Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикации
Київ. Провідник
За редакцією Федора Ернста
 

ІСТОРИЧНІ ПАМ'ЯТКИ Й КУЛЬТУРНО-ОСВТНІ УСТАНОВИ КИЄВА

ГОЛОВНИЙ БУДИНОК ВСЕНАРОДНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ПРИ ВУАН

Бульвар Т. Шевченка № 14. Був спроектований і будувався спочатку для Другої Київської Гімназії (проєкта, що склав академік О. В. Беретті, "высочайше" затверджено 1844 p.; закінчено будинок р. 1850-го). Року 1851 Микола І, найбільше поспішаючи з відкриттям у Києві Кадетського корпусу, звелів тимчасово, до збудування власного будинку кадетського корпусу на Шулявщині, відкрити тут корпус в "неранжованому" вигляді. Кадетський корпус лишався в теперішньому будинку ВБУ до р. 1857; після нього сюди перейшла з Кловського палацу на Липках київська Перша гімназія (заснована 1789 p., як "київська головна народна школа", реформована в "гімназію" 1809 року, існувала до 1920 p.). Перша гімназія вкупі з інтернатом (разом коло 850-900 вихованців) та управою київської шкільної округи займала будинок до 1914 р. Під час імперіялістичної війни тут містився військовий лазарет. Після лютневої революції 1917 р. приміщення шкільної округи й частину приміщення кол. гімназії займали послідовно "генеральний секретаріят освіти", "міністерство освіти", та "Народній Комісаріят Освіти", а також низка інших закладів (книжна палата, археологічний інститут тощо). Року 1920 будинок передано ВБУ, яка ступнево й розгортає свої збірки, займаючи нині два перші поверхи й частину третього.

Архіт. О. В. Беретті. Будинок Всснародньої Бібліотеки України при ВУАН.

Головний будинок ВБУ являється одною з наймонументальніших та найшляхетніших своїми формами будов Києва. Головний фасад звернуто до Бульвару Т. Шевченка, Січні крила витягнуто назад уздовж вул. Короленка та Чудновського. Фасадні форми витримані в характері пізнього клясицизму; нижній поверх рустовано; гзимси оздоблено клясичними модульонами. Середній ризаліт панує над усім будинком; він прикрашений шістьма пілястрами корінтського ордену та аттиком, що перед революцією вивершений був великим чавунним двоголовим орлом, Всередині найкращі частини будинку - сходи та кол. актова заля (нині - читальня для масового читача). Тісно зв'язана з будовою також чавунна решітка, виконана у 1850-х роках за рисунком Ол. В. Беретті; вона оздоблює теперішній академічний (кол. гімназіяль-ний) квартал з трьох боків і є найкраща в Києві.

Нині в будинку містяться:

1. Всенародня Бібліотека України (ВБУ) при ВУАН, що її засновано на підставі закону 15/VIII 1918 p., є національна бібліотека України, і разом фундаментальна бібліотека Всеукраїнської Академії Наук. Зростаючи нечуваним для більшости бібліотек темпом, ВБУ на 1 січня 1929 р. мала у Києві понад 1900000 книжок та журналів, 1000000 газет, 200000 листівок, 25000 графіки та 80000 нот. Бібліотека одержує по одному примірнику всього, що друкується на території СРСР, а крім того ще один примірник того, що виходить з друку на території УСРР; цей примірник становить архів друкарської продукції України. Річний приріст фондів ВБУ становить велику бібліотеку; щороку надходить понад 100000 книг та журналів і понад 150000 інших матеріялів. Загальна довжина поставлених на полиці фондів близько 40 кілометрів. Пересічна щоденна кількість одвідування року 1920 була 3, року 1927/28 - 600 чоловіка; видано книжок протягом 1920 року - 536, протягом 1927/28 р. - близько 500000.

Колосальні фонди ВБУ тимчасово розміщено по 7-х будниках. 1) Основний, що займає більшу частину величезного будинку по Бульвару Шевченка № 14, містить у собі читальню для масового читача, і крім того низку спеціяльних відділів: єврейський, східній, газетний, бібліотекознавства з спеціяльним музеєм при ньому, музичний; 2) Університетський відділ міститься на розі вул. Короленка (№ 58) й вул. Л. Толстого; 3) Подільський відділ - на Петрівці, в садибі кол. Київської академії й Братського манастиря, в т. зв. мазепинському корпусі; 4) Софійська бібліотека - на хорах Софійського собору; 5) Михайлівська бібліотека - на хорах великої церкви кол. Михайлівського манастиря; 6-7) лаврські бібліотеки у складі кол. бібліотеки митроп. Флавіяна (окремий будинок) та старої лаврської бібліотеки (будинок лаврської дзвіниці). Короткі відомості про кожний із цих відділів - на відповідному місці (при описі будинку).

2. Кабінет антропології ім. Федора Вовка при ВУАН. Бульвар Шевченка 14 (третій поверх). Кабінет Антропології, закладений року 1921 на честь одного з найвидатніших учених України, Федора Кіндратовича Вовка (1847-1918), який заповідав Всеукраїнській Академії Наук усе своє наукове надбання (незвичайно коштовну бібліотеку, архів, етнологічні збірки), являє собою єдину в межах УСРР установу, що працює над вивченням антропологічного типу української людности та найдавніших діб людської культури на території України. У своїй дослідній праці він поділяється на дві секції - спеціальної антропології та передісторії.

