співавтори С Реймер і М. Фехнер).

КРУГ Давид Іванович - військовий інженер. Син І. Круга. Почав працювати у 20-і роки як помічник інженера Є. Ферстера при модернізації і перебудові комплексу оборонних казарм навколо центрального ядра Одеси. 1823 р. М. Воронцов призначив К. членом Одеського будівельного комітету, де він до 1846 р. виконував обов'язки міського землеміра, інспектора робіт. Після смерті Б. Фан-дер-Фліса з 1847 р. обіймав посаду портового гідротехніка.
За його проектами здійснювалось:
Покриття шляху до гавані (20-і роки),
Брукування Приморської вулиці (1856 p.),
Модернізація портових пристаней і набережної, влаштування пристані для бакалійних товарів (40 - 50-і роки),
Перебудова крамниць на Ярмарковій площі (1858).
Приймав участь при спорудженні:
Пакгаузу в одеському карантині (проект Ф. Боффо),
Успенського монастиря (проект Дж. Торічеллі).
Вважається автором наступних будівель, виконаних у формах пізнього ампіру, необароко і бідермеєра:
Складська споруда К. Папудова / згодом нічліжний притулок на розі узвозів Ланжеронівського № 2 і Польського № 4 (1850 - 1852 pp.),
Казенний ливарний завод (1856 p.),
Чотири муровані мости на Пересипу (1857 p.),
Зерновий магазейн Новикова на Пересипу (1858 p.).
За приватними замовленнями збудував кілька житлових будинків.
Залучався до влаштування літнього табору дивізії генерала Немчинова (1857 p.).

КРУГ Іван Іванович (? - 1826) - військовий інженер. На російську службу прибув з Австрії, де його батько працював інженером. 1804 р. був відряджений для роботи в Одеському Будівельному комітеті для виконання фортифікаційних і гідравлічних споруд.
Прийняв участь у розробці проекту водогону від Рашковського фонтану (1805 p.).
Завершував будівництво Оборонних казарм вздовж колишнього кордону порто-франко (1813 p., автор Є. Ферстер). Споруджував великий мол в Одеському порту (10-і роки XIX ст., з участю інж. А. Шостака),
Здійснив роботи по укріпленню берега вздовж порту (1815 - 1822 pp.).
Почав будівництво дзвіниці Преображенського собору (1825 p., проект архіт. Ф. Шестакова).
За проектами К. зводились наступні ампірні споруди:
Житловий будинок на розі вул. Надеждинській № 8 і провулка Казарменого № 2 (1810 p., перебудований 1828 p. Л. Оттоном),
Брама пакгаузу і карантинна огорожа з баштою на місці так званої великої фортеці / частково збереглась в Олександрівському паркі (1803 - 1807, 1809 - 1810 pp.),
Гауптвахта, яка знаходилась на місці будинку на вул. Преображенській № 21 (1817 - 1818 рр.),
Вартівня на митниці (1819 p.), Богадільня на Старому християнському кладовищі (1826 p.).

КРУГ Платон Іванович - архітектор, гідротехнік. Син І. Круга. Професійні знання отримав від Б. Фан-дер-Фліса, працюючи в 20 - 30-і роки його помічником, а з 1848 р. помічником портового гідротехніка, посаду якого обіймав його брат Д, Круг. З 1856 р. почав виконувати обов'язки архітектора 5-ї частини міста. 1865 р. призначений на посаду архітектора Одеської головної контори товариства пароплавства і торгівлі, на якій працював до 1887 р.
Був автором низки споруд, серед яких:
Сходи з підпірними стінами на Ланжеронівському узвозі (сер. XIX ст., співавтор К. Даллаква).
Низка житлових будинків на Пересипу (50-і роки).
В 1869 - 1873 pp. тимчасово виконував обов'язки архітектора інституту шляхетних дівчат. Його проект подальшого розвитку одеського порту було премійовано на конкурсі 1870 р. Займався спорудженням гідротехнічних споруд, складських та виробничих будівель.
Був одним із засновників Одеського товариства красних мистецтв (1865 p.).

