Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Дмитро Малаков
Прибуткові будинки Києва

[54] Спутник по Києву... - С. 7.Вернуться в текст
[55]55 ДАК. - Ф. 163,оп.41, спр. 6293.Вернуться в текст
[56] Спутник по Києву.. С. 7.Вернуться в текст
[57] Брайчевский М «Стиль київських підрядників». Про міський архітектурній фольклор. // К. - Архітектура України № 5. - 1991 - С. 31.Вернуться в текст
[58] Русаков М. Г., Заездньїй Р А. Киев - столица Советской Украйни. - М. - Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР. 1960 - С. 45.Вернуться в текст
[59] Игнаткин П. Л. Киев. - М.: Изд-во Академии архитектурьі СССР, 1948. - С. 15.Вернуться в текст
[60] Павловський В. Василь Григорович Кричевський. Життя і творчість. — Нью-Йорк: Видано Українською Вільною Академією Науку США, 1974. — С. 91.Вернуться в текст
[61] ДАКО. - Ф. 1542, оп. 1, спр. 594.Вернуться в текст
[49] Лукомский Г. К. О новом киевском строительстве. // Искусство в Южной России. - 1913. - № 7-8. - С. 374.Вернуться в текст
 

АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ

Архітектурне оздоблення київських прибуткових будинків витримувалося, насамперед, у руслі відповідних загальноєвропейських уподобань і смаків доби. Однак існували й суто місцеві, київські особливості, що завжди підкреслювалося всіма, хто торкався цієї теми.

«Відмінна й властива тільки одному Києву риса цих будівель, - писав С. Богуславський 1913 року, - славнозвісна київська світло-жовта цегла, що виробляється на місцевих заводах. Більшість будинків, споруджених з цієї цегли, рідко фарбуються, ще рідше тинькуються; тільки обриси кожної окремої цеглини часто обводяться сірою фарбою»54.

Тим часом у технічних документах тої доби є точніша характеристика: «Фасад цегляний з пофарбуванням кольором та цементною розшивкою швів»55.

Саме висока якість київської цегли та професійна майстерність київських мулярів стали основою своєрідного київського «цегляного» стилю. Загалом же, у місті перепробувані усі історичні архітектурні стилі.

Загальне захоплення формами готики наприкінці XVIII - на початку XIX століття, започатковане, власне, саме у Києві архітектурою фортифікаційних споруд нової Київської фортеці (1831-1861), мало продовження, зумовлене провінційним консерватизмом, і в архітектурі громадських споруд (залізничний вокзал, 1870; міський водогін, 1870-1872; корпус № 10 Києво-Печерської Успенської лаври, 1870-ті), і в приватних будинках аптекаря М. Ф. Фромметта (Бібіковський бульвар, 36; 1873), поміщиці Ф. А. Модзелевської (Бібіковський бульвар, 34; 1874), чиновника В. І. Сербулова (Бульварно-Кудрявська, 3; 1876), барона Р. В. Штейнгейля (Бульварно-Кудрявська, 27; 1877-1879), професора Є. Ф. Гарнич-Гарницького (Пушкінська, 34; 1875) та інших. До готики знову звернулися на зламі XIX-XX століть за доби захоплення історичними стилями, коли у Києві було споруджено, як приклад, вишуканий зразок неоготики — римо-католицький костьол св. Миколая (архіт. В. В. Городецький, 1899-1909). У цей час споруджується також низка великих прибуткових будинків з елементами готики в оздобленні вуличних фасадів, що так імпонувало публіці (Андріївський узвіз, 15; 1902; Гоголівська, 23; 1909; Велика Житомирська, 34, флігель; 1900-ті; Мерингівська, 6; 1914; Бібіковський бульвар, 31; 1890-ті; Верхній Вал, 4; 1890-ті; Мала Підвальна, 10; 1910; Стрілецька, 28; 1910-ті; Мала Володимирська, 60; 1908; Левашовська, 19; 1901).

Крім неоготики, в архітектурі насамперед приватних особняків, споруджуваних у 1860-1880-х роках, ще мали місце спроби звернутися до бароко, спроби, втім, невдалі (Несторівська, 33; 1880-ті; Тимофіївська, 10; 1864) та класицизму (Велика Житомирська, 34; 1883-1887). Найбільшого поширення набув модний стиль «віденський ренесанс», своєрідно потрактований у київській цеглі. Цю особливість також відзначав сучасник С. М. Богуславський, захоплюючись «гігантськими будинками нової архітектури, що навіть зветься «київським ренесансом»56. Саме цей напрям завдяки надзвичайній масовості (згадаймо оту тисячу будинків першої «лихоманки») викликав згодом і дещо іронічну характеристику - «стиль київських підрядників».

