Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЕВТЕЛЬЄ-ЕШЛІМАН

ЕВТЕЛЬЄ Павло
ЕДУАРДС Борис Васильович
ЕЙНАРОВИЧ Андрій Самуїлович
ЕЙСНЕР В. В.
ЕЙТНЕР М. І.
ЕКСТЕР
ЕЛДЕЗІН Олексій
ЕЛЛАДІ Митрофан Олександрович
ЕЛЬСОН Пилип Федорович
ЕНБЕРГ Оскар Іванович
ЕНГЕЛЬ Йосиф
ЕНКО
ЕНС А.
ЕОЕН Андрій
ЕПППІНГЕР Мартин-Авраам Іванович
ЕССЕН Федір Федорович
ЕСТРОВИЧ Віктор Абрамович
ЕТЕЛЬ Ф.
ЕШЛІМАН Карл Іванович

ЕВТЕЛЬЄ Павло (1804 - 1889) - скульптор. Працював у Львові в першій половин XIX ст. Використовував форми ампіру і ренесансу. Серед його монументально-декоративних творів у Львові:
Рельєф "Амур і Психея" на фасаді будинку на вул. Краківській № 4 (30-і роки),
Рельєф на фасаді будинку на вул. Личаківській № 18 (сер. XIX ст.),
Скульптури Венери і Марса на колонному портику і маскарони над вікнами будинку на вул. Театральній № 10 (1850 p.),
Скульптури в нішах костелу св. Софії на вул. Мушака (1864 p.).
Виконав понад 60 пам'ятників на Личаківському кладовищі, серед яких:
Надгробок на могилі ск. А. Шимзера (1838 p.),
Надгробок родини Івановичів (сер. XIX ст.),
Надгробок на могилі сестер Облочинських (сер. XIX ст.),
Пам'ятник Антону Тарновському (сер. XIX ст.),
Надгробок подружжя Саравеллі (сер. XIX ст.).
В інших містах виконав:
Надгробок Ганни і Емилії Губер на кладовищі у Тернополі (1860 p.),
Надгробок М. Милевського на кладовищі в Станіславові.

ЕДУАРДС Борис Васильович (16.05. I860 - 1924) - скульптор. Народився в Одесі, де й отримав початкову освіту в 1881 - 1883 pp. у Одеській рисувальній школі під керівництвом Л. Іорінні. Вищу професійну освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв з 1882 до 1886 р. і одержав звання художника 3-го ступеня. З 1915 р. - академік скульптури. Прийняв 1890 р. участь у заснуванні Товариства південно-російських художників.
Крім низки жанрових композицій, станкових портретних творів виконав: Бронзові прикраси у вигляді трофеїв на Військово-морському музеї в Севастополі (1893-1905 рр.),
Виконав пам'ятники:
Інженеру О. М. Полю у Кривому Розі (1892 p.),
Славісту В. І. Григоровичу в Єлизаветграді (1892 p.),
Адміралу О. Спіцину в Севастополі на Братському кладовищі захисників міста в 1854 - 1855 pp. (поч. 90-х років),
Доктору Е. С. Андрієвському на Куяльницькому лимані в Одесі (1896 p.),
Архітектору О. Бернардацці на будинку Нової біржі в Одесі (1900 p.),
О. Пушкіну в Харкові (1904 p.),
М. Гоголю в Харкові (1909 p.),
О. Суворову в Очакові (1903 - 1907 pp.),
Обеліск Богдану Хмельницькому у фортеці Кодак,
Кн. Святославу у вигляді стели на Ненаситницькому порозі Дніпра,
Запорожцям, що 1792 р. переселились на Кубань,
Кримським кінним військам в Сімферополі,
Брянським мушкетерам в Ялті,
О. Суворову на Римницькому полі битви (1911 - 1913 pp.), копія в Ізмаїлі (1954 p.).
Переміг на конкурсі на проект пам'ятника адміралу П. С. Нахімову в Севастополі (1892 p., 1-а й 2-а премії; також були схвалені проекти М. Микешина, але встановлені ті, що виконали О. Більдерлінг і І. Шредер),
Одливав у бронзі пам'ятники Катерини II в Одесі і Катеринодарі, Петру І у Таганрозі тощо. З 1893 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства. Після революційних подій 1919 р. залишив Україну.

ЕЙНАРОВИЧ Андрій Самуїлович (1849 - ?) - інженер. 1874 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. На посаді молодшого інженера в 1874 - 1877 pp. працював у Нижньому Новгороді.
В 1878 - 1880 pp. був призначений помічником будівельника Харківського технологічного інституту і в той же час понадштатним техніком будівельного відділення Харківського губернського правління.

ЕЙСНЕР В. В. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст., використовував стильові форми модернізованого ренесансу і класицизму. Збудував: Прибутковий будинок Греко-Синайського Свято-Катерининського монастиря на Контрактовій площі № 2-б (1912 p.), Нова дзвіниця Греко-Синайського Свято-Катерининського монастиря на Контрактовій площі № 2-б (1914 p.).

