Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикации
Київ. Провідник
За редакцією Федора Ернста
 

ІСТОРИЧНІ ПАМ'ЯТКИ Й КУЛЬТУРНО-ОСВІНІ УСТАНОВИ КИЄВА

НОВИЙ БУДИНОК ВУАН

Вул. Короленка №55, вул. Леніна №15. Початий будуванням у садибі кол. Першої гімназії на початку липня 1914 року з метою розміщення в ньому кол. Ольгинської міністерської дівочої гімназії. Проект будинку в характері модного перед початком світової війни стилю клясицизму чи т. зв. empire-у, належав київському архітектові П. Ф. Альошинові. Роки війни (імперіял і стичної та громадянської) затримали будування ледве перекритого дахом будинку. Був час, коли навіть розібрано риштовання навколо незакінченого будинку, повиламувано пристосування для парового опалення і в запущеному домі містилося кубло злочинців. Року 1927-го коштами Київського Окружного Виконавчого Комітету будинок добудовано і в десяті роковини Жовтневої Революції передано ВУАН. Протягом 1928-го р. закінчено всі внутрішні роботи; нарешті року 1929-го розміщено в нім велику кількість установ ВУАН. Залишилась невиконаною тільки невелика частина будинку з боку вул. Чудновського (кол. Терещеиківської), де за первісним проектом мали бути гімназіяльна церква та рекреаційна заля, а нині передбачається збудування великої залі та авдиторії ВУАН. Нині в першому поверсі (вхід з вул. Леніна) містяться Інститут Технічної Механіки й Технічно-Хемічна лабораторія; в другім поверсі (вхід з вул. Короленка) - Управління Уповноваженого Упрнауки у Києві, Кабінет Президента ВУАН, Національний Геологічний Музей, Кабінет Математичний, Акліматизаційний музей; у третім поверсі - Бібліотека Другого (Фізично-Математичного) Відділу, Конференц-заля ВУАН, Хемічна лябораторія. Зоологічний Музей, Математичний кабінет, Дніпрянська біологічна станція й Музей; у четвертім поверсі - Патологічний музей і Всеукраїнський Пантеон та Фото-лябораторія.

Архіт. П. Ф. Альошин. Новий будинок Всеукраїнської Академії Наук.

Національний геологічний музей УСРР при ВУАН (вхід з вул. Короленка 55, перший поверх) скорочено - НГМУ, існує з 1927 року і являє собою центральну науково-дослідну музейну установу з царини геології на терені УСРР.

Основні завдання НГМУ: вивчати та експонувати матеріяли, що стосуються до геологічної будови, геологічної історії та висвітлюють мінеральну сировину УСРР і інших країн; науково-дослідча робота в царині геології та суміжних наук; популяризація серед трудящих мас УСРР здобутків геологічної науки; відповідні інформації та консультації на запити державних і господарчих установ; допомога організаційного характеру краєзнавчим музеям УСРР по лінії геологічних відділів.

В основу НГМУ покладено збірки кол. Музею при Геологічному Кабінеті Академії Наук, до яких долучено наукові матеріяли з Геологічного та Мінералогічного Кабінетів Київського Інституту Народньої Освіти. Теперішня виставова частина НГМУ поділяється на такі відділи: 1. Відділ загальної (динамічної) геології, 2. Палеонтології, 3. Мінералогії та петрографії, 4. Корисних копалин.

Конференц-заля ВУАН під час сесії.

1. Відділ загальної (динамічної) геології - розташовано у 32 кімнаті. Завдання відділу (за акад. В. В. Різниченком) вивчати та ілюструвати: І. Прояви ендогенних сил (вулканізм, землетруси, тектоніку), 11. Прояви екзогенних сил (діяльність атмосфери, діяльність води, форми й наслідки діяльности снігу та льоду), III. Форми будови земної кори й гірських порід, IV. Форми поверхні земної кори і в світлі їхньої генези, V. Кору звітрювання за четвертинного періоду. В першу чергу подаються матеріяли, що стосуються до УСРР, а далі інших країн. Через те, що в багатьох випадках ті чи інші процеси не можуть бути ілюстровані в Музеї природними зразками, в широкому масштабі використовуються картини, мапи, перекрої, фотографії тощо.

2. Відділ палеонтології міститься в кімнатах 30-й та 31-й. У кімнаті 30-й розташовані підвідділи палеоботаніки та безхребетних. Підвідділ палеоботаніки розташовано по високих конусних вітринах у глибині кімнати ліворуч від дверей. Ліворуч у вітрині тут виставлені зразки карбонової рослинности, що останки її на Україні - підземні кам'яновугільні скарби Донбасу. Поруч із цією фльорою виставлені зразки крейдової (сеноман) рослинности. За цими зразками розташовано великі збірки І. І. Шмальгаузепа та Я. X. Лепченка палеогенової рослинности з території Волині (друга остаточно ще не опрацьована). Ця збірка займає решту високих конусних вітрин і більшу половину дальшого схилу першого ряду низьких вітрин. Другу, меншу половину згаданого схилу займає збірка з неогену Донбасу.

