Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЖАЙВОРОНКОВ-ЖУРАВСЬКИЙ

ЖАЙВОРОНКОВ Віктор Григорович
ЖАЛОБИНСЬКИЙ Олексій
ЖАРКОВ Микола Васильович
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Кость
ЖЕЧИСЬКИЙ К.
ЖИБЕР Ернест Іванович
ЖИВОТОВСЬКИЙ Ф.
ЖИЛЯРДІ Джироламо [Ієронім Осипович]
ЖИХОВИЧ Едмунд
ЖИХОВИЧ Юліан Фадейович
ЖОЛТОВСЬКИЙ Іван Владиславович
ЖУКОВ І.
ЖУКОВ Костянтин Миколайович
ЖУКОВ П. А.
ЖУКОВСЬКИЙ Іван Андрійович
ЖУКОВСЬКИЙ-ВОЛИНСЬКИЙ І. Ф.
ЖУКОВСЬКИЙ Ромуальд Фомич
ЖУРАВСЬКИЙ 3. І.
ЖУРАВСЬКИЙ Микола Миколайович

ЖАЙВОРОНКОВ Віктор Григорович (1823 - ?) - архітектор. Після навчання у Полтавській гімназії 1841 р. поступив і 1846 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, здобувши звання архітекторського помічника і чин XIV класу. Служив в Казані, а пізніше в Тамбові й Оренбурзі. З часом за свої роботи був відзначений званням інженера-архітектора.
З 1865 до 1875 р. працював у будівельному відділенні Подільського губернського правління. Переважно використовував форми російсько-візантійського і неоросійського стильових напрямків, неоренесансу.
За проектами Ж. у Подільській губернії:
Споруджено вісім церков, перебудовано 17 мурованих і 5 дерев'яних в селах і містечках,
Реставровано церкви при архієрейському будинку і духовній семінарії в Кам'янці-Подільському.

ЖАЛОБИНСЬКИЙ Олексій - технік-архітектор. Працював в Одесі в другій половині XIX ст. Професійну підготовку отримав у 40-і роки в креслярні Одеського будівельного комітету під керівництвом Д. Скудієрі. Дотримуючись стильових форм пізнього ампіру і неоренесансу, збудував:
Житловий будинок на вул. Новорибній № 10 (1850 p.),
Житловий будинок на вул. Серова № 6 (1874 p.),
Житловий будинок на вул. Вегера № 33 (1875 p.).

ЖАРКОВ Микола Васильович (1849 - 15.03.1878) - інженер. 1874 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, де одержав звання цивільного інженера і чин колезького регістратора.
Працював молодшим інженером будівельного відділення Волинського губернського правління.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Кость - майстер-тесля. Працював на Львівщині на початку XX ст. Збудував дерев'яну церкву св. Івана Богослова в с. Березів Старосамбірського району (1913 p.).

ЖЕЧИСЬКИЙ К. - архітектор. Працював на початку XX ст. у формах модерну.
Збудував у Львові: Житловий будинок і вежами на розі вулиць К. Устияновича і Рилєєва № 12 (1907 p.).

ЖИБЕР Ернест Іванович (25.12.1823 - 04.02.1909) - російський архітектор, педагог. 1842 р. поступив, а 1849 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і за проект біржі отримав 1-у золоту медаль і звання класного художника 1-го ступеня. 1850 р. за виконання проекту готелю для столиці здобув звання академіка, з 1859 р. - професор архітектури (проект Медико-хірургічної академії). 1897 р. обраний почесним членом Академії мистецтв.
Збудував кафедральний собор в Самарі, хімічну лабораторно в Петербурзі тощо. З 1858 до 1903 р. викладав в Інституті цивільних інженерів. Впроваджував форми неоросійського стильового напрямку, користувався прийомами неоренесансу і неоготики.
Багато проектував для України в 2-й половині XIX ст.:
Ни конав проект перебудови оборонної башти в Старокостянтинові і влаштування у її нижньому ярусі теплої церкви (1852 p.).
Спроектував завершення будівництва Преображенського собору в Житомирі (1864 p.). 1869 p. розробив типові проекти для будівництва в селах Подільської губернії безстовпних храмів з дзвіницями (в шести населених пунктах) і хрестово-купольних церков.
За його проектами також збудовані:
Собор в Таращах на Київщині (1869 p.), Церква в с Теремці на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Косиковка на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Вихватовка на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Китайгород на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Нове Село на Поділлі (1869 p.),
Дерев'яна церква в с Кузминці на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Верхівка на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Соловківці на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Кирилівці на Поділлі (1869 p.),
Церква в містечку Демківці на Поділлі (1869 p.),
Православна церква у Переяславі-Хмельницькому (1872 p.),
Собор у м. Ковелі (1872 p.),
Лютеранська кірха у Ялті (1879 p.).
Розробив проекти:
Перебудови й розширення старовинного храму в м. Старокостянтинові,
Перебудови костелу в православний собор в м. Дубні на Волині (1871 p.).

