Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

КНОРРЕ-КРАЄВСЬКИЙ

КНОРРЕ Федір Карлович
КНОРРІНГ Ф. І.
КНЯЗЄВ Іван Іванович
КОБЕЛЄВ Олександр Васильович
КОВАЛЕНКО Григорій Олексійович
КОВАЛЬ Семен
КОВАЛЬЧУК М.
КОВАЧ Едвард
КОВБЧУК Лесь
КОВЦУНОК П.
КОНШАРОВ І.
КОГНОВИЦЬКИЙ Франц-Антоній Андрійович
КОДЕТ Е.
КОДРУНЦЕВ Костянтин Миколайович
КОЖУЧУК І.
КОЗЕЛЛ Станіслав-Іван Станіславович
КОЗЛОВ В. В.
КОЗЛОВ Д. Я.
КОЗЛОВ Іван Савелійович
КОЗЛОВ Микола Павлович
КОЗУБАЛ
КОКЛЕН Федір Варфоломійович
КОЛБОТОВ
КОЛМАКОВ lвaн Микитович
КОЛОВИЧ Осип Миколайович
КОЛОВИЧ Фелікс Осипович
КОЛОДІН [КОЛОДІНОВ] Іван Федорович
КОЛОДНИКОВ
КОЛОДЯЖНИЙ
КОЛПИЧЕВ Б. М.
КОЛЬБ
КОМАР Еміліан
КОМАРНИЦЬКИЙ Микола
КОМОРНИЦЬКИЙ Мечислав Сильвестрович
КОМПАНІЄЦЬ М. Е.
КОНДАКОВ Іван Іванович
КОНДРАТОВСЬКИЙ А. А.
КОНДРАТЬЄВ Ф. А.
КОНДРАЧ
КОНЕНКОВ Сергій Тимофійович
КОНОНЕНКО О.
КОНСТАНТИНОВ Іван Петрович
КОНСТАНТИНОВИЧ Євстафій Иосифович
КОПЕЛЧУК Петро
КОПЧУК Петро
КОРБЕЛЕЦЬКИЙ Пантелеймон
КОРВИН-КРУКОВСЬКИЙ Василь Васильович
КОРЖИНСЬКИЙ Павло Григорович
КОРН Михайло Абрамович
КОРНБЛЮТ А.
КОРНІЄНКО Борис Миколайович
КОРНШТЕЙН Олексій Генріхович
КОРОБЦОВ Василь Григорович
КОРОВІН Костянтин Олексійович
КОРОПОВСЬКИЙ Володимир Опанасович
КОРСАКОВ Микола Іванович
КОРСАКОВ Сергій Семенович
КОРФ Віктор Антонович
КОРШИНОВ Володимир Федорович
КОРШИНОВ Володимир Федорович
КОСАКОВСЬКИЙ Фадей
КОСИЛОВИЧ Стефан
КОСИЛОВИЧІ Ф. і К.
КОСИНСЬКИЙ А.
КОСИНСЬКИЙ С.
КОСИНСЬКИЙ Ю.
КОСТЕЙ Семен
КОСТІВ С.
КОСТЮШКО Тадеуш
КОСЯКОВ Василь Антонович
КОСЯКОВ Георгій Антонович
КОТЕНКІВ Михайло Устинович
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Д. Г.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ С.
КОТОВ Григорій Іванович
КОЧЕТОВ Олександр Мстиславович
КОШЕЛЄВ Костянтин Васильович
КОШЛИЧ П. Е.
КРАЄВСЬКИЙ М. А.

КНОРРЕ Федір Карлович (1831 - ?) - архітектор і інженер. Народився в Одесі, в 1849 - 1853 pp. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв, в 1853 - 1855 pp. -Будівельному училищі, де здобув звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
До 1857 р. працював у київській будівельній та шляховій комісії, звільнився для подальшої освіти і протягом року був слухачем Берлінської Архітектурної академії.
З кінця 1858 р. приймав участь у спорудженні низки залізниць, а саме від Курська через Київ до Одеси, а потім інших, серед яких Харківсько-Миколаївської.
Кілька років займався приватною практикою у Миколаєві, де збудував магазин барони Фалейзена (1876 p.). 1878 р. переїхав до Ставрополя.

КНОРРІНГ Ф. І. - інженер. Наприкінці XIX ст. працював у Миколаєві. Збудував комплекс елеватора (1891 - 1893 pp., співавтор А. В. Боффемель).

КНЯЗЄВ Іван Іванович (1747 - 1823) - військовий інженер. Наприкінці XVIII ст. працював на Півдні України. У містобудівній діяльності дотримувався принципів класицизму.
1789 р. виконав перший варіант розпланування Миколаєва, який у подальшому він дороблював та удосконалював в процесі керівництва забудовою міста (на посаді начальника Канцелярії будови Миколаєва у чині інженера-полковника).
Зводив церкву Григорія Велика Вірменія на Соборній площі та інші громадські споруди в місті.
Приймав участь у будівництві Одеси.
Спроектував Фанагорійську фортецю біля Тамані (1791 p.).
У чині інженера-генерала 1796 р. був призначений ад'ютантом імператора Павла І.

КОБЕЛЄВ Олександр Васильович (1860 - 1942) - архітектор, педагог. Народився у Царському Селі, вчився у військовій гімназії в Петербурзі. Професійну освіту отримав у 1880 - 1887 pp. в Інституті цивільних інженерів й здобув відповідне звання і чин X класу. Вже під час навчання здійснював практичні заняття в Києві (1883 p.), Московсько-Брестській (1884 р.) і Бендеро-Галацькій (1885 - 1886 pp.) залізницях, що значною мірою вплинуло на подальшу долю зодчого і характер його діяльності.
Після навчання працював у Києві в Управлінні Південно-Західної залізниці молодшим інженером, виконавцем робіт по розширенню ст. Козятин, архітектором вокзалу і будівничим нової Уманської гілки на цій залізниці. 1890 р. призначений понадштатним архітектором по розширенню ст. Київ, а наступного року виконавцем робіт. У подальшому став старшим архітектором Управління, а потім начальником відділу.
Відзначався великою творчою активністю. Спочатку використовував форми неоренесансу, необароко і т. зв. цегляного стилю.
Збудував залізничний вокзал у Козятині (1888 - 1890 pp., проект В. Куликовського),
За проектами К. були виконані:
Комплекс з житлових будинків, споруди для електричних машин, паровозного депо, школи, водонапірної башти та інших споруд у Козятині (1888 - 1889 pp.),
Розширення залізничного вокзалу в Козятині,
Залізничний вокзал у Сарнах (1897 p.),
Залізничний вокзал у Бендерах (1899 p.),
Розширення залізничного вокзалу у Попелюхах,
Залізнична лікарня у Жмеринці,
Залізнична лікарня у Києві (1891 p.),
Київські залізопрокатні майстерні,
Дитячий куток на станції Київ,
Залізнична колонія в Києві (кін. XIX ст.),
Притулок для дітей-сиріт в Залізничній колонії / тепер на вул. Фурманова № 1/5 (1899 - 1901 pp.),
Хіміко-технічна лабораторія в Залізничній колонії / тепер на вул. Фурманова № 3/8 (1899 - 1901 pp., співавтори 3. Журавський, інж. О. Бородін).
Виконав кілька проектів нового київського вокзалу.
К Одесі спорудив приймальний покой на станції Одеса-товарна, паровозозбиральню, механічну пральню,
У Вінниці - елеватор на станції,
На станції Роздільна - однокласну школу,
На станції Граєво - перевантажну контору для імпортних товарів при митниці.
Приймав активну участь при створенні міжнародних, всеросійських і галузевих виставок, проектуючи: Павільйон залізничного відділу на Паризькій виставці (1889 p.),
Павільйон блокування на Нижньогородській (1896 p.),
Шість павільйонів різного призначення (особливо цікавим вважався павільйон для експозиції садівництва) і концертний зал на Київській сільськогосподарській і промисловій виставці (1897 p.).
Керував будівництвом Міського театру за проектом В. Шретера (1897 - 1901 pp.) і комплексу споруд Київського політехнічного інституту за проектом І. Кітнера (1899 - 1901 pp.).
Дуже активну творчу діяльність К. продовжив і на початку XX ст., вживаючи крім неоренесансу, форми західного середньовіччя, неоампіру, неросійського стильового напрямку.
У Києві за його проектами були збудовані:
Київська контора Державного банку на вул. Інститутській № 9-а (1902 - 1905 pp., співавтор О. Вербицький, ск. Е. Саля, Ф. Соколов, 1934 р. надбудований).
Селянський поземельний і Дворянський земельний банки / пізніше Центральний телеграф на вул. Володимирській № 10 (1910 - 1911 pp.).
Каплиця з моргом у Кирилівській лікарні (1902 p.),
Інфекційний корпус на 60 ліжок у Кирилівській лікарні (1900-і роки),
Комерційний інститут на розі Бібіковського бульвару і вул. Нестеровської (1911 - 1915 pp. співавтор В. Обремський),
Шоста чоловіча гімназія на вул. Великій Дорогожицькій / пізніше Мельникова № 81-а (1912 - 1913 pp., співавтор П. Жуков),
Вищі жіночі курси в Києві на Мало-Володимирській вулиці № 55-а (1914 p.), Київське відділення Російського Технічного товариства на Мало-Володимирській вулиці № 55-б (1911 - 1914 pp.), яке разом з попередньою спорудою завдяки ідентичним формам в дусі ампіру створювали ансамбль,
Київська казенна палата на Львівській пл. № 14 (1913 - 1914 pp., будував В. Безсмертний).
Спроектував чимало споруд в інших містах, серед яких:
Залізничний вокзал у Коростені (1905 p.),
Російський земельний банк в Полтаві (1906 - 1909 pp., співавтор С. Носов),
Дворянсько-селянський банк, в Полтаві (1911 p.).
Наприкінці XIX і початку XX ст. виконував багато приватних замовлень, проектуючи й споруджуючи виробничі й житлові будівлі, особняки, зокрема:
Надбудова житлового будинку на вул. Олександрівській / тепер Грушевського № 8/16 (1895 - 1896 pp.), Вальцьовий млин в садибі І. Бліндера на вул. Нижній Вал № 19-21 (1900 p.),
Гімназія О. Плетньової на розі вулиць Різницької № 2 і Московської № 34 (1903 p.),
Прибутковий будинок Г. де-Метца на вул. Мало-Володимирській № 44 (1911 - 1912 pp.).
Деякі проекти не були здійснені, наприклад, критого Бессарабського ринку і Обсерваторії на Володимирській гірці у Києві.
З 1899 р. викладав історію архітектури і вів проектування у Київському політехнічному інституті. 1916 р. очолив середню будівельну школу (технікум).
Написав підручник: Общая гражданская архитектура: Курс лекций. К., 19407, 290 с. Продовжив працю у післяреволюційні часи. Серед творів - надбудова двома поверхами Державного банку на вул. Інститутській (1934 p., співавтор В. Риков).

КОВАЛЕНКО Григорій Олексійович (24.011868 - 28.10.1937) - художник, етнограф. Народився на Київщині, закінчив Московський університет. Писав пейзажі й портрети, вивчав традиції народного будівництва. Автор проекту пам'ятника О. Пушкіну в Чернігові (1900 p.).

КОВАЛЬ Семен - майстер-тесля. Працював на Львівщині в першій третині XX ст. Автор дерев'яної церкви св. Івана Хрестителя в с. Довголука Стрийського району (1924 р.).

КОВАЛЬЧУК М. - архітектор. Працював у Львові і на Львівщині наприкінці XIX - початку XX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Параскеви у с Великосілка Кам'янко-Бузького району / перенесена з с Желехів (1892 p.).
З 1892 р. керував реставраційними роботами кафедрального костелу в Львові.
Дотримуючись стильових засобів народного зодчества, неоренесансу, неороманіки та модерну, виконав наступні роботи:
Костел реформаторів / тепер церква Андрія Первозванного на вул. Янівській / тепер Т. Шевченка № 66 (1897 p.),
Особняк колекціонера М. Островерхова на вул. Генерала Чупринки № 21 (бл. 1900 p.),
Кам'яниця на вул. Снопківській № 35 (1906 - 1907 pp.),
Кам'яниця на вул. Снопківській № 37 (1906 - 1907 pp.),
Власна вілла на вул. Крижовій / пізніше Потоцького, Пушкіна, Генерала Чупринки № 96 (1908 p.),
Житловий будинок на вул. Київській № 23 (1908 p.).
Друкувався у періодичній пресі з теоретичними статями, у львівському органі "Технічний часопис" (польська мова) аналізував працю Я. Сас-Зубжицького про філософію архітектури (1894 р., с.188 - 190), висвітлював архітектуру містечка Біч в Карпатах (1901 р., с. 65 - 66, 76 - 79, 89 - 91, 100 - 102), історію львівського будівельного цеху в XV - XVIII ст. (1924 р., с. 41 - 45, 57 - 60, 72 - 76).

КОВАЧ Едвард - архітектор. Працював у Західній Україні наприкінці XIX - початку XX ст. 1898 р. збудував низку вілл використанням форм народного зодчества гуралів Татр та гуцулів Карпат. Керував Закопанською архітектурною школою. 1900 р. створив вівтар костелу в Закопаному; збудував павільйон Галичини на Всесвітній виставці в Парижі, після чого очолив архітектурний факультет Львівської політехніки.
У Львові виконав наступне:
Розширив бабинець і спроектував північний неф Троїцької церкви Онуфріївського монастиря (1902 p.), Збудував аптеку "Під Угорською короною" на першому поверсі (1902 р.) в житловій кам'яниці на пл. Соборній № 1 (1902 p., архіт. К. Боублик).
Здійснив реставрацію Троїцької церкви Василіанського монастиря у Жовкві (1901 - 1905 pp.).
Виступав зі статтями у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) про особливості вівтаря костелу у Закопаному (1900 р., с. 130), з аналізом понять архітектури, стилю, композиції, конструкцій (1901 р., с. 303 - 307).

КОВБЧУК Лесь - майстер-тесля. Працював наприкінці XIX - початку XX ст. у Західній Україні. Збудував дерев'яні церкви:
Св. Параскеви в с Красів Миколаївського району на Львівщині (1895 p.),
Різдва Богородиці в с Яворів Косівського району на Станіславщині(1926 p.).

КОВЦУНОК П. - будівничий, тесля. Працював у Західній Україні на початку XX ст.

КОНШАРОВ І. - художник. Виконував монументально-декоративні роботи і розписи у Воронцовському палаці та купецькій біржі в Одесі.
Приймав участь у проектуванні й спорудженні фонтанів в парках навколо ансамблю Воронцовського палацу в Алупці (30 - 40-і роки).

КОГНОВИЦЬКИЙ Франц-Антоній Андрійович (1808 - ?) - архітектор. Освіту отримав у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, де отримав малу срібну медаль, продовжив навчання у Петербурзькій Академії мистецтв і 1895 р. здобув звання художника-архітектора.
Працював на зламі XIX - XX ст. Приймав участь в архітектурних конкурсах для українських міст, виконав:
Проект церкви в с Згуровка на Полтавщині (1902 p., 3-а премія).

КОДЕТ Е. - чеський скульптор. Працював на початку XX ст., приймав участь у монументально-декоративних роботах у Львові, виконавши у дусі модерну:
Рельєфи та інше оздоблення Львівської філії Празького кредитного банку на розі пр. Свободи № 17 і вул. В. Гнатюка (1912 p., архіт. М. Блеха).

КОДРУНЦЕВ Костянтин Миколайович (1841 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1856 - 1862 pp., яке закінчив зі званням архітекторського помічника і чином X класу. 1869 р. отримав звання архітектора, 1872 р. - інженера-архітектора.
Працював у багатьох містах, в тому числі на посаді молодшого архітектора в будівельному відділенні Харківського губернського правління.

КОЖУЧУК І. - будівничий, тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині. Розвивав традиції бойківської школи народного зодчества.
Збудував двох'ярусну з восьмигранним наметом дзвіницю Успенської церкви в с. Тухолька Сколівського району Львівської області (1862 p., співавтор Ф. Ровімюк).

КОЗЕЛЛ Станіслав-Іван Станіславович (1863 - ?) - архітектор. Освіту здобув у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів (1881 - 1886 pp.), отримавши відповідне звання і чин X класу.
1887 р. призначений молодшим інженером, а 1890 р. архітектором будівельного відділення Чернігівського губернського правління.

КОЗЛОВ В. В. - скульптор, педагог. Працював на початку XX ст. Професор. Виконував монументально-декоративні роботи в дусі неоампіру і модерну, зокрема:
Скульптурне оздоблення Педагогічного музею в Києві (1911 - 1912 pp., архіт. П. Альошин, ск. І. А. Дітрих),
Скульптурне опорядження Міського купецького банку в Харкові (1913 p.).
Приймав участь в конкурсі на проект надгробку на могилі М. Лисенка в Києві (1913 p., співавтор І. Дітрих).

КОЗЛОВ Д. Я. - архітектор. Наприкінці XIX ст. працював в Одесі у стильових формах неоренесансу.
Збудував прибутковий будинок Серебряної на вул. Ремісничій № 3 (1887 p.).

КОЗЛОВ Іван Савелійович (1800 - після 1860) - архітектор. З родини кріпака кн. М. Голіцина. З дев'ятирічного віку навчався в архітекторській школі Експедиції кремлівської будови, в 1817 - 1820 pp. стажувався у Д. Жилярді на будівництві університету і особняків. Отримавши волю, 1820 р. одержав атестат за підписом архітекторів Д. Жилярді, І. Миронівського, І. Таманського. З 1821 р. працював архітекторським помічником 3-го класу під керівництвом О. Бове, 1824 р. отримав звання архітекторського помічника 2-го класу. 1825 р. викликаний до Петербург для забудови військових поселень, 1826 р. працював в Могильовській губернії, 1827 р. - в окрузі Бузької уланської дивізії. У вересні 1830 р. пішов у відставку,
Переїхав в Одесу і за протекцією Доменіко Жилярді увійшов в архітектурне середовище міста, де переважно працювали італійці. 30 грудня 1830 р. прийнятий у Будівельний комітет на посаду архітекторського помічника, незабаром призначений архітектором 3-ї частини Одеси. За сумлінну працю отримував підвищення по службі й крім різних нагород і подяк 1856 р. одержав чин статського радника. 5 серпня 1858 р. намагався піти у відставку і здавав справи архіт. К. Даллакві, але незабаром був повернутий. 1 жовтня 1859 р. здав справи архіт. М. Сурмієвичу і з 1 лютого 1860 р. на пенсії.
Твори К. 30-х та початку 40-х років витримані в формах досить суворого ампіру, в збудовані в наступний час виконані в різних стильових напрямках, переважно в дусі неоренесансу. При будівництві храмів керувався офіційними вказівками щодо впровадження т. зв. російсько-візантійського стильового напрямку.
Приймав участь в конкурсах місцевих зодчих на проекти Гігантських сходів з Приморського бульвару (1835 p.), забудови Старобазарної площі (1832 р.), церкви на Новобазарній площі (1832 p.), торговельного корпусу на Ярмарковій площі (переміг на останньому 1834 p.).
Автор низки громадських споруд, а саме за його проектами будувались:
Поліцейське управління 3-ї частини міста на Херсонській площі (1832 p.),
Комітет для іноземних колоністів (1835 p.),
Казанська церква на Пересипу (1838 p.),
Жіноче училище (1840 p.),
Крамниці в Рибному ряді,
Лавки Зальсберга у Вівсяному ряді (1838 p.),
Крамниці Розова у Старому Щепному ряді (1841 p.),
Будинок для служителів собору (1841 p.),
Брама, огорожа й службові будівлі міської лікарні (1841 p.),
Огорожа навколо церкви Вшестя та склади.
Створював цілісний архітектурний ансамбль, будуючи торговельні ряди навколо Новобазарної площі (крамниці Мітяєва, Великостовського, Степаниді, Соловьйова та інші, 1834 - 1843 pp.). До цього часу фрагментарно збереглись:
Торговельний ряд на вул. Кінній № 15 (30-і роки, первісно збудований в 10-і роки Фр. Фраполлі),
Торговельний ряд на вул. Кінній № 36 (30-і роки, первісно збудований в 10-і роки Фр. Фраполлі).
Торговельний ряд на розі вулиць Ніжинської № 35 і Торгової № 33 (1833 p., первісно збудований 1810-і роки Ф. Фраполлі),
Торговельний ряд на провулку з південно-західного боку площі (30-і роки).
Існує думка, що 1831 p. К. перебудовував Сабанські казарми на вул. Канатній № 23 після того як споруда була конфіскована у власника за участь у Польському повстанні.
Переважно працював в галузі житлового будівництва. За його проектами було споруджено багато одноповерхових особняків на околицях міста, а також 2- та 3-поверхових будинків і флігелів у наступні роки:
Житловий будинок Просиного (1831 p.), Житловий будинок Ольховського (1831 p.),
Житловий будинок Бартеньєвої (1832 p.),
Житловий будинок Красіна (1832 p.),
Житловий будинок Борисових (1832 р.),
Житловий будинок Ломберка (1832 p.),
Житловий будинок на вул. Бульварній (1833 p.),
Житловий будинок Торповадова на вул. Казарменій (1834 p.),
Житловий будинок на вул. Троїцькій (1834 p.),
Житловий будинок Алфьорова (1834 p.),
Житловий будинок Марингопуло на розі вулиць Базарної і Рішельєвської (1834 р.),
Житловий будинок Золотарьової (1835 p.),
Житловий будинок Мойсеева (1835 p.),
Житловий будинок Прядуна (1835 p.),
Житловий будинок Ризо (1836 p.),
Житловий будинок Шнеля в 2-й частині (1839 p.),
Житловий будинок Трофименка на Херсонському бульварі (1841 p.),
Житловий будинок Шапошникова в 3-й частині міста (1842 p.),
Житловий будинок Хасапова в 3-й частині (1842 p.),
Житловий будинок Потьомкіна на розі вулиць Катерининської і Поліцейської (1844 p.),
Житловий будинок Фалька на Херсонському узвозі (1844 p.),
Житловий будинок Манук-Бея на вул. Малій Арнаутській (1844 p.),
Житловий будинок Филіппакі на вул. Ольгіївській (1847 p.),
Житловий будинок Нікольського на розі вулиць Преображенської і Херсонської (1850 p.),
Житловий будинок Гехта на розі вулиць Кінної і Княжої (1852 p.).
Чимало з споруд К. збереглось до нашого часу, а саме:
Будинок Городжикіна на вул. Коблевській № 6,
Будинок Кузьминської на вул. Тираспольській № 7 (1832 p.),
Житловий будинок на вул. Ніжинській № 61 (1850 p.),
Будинок на провулку Воронцовському № 2 (1850 p.).
Серед зарахованих до пам'яток архітектури:
Будинок Вургафта на вул. Ямській № 64-а (1846 p.),
Будинок Адаменка на розі провулка Казарменого № 10 і вул. Преображенської (1847 p.), Житловий будинок на вул. Ніжинській № 61 (1850 p.),
Будиник Амбрамсона на вул. Поліцейській № 19 (1850 p.),
Житловий будинок Коклена на розі Казарменого провулку № 7 і Преображенської вул. (1852 p.),
Житловий будинок на розі вулиць Херсонської / тепер Пастера № 40 і Торгової (1856 p.),
Житловий будинок на вул. Княжій № 36 (І пол. XIX ст.),
Житловий будинок на вул. Княжій № 38 (І пол. XIX ст.).
Багата уваги приділяв виробничим спорудам. Збудував:
Хлібні магазейни Авчиннікова на вул. Московській № 8 (1846 p.),
Хлібні магазейни Сабанського на розі вулиць Торгової і Софіївської (1850 p.).
Найвизначнішим серед них є магазейн Папудової у самому центрі Одеси, що займає квартал між Соборною площею, вулицями Преображенською, Поліцейською і Гульовою і формує ансамблеву забудову центру міста (1832 - 1833 pp., добудови Ф. Моранді).
Спроектував шість нових пакгаузів для бакалійних товарів в Одеському карантині, три пристані (1849 p.).
К. залучався до забудови інших міст Південної України. 1834 р. виконав проект Богоугодного закладу в Катеринославі.
За його проектом збудовано трапезну, що з'єднала дзвіницю з Покровським собором в Ізмаїлі.
Займався громадською діяльністю, був членом Приказу громадського опікування та Одеського піклувального комітету про в'язниці.

КОЗЛОВ Микола Павлович (1870 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1888 - 1896 pp.) і за проект зали для виставки отримав звання художники-архітектора.
Працював на Волині наприкінці XIX ст. Використовував стильові прийоми народного зодчества, модернізовані форми історичних стилів.
Реконструював споруди та перебудовував дзвіницю й Успенську церкву Святогірського монастиря у Зимному, збудував там школу і підземну Варлаамівську церкву (1899 p.).
Здійснював реставрацію Василівської церкви ХШ - XV ст. (1901 p.).
Спроектував дерев'яну церкву св. Арх. Михайла в с. Воскреничах Великих Білопідляського воєводства на теренах сучасної Польщі (1902 p.).
Прийняв участь у проектуванні й будівництві вілл у селищі-курорту в Сімеїзі.
В 1913 - 1915 р. за його проектом було збудовано біля Алупки кліматичну колонію для учнів церковних шкіл.

КОЗУБАЛ - майстер-тесля. Працював на етнічно українських землях Польщі в першій третині XIX ст. Збудував дерев'яну церкву Успення Богородиці в с Бабичі Перемиського воєводства (1839 p.).

КОКЛЕН Федір Варфоломійович - архітектор. Закінчив Королівське художнє училище в Парижі, 1853 р. від Петербурзької Академії мистецтв отримав звання некласного художника за проект міської брами з гауптвахтою і будинком для митної команди,
Працював в Одесі в другій половині XIX ст., керував власною майстернею на розі вул. Преображенської і провулка Казарменого / пізніше Некрасова № 7, переважно займався приватною практикою. Вважався одним з найяскравіших представників французької школи в архітектурі, тобто використовував стилізації французького зодчества часів ренесансу, бароко й рококо.
Споруджував особняки і прибуткові будинки, серед них:
2-поверховий з мансардою на розі вулиць Успенської і Канатної,
Будинок Черепенникова з виробничою будівлею на розі вулиць Пушкінської № 161 Поліцейської (1878 p.).
Був членом Товариства красних мистецтв, Французького товариства тощо.

КОЛБОТОВ - архітектор. Працював у Херсоні в середині XIX ст. на посаді помічника архітектора. Приймав участь у житловій забудові міста, проектував у формах пізнього ампіру житлові будинки і флігелі (1841 p.).

КОЛМАКОВ lвaн Микитович (1861 - ?) - архітектор. Навчався в 1880 - 1886 pp. Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, здобув відповідне звання.
Був підряджений у Волинську губернію для спорудження військових казарм у м. Рівному, де працював у 1887 - 1890 pp.

КОЛОВИЧ Осип Миколайович - архітектор. В Одесу прибув із Сербії. З 1840 р. співробітничав із Ф. Моранді, незабаром почав виконувати самостійні проектні роботи. Служив кондуктором (завідувачем креслярні) при Одеському будівельному комітеті. За приватними замовленнями в дусі пізнього ампіру і бідермеєру спроектував:
Житловий будинок Кумбарі на вул. Базарній № 59 (1844 p.),
Житловий будинок на вул. Великій Арнаутській № 56 (1846 p.),
Житловий будинок Сабанської на вул. Канатній (1848 p.),
Житловий будинок Мошевського на вул. Набережній (1849 p.),
Житловий будинок Липковського на вул. Преображенській № 2 (1850 p.),
Житлові будинки на вул. Малій Арнаутській № 4 і 6 (1852 - 1853 pp.).
За виконану програму "Проект приватного будинку для здавання у найми" 1851 p. К. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання некласного художника. 1858 р. став "призначеним" в академіки.
В 1848 - 1859 pp. працював вчителем Головного училища садівництва. З 1860 р. - у Будівельному комітеті знаходився спочатку на посаді архітекторського помічника. 1872 р. перейшов на службу архітектора при Новоросійському генерал-губернаторі, в 1878 - 1880 pp. працював архітектором при градоначальнику. В 80-х роках займався приватною практикою.
В цей час твори виконував у формах неоренесансу і неоготики,
Серед праць, виконаних в 60 - 80-і роки XIX cm. можна відзначити:
Надбудова 2-поверхового будинку Фраполлі на Пушкінській вул. (1875 p.),
2 поверховий будинок Дуви Джогло на Зовнішньому бульварі (1875 p.),
2 поверховий флігель Олексенка на вул. М'ясоїдівській № 15 (1887 р.) [нумерація чудинку тут наведено за станом на ті роки].
Найкращим твором К. слід вважати споруду Бродської синагоги на розі вулиць Пушкінської № 20 та Поштової № 18, яка була спроектована наприкінці 50-х років, закладена 1863 р. і закінчена в 70-і роки XIX ст.

КОЛОВИЧ Фелікс Осипович - архітектор, син О. Коловича. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Працював за приватними замовленнями. За проектами К., виконаними у стильових формах неоренесансу, споруджені:
Житловий будинок на вул. Малій Арнаутській № 23-6 (1874 p.),
Прибутковий будинок Розенблата на розі вулиць Базарної № 45 і Рішельєвської № 43 (1874 р.),
Житловий будинок на вул. Рішельєвській № 65 (1878 p.),
Флігелі на Тюремному провулку № 22 (1883 p.).

КОЛОДІН [КОЛОДІНОВ] Іван Федорович - архітектор. Вихованець Петербурзької Академію мистецтв. 1806 р. закінчив заклад і за проект судових установ у столичному місті отримав 2-у золоту медаль і атестат 1-го ступеня зі шпагою. Дотримувався стильових принципів класицизму і ампіру.
В Харкові збудував в'язницю.
З 1820 р. працював у Сімферополі, де обіймав посаду губернського архітектора.
Спроектував губернські присутствені місця.
Ймовірно автор будинку для прочан Таранова-Білозьорова на вул. Поліцейській № 28 (1826 p.).
В 1832 - 1834 pp. разом із землеміром Луніним підготував генеральний план міста Сімферополя.
Реставрував ханський палац в Бахчисараї (20-і роки).
Збудував кілька споруд в Феодосії.

КОЛОДНИКОВ - архітектор. Працював у Катеринославі в 30-і роки XIX ст. губернським архітектором. Вживав форми пізнього ампіру.
Спроектував будинок для вчителів Катеринославської духовної семінарії (1836 p.).

КОЛОДЯЖНИЙ - військовий інженер. Працював у Харкові в другій половині XIX ст. Разом з сином приймав участь у житловій забудові міста, проектував споруди за приватними замовленнями.
За їх проектами, витриманими у стильових формах необароко, були споруджені:
"Великий корпус" та інші будинки Пащенка-Тряпкіна на Купецькому спуску (2-а пол. XIX ст.),
Кілька будинків Пащенка-Тряпкіна на ділянках між пл. Миколаївською, вул. Університетською та провулком Монастирським (2-а пол. XIX ст.).

КОЛПИЧЕВ Б. М. - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і здобув відповідне звання.
Працював у Катеринославі на початку XX ст. 1914 р. виконав проект обласного музею ім. О. Поля, для чого земство асигнувало кошти, а міська дума відвела місце на Соборній пл.

КОЛЬБ - архітектор. Працював на початку XX ст.
Приймав участь в увіковіченні подій Севастопольської оборони 1854 - 1855 pp., використовуючи форми неоампіру, збудував:
Обеліск на Історичному бульварі на місці 4-го бастіону (1905 p.),
Обеліск і меморіальна стіна на місці 5-го бастіону (1904 - 1905 pp.).

КОМАР Еміліан - майстер-тесля. Працював на початку XX ст. на Станіславщині.
Збудував церкву св. Арх. Михайла в с Нові Скоморохи Галицького району Івано-Франківської обл. (1933 p.).

КОМАРНИЦЬКИЙ Микола - будівничий, тесля. Працював на початку XX ст. Львівщині в традиціях бойківської школи народного зодчества.
Збудував дерев'яну дзвіницю Святодухівської церкви в с Нижнє Висоцько Турківського району Львівської області (1905 p., помічники Федьчак з Комарників, Михайло Яворський).

КОМОРНИЦЬКИЙ Мечислав Сильвестрович (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав у Білоцерківському реальному училищі, професійну - в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів у 1879 - 1885 pp. й одержав відповідне звання З правом на чин X класу.
Після закінчення навчання служив у будівельному відділі Таврійського губернського правління молодшим інженером, молодшим архітектором і виконуючим обов'язки губернського архітектора.
Використовував стильові форми неоренесансу і середньовічного зодчества західних і східних країн.
За його проектами в 1885 - 1890 pp. збудовані:
Православна церква в с. Чети Феодосійського повіту,
Православна церква в с. Покровка Перекопського повіту,
Православна церква в с Ново-Олександрівка Мелітопольського повіту,
Дзвіниця собору в Феодосії,
Каплиця на вірменському цвинтарі в Сімферополі,
Римсько-католицький костел у Ялті (добудований 1914 p. М. Красновим),
Єврейська синагога у с Великий Токмак Бердянського повіту.
1891 p. К. був переведений на посаду губернського архітектора у Харків.

КОМПАНІЄЦЬ М. Е. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. Виконав низку праць у формах модерну і модернізованих історичних стилів, серед них: Мануфактура "Зільберман і сини" на вул. Різдвяній № 9 (1913 - 1914 pp.).

КОНДАКОВ Іван Іванович - архітектор. Фахову освіту одержав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де отримав відповідне звання.
Працював на початку XX ст., використовуючи стильові форми модерну і ретроспективізму.
Спроектував особняк Шелапутинової в Криму (1915 p., співавтор О. Зеленко).

КОНДРАТОВСЬКИЙ А. А. - інженер. Працював наприкінці XIX ст. у Харкові на посаді губернського землеміра.
Прийняв участь у розробці генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Б. Михаловський, Г. Стрижевський, Ф. Шустер, М. Шевцов, М. Брандтнер).

КОНДРАТЬЄВ Ф. А. - архітектор. Працював у Харкові на зламі XIX - XX ст., користувався модернізованими формами історичних стилів.
На початку XX ст. за його проектами збудовані:
Особняк на вул. Римарській № 24 (1903 p.),
Житловий будинок на вул. Дмитрівській № 26 (1906 p.).
Особняк / тепер книжкова палата на вул. Артема № 31 (1911 - 1912 рр., співавтор В. Величко),
Контролював будівництво Вищого гірничого училища в Катеринославі (1899 - 1901 p., проект О. Бекетова).

КОНДРАЧ - майстер-тесля. Працював на етнічно українських землях Польщі наприкінці XIX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Дмитра в с. Злоцьке Новосанчівського воєводства (1872 p.).

КОНЕНКОВ Сергій Тимофійович (28.06.1874 - 09.10.1971) - російський скульптор. Фахову освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества (1892 - 1896 pp.) і Петербурзькій Академії мистецтв (1899 - 1902 pp.), 1916 p. обраний її дійсним членом.
Крім численних станкових творів виконував монументально-декоративні праці.
Прийняв участь у пластичному оздобленні Спаської церкви в с Наталіївці на Харківщині (1911 - 1913, 1915 pp., архіт. О. Щусєв, співавтори О. Матвеев, С. Івсєєв).
Основні творчі здобутки припадають на подальші десятиріччя.

КОНОНЕНКО О. - архітектор. Освіту одержав у СПб Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Проектував для України на початку XX ст.

КОНСТАНТИНОВ Іван Петрович (1848 - до 1892) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі в 1864 - 1868 pp., отримав звання архітекторського помічника по І розряду. Працював в низці губерній і 1870 р. пішов у відставку.
Переселився до Одеси, де з 1878 р. зайняв посаду архітектора Новоросійського університету.
Крім виконання службових обов'язків займався приватною практикою.
Був ініціатором створення і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

КОНСТАНТИНОВИЧ Євстафій Иосифович (1875 - ?) - архітектор. 1894 р. поступив у Петербурзьку Академію мистецтв і 1907 р. за проект Зали третейського суду отримав звання художника-архітектора. З 1908 р. удосконалювався за кордоном як пенсіонер.
Виконав проект Миколаївської церкви на Олександрівському Південно-Російському (Брянському) заводу у Катеринославі, вирішеної у стильових формах неокласицизму, (1913 - 1915 pp., співавтор Г. Туровець).

КОПЕЛЧУК Петро - майстер-тесля. Працював на Буковині на зламі XIX - XX ст. Збудував дерев'яну церкву св. Арх. Михайла в с Зеленів Кіцманського району Чернівецької області (1901 p., архіт. Ф. Косаковський).

КОПЧУК Петро - майстер-тесля. Працював на Львівщині на зламі XIX - XX ст. Збудував низьку дерев'яних храмів, серед яких:
Миколаївська церква в с. Ясниська Яворівського району (1900 p.),
Церква Богоявления Господнього в с Сороки Львівські Пустомитівського району (1900 p.).

КОРБЕЛЕЦЬКИЙ Пантелеймон - архітектор. Освіту одержав в Петербурзькій Академії мистецтв у 1811 - 1818 pp. і отримав атестат 2-го ступеня. Обіймав у Полтаві посаду архітектора Малоросійського поштамту.
Розробляв у стильових формах ампіру проекти нових поштових дворів і перебудови існуючих комплексів споруд.
1824 р. виконав проект пошти для Катеринослава.

КОРВИН-КРУКОВСЬКИЙ Василь Васильович (1861 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів з 1883 р. і 1889 р. здобув відповідне звання і чин X класу.
Працював у Петербурзі, застосовував форми неоренесансу, необароко і неоготики. Виконував приватні замовлення для інших міст, спроектував:
Віллу Ле-Дантю на Південному березі Криму (кін. XIX ст.).

КОРЖИНСЬКИЙ Павло Григорович (1841 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав у Чернігівській гімназії, потім вчився в 1856 - 1861 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, з якого був випущений по І розряду зі званням архітекторського помічника.
Був направлений на службу в Подільську будівельну і шляхову комісію, де працював архітекторським помічником, діловодом правління, молодшим архітектором до 1870 р.

КОРН Михайло Абрамович - інженер. Працював на початку XX ст. в Одесі, виконував приватні замовлення.

КОРНБЛЮТ А. - архітектор. Працював на початку XX ст., застосовуючи модернізовані романсько-ренесансні форми, модернізованої класики. Серед виконаних праць у Львові:
Житловий будинок на вул. Академіка Павлова № 10 (1914 - 1923 pp., співавтор Е. Яримович),
Синагога для товариства "Цорі Гілод" на вул. Братів Міхновських № 4 (1924 p.).

КОРНІЄНКО Борис Миколайович (1871 - 1916) - архітектор. Народився у Єлизаветграді. Освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і 1893 р. отримав відповідне звання. Працював у Харкові з 1899 до 1912 pp. на посаді міського архітектора.
Творчу працю почав при будівництві клінічного комплексу на Московському проспекті № 195 як помічник архіт. Г. Шторха і А. Шпигеля (1895 - 1900 pp.).
Використовував форми необароко, неоготики, неоросійського стильового напрямку, модерну і модернізованих історичних стилів, українського модерну.
Проектував і будував прибуткові будинки, особняки, споруди громадського призначення. Серед останніх:
Торговельна школа Товариства прикажчиків на вул. Марийській № 12/14 (1902 p.),
Складна школа на вул. Батуринській № 25 (поч. XIX ст.),
Міський поштамт на провулку Петровському / пізніше Короленка (поч. XIX ст., не зберігся),
Ломбард на вул. Університетській № 5 (1908 - 1912 pp.),
Цирк-театр "Муссурі" на вул. Благовіщенській / пізніше Карла Маркса № 28 (1908 p., перебудова 1912 p.),
Селянський будинок на Павловській пл. / пізніше Рози Люксембург № 4 (1912 p.),
Суздальські торговельні ряди на Благовіщенській площі (поч. XX ст., перебудовані),
Красні торговельні ряди на Благовіщенській площі (поч. XX ст., перебудовані),
Старообрядницька церква Успення Пресвятої Богородиці на вул. Ярославській № 28 (1914 р.),
Перший у місті капітальний кінотеатр у дворі садиби на вул. Катеринославській / тепер Полтавський Шлях № 6 (1908 p.).
Значну увагу приділяв житловому будівництву, про що свідчать:
Прибутковий будинок на провулку Класичному № 8 (1900 p.),
Готель "Метрополь" Шустова на Миколаївській площі (не зберігся),
Житлові будинки на вул. Клочковській № 3 і 3-а (1903 p.),
Житловий будинок на вул. Катеринославській № 22-а (1910 p.),
Житловий будинок на вул. Короленка № 18 (1912 p.),
Прибутковий будинок на вул. Короленка № 19 (1912 p., співавтор М. Дранніков),
Житловий будинок на вул. Гоголя № 11/9 (1913 p.),
Реконструкція і надбудова прибуткового будинку на вул. Сумській № 6 (первісно збудований Б. Покровським).

КОРНШТЕЙН Олексій Генріхович - архітектор. Працював у другій половині XIX ст. в Одесі. Займався приватною практикою, низку замовлень виконував разом з братом Михайлом Генріховичем - інженером

КОРОБЦОВ Василь Григорович - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст. Серед робіт, витриманих у формах українського модерну: Школа Першого комерційного товариства вчителів у Комерційному провулку / тепер Бєлінського № 3 (1911 - 1912 pp.).

КОРОВІН Костянтин Олексійович (23.11.1861 - 11.11.1939) - художник Закінчив Московське училище живопису, скульптури і зодчества (1875 - 1886 pp.).
Переважно працював як живописець, автор численних пейзажів, натюрмортів, портретів, театральних декорацій.
У галузі архітектури виступив як аматор. На початку XX ст. працював у Гурзуфі, де у формах модерну спроектував власну дачу з майстернею "Саламбо" (1910 - 1912 pp.).

КОРОПОВСЬКИЙ Володимир Опанасович (1868 - ?) - архітектор. В 1892 - 1899 рр. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект кліматичного курорту при джерелі мінеральних вод отримав звання художника-архітектора.
Працював в Одесі, приймав участь у житловій забудові міста, споруджував храми та інші будівлі, для котрих використовував форми необароко, неоросійського стильового напрямку тощо.
Автор прибуткового будинку Покровської церкви на розі пр. Олександрівського № 11 і Єврейської № 48 (1901 ).
З 1907 р. працював архітектором Одеського учбового округу.

КОРСАКОВ Микола Іванович (? - 1788) - військовий інженер. Працював наприкінці XVIII ст. Додержувався стильових засад класицизму.
З 1784 р. керував забудовою Херсона, де під його керівництвом була перебудована фортеця - кремальєрні оборонні фронти замінено на бастіонні, активно здійснювалась забудова Грецького (Купецького) форштадту, формувався архітектурний ансамбль всередині фортеці. В 1785 - 1787 pp. очолював інженерні роботи в Криму, будівництво різних споруд і влаштування шляхів напередодні приїзду Катерини II на Південь. Імовірно прийняв участь у розробці планів Севастополя і Сімферополя, регулярні сітки кварталів яких оточувались кільцями оборонних валів і ровів (обидва 1785 p.).
Загинув під час російсько-турецької війни, похований біля Катерининського собору в Херсоні, у спорудженні якого приймав активну участь.

КОРСАКОВ Сергій Семенович - інженер. В 60-і роки XIX ст. працював в Одеському будівельному комітеті. В 70-і роки служив інженером в Інспекції Одеської і Харківсько- Кременчуцької залізниць.

КОРФ Віктор Антонович (1843 - до 1892) - архітектор. Виховувався в Петербурзькому Будівельному училищі в 1857 - 1863 pp., отримав чин колезького секретаря і звання цивільного інженера.
Обіймав посаду молодшого інженера Херсонського губернського правління.

КОРШИНОВ Володимир Федорович (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту здобув у Сумському реальному училищі, 1880 р. поступив у Петербурзький Інститут цивільних інженерів і 1886 р. отримав звання цивільного інженера і чин X класу.
З того ж 1886 р. обійняв посаду техніка при Херсонському губернському земстві.

КОРШУНОВ Б. А. - архітектор. Працював на початку XX ст., використовуючи форми ретроспективізму. Виконав конкурсний проект 2-го залізничного вокзалу в Катеринославі (1915 p., 3-а премія).

КОСАКОВСЬКИЙ Фадей - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. на Буковині. Дотримувався традицій народного зодчества.
Спроектував дерев'яну церкву св. Арх. Михайла в с Зеленів Кіцманського району Чернівецької обл. (1901 p., збудував тесля П. Копелчук).

КОСИЛОВИЧ Стефан - майстер-тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині, де збудував у традиціях бойківської школи:
Тризрубну, триверху церкву св. Луки в с. Орявчик Львівської області (1862 p.),
Церкву Богоявления Господнього у с Ростока Вижня / перенесена в с. Орявчик Сколівського району Львівської області (1862 p.),
Церкву Собору Івана Хрестителя з дзвіницею і брамою поблизу с Мити Сколівського району Львівської області (1862 p.).

КОСИЛОВИЧІ Ф. і К. - майстри-теслі. Працювали в другій половині XIX ст. в Західній Україні.
Відремонтували тризрубну, триверху бойківського типу Вознесенську церкву з дзвіницею в с Кальне Сколівського району на Львівщині (1883 p.).

КОСИНСЬКИЙ А. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XVIII ст. у стильових формах класицизму.
Автор житлового будинку на вул. Шевській № 18 (1780 p.).
Перебудував кам'яницю на пл. Ринок № 34 (кін. XVIII ст.).

КОСИНСЬКИЙ С. - інженер. Працював наприкінці XIX ст.
Спроектував низку кам'яних мостів на залізницях Галичини, серед них:
Арковий міст через р. Прут у с. Яремча з головним 65-метровим прольотом і багатопрольотною арковою естакадою на лівому березі (1894 p.).

КОСИНСЬКИЙ Ю. - архітектор. Працював на Галичині на початку XX ст.
Здійснив реставрацію костелу монастиря бернардинців у селищі Гвоздів на Станіславщині (1918 p.).

КОСТЕЙ Семен - майстер-тесля. Працював наприкінці XIX ст. на Станіславщині. Збудував низку храмів, в тому числі:
Церква св. Арх. Михайла в с. Саджава Богородчанського району Івано-Франківського обл. (1883 p.),
Церква св. Миколи в с. Нивочин Богородчанського району Івано-Франківської обл. (1890 р.).

КОСТІВ С. - майстер-тесля. Працював в першій третині XIX ст. на Станіславщині. Розвивав традиції гуцульської школи народного зодчества.
Під його керівництвом майстри І. Биряк, Г. Бойков і В. Щерблюк збудували в с Білі Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської обл. хрестову в плані, однобанну з піддашшям Дмитрівську церкву і дзвіницю (1835 p.).

КОСТЮШКО Тадеуш (04.02.1746 - 15.10.1817) - польський політичний і військовий діяч, інженер. Прославився у війнах за незалежність Сполучених Штатів Америки, очолював Польське повстання 1794 p. К., як видатному полководцю і борцю за свободу, встановлені пам'ятники в Польщі і США.
В 70-і роки XVIII ст. виконав проект волинського містечка Чарторийська, де пропонувалося створити грандіозний класицистичний ансамбль укріпленого міста, яке узгоджувались з палацово-парковими комплексами і навколишніми селами.

КОСЯКОВ Василь Антонович (1862 - ?) - російський архітектор, педагог. 1880 р. поступив і 1885 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і здобув відповідне звання з правом на чин X класу. Пізніше був його професором; викладав у Школі десятників Російського Технічного товариства, працював придворним архітектором.
Основні твори виконані для Петербурга, серед них подвір'я Києво-Печерської лаври з церквою Успення Богоматері (1896 - 1897 pp.), Морський собор у Кронштадті, великі прибуткові будинки. Дотримувався форм неоренесансу, необароко і неоросійського стильового напрямку.
1890 р. приймав участь у конкурсі на проект Англійського клубу в Катеринославі (4-а премія, співавтор А. Набатов).
За його проектами зведені:
Каплиця в с Пилипах на Волині,
Пам'ятник на честь події 1888 р. в с Високому на Волині (1889 p.).

КОСЯКОВ Георгій Антонович (1872 р. - ?) - російський архітектор 1892 р. поступим у Петербурзьку Академію мистецтв і 1900 р. отримав звання художника-архітектора за проект готелю-санаторію на Півдні. З 1902 р. як пенсіонер удосконалював майстерність за кордоном, 1911 р. здобув звання академіка архітектури. Працював на початку XX ст. у модернізованих історичних стилях.
Приймав участь в архітектурних конкурсах для українських міст і сіл, виконав:
Проекти церкви в с. Згуровка на Полтавщині (1902 p., 1-а премія і рекомендований до придбання, співавтори обох Е. Андреолетті, Н. Подберський).

КОТЕНКІВ Михайло Устинович - архітектор. Працював наприкінці XIX ст. в Ялті, Дотримувався форм необароко і неомусульманського стильового напрямку.
В 90-і роки збудував дачу В. І. Токмакової "Нюра" в Кореїзі.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Д. Г. - архітектор. Працював наприкінці XVIII ст. Представник класицизму.
Доглядав за спорудженням палацу гр. П. Румянцева-Задунайського у с. Вишеньках (1782 - 1787 pp., автор М. Мосцепанов).

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ С. - архітектор. Працював на початку XX ст., застосовував форми українського модерну. Серед його творів:
Будинок громадських зібрань у Слов'янську (поч. XX ст., співавтор Є. Сердюк).

КОТОВ Григорій Іванович (23.07.1859 - 1942) - російський архітектор, педагог. В 1878 - 1882 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект театру на 2000 чоловік у столичному місті на відкритій площі отримав звання класного художники 1-го ступеня. Чотири роки був пенсіонером за кордоном, з 1887 р. - академік архітектури і з наступного року на викладацькій роботі - ад'юнкт-професор, з 1893 - дійсний член Академії мистецтв і член її Ради, з 1894 р. - професор мистецтв в архітектурних класах.
1896 р. призначений директором Центрального училища технічного рисування барона Штігліця. Збудував Московську міську думу (співавтор М. Преображенський), православну церкву у Відні та інші споруди.
На теренах України здійснював реставрацію Успенського собору (Мстиславова храма) у Володимир-Волинському (1896 - 1900 pp.).

КОЧЕТОВ Олександр Мстиславович (1861 - ?) - архітектор. 1881 р. поступив, а 1887 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв із званням класного художника 1-го ступеня за виконання проекту театрального училища. 1892 р. розробив проект Лікувального курорту на мінеральних водах з курзалом і здобув звання академіка архітектури. Використовував стильові форми неоренесансу і необароко.
За проектом К. збудований Військово-історичний музей Чорноморського флоту на Катерининській вулиці в Севастополі (1895 p.).

КОШЕЛЄВ Костянтин Васильович - інженер. Працював в Одесі у середині XIX ст., з 1847 р. у Будівельному комітеті обіймав посаду інспектора будівельних робіт, в 1868 - 1880 pp. - землемір в канцелярії градоначальника. Займався проектуванням житлових будинків за приватними замовленнями у стильових формах бідермеєру і неоренесансу.
Автор низки споруд, а саме:
Особняк Брутмана на розі вулиць Рішельєвської і Бульварної (1846 p.), Флігель у дворі Катанських на вул. Херсонській (1850 p.),
Будинок з крамницями на розі вулиць Катерининської і Дерібасівської (1851 p.), 2 поверховий з мансардами житловий будинок Ротта на вул. Госпітальній (1875 p.).

КОШЛИЧ П. Е. - військовий інженер. Служив на зламі XIX - XX ст. в Одеському військовому окрузі у чині інженера-підполковника.
Застосовуючи найсучасніші методи будівництва і матеріали, швидко і якісно збудував комплекс споруд Одеського кадетського корпусу, повторно використавши проект подібної споруди у Варшаві (1900 - 1901 pp.).

КРАЄВСЬКИЙ М. А. - архітектор. Працював у Харкові в середині XIX ст. З 1862 до 1867 р. обіймав посаду єпархіального архітектора.

К началу страницы
Оглавление  КАБІОЛЬСЬКИЙ-КЛУГ  КРАМАРЕНКО-КЮНЦЕЛЬ