Ближчий схил першого ряду низьких вітрин зайнятий великою колекцією Венюкова сілюрійської фавни з Поділля; з лівого на правий бік (до вікон) тут виставлені: кишкопорожні (Coelenterata), плечоноги (Brachiopoda), платівчатозябрі (Lamellubranchiaia), черевоноги (Gastropoda), головоноги (Cephalopoda) та риби (Pisces). Другий ряд низьких вітрин зайнятий під мезозой. Половина дальшого схилу цього ряду (від вікон) зайнята під невеличкі збірки юри Гірничого Інституту та проф. Феофілактова. Другий ближчий схил цього ряду зайнятий під невеличку збірку крейдових скам'янілостей з території кол. Чернігівщини, нині Глухівської округи; решта цього схилу зайнята під збірку крейдових скам'янілостей Волині та Поділля. Третій ряд низьких вітрин зайнятий окам'янілостями третинного періоду палеґоену (дальший схил) та неогену (ближчі схили третього та четвертого рядів). Дальший схил п'ятого ряду низьких вітрин зайнятий під збірку солодководої фавни (лесової) четвертинного періоду акад. П. А. Тутковського.

32 кімната містить у собі останки хребетних. Ліворуч у глибині кімнати по скляних шахвах тут розташовані різні останки оленів, биків та рогатих носорогів, а на шахвах виставлені красиві стрункі роги оленів та бика. На підлозі в оправі тут же лежить велетенський сікач мамута, знайдений у Києві, поруч з ним другий, менший, з Поділля, а біля них ряд дрібніших сікачів. Над сікачами на столику стоїть напівзруйнована голова мамута, а ліворуч під стіною в скляній вітрині розташовані зуби та щелепа мамута й його попередників - динотерія та мастодонта. У вітрині, ближче до дверей, під цією ж стіною виставлені кістки трипалого коня (Ніррагіоп) та безрогого носорога (Aceralherium). У тій же кімнаті є череп та кістки печерного ведмедя (Ursus spelaeus). На стіні над дверима відбиток іхтіозавра (Ichtiosaurus) із Золенгофенського лупака, Крім того у Музеї є майже повний кістяк копального слона (Elephas Irogontherii Pohl) з Кременчукчини. Щодо кількості, захованих кісток - це світовий унікум. У вестибюлі стоїть величезний зразок третинного скам'янілого дерева з Поділля.

3. Відділ мінералогії та петрографії розташовано в коридорі. Завдання відділу - вивчати мінералогію й петрографію УСРР та інших країн. Мінерали у відділі розташовано за такою схемою: І кляса - саморідні елементи; II кляса - сірчисті сполуки та аналогічні сполуки Se, Те, As тощо; III кляса - галоїдні сполуки; IV кляса - окиси; V кляса - солі кисневих кислот (силікати, карбонати, сульфати тощо) та органічні сполуки. Окреме місце займає чимала збірка метеоритів.

У підвідділі петрографії репрезентовано різноманітні гірські породи, серед яких чільне місце займають породи, що характеризують "Українську кристалічну смугу", мінерали та гірські породи як українських та союзних родовищ, так і інших країн світу, Розміщено матеріяли в ньому відділі так; по вітринах (від 63 до 46 включно) розташовано мінерали за клясами, послідовно від І до V-ої. Поміж цими вітринами на підставках окремі великі зразки. По вітринах, що вздовж внутрішньої стіни (вітрини до 7 вкл.) великі зразки мінералів у послідовності кляс.

Далі, вздовж тієї ж внутрішньої стіни (вітрини від 8 до 15 вкл.) - петрографічні об'єкти. 4. Відділ Корисних копалин розташовано в коридорі. Відділ вивчає та експонує мінеральну сировину УСРР та інших країн. Основні розділи: І. Копальні джерела енергії (кам'яне вугілля, буре вугілля, торф, нафта); II. Руди металів та металі (чорний металь, кольорові металі, спеціяльні металі, дорогоцінні металі;) III. Сполуки рідких елементів; IV. Абразійне каміння; V. Будівельні матеріяли; VI. Орнаментне, кольорове, дорогоцінне та оптичне каміння; VII. Сировина керамічної та скляної промисловости, ізоляційні матеріяли; VIII. Мінеральна сировина хемічної промисловости; ЇХ. Мінеральна сировина як допомічний продукт у різних галузях промисловости та мінерали щоденного вжитку; X. Мінеральні здобрива; XI. Мінеральні фарби; XII. Ґрунти. Матеріяли у відділі корисних копалин розташовано так: по вітринах, що вздовж зовнішньої стіни (вітр. від 45 до 28 вкл.) послідовно розділи: II, III, VII, VIII, IX, X, XI. По вітринах, що вздовж внутрішньої стіни (від 16 до 27 включно) послідовно розділи І, IV, V, VI, XII. Крім того, як частину відділу корисних копалин, організовано на відкритому повітрі постійну виставку-музей будівельних матеріалів найголовніших промислових каменярень України; зразки різних порід, як ерупційних, так і осадових та метаморфічних (граніт, сієніт, діорит, габро, базальт, пісковик, вапняк, кварцит, мармур тощо) у вигляді великих природних брил до 1 1 /2 метра завдовжки. На кожній брилі показано різні стадії обробки каменю. Кожен зразок показано в супроводі даних петрографічної й хемічної аналізи, проби технічних його властивостей та економічної характеристики родовища.