Минули десятиліття, і історик М. Ю. Брайчевський зазначив: «Гостре слівце, кинуте свого часу Іполитом Моргілевським, викликало зневажливе ставлення до переважної більшості київських кам'яниць другої половини XIX - початку XX століття»57.

Однак це слівце було підхоплене мистецтвознавцями і журналістами, і впродовж кількох наступних десятиліть архітектура київського прибуткового будинку сприймалася винятково негативно, як, до речі, і поняття еклектика, історизм, модерн...

Ось деякі висловлювання з видань 1940-1960-х років про Київ, подані мовою оригіналу: «Застройка города в начале XX века не способствовала его украшєнию. В зтот период было построено большое количество «доходных» домов в стиле модерн, архитектура которьіх бьіла безвкусна и аляповата»48. Ще: «Выросло много кирпичных многоквартирных домов, угрюмых, с узкими дворами-колодцами, предназначавшихся для сдачи в наем. Таких «доходных» домов бьіло построено несколько сотен... Но, несмотря на то, что в архитектурном отношении эти дома ничего собой не представляли, они не смогли изуродонать наш прекрасньїй город»59. Минули десятиліття, і погляди не змінилися, особливо з точки зору нових, «практикуючих», архітекторів.

Для «київського ренесансу» були типовими, передусім, нескінченні варіації з цегляних оздоб (виготовлялася спеціальна фасонна цегла різних профілів), а також горизонтальні й вертикальні членування, насичена пластика фасадів, симетрична композиція, розвинуті карнизи, шатрові завершення (наріжних будинків — обов'язково, це зумовлювалося правилами забудови), ліплені маскарони, вставки під вікнами, гірлянди у фризі, фестони на вертикалях, коване металеве огородження балконів, дахів, сходів.

Кращими зразками прибуткових будинків у стилі «неоренесанс» у Києві по праву вважаються кілька найвідоміших, споруджених у період першої «лихоманки». Це насамперед будинки на вул. Прорізній, 24/39 (архіт. К. Ф. Шиман, 1901), Ярославів Вал, 1 (архіт. А. П. Добачевський, 1896—1898), Миколаївській, 9 (архіт. Г. П. Шлейфер, 1901), Великій Васильківській, 25 (архіт. В. В. Городецький, 1897 — декор втрачено), Кузнєчній, 23 (архіт. В. М. Ніколаєв, 1899) та Фундукліївській, 36 (архіт. В. М. Ніколаєв, 1899), Фундукліївській, 30/10 (архіт. М. І. Яскевич, 1901), Великій Васильківській, 10 (технік А.-Ф. К. Краусс, 1897).

Кілька спроб запровадити у Києві «російський стиль» зроблено в часи першої «будівельної лихоманки». Найяскравіший приклад — прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 45 (архіт. М. Г.Артинов, 1901).

Зверталися й до інших екзотичних та зовні ефектних у деталях стилів. Великі прибуткові будинки по вул. Ольгинській, 2/1 та Рейтарській, 31/16 було декоративно у дусі мавританської архітектури (архіт. М. І. Яскевич, 1900).

Друга «лихоманка» припала на добу поширення стилю модерн, що мав у Києві приклади усіх етапів розвою, починаючи від першого, найяскравішого прояву стилю ще 1901 року, коли В. В. Городецький спроектував і почав будувати свій прибутковий будинок на Банківській, 10. Потім був спрощений цегляний декор у дусі «модерн» суто як данина моді (Ірининська, 5 (втрачений) та Ярославів Вал, 4; обидва 1907) та більш енергійно розроблені фасади (Миколаївська, 15), фасади декадентські витончені (Назаріївська, 19 і 21; 1907-1911), знову спрощені (Ярославів Вал, 14; 1908) та інші — насичені пластикою ліплених оздоб, вправно декорованих характерними ознаками стилю (Ярославів Вал, 14-А, технік М. В. Клуг, 1910; Пушкінська, 21, 23, 1909-1910; Велика Житомирська, 32; Костьольна, 7,1913). Були чудові приклади розробки фасадів у дусі «модерн» з використанням елементів історичних стилів минулого (Мала Володимирська, 74 — архіт. П. Ф. Альошин, 1911; Рейтарська, 20/24 — архіт. О. М. Вербицький, 1912; Велика Житомирська, 8-А — архіт. М. П. Бобрусов, 1909-1913). Були будинки-велети, де декор виконував досить скромну роль, акцентуючи висотну домінанту — вежу, шатро, декоративну вставку (Володимирська, 61/11 — архіт. Й. А. Зекцер і Д. Г. Торов, 1910-1912; Інститутська, 16-18 — архіт. Ф. А. Троупянський, Л. Б. Мінкус, 1910-1912 - втрачений).