ЕЙТНЕР М. І. - землемір. Працював на Півдні України в середині XIX ст. Розробив генеральний план міста Акермана з урегулюванням існуючого розпланування (1842 p.).

ЕКСТЕР - землемір. Працюван на Поділлі на посаді губернською землеміра.
1806 р. підготував Атлас населених пунктів губернії, де показан існуюче розпланування Кам'янця-Подільського, Проскурова, Летичева, Ушиці, Вербовця, Литина, Хмельника, Могильова-Подільського, Вінниці, Цекиновки, Браїлова, Гайсина, Ольгополя і Балти. Виконані на підставі геодезичної зйомки кресленики міст і містечок стали основою для розробки проектів їх реконструкції.

ЕЛДЕЗІН Олексій (1763 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому інженерному кадетському корпусі. 1788 р. звільнився з військової служби і почав працювати у Києві губернським механіком. З 1798 р. - на посаді губернського архітектора. Дотримувався стильових засад класицизму.
Спроектував і збудував перший контрактовий будинок на вул. Покровській № 8 (1799 - 1801 pp.). Виконував проекти для житлової забудови міста, здійснював обміри громадських споруд і палаців.

ЕЛЛАДІ Митрофан Олександрович (1861 - ?) - молдавський архітектор. Після закінчення Кишинівського реального училища в 1882 - 1888 pp. навчався у Петербурзького Інституті цивільних інженерів і був випущений зі званням цивільного інженера і чином губернського секретаря.
Працював у Бессарабії, збудував з використанням історичних стилів чимало споруд у Кишиневі та інших містах.

ЕЛЬСОН Пилип Федорович (1793 -1867) - архітектор. Освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв з 1799 до 1810 р. і закінчив її з золотою медаллю за проект соборної церкви з дзвіницею та іншими будівлями, в 1813- 1815 pp. як пенсіонер продовжував навчання в країнах Західної Європи. 1825 р. "призначений" в академіки за проект церкви, 1836 р. - академік архітектури, 1837 р. - член ради Академії мистецтв. Крім того, був почесним членом академій св. Луки в Римі і Флорентійської.
На запрошення генерал-губернатора М. Воронцова працював на Півдні України в першій половині XIX ст., спочатку п'ять років в Одесі, де Е. служив архітектором при штабі інспектора резервної кавалерії. В подальшому (з 1824 р.) його творча діяльність здійснювалась в Криму.
В 20-і роки реставрував Бахчисарайський палац.
1824 р. виконав проект царського палацу в Ореанді. (не здійснений).
В 1825 - 1827 pp. проектує і будує поштові станції в Ялті й Алупці.
На замовлення і кошти М. Воронцова для таврійського губернатора Д. Наришкіна (родича М. Воронцова) в 1826 - 1827 pp. збудував палацовий комплекс в Салгірці під Сімферополем.
В середині 30-х років приймав участь в створенні Алупкінського парку.
Автор так званих Старого будинку, Чайного будиночку та Храму Тезея (православної церкви) в ансамблі споруд Алупкінського палацу (1824, 1829 pp.).
Спроектував церкву в Алупці (1833 p., співавтор К. Ешліман).
Збудував палац Голицина в Гаспрі (1831 - 1836 pp., співавтор архіт. В. Гунт).
Споруджував чимало садиб в Криму.
В основному дотримувався стильових принципів ампіру, відповідно до тенденцій романтизму низку споруд виконав з використанням готичних, елліністичних форм і в дусі кримсько-татарського зодчества.

ЕНБЕРГ Оскар Іванович - інженер. Освіту отримав у Військово-інженерній академії в Петербурзі Працював у Севастополі на початку XX ст., дотримуючись стильових форм неокласицизму і неоампіру.
Є автором таких споруд, як:
Панорама оборони Севастополя на Історичному бульварі (1902 - 1905 pp., співавтор В. Фельдман),
Пам'ятник на Камчатському люнеті,
Меморіальні означення оборонної лінії 1854 - 1855 pp.,
Пам'ятник затопленим кораблям біля Приморського бульвару (1905 p., співавтори ск. А. Адамсон, архіт. В. Фельдман).
Зводив житлові будинки, виробничі й фортифікаційні споруди.

ЕНГЕЛЬ Йосиф (1819 - ?) - архітектор. Обіймав у Львові з 1846 р. посаду міського архітектора. Використовував стильові форми бідермеєра, неоренесансу і неоготики.
Спорудив:
Один з корпусів шпиталю св. Лазаря на вул. Широкій / тепер Коперника № 27 (1854 p.),
Будинок на вул. Винниченка № 24 (1864 p.),
Сирітський дім ім. імператриці Єлизавети на вул. Зеленій № 8-10 (1871 p.),
Житловий будинок на вул. Січових Стрільців № 10 (1871 p.),
Кам'яницю родини Дунін-Борковських на вул. Словацького № 16 (1873 p.),
Кам'яницю родини Дунін-Борковських на вул. Словацького № 18 (1873 p.),
Житловий будинок з ажурними арабесками навколо вікон на розі вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 31 і вул. І. Тиктора (1874 р.).,
Євангелістську школу при костелі св. Урсули на вул. К. Левицького (1874 p.).
Здійснив реконструкцію таких споруд:
Житловий будинок на вул. Староєврейській № 22 (сер. XIX ст.),
Фасад кам'яниці на вул. Староєврейській № 27 (1856 p.),
Костел св. Урсули монастиря домініканок на вул. Зеленій (1875 p.).
Розробив проект приміщень Онуфріївського монастиря (1848 р., не реалізований).