Зоологічний музей ВУАН (Вхід з вул. Короленка 55, 2-й поверх) повстав з Фавністичного Комітету, що існував при Академії Наук з 1-го травня 1919 року.

Музей являє собою центральну наукову установу на Україні, що вивчає та науково досліджує тварин УСРР, а так само й інших країн. За головну мету свою 3. Музей уважає - всебічно вивчати фавну України та об'єднувати фавністично-музейну справу, а також розповсюджувати всіма засобами наукові відомості як про фавну України, так і про фавну всього світу. За найближче своє завдання Музей має досліджувати, збирати, науково обробляти та демонструвати колекційний матеріял з царини фавни. Цей мате-ріял, відповідно до призначення, розподіляють на дві частини, - одну спеціяльно для наукового користування і другу - для широкого використання всього громадянства. З середини літа 1928 року Музей має в новому будинку Академії на вул. Леніна 15 весь коридор третього поверху (виставова частина приміщення) та 7 кімнат, у яких розміщено лябораторії для праці спеціялістів і переховуються основні колекції Музею; там же містяться бібліотека, препараторська та майстерня, дезинфекційна тощо.

У перші роки існування Музей складався з низки невеликих колекцій (здебільшого дарованих) місцевих і почасти тропічних комах. Тепер, не вважаючи на молодість Музею, його колекції досягли по деяких розділах значного багатства. Щодо кількости на першому місці стоять комахи (понад 200 тисяч екземплярів). Тут треба відмітити колекцію метеликів, що їх зібрав здебільшого В. Караваєв на о. Яві та частково на архіпелазі Ару, колекцію метеликів із Полтавщини, що її подарував Музеєві проф. М. Воскресенський, та чималу колекцію д-ра Ю. Кочубея з Уссурійського краю. Велику колекцію, до 20 тисяч екземплярів, має музей палеарктичних двокрильців (Diplera); зібрав її співробітник Музею С. Парамонов. Цю колекцію впорядковано зразково. Дуже численна також колекція мурашок усього світу що складається переважно із збірок В. Караваєва. Так само звертає на себе увагу колекція палеарктичних простокрильців (Orthoptera), що її склав співробітник Музею В. Дірш, палеарктичних (Buprestidae) П. Жихарьова та пухоїдів (Mallophaga), яку зібрав О. Кістяківський. Дуже цінна також біологічна колекція місцевих метеликів, що складається мало не з усіх стадій розвитку цих комах та рослин, що їми живиться гусінь. Цю колекцію зібрав та препарував учитель Мигуненко. Недавно Музей придбав величезну колекцію метеликів Київщини І. І. Жихарьова, колекцію Нетіplera-heteroplera В. А. Гросс-Гайма, цикадок України С. Іванова, тропічних та київських жуків Іенні, жуків та метеликів Волині й Криму Ю. І. Прожиги. Останніми ж часами до Музею передано з Зоологічного Музею ІНО цінну колекцію байкальських тварин проф. Коротнева. Щодо впорядкованости та до охоплення фавни України, то на першому місці серед колекцій Музею стоять орнітологічні колекції, понад 10 тисяч екземплярів шкурок, понад 300 фігур та кількосот яєць птахів з України, Далекого Сходу, Кавказу тощо. Цю колекцію збирали О. Кістяківський, Ю. Кочубей, М. Шарлемань, А. Шепе, М. Щербина та інші. Колекція шкурок та фігур ссавців складається приблизно з 300 екземплярів. Чимало дрібних ссавців здобув для Музею І. Підоплічка. Далі Музей має чималі колекції плазунів та земноводяних України, Кавказу, Середньої Азії, невелику колекцію риб, що їх зібрав М. Шарлемань і м'якунів, здебільшого з України, що їх збирав переважно С. Паночіні.

Колекції Музею, як про це вже згадано вище, спочатку складалися з подарувань; пізніше збагатилися вони на матеріяли, що надійшли від деяких зліквідованих установ (напр. Київського Орнітологічного Т-ва). За останній час значну частину колекцій Музей здобуває від своїх співробітників, що роблять екскурсії в різні частини України та Союзу. Так, від М. Шарлеманя та А. Шепе одержано чимало птахів із степів та узбережжя Чорного моря й Сиваша, від Кочубея - з Туркменистану, Кавказу, Закаспійського краю.

Бібліотека Музею, на початку його роботи, складалася з 200 книжок та близько 100 брошур. Р. 1926 до музею передано бібліотеку кол. "Общества Любителей Природи", що складається приблизно з 9000 окремих томів та брошур. Нещодавно Музей дістав бібліотеку з Hemiptera-heteroptera Ґросс-Гайма.

К началу страницы
Зміст