У галузі антропології Кабінет зібрав численні матеріяли антропометричні, що стосуються до української людности, а так само й національних меншостей УСРР та прилеглих країн (напр. євреїв, болгарів, греків, кримських татар тощо). Протягом останніх років Кабінет видрукував низку розвідок про окремі групи української людности та інших народностей і опрацював давніше зібрані матеріяли до вивчення українського антропологічного типу (українці Полтавщини). Щороку Кабінет робить кілька екскурсій, збираючи нові антропологічні дані.

У галузі передісторії Кабінет посідає єдину своїм значінням наукову збірку матеріялів до вивчення найдавніших діб людської культури на Україні. За найголовніше завдання своєї праці в галузі передісторичній Кабінет становить: поповнення прогалин у вивченні української передісторії, виявлення нових передісторичних культур і виучування техніки в добі каменю. Його передісторичні збірки, зібрані під час екскурсій, складаються з багатьох тисяч примірників.

До славнозвісної колекції палеолітичних виробів у Мізинського селища, здобутої давніше в розколинах Ф. К. Вовка та його учнів (pp. 1908-16), яка лягла була наріжним каменем нинішньої збірки Кабінету (її експоновано в окремій виставці кабінету "Мізинська палеолітична стація"), протягом останніх років Кабінет значно посунув наперед вивчення українського палеоліту (нова палеолітична стація в м. Журавці на Прилуччині та низка палеолітичних знаходиш на Поділлі), а надто вивчення переходової (мезолітичної) доби, зібравши багаті колекції кам'яних індустрій різних фаз Чернігівщини, Київщини. Харківщини, Волині й Поділля. Поза тим, у збірках Кабінету показано різноманітні вияви неолітичної культури з різних місцевостей УСРР (Київщина, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Надпоріжжя, Поділля, Волинь і пізніших часів (особливо цікава збірка культури мальованої кераміки з Поділля).

Ідучи шляхом, що його вказав покійний акад. Ф. К. Вовк - найвидатніший представник французької антропологічної школи на Сході Европи, - Кабінет втягає до своєї дослідчої роботи щораз ширші кола периферійних робітників, що працюють методами Кабінету.

Колекції Кабінету відкрито для огляду щовівторка й щоп'ятниці з 12 до 3 години.

3. Музей антропології та етнології ім. Ф. К. Вовка, як і Кабінет, був заснований при ВУАН р. 1921. В основу Музею були покладені колекції Ф. К. Вовка, а при всій установі організовано бібліотеку з власної книгозбірні Ф. К. Вовка та архів його наукових матеріялів.

Завдання Відділу Етнології полягає в дослідженні побуту українського народу та інших народів, що Україну залюднюють або близькі українській людності своїм походженням та історичними стосунками. Дослідчу працю Відділ здебільшого провадить стаціонарним методом на своїх дослідчих станціях, за які є окремі села, а також екскурсійним способом у певні райони; крім цього Відділ керує працею кореспондентів та окремих дослідників на місцях. Поруч з дослідженням народнього побуту стаціонарним та екскурсійним способами співробітники Відділу провадять систематичне збирання речей, що той побут характеризують. Таким чином, у результаті дослідної праці і поруч з нею, розгортається етнографічний музей, або музей народознавства. В основу його лягли численні та дуже цінні своєю систематичністю колекції, зібрані методом стаціонарної праці в с. Старосіллі Київської окр. (кол. Остерського пов. на Чернігівщині). Пізніше Музей поповнювався матеріялами, зібраними в інших місцевостях України; чимало надійшло також подарунків від різних наукових установ та окремих осіб. Поміж цими подарунками слід відзначити позаукраїнські колекції китайської боксерської зброї (від Історичного Музею), зброї та побутових речей з о. Яви (від проф. В. А. Караваєва). Окремо слід згадати велику колекцію амулетів, що їх протягом довгих років збирав Ф. К. Вовк.

Загалом усі колекції, що до цього часу в Музеї Відділу Етнології зібрано, експоновано за такими відділами:

І. Відділ монографічного дослідження села (з підвідділами: народпя техніка; народня одежа; нар. архітектура; нар. господарство: улови, рибальство, пасічництво, скотарство, хліборобство, хатнє господарство; комунікація й транспорт; нар. звичаї та вірування; побут селянської дитини). II. Народне господарство (влови, рибальство, пасічництво, скотарство, хліборобство). III. Народня техніка. IV. Народня архітектура. V. Народня одежа та прикраси. VI. Комунікація й транспорт. VII. Новий побут. VIII. Відділ порівняльного народознавства.

Виставляючи свої колекції, Відділ Етнології широко користується з ілюстративного матеріялу - малюнків та фотографій, що показують техніку та способи виробу або вживання речі. При експозиції виробництва фіксуються окремі стадії роботи, спеціяльні технічні засоби тощо. Загалом кількість зібраних речей, малюнків та фотографій виносить 7500. Для відвідувачів Музей одкритий щоп'ятниці з 10 год.

Бібліотека містить наукову літературу з усіх галузів антропологічного знання (спец, антропологія, передісторія, етнологія), допомагаючи в науковій роботі як співробітникам Музею, так і стороннім одвідувачам. За основу її стала книгозбірня акад. Ф. К. Вовка, цінна багатьма спеціяльними рідкими виданнями з різних ділянок, переважно антропології; пізніше бібліотеку Музею поповнювано новішою науковою літературою. Загальна кількість томів виносить 8000. Для сторонніх одвідувачів Бібліотека відкрита понеділками, середами, п'ятницями од 10-3 г.

К началу страницы
Зміст