ЕНКО - садівник. Працював в Криму в другій половині XIX ст. Разом із садівником Е. Альбрехтом і художником Ю. Клевером з 1885 р. створював ландшафтний Фороський парк на Південному березі.

ЕНС А. - будівничий парків. Працював в Білій Церкві з 1815 р. майже піввіку садівником. Доглядав і впорядковував пейзажний парк "Олександрія", створював озера, засаджував ділянки так званих Муру з найціннішими породами дерев, Російського і Південного садів.

ЕОЕН Андрій - архітектор. Представник історизму. Працював у Харкові наприкінці XIX ст. Приймав участь у житловій забудові міста.

ЕПППІНГЕР Мартин-Авраам Іванович (10.07.1822 - 05.11.1872) - архітектор. Навчався у 1839 - 1842 pp. в Петербурзькій Академії мистецтв і отримав звання художника і чин XIV класу, з 1852 - її академік. 1862 р. здобув звання почесного вільного общника.
Споруджував храми та інші будівлі в Єрусалимі.
Використовував форми неовізантійського і неоросійського стильових напрямків.
1858 р. виконав проект Володимирського собору Херсонеського монастиря в Севастополі (не здійснений).

ЕССЕН Федір Федорович (1X62 - ?) - архітектор. Навчався в 1880 - 1885 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, де здобув звання цивільного інженера по розряду, після чого приймав участь у спорудженні залізниць і казарм в різних містах імперії.
З 1892 р. працював у Києві на посаді інспектора під'їзних шляхів Південно-Західної залізниці і займався приватною практикою. На початку XX ст. працював архітектором університету. За його проектами зведені:
Ідальня студентів університету на вул. Гімназичній / тепер Леонтовича № 3 (1902 -1903 pp.),
Гімназія О. Дучинської на вул. М. Коцюбинського № 7 (1903 p., співавтор В. Осьмак).

ЕСТРОВИЧ Віктор Абрамович (1882 - ?. 10.1941) - архітектор. Народився у Ковельській губернії. 1907 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Працював у Харкові з 1912 p., вживав модернізовані форми історичних стилів і українського модерну.
За його проектами були споруджені:
Особняк Гольберга на вул. Першої Кінної Армії № 104 (1915 p.),
Житловий будинок на вул. Семка № 1 (1915 p.),
Прибутковий будинок на вул. Катеринославській / пізніше Полтавський шлях № 22-1 а (1913-1914 р.),
Прибутковий будинок на вул. Катеринославській № 47/49 (1914 p.),
Житловий будинок на вул. Сумській № 3-а (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Мошкевича на вул. Сумській № 82 (1914 p.),
Житлові будинки на вул. Сумській (1912 - 1914 pp.),
Житловий будинок на вул. Пушкінській № 65 (1914 - 1915 pp.),
Житловий будинок на вул. Чернишевіській № 45-а. (поч. XX ст.).
Для Катеринослава спроектував споруду Катеринославського відділу Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1912 p.).
Активно працював в 20 - 30-і роки і залишив велику спадщину. Автор Червонозаводської поліклініки, інститутів рентгенологічного, гігієни праці і ендокринології у Харкові, поліклінік у Донецьку, Миколаєві, Дніпропетровську та інших споруд.

ЕТЕЛЬ Ф. - скульптор. Працював у другій половині XIX ст.
Керував виконанням ліпних робіт, за участю Л. Стрикциуса, при будівництві міського театру в Одесі (1884 - 1887 pp., архіт. Ф. Фельнер, Г. Гельмер).

ЕШЛІМАН Карл Іванович (1808 - 1883) - архітектор. Походив з Швейцарії. 1828 р. прибув у Крим на запрошення кн. Голіциної для виконання робіт у Кореїзі. Застосовував стильові форми неогрек, неоготики, неомусульманського стильового напряму.
Разом з П. Ельсоном збудував церкву в Алупці (1833 p.).
1841 p. доробив складений І. Колодіним генеральний план міста Сімферополя (затверджений 1842 p.). Будував палац імператриці в Ореанді.
Спроектував:
Карантинну заставу,
Байдарські ворота (1848 p.).
Працював в середині XIX ст. на посаді головного архітектора Південного берега Криму, у Ялті - міського архітектора. Керував забудовою міста.
1843 р. склав генеральний план Ялти, спроектував тут багато житлових будинків і займався питаниями благоустрою. Спорудив церкву Іоапна Златоуста на Полікурівському пагорбі (1837 p., проект Дж. Торічеллі, збереглась дзвіниця). Неподалік від храму на Полікурівському кладовищі знаходиться могила архітектора.

К началу страницы
Оглавление  ДІРІН-ДЯЧЕНКО  ЄГРАФОВ-ЄФІМОВ