КРУПКО П. 3. - архітектор. Працював на початку XX ст. у формах модерну і модернізованих історичних стилів. Серед виконаних праць:
Комплекс споруд лікарні в с. Циркуни на Слобожанщині (1914 - 1915 pp., співавтор Є. Сердюк).
В 20 - 30-і роки продовжував активно працювати і виконав у Харкові низку значних споруд, приймав участь у реконструкції будівель в центрі міста.

КРУПОДЕРЕЯ Іларіон - садівник. Працював на початку XX ст.
Послідовник І. Яніна, продовжував формування пейзажів Тростянецького парку, який було закладено 1834 р.

КСАВЬЄ Ферран - архітектор. Представник необароко. Член Французької Академії.
Був запрошений архіт. Л. Отгоном в 70-і роки для участі в конкурсі на проект Міського театру в Одесі. Його проект благоустрою тераси від Приморських сходів до біржі було придбано для реалізації.

КСЕНЖАРСЬКИЙ Ф.. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст.у стильових формах необароко. За його проектом у Львові збудована:
Споруда Галицького намісництва на вул. Винниченка № 18 (1877 - 1880 pp., будував С. Гавришкевич, ск. Л. Марконі).

КСІМЕНЕС Етторе - італійський скульптор. На початку XX ст. виконав кілька робіт для України, а саме:
Пам'ятник Олександру II в Києві на Європейській площі (переміг на конкурсі 1910 p., 1911 p., архіт. І. Ніколаєв, не зберігся),
Пам'ятник державному діячу Російської імперії П. Столипіну в Києві на Хрещатику перед будинком Думи (1913 p., архіт. І. Ніколаєв, не зберігся).

КУБІЦЬКИЙ Якуб (1758 - 13.06.1833) - польський архітектор. Учень Д. Мерліні, працював з 1781 р. при дворі короля Станіслава-Августа. Удосконалювався в Італії в 1783 - 1786 pp. Дотримуючись стильових принципів ампіру і вживаючи романтичні форми неоготики тощо, споруджував палаци в Бялачуві (1797 - 1800 pp.) і Бейці (1802 p.), у Варшаві - міські застави (1816 - 1818 pp.), Бельведерський палац (1818-1822 pp.).
За проектами на Волині К. збудовані:
Палацовий ансамбль у с. Самчики Старокостянтинівського району Рівненської області (1795 - 1805 pp.), що складався з палацу, так званого китайського будинку, брами і прибрамних корпусів, композиційно зв'язаних з парком. Палац у Ладигах (1830 p.),
Палацовий комплекс у Бережцях на Хмельниччині (1830 р.)
Виконав проект Кременецької гімназії, пізніше реорганізованої у ліцей.

КУБІШ В. - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст., дотримуючись стильових засад модерну. За його проектом у Львові споруджений:
Прибутковий будинок на вул. Зарицьких № 6 (1909 p.).

КУДЕЛЬСЬКИЙ Ян Т. - архітектор. Працював у Львові й інших західноукраїнських містах наприкінці XIX ст. Застосовував стильові форми необароко і неоготики.
Автор низки будівель, зокрема:
Споруда повітової ради у Станіславі на пл. Міцкевича № 4 (1896 p.). У співавторстві з І. Левинським будував у Львові:
Палац Семенських-Левицьких на вул. Пекарській № 19 (реконструкція 1891 - 1894 pp.),
Палац Потулицького / вілла Л. Пінінського на вул. Я. Матейки № 4 (1891 - 1894 pp.),
"Робітничий будиночок" для будівельної виставки 1892 p.,
Каплиця Крижановських на Личаківському кладовищі (1892 p.).