ЖИВОТОВСЬКИЙ Ф. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст., вживаючи форми неоренесансу і неоросійського стильового напрямку. Автор каплиці у Полтаві на розі вулиць Протопопівської і Кузнецької / тепер Котляревського і Пушкіна, спорудженої в пам'ять про вбитого народовольцями Олександра II (1883 p.).

ЖИЛЯРДІ Джироламо [Ієронім Осипович] (1810 - 1889) - архітектор. Двоюрідний брат Доменіко Жилярді - видатного російського зодчого. Освіту отримав у Міланській Академії мистецтв, з 1832 р. служив у Петербурзі помічником Л. Шарлеманя. Дотримувався стильових форм пізнього ампіру і неоренсансу.
З 1835 р. працював архітектором Житомира, де виконав низку житлових і громадських споруд.
На замовлення кн. Любомирського споруджував будівлі в його маєтках на Волині.
1845 р. залишив Україну і повернувся до Росії, почав служити під началом свого рідного брата Олександра у відомстві Московського Виховального будинку.

ЖИХОВИЧ Едмунд (1870 - 1924) - архітектор. Закінчив Львівську політехніку 1887 p., одержав концесію і 1898 р. заснував у Львові будівельну фірму. Співпрацював із низкою архітекторів. Здійснював спорудження:
Художньо-промислового музею на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи (1898 - 1904 pp., автори Ю. Яновський і Л. Марконі) та інших значних споруд.
Виконував проекти, дотримуючись стильових форм модернізованого ренесансу, неокласицизму, неоренесансу, неоампіру й модерну, і споруджував у Львові:
Прибутковий будинок банкіра М. Стоффа на вул. Руставелі № 8 - 8-а (1905 - 1906 pp., співавтор В. Садловський),
Кам'яницю на вул. Широкій / тепер Коперника № 12 (1905 - 1908 pp., співавтор М. Лужецький),
Кам'яницю на вул. Широкій / тепер Коперника № 14 (1908 pp., співавтор М. Лужецький),
Житловий будинок на вул. Саксаганського № 3 (1909 - 1911 pp., співавтор М. Лужецький),
Житловий будинок на вул. Саксаганського № 5 (1909 - 1911 pp., співавтор М. Лужецький),
Житловий будинок на вул. Саксаганського № 7 (1909 - 1911 pp., співавтор М. Лужецький),
Житловий будинок на вул. С. Бандери № 5 (1909 - 1910 pp.),
Будинок фотографа Г. Міколяша на вул. І. Франка № 127 (1910 p.),
Кам'яницю Нафтового банку на розі вулиць К. Брюллова і С. Бандери № 3 (1910 р,),
Жіночий монастир Христового Серця на вул. Ужгородській (1911 p.),
Бурсу товариства народної школи на вул. Дегтярівській № 11 (1911 - 1912 pp.),
Торговельний будинок Зіпперів на пл. Ринок № 32 (1912 p., співавтор М. Лужецький),
Філію Австро-Угорського банку на розі вулиць Листопадового Чину № 8 і Браєрівської / тепер Б. Лепкого (1912 - 1913 pp., архіт. М. Лужецький, ск. 10, Белтовський).
Житловий будинок на вул. Пекарській № 1-а (1913 р., рек. 1938 p.),
"Краківський готель" на розі пл. Соборній № 7 і вул. Пекарської (1913 - 1914 рр., архіт. М. Лужецький).
Здійснював реконструкцію низки споруд, а саме:
Палацу Замойських на вул. Зеленій № 24 (1910 p., раніше - архіт. В. Шмідт, ск. Й. Шімзер),
"Чорної кам'яниці" на пл. Ринок № 4 (1911 p.).

