Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикации
А. О. Матушевич, архітектор
ХРЕЩАТИК
 

Функціональне значення Хрещатика

Функціональне значення Хрещатика

Значення Хрещатика в транспортному відношенні визначилось ще в той час, коли прилеглий район був незабудований і зарослий лісом, а по трасі нинішнього Хрещатика пролягав шлях в "землю печенігів".

Коли район Хрещатика забудувався і об'єднав усе місто в один компактний масив, Хрещатик набрав значення основної внутріміської магістралі, що зв'язала північно-західні райони міста з південно-західними. Займаючи вигідне становище в топографічному відношенні (спокійне дно долини), він здавна приймав транспортні потоки як пасажирські, так і вантажні, що виникали між нагірними частинами міста і Подолом.

Займаючи геометрично центральне місце в Києві, Хрещатик був з самого початку магістраллю, куди спрямовувались всі види, транспорту поперечних зв'язків вулиць нагірних частин, відокремлених Хрещатицькою долиною. Пізніше сюди прямували і всі пасажиро-потоки і пішоходи, як до центра торгового й ділового життя міста і як до найкоротшого й найбільш зручного транспортного шляху на Поділ.

Завдяки своєму географічному становищу в плані міста і розміщенню багатьох інших важливих елементів загальноміського обслуговування в цьому районі, як ось: садів і парків, стадіону, виходів на мальовничі схили Дніпра і до переправ на пляж, Хрещатик був і є тепер основною і єдиною в центрі міста артерією, яка збирає і пропускає величезні маси людських потоків. До початку Великої Вітчизняної війни (1941 р.) Хрещатик був також любимим місцем прогулянок і розваг у вечірній час значної частини міського населення, що прямувало до театрів, кіно, клубів і магазинів, кафе, ресторанів та інших елементів міського обслуговування.

До 1892 р. в Києві був єдиний вид транспорту - гужовий (легковий і вантажний). З 1892 року по Хрещатику був проведений трамвай на паровій, а згодом на електричній тязі (перший за часів царської Росії).

Дві колії були прокладені по центру проїжджої смуги. В міжколії були встановлені металеві ґратчасті щогли з кронштейнами для підвішування повітряних силових проводів.

З 1910-1912 pp., а в більшій мірі після імперіалістичної війни 1914 pp., з'явився тут і автотранспорт.

У 1936 р. трамвайний рух на Хрещатику був ліквідований, замість трамваю були введені автобуси, а згодом - одноярусні тролейбуси.

33. Загальний вигляд забудови та впорядкування Хрещатика від Бесарабки в напрямі Думської площі в 1892 році.
На першому плані вагон трамваю.

З 1878 р. на Хрещатик був перенесений з Подолу центр адміністративного управління міста - Міська Управа, яка розмістилась в спеціально спорудженому будинку Думи (на Хрещатицькій площі). Цей єдиний адміністративний будинок на Хрещатику не міг розмістити в собі всі міські адміністративно-господарські установи, частина їх містилась в будинку Присутствених місць на Софійській площі, а деякі містились в районі Липок, де в основному зосереджені були установи губернського значення.

Протягом дальшого етапу будівництва аж до Великої Жовтневої соціалістичної революції на Хрещатику більше не споруджувались будинки міського адміністративно-господарського значення. Тут не було для цього і міського земельного фонду. Всі садиби були власністю приватних осіб.

З розвитком економіки міста і зростанням торгово-ділових операцій тут в основному споруджувались приватні прибуткові будинки, банківські й конторські будови і різні комерційні підприємства.

Таким чином, Хрещатик формувався як яскраво виражений торгово-діловий центр, але не як центр адміністративно-господарського управління міста.

Хрещатик не був створений у вигляді стрункого архітектурно-планувального комплексу, бо окремі установи знаходились в різних місцях двох височин, розташованих по обох боках Хрещатика.

К началу страницы
Зміст    Впорядкування Хрещатика    Хрещатик в архітектурно-художній організації міста