КУДІНОВ Олександр Семенович (25.01.1810 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв, де вчився з 1821 р. і 1833 р. отримав звання художника і чин XIV класу. Був залишений для подальшого удосконалення майстерності і 1836 р. відзначений 1-ю золотою медаллю за проект великого ярмарку. В 1837 - 1843 pp. продовжив навчання за кордоном як пенсіонер, 1844 р. здобув звання академіка, 1859 р. - професора архітектури.
Виконував проекти виробничих споруд для України.
Розробив проект духовної семінарії при Успенському чоловічому монастирі на околиці Одеси (1842 p.).

КУЗНЕВИЧ В. - архітектор. Працював у Львові у формах неоренесансу і необароко в другій половині XIX ст.
Зa його проектами були зведені:
Житловий будинок на вул. Пекарській № 9 (1877 p.),
Житловий будинок товариства ім. М. Качковського на розі пл. Галицької № 6 і вул. Валової № 14 (1888 p.),
Будинок палацового типу на вул. Смольського № 8 (1890 - 1891 pp.).

КУЗНЕВИЧ Григорій Микитович (30. 09.1871 - 09.01.1948) - скульптор. Після навчання у Львівській художньо-промисловій школі, в 1897 - 1901 pp. отримав освіту у Римській Академії мистецтв. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст., де крім композицій і портретів виконав низку монументальних скульптур, а саме:
Статуя "Фортуна" на будинку Галицької ощадної каси (1892 p., архіт. Ю. Захарієвич, співавтор Ю. Марковський),
Декоративна композиція для Палацу мистецтв у Львові (1894 p.),
Скультурне оздоблення будинку Українського музичного товариства ім. М. Лисенка на вул. Шашкевича № 5 (1914 - 1916 pp., архіт. Є. Червинський, І. Левинський, О. Лушпинський, Т. Обмінський, худ. М. Сосенко),
Пам'ятник Янові Кілінському у Стрийському парку (1894 р., ск. Ю. Марковський),
Надгробок С. Щепановському на Личаківському кладовищі (1905 p.),
Пам'ятник Бартошу Гловацькому в Личаківському парку (1906 р., ск. Ю. Марковський).

КУЗНЕЦОВ В. В. - скульптор. Працював на початку XX ст. у модернових пластичних формах. Виконав:
Рельєфні зображення на фасаді Російського для зовнішньої торгівлі банку НА Хрещатику в Києві (1913 - 1915 pp., архіт. Й.-Ф. Лідваль),
Скульптурне опорядження Північного банку на вул. Сумській № 1 в Харкові (1908 - 1910 pp., архіт. О. Мунц, А. Шпигель).
Автор скульптурного оздоблення Пантелеймоновської церкви в Сумах (1911, 1911 pp., архіт. О. Щусєв).

КУЗНЕЦОВ Іван Сергійович (1878 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1895 - 1897 pp. і за проект садиби отримай звання художника-архітектора. Працював для Полтавщини на початку XX ст. Серед виконаних ним споруд:
Церква в с Плішіївці, вирішена на зразок дерев'яного Троїцького собору в Новомосковську (1902 - 1906 pp.).

КУЗЬМЕНКО В. М. - архітектор. Працював на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів.
Прийняв участь у проектуванні вілл і дач у селищі-курорті у Сімеїзі.
Характер забудови селища-курорту висвітлив у праці: Новый Симеиз и его окрестности на Южном берегу Крыма. - М., 1913. - 77 с, 44 л. ил., табл.

КУКСІН Микола Семенович (1857 -1889) - архітектор, інженер. Закінчив у Петербурзі Будівельне училище в 1882 р. та Інститут шляхів сполучення в 1886 p., отримавши відповідні звання.
Був відряджений для служби в розпорядження начальника Поліських залізниць.

КУЛАКІВСЬКИЙ М. - архітектор. Працював у Кам'янці-Подільському в середині XIX ст. Використовував форми неоросійського стильового напрямку і неоренесансу.
Збудував Покровську церкву (1845 - 1861 pp., співавтор О. Островський).