Почався, на жаль, перерваний Першою світовою війною розвиток українського національного стилю в архітектурі «модерн». У романтизованих формах національного стилю були споруджені й прибуткові будинки на вул. Паньківській, 9 (архіт. В. Л. Максимов, 1907 та декор — архіт. В. Г. Кричевський, 1908 — не зберігся)60 та вул. Паньківській, 8 (архіт. М. О. Шехонін, 1910).

Декоративне оздоблення в українському стилі, започатковане В. Г. Кричевським, мало резонанс і в інших спорудах у стилі «модерн» (Музейний пров., 4 — архіт. В. М. Риков, 1909). У стилі суто українського бароко, розробленого з деякими елементами модерну, було споруджено великий прибутковий будинок на Володимирській, 19 (архіт. П. Ф. Альошин, 1912 — втрачено)61.

Цікаво зазначити, що до українських національних рис в архітектурі зверталися й зодчі-росіяии, які поважали місцеві традиції. Перед самим початком Першої світової війни було споруджено вже кілька прибуткових будинків у лаконічних формах конструктивізми коли увагу приділено вже не декору і деталям, а загальному обрису, площинам, ритму вікон, балконів тощо (Велика Васильківська, 47) або зроблено наголос на великих стилізованих сандриках простого малюнку (Верхній Вал, 54; Хорива, 43). Ці прийоми ще побутували в архітектурі фасадів житлових будинків, споруджуваних у 1920-х роках.

Цілком слушну, належну оцінку київській забудові кінця XIX - початку XX століття дав свого часу Г. Лукомський: «... все... споруджене у Києві за останнє десятиріччя, є даниною все тому ж пережитку Віденського Ренесансу, тобто складається зі стін, оснащених вежами, куполочками і занадто перевантаженими всілякими погано виконаними деталями. Щоправда, у Києві є приклади грандіозності в будівництві, і таких високих прибуткових будинків, як будинок Гінцбурга (так за оригіналом. — Д. М.), не знайти й в Петербурзі»62.

Та, попри певну строкатість, загальне тло забудови прибутковими будинками історичного центру Києва сприймається як цікаве мистецьке явище. Місто справді мало характерний вигляд, власне архітектурне обличчя. Його можна було б поліпшувати, якби залучити до цього обдарованих, справжніх архітекторів, які б поважали творчий доробок попередників... Але то надто велика проблема і — тема окремого дослідження.

Бібіковський бульвар, 36. Архітектор В. Ніколаев, 1873 р.
Фото 2008 р.
Вул. Ярославів Вал, 14-А. Архітектор М. Клуг, 1910р.
Фото 2008 р.
Андріївський узвіз, 15, 1902 - 1904 рр.
Фото 1995 р.
Вул. Велика Житомирська, 38. Архітектор В. Ніколаее, 1900 р.
Фото 1993 р.

Вул. Велика Житомирська, 34. Архітектор О Хойнацький, 1883 - 1884 рр. Фрагмент фасаду.
Фото 1993 р.
Вул. Велика Васильківська, 28, 1898 р.
Фото 1993 р.
Вул. Фундукліївська, 44. Архітектор А.-Ф. К. Краусс, 1897 р.
Фото 1993 р.
Вул. Маріїисько-Благовіщенська, 28. Архітектор А.-Ф. К. Краусс. Кінець XIX ст.
Фото 1993 р.

Вул. Левашовська, 19. Архітектор М. Вишневський, 1901 р
Фото 1993 р.
Вул. Верхній Вал, 32. Архіт. М. Г. Артинов, 1900 р.
Фото 1993 р.

Вул. Пушкінська, 45. Архіектор М. Артинов, 1901 р.
Фото 1993 р.
Листівка початку XX ст.
Вул. Фундукліївська, 36. Архітектор І. Ніколаєв, 1899 р.
Фото 1993 р. Шостий поверх — надбудова радянських часів.
Вул. Фундуклііївська, 30/10. Архітектор М Яскевич, 1900 р.
Фото 1989 р.
Шатрові завершення втрачено, але на початку XXI ст. повернуто у значно розкішнішому вигляді. Ліворуч - паркан на будові Посольства ФРН.
Вул. Велика Житомирська, 18. Архітектор О. Кривошеев, 1897 р.
Фото 1993 р.

Вул. Бульварно-Кудрявська, 51, 1904 р/
Фото 1994 р.
У нижній частині містилися крамниці з помешканнями власників над ними - по два віконечка.
Вул. Єлизавєтинська, 4 (кол. 7), 1908 р.
Фото 1993 р.
Вул. Ольгинська, 2/19. Архітектор М. Яскевич, 1900р.
Фото 1995 р.
Тургенєвська, 81. Архітектор В. Безсмертний, 1911 р.
Фото 1993 р.

Скобелєвський провулок, 21. Архітектор П. Жуков, 1913 р.
Фото 1994 р.
Вул Гоголіеська, 23. Архітектор В. Безсмертний. Знаменитий «будинок з котами», 1909 р.
Фото 1995 р.
Вул Львівська, 40/1. Архітектор В. Безсмертний, 1913- 1915 рр.
Фото 1993 р.
Вул. Дмитрівська, 37. 1910-ті роки.
Фото 1993 р.

Вул. Лютеранська, 15. Архітектор О. Вербицький, художник О. Козлов, 1908 р.
Фото 1993 р.
Вул. Пушкінська, 23. Архітектор М. Даміловський, 1913-1914.
Фото 1993 р.
Вул. Володимирська, 61/11. Архітектор Й. Зекцер, «Будинок Мороза». 1910- 1911 рр.
Фото 1993 р.

Вул. Круглоуніверситетська, 7. Архітектор Даміловський, 1914.
Фото 1993 р.
Вул, Марийсько-Благовіщенська, 12. Архітектор Ф. Олтаржевський, 1910—1913рр.
Фото 1993 р.
Вул. Марийсько-Благовіщенська, 58. Архітектор Й. Зекцер, 1913- 1914 рр.
Фото 1993 р.

Вул. Пушківська, 21. Архітектор Й. Зекцер. 1910- 1912рр.
Фото 1993 р.
Вул. Нагірна, 5, 1910 ті роки.
Фото 1993 р.
Збереглося первісне гарне заповнення віконних отворів.
Вул. Олександрівська, 21 (Грушевського, 16). Архітектор Й. Зекцер, 1910 р.
Фото 1994 р.
Вул. Дмитрівська 62/20, 1912-1913 рр.
Фото 1993 р.

Вул. Велика Житомирська, 8, 1910 р.
Фото 1993 р.
Вул. Марийсько-Благовіщенська, 68/21. Архітектор В. Риков, 1911 р.
Фото 1993 р.
Вул. Дарвїна, 6, 1910-ті роки.
Фото 1993 р.
Вул Левашовська, 34.
Фото 1993 р.

Вул. Кузнєчна, 17, 1911-1912 рр.
Фото 1993 р.
Вул. Велика Васильківська, 43/16, 1911 р.
Фото 1993 р.
Вул. Мала Володимирська, 15/3, 1914 р.
Фото 1993 р.
Ліворуч - Музейний провулок, 6. Архітектор М.Яскевич, 1911 р. Праворуч Музейний провулок, 4, Архітектор В. Рикав, скульптор Ф. Балавенський, 1909 р.
Фото 1993 р.

Вул. Велика Житомирська, 25/2. Архітектор І. Бєляєв, 1909-1910 рр.
Фото 1993 р.
Вул. Інститутська, 13/4. Архітектор Г Шлейфер, 1909- 1910 рр.
Фото 1993 р.
Миколаївська площа, 4.
Фото 1910 р.
Будинок знищено у вересні 1941 р.
Прибутковий будинок на розі вул. Дикої і Пилитвського провулка, 6/11. Трикутна бляшанка - номер телефону пожежної частини зразка 1930-х років.
Фото 1993 р.
Будинок втрачено на початку XXI ст.

Вул. Львівська, 58/2.
Фото 1993 р.
Флігель по вул. Монастирській, 2 А, 1913р
Фото 1993 р.
Вул Львівська, 58/2. Архітектор О. Гілевич, 1910 р.
Фото 1993 р.
Вул. Тургеневська, 60, 1910-ті роки.
Фото 1993 р.

Вул. Тургеневська, 55, 1914-1915 рр.
Фото 1993 р.
Вул. Велика Житомирська, 32. Архітектор І. Ледуховський, 1911 р.
Фото 2008 р.
Вул. Велика Житомирська, 32.

Фото 2008 р.

Вул. Паньківська, 9. Архітектори В. Максимов, В. Кричевський, 1907—1908 рр.
Фото 1918р.
Вул. Велика Васильківська, 14. Архітектор П. Свадковський, 1911 р.
Фото 1993 р.

Вул. Мала Підвальна, 10. Архітектор К. Шиман, 1910 р.
Фото 1993 р.
Андріївський узвіз, 2-А та 2-Б. Архітектор К. Шиман, 1913-1915 рр.
Фото 1993 р.
Вул. Микільська, 18/29. Архітектор В. Пещанський, 1910-1914рр.
Фото Д. Малакова, 1961 р.

К началу страницы
Зміст    Типи прибуткових будинків    Символіка фасадних оздоб