ЖИХОВИЧ Юліан Фадейович (1844 - ?) - архітектор. Фахову освіту одержан у Петербурзькому Будівельному училищі в 1875 - 1880 pp., здобувши звания цивільного інженера по І розряду.
До 1881 р. працював молодшим інженером в Бессарабії, після чого переїхав до Польщі,

ЖОЛТОВСЬКИЙ Іван Владиславович (15.02.1867 ~ 16.07.1959) - архітектор, педагог, Народився у Пінську в Білорусі. Професійну освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтва в 1887 -1896 pp., 1898 р. за проект Народного дому отримав звання художника-архітектора. З 1909 р. - академік архітектури.
У дореволюційний час працював переважно у Москві, де збудував будинок Скакового товариства, кілька особняків, вирішених з використанням монументальних форм неоренесансу. Приймав участь у забудові України.
Виконав конкурсний проект теагру в Катеринославі (1900 p., 3-а премія, співавтор Л, Браіловський).
У совєтскі часи став одним з самих провідних зодчих, прославився кількома спорудами у Москві, будував санаторії в Євпаторії і біля Алупки, громадські споруди у Львові, приймав участь у конкурсі проектів на будівництво Дніпрогесу.

ЖУКОВ І. - архітектор. Працював в Криму на початку XIX ст. Здійснив реставрацію мечеті Джума-Джамі в Євпаторії (1834 р.).

ЖУКОВ Костянтин Миколайович (1873 - 07.03.1940) - архітектор, педагог. Професійну освіту отримав у Московському Строганівському училищі (закінчив 1897 p.), після чого викладав у Пензі.
Працював у Харкові з 1909 р. при міській управі. Викладав з 1911 р. у Харківському художньому училищі та Школі друкарів. Один з провідних майстрів українського модерну.
Серед виконаних в перші два десятиріччя XX cm. споруд:
Будинок реального училища у Харкові,
Художнє училище на вул. Червонопрапорній № 8 (1911 - 1913 pp., план споруди склав М. Пискунов),
Школи Вовчанського земства на Слобожанщині (1912 - 1914 pp.),
Музей у Вовчанську (1914 p.), Житлові будинки у Вовчанську (1912 - 1916 pp.),
Дача Куліжанського в с. Померки на Харківщині (1912 p.),
Будинок О Тон в Кобеляках на Полтавщині (1914 p.),
Будинок Базькевича біля с. Кобеляки (1914 p.).
Приймав участь в конкурсі на проект надгробку на могилі М. Лисенка в Києві (1913 p., 2-а премія).
Активний член Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка, виступав на V Всеросійському з'їзді зодчих у Москві (1913/1914 pp.).
Написав і надрукував низку праць з питань національних форм в архітектурі: Реферат про українське будівництво // Рада. - 1913. - № 60. - С. 1.; Украинский архитектурный стиль // УЖ. - 1912. - № 9; 1914. - № 1.; Украинский модерн в архитектуре XX века. - Харьков, 1936. - 27 с; Украинское зодчество на V Всероссийском съезде зодчих // УЖ. - 1914. - № 1. - С. 104 - 106.
Виконав кілька споруд у наступні десятиріччя, викладав у Харківському художньому інституті.

ЖУКОВ П. А. - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання. Працював у Києві на поч. XX ст. Збудував кілька споруд у стильових формах модернізованих історичних стилів, серед них:
Шоста чоловіча гімназія на вул. Великій Дорогожицькій / пізніше Мельникова №81-а (1912 - 1913 pp., співавтор О. Кобелєв), Прибутковий будинок / 6 поверхів на вул. Кравченка № 21 (1913 - 1914 pp.).

ЖУКОВСЬКИЙ Іван Андрійович - архітектор, садівник. Працювати почав у 1844 р. в Одесі вчителем парафіяльного училища на Молдаванці, 1849 р. переїхав у Єйськ, де служив при військовому відомстві, виконуючи проекти казарм та таборів. 1851 р. повернувся до Одеси, працював архітектором (без платні) при Будівельному комітеті, зайнявся приватною практикою, спроектував у стильових формах пізнього ампіру:
Палац князя Гагаріна на Молдаванці (1854 p.),
Будинок Григоровича на вул. Преображеноькій № ЗО (1860 p.).
Виконав програму Петербурзької Академії мистецтв і 1858 р. отримав звання вільного художника. З 1856 р. почав виконувати обов'язки архітектора у Піклувальному комітеті про іноземних поселенців Південного краю Росії, 1860 р. обіймав посаду, міського землеміра в Будівельному комітеті. Виконував приватні замовлення, за його проектами в Одесі споруджувалось багато будинків з використанням форм неоренесансу. Лише 1875 р. датовані будівлі, що збереглись до нашого часу: Житловий будинок на вул. Петра Великого № 32,
Житловий будинок Прядуна на розі вул. Поштовій № 47 і Преображенської, Житловий будинок Признітра на розі вулиць Єврейській № 23 і Рішельєвської, Житловий будинок на вул. Толстого №21.
Крім того, цього же року за його проектами зводилися:
Будинок Ставро / 2,5 поверхи на вул. Ямській,
Будинок Прокудіна / 2,5 поверхи на розі вулиць Дігтярної і Гульової, Будинок / 2,5 поверхи на розі вулиць Ямської і Дворянської, Будинок мирового судді Фабрицького на вул. Коблевській, Будинок Берковича / 2 поверхи на вул. Новорибній,
Будинок Кремянченського / 2,5 поверхи на розі вул. Новорибної і пл. Привізної. Наприкінці 1875 р. Ж. переїхав до Умані, де захопився проблемами ландшафтної архітектури. З 1887 р. працював у Києві на посаді міського садівника. Упорядковував стрічку парків на дніпровських схилах в центрі міста. Спроектував Пушкінський парк на Шулявці площею 18 десятин (1900 p.).

ЖУКОВСЬКИЙ-ВОЛИНСЬКИЙ І. Ф. - архітектор. Працював на Півдні України в другій половині XIX ст. Низку споруд виконав у дусі пізнього ампіру, зокрема:
Комплекс з двох споруд Морського шпиталю в Миколаєві на вул. 2-й Шпитальній по боках від церкви Олександра Невського (1874 p.).

ЖУКОВСЬКИЙ Ромуальд Фомич - військовий інженер. У чині підполковника працював в Одеському управлінні у 70 - 80-і роки XIX ст. Виступав як виконавець приватних замовлень на будівельні роботи.

ЖУРАВСЬКИЙ 3. І. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст., вживаючи форми необароко і модерну. Серед авторських праць: Вокзал на станції Жмеринка (1902 - 1904 pp., співавтори В. Риков, І. Беляев), Хіміко-технічна лабораторія в Залізничній колонії / тепер на вул. Фурманова № 3/8 (1899 - 1901 pp., співавтори О. Кобелєв, інж.. О. Бородін). В 10-і роки приймав участь у проектуванні Київського залізничного вокзалу.

ЖУРАВСЬКИЙ Микола Миколайович (1836 - ?) - архітектор. 1849 р. поступив і 1855 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, де одержав звання цивільного інженера з чином колезького секретаря. Був направлений для досліджень і виконання проектів залізниці від Москви через Україну до Чорного моря і Донбасу. У подальшому працював у Херсоні, де займався будівництвом і громадською діяльністю. Проектував для повітових міст на Півдні України.

К началу страницы
Оглавление  ЄГРАФОВ-ЄФІМОВ  ЗАБЕЛЛО-ЗУЄВ