КУЛИКОВСЬКИЙ Валер'ян Іванович (1835 - 1910) - архітектор. Після закінчення Ковенської гімназії в 1852 - 1857 pp. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі і здобув звання цивільного інженера Працював в Ковно, Вільно, Іркутську і Нерчинську.
З 1875 р. служив на посаді архітектора при управлінні Південно-Західної залізниці у Києві. Дотримувався стильових форм неоренесансу, необароко, неросійського напрямку і т. зв. цегляного стилю.
У співавторстві з О. Гогеном виконав споруду Управління Південно-Західної залізниці (1887 - 1889 pp., будував разом з інж. В. Погребінським, 1898 р. О. Кобелєв посилив фундаменти).
Збудував чимало громадських будівель, серед них:
Пасажирські й паровозні споруди на станції Фастів (1875 - 1876 pp.),
Вокзал у Козятині (1888 - 1890 pp., споруджував О. Кобелєв),
Каплиця на станції Жмеринка (90-і роки),
Дерев'яна церква на ст. Козятин (90-і роки),
Дерев'яна церква на ст. Волочиськ (90-і роки),
Пасажирська споруда на Куяльнинькому лимані в Одесі,
Прибутковий будинок архітектора Е. Гарріса в Одесі.
Виконав Червоні (нові) пакгаузи в Одеському морському порту напроти Карантинного молу (1896 p., співавтор Е. Гарріс).
За приватними замовленнями спроектував
Усипальня М. Вітте в Києві,
Будинок в Києві на вул. Михайлівській № 15/1 (1882 - 1883 pp.), Будинок М. Підгорського на вул. Ярославів Вал № 1 (1896 - 1898 pp.), Садиба Трітшеля в с Маслівка на Київщині.

КУН Адольф - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. Збудував у Львові, застосовуючи стильові форми неорёнесансу і необароко:
Палац кн. Сапеги на вул. Широкій / тепер Коперника № 42 (1868 p.).
Корпуси психіатричної лікарні на вул. Кульпарківській № 95 (1868 - 1876 pp.),
Спроектував будинок Крайового управління на вул. Стефаника № 11 (1873 - 1874 pp.).
Автор низки культових споруд, серед них костел в Любачеві на теренах сучасної Польщі (1884 p.).
Відбудував після пожежі 1870 р. башти костелу Богородиці в м. Сокалі.

КУНДЕРТ Володимир Іванович - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів й отримав відповідне звання. Працював в Одесі на початку XX ст. Вживав форми модерну і модернізованих історичних стилів.
Під керівництвом К. було встановлено на п'єдестал пушку з фрегату "Тигр" в пам'ять героїчної оборони Одеси під час Кримської війни (1904 p.).
Збудував Одеське відділення Російсько-американської резинової мануфактури "Трикутник" на вул. Пушкінській № 32 (1910 p., співавтор X. Бейтельсбахер).
Автор низки приватних будівель, а саме:
Прибутковий будинок Антоновича на вул. Канатній № 41 (1911 p.).
Приймав активну участь у роботі IV з'їзду російських зодчих 1910 р.
Виконав в Одесі низку значних споруд в 20 - 30-і роки, серед них будівля пошти на розі вулиць Катерининської і Поштової.

КУНЗЕК Г. - скульптор. Працював на початку XX ст. Виконав низку монументально-декоративних робіт в дусі модерну у Львові, серед них:
Рельєфи на фасаді житлового будинку на вул. Стецька №5 (1911 p., архіт. К. Мокловський).

КУПИНСЬКИЙ Петро Станіславович (1838 - ?) - архітектор. 1853 р. поступив і 1859 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище по І розряду, отримавши звання архітекторського помічника. У подальшому працював у Калузькій губернії,
З 1864 р. служив у Міністерстві шляхів сполучення і виконав чимало проектів споруд для будівництва на Києво-Брестській, Харківсько-Миколаївській і Фастовській залізницях.

КУПЦОВ Н. В. - архітектор. Вчився у Петербурзькій Академії мистецтв. Проектував для України на початку XX ст. Прийняв участь у конкурсі на проект будинку-особняка А. Я. Вюрглера в Києві (1914 p., 2-а премія).

КУРАСЬ Я. - архітектор. Працював у Львові в стильових формах необароко наприкінці XIX ст.
Автор учбового корпусу - "1-го Дому техніків" на вул. Горбачевській № 18 (1895 - 1896 р., співавтор М. Лужецький).
Друкував матеріали про свої робота у періодичних виданнях, наприклад, у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) - 1896 р., с. 262 - 265.

КУРБАНОВСЬКИЙ Володимир Миколайович - інженер. Професійну освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де здобув відповідне звання.
Працював наприкінці XIX і початку XX ст. в Одесі. З 1894 р. був товаришем (заступником) голови постійної комісії по технічній освіті. Обіймав посаду окружного інженера Південно-Західного інженерного округу.
Виконував приватні замовлення для будівництва житлових і виробничих споруд.

КУРКОВСЬКИЙ Костянтин Орестович (1849 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі (1866 - 1871 pp.), отримав звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря.
1872 р. був направлений для праці в Бессарабську земську управу. За свої праці здобув звання інженера-архітектора. З 1887 р. - понадштатний технік будівельного відділення Бессарабського губернського правління, з 1888 р. - молодший архітектор.

КУРТЯНИК Андрій (1810 - 29.11.1890) - майстер-тесля. Працював в другій половині XIX ст. на Львівщині.
Збудував Богоявленську церкву бойківського типу в с. Головецько Сколівського району (1873 p., співавтор В. Суран).
Споруджував житлові й господарські будівлі.

КУРЧИНСЬКИЙ 3.. - скульптор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст., вживаючи пластичні засоби модернізованих історичних стилів.
У співробітництві з архітекторами А. Захарієвичом, Ю. Сосновським, І. Левинським, Р. Фелінським, 3. Авіним, Ф. Касслером та іншими виконав багато монументально-декоративних праць на фасадах і в інтер'єрах споруд, а саме:
Горельєфні зображення на фасаді і в залі засідань на другому поверсі Торговельно-промислової палати на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 19 (1907 - 1908 pp., архіт. А. Захарієвич),
Маскарони і чотири символічні статуї на житловому будинку італійської страхової компанії і союзу землевласників на вул. Широкій / тепер Коперника № З (1908 - 1909 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський, ск. Т. Блотницький),
Рельєфи з символами мистецтва і ремесел на фасаді прибуткового будинку на вул. Валовій № 9 (1909 - 1911 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський),
Скульптурне оздоблення будинку Галицького купецького банку на вул. Галицькій № 19 (1908 - 1910 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський),
Пластичне опорядження кам'яниці Балабанів на розі вулиць Галицької № 21 і Валової (1908 - 1910 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський),
Рельєф "Гладіатор" над вхідною брамою кам'яниці на вул. Парковій № 14 (1910 p., архіт. І. Левинський),
Оздоблення житлового будинку на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 6 (1910 p., архіт. А. Захарієвич), Пластичне оздоблення чиншового будинку Л. Аппеля на вул. Грушевського № 10 (1910 p.),
Скульптурне опорядження і стилізовані єгипетські статуї порталів прибуткового будинку Грюнера на вул. Єзуїтській / тепер В, Гнатюка № 20 - 22 (1910 - 1911 pp., архіт. Р. Фелінський),
Скульптура на прибутковому будинку на вул. Широкій / тепер Коперника № 5 (1911 р., архіт. P. Фелінський),
Орнаментація і фриз на перебудованому для театру багатоквартирного будинку на вул. Цитадельній / тепер Чайковського № 10 (1911 p., архіт. А. Захарієвич),
Кам'яниця на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 14 (1911 p., архіт. 3. Авін),
Житловий будинок на вул. Саксаганського № 9 (1911 p., архіт. А. Захарієвич),
Рельєфи на будівлях на розі вулиць Мурарській / тепер Академіка С Єфремова № 6, 8 і Старицького № 2, 4 (1911 p., архіт. А. Захарієвич),
Міфологічні рельєфи на житловому будинку на вул. Городоцькій № 117 (1911 p., архіт. Г. Орлеан, Е. Скавінський),
Рельєфи "Життя", "Мистецтво" та інше на школі Софії Стшалковської на вул. Зеленій № 22 (1911 - 1913 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський),
Рельєфи на житловому будинку на вул. Я. Стецька № 4 (1912 p., архіт. Г. Заремба),
Голова Меркурія на фронтоні італійської страхової компанії і правління союзу землевласників на вул. Широкій / тепер Коперника № 4 (1912 - 1914 pp., архіт. А.Захарієвич, Ю. Сосновський),
Декоративні рельєфи на житловому будинку на розі вулиць С. Бендери № 24 і Карпінського (1912 - 1913 pp., архіт. Ф. Касслер),
Чиншовий будинок на вул. Чернігівській № 2 (1912 - 1913 pp., архіт. Ф. Касслер),
Чиншовий будинок на вул. Чернігівській № 4 (1912 - 1913 pp., архіт. Ф. Касслер),
Рельєфи на фасадах прибуткового будинку А. Кампеля на розі вулиць Гоголя № 14 і Городоцької № 67 (1913 p., архіт. Ю. Пйонтковський),
Рельєфи на прибутковому будинку на вул. К. Левицького № 26 (1913 p., архіт. Ф. Касслер).
Прийняв участь у реконструкції житлового будинку на пл. Ринок № 24 / виконав барельєф на парапеті (1920 p.).
Автор скульптурних творів на фасаді кам'яниці на пл. Ринок № 31 (1923 p., автор реставрації будинку Б. Віктор).

КУТЕПОВ І. - архітектор. Працював на Слобожанщині в першій половині XIX ст. у стильових формах ампіру.
1819 р. розробив проект ансамблю стаєнь, манежів та інших споруд Новолимарівського кінного заводу (здійснений 1819 - 1822 pp. під керівництвом М. Кологривова і Фогеля).

КУТУЗОВ В.. - військовий інженер. Працював на Київщині та Півдні України в другій половині XVIII ст., займався фортифікаційним будівництвом.

КУСТАНОВИЧ М. - архітектор. Працював на початку XX ст. Виконав низку праць у дусі модерну, в тому числі у Львові: Віллу з алегоричними скульптурами на вул. Коновальця № 37 (1914 p.).

КУФОЛЬДТ Г. - будівничий парків. Обіймав посаду директора міських садів Риги.
1901 р. на замовлення Ф. Кьоніга - власника садиби в Шарівці - виконав проект і незабаром старовинний парк було кардинально реконструйовано з поділом на парадну і пейзажну зони.

КУЦЕВИЧ А. - архітектор. Працював у Чернігові на початку XIX ст., дотримуючись стильових засад ампіру і вживаючи форми неоросійського напрямку.
Разом з А. Карташевським і В. Рибіним створював ансамбль торговельних споруд з колонними галереями на Красної площі.
Приймав участь у житловій забудові міста.
За проектом К. було збудовано дзвіницю Трьохсвятительської церкви в Лемешах (1865 p.).

КУЧЕВСЬКИЙ Гнат Карлович -інженер. Працював наприкінці XIX ст. в Одесі. Виконував приватні замовлення. За його проектом у формах необароко був зведений:
Будинок Іллінської (2 поверхи з підвалом) на вул. Дворянській № 15 (1891 р.) [нумерація наведена за станом на ті роки].

КЮНЕР Фрідріх Едуардович - архітектор. Працював в Одесі на початку XX ст. Завідував спорудами в Одеському відділенні Російського Технічного товариства в 10-і роки XX ст.
Використовував модернізовані форми історичних стилів і неоампіру.
Серед творів К. до пам'яток архітектури зараховані -
Прибутковий будинок Раллі на вул. Пушкінській № 7 (1908 p., співавтор М. Безчастнов),
Прибутковий будинок Рудя на розі вулиць Тираспольської № 16 і Кузнецької № 42 (1910 р.),
Прибутковий будинок на вул. Кузнецькій № 52 (1910-і роки),
Прибутковий будинок на вул. Ніжинській № 54 - ?
Прибутковий будинок Анатра на розі вул. Грецької № 46, пл. Грецької і провулка Колодязного (1911 p.),
Житловий дворовий корпус на вул. Маразліївській № 3 (1911 p.),
Прибутковий будинок на вул. Поліцейській № 17 (1912 p.), Прибутковий будинок на розі вулиць Гульової / тепер Толстого № 28 і Каретного провулка (1914 p.),
Музикальне училище на вул. Ямській № 63 (поч. XX ст.).
Приймав активну участь у роботі IV з'їзду російських зодчих 1910 р.

КЮНЦЕЛЬ Карл Федорович (1845 - ?) - архітектор. Вчився в 1863 - 1869 pp. У Петербурзькому Будівельному училищі і випущений по І розряду зі званням архітекторського помічника.
Після навчання був відряджений для праці в управління Харківсько-Миколаївської залізниці, де виконував проекти під керівництвом професора Ляйсле - головного інженера залізниці.
Проектував гілку "Миколаїв - Знаменка", очолював дистанцію "Кременчук - Сенжари".
В 1872 - 1877 pp. працював начальником ділянки "Кременчук - Понтаївка". Виконав кілька споруд на ділянці Єлизаветград - Крюків.
Самим значними спорудами К., виконаними для залізниць були:
Пакгаузи, поворотні кола, платформи й фільтри на ст. Кременчук,
Роз'їзні шляхи, залізничні гілки до берега Дніпра з переправою і до ст. Крюків,
Два залізні мости довжиною біля 90 м кожна над розливом Дніпра на залізничній ділянці між Єлизаветградом і Крюковом,
Земська лікарня і міст з греблею при богоугодних закладах в Кременчуку.
Одночасно К. займався архітектурою, про що свідчать, витримані у формах неоренесансну та інших історичних стилях, наступні праці:
Проект реального училища в Кременчуку (1-е місце на конкурсі),
Дача Шретера на Південному березі Криму,
Вілла кн. Кочубея на Південному березі Криму,
Вілла військового міністра гр. Мілютіна на Південному березі Криму тощо.
1877 p. К. залишив службу на залізниці і зайняв посаду молодшого архітектора в Полтавському губернському правлінні, а з 1878 р. - губернського архітектора і полтавського міського архітектора. 1881 р. перевівся на посаду начальника Будівельного відділення Області Війська Донського.
В 1877 - 1881 pp. за проектами К. були споруджені:
Лікарня при Полтавському духовному училищі,
Оздоблення лютеранської кірхи в Полтаві,
Кафедра лютеранської кірхи у Кременчуку,
Пивоварний завод Ямпольського у Кременчуку,
Духовне училище в Прилуках,
Низка житлових споруд за приватними замовленнями, серед них в Полтаві:
Будинок Токаревої,
Будинок Капітаненка,
Перебудова і оздоблення будинку Бабаніна,
Перебудова і оздоблення будинку Милорадовича.
За межами міста збудовані дачі із службами в маєтках:
Князя І. Святополка-Мирського,
Банона фон-Мензенкампфа,
Дерев'яні церкви в повітах Полтавської губернії.

К началу страницы
Оглавление  КНОРРЕ-КРАЄВСЬКИЙ  ЛАВЕРЕЦЬКИЙ-